Битва за мапи: як західні компанії друкують і продають картографічну продукцію, яка порушує територіальну цілісність України

Росія воює проти України не лише на полі бою. Багато років вона атакує й на інформаційному фронті, поширюючи хибні наративи. Москва викривляє факти, спотворює інформацію, переписує історію, а тепер ще й намагається закріпити у свідомості людей фейкові кордони нашої країни.

Вони стирають Україну, наче ластиком, — каже Микола Голубей, засновник проєкту «Stop Mapaganda! Інформаційна деокупація України», створеного у відповідь на численні некоректні зображення Україні на картах та інших освітніх матеріалах

Що відбувається?

У січні 2023 року Микола Голубей, який уже кілька років живе в Німеччині, випадково з’ясував, що десятки європейських компаній друкують карти, які зображують частини України спірними чи російськими. А почалося все з того, що він просто захотів купити собі мапу, завітав до місцевого книжкового магазину та виявив, що просто не може придбати карту із коректним зображенням України в кордонах 1991 року.

Ця ситуація настільки обурила Миколу, що він вирішив провести розслідування: разом із товаришами їздив по магазинах у Німеччині, Австрії та Швейцарії, купував карти на онлайн-майданчиках. Голубей зібрав десятки карт, атласів і глобусів від різних видавництв і був приголомшений масштабами проблеми: більшість із цих документів містили некоректне зображення кордонів України.

Як саме позначають Крим і тимчасово окуповані території України на європейських мапах? Варіантів насправді чимало, і деякі відверто дивують:

• між Кримом та Україною пунктиром зображують державний кордон;
• Крим зображують як частину Російської Федерації;
• Крим позначають як «спірну» територію;
• Крим відділяють від України (Перекопський перешийок просто зник) та приєднують до Росії. Є також варіанти, де півострів не належить жодній із країн;
• Крим і тимчасово окуповані території Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей відокремлюють від України пунктиром;
• Крим зображують як територію, «на яку претендує Україна».

Columbus Verlag, Räthgloben 1917 Verlags, Kunth Verlag, Interkart, Franckh-Kosmos, Stiefel Eurocart, Mairdumont та її брендів (усі — Німеччина), Freytag-Berndt (Австрія), National Geographic (США), Tecnodidattica Spa, Edizioni White Star (обидві — Італія), Hallwag Kümmerly+Frey (Швейцарія). Усі ці компанії створюють та розповсюджують продукцію із фейковими зображеннями України.

«І ми можемо з вами зробити припущення, що сталася страшна помилка в якійсь книжці, — розмірковує Микола Голубей. — Але якщо видавництво робить декілька книжок, декілька груп продуктів, наприклад атлас світу, глобуси, мапи, то над ними працює декілька команд. І всі помилилися випадково? Якщо в одному видавництві декілька груп товарів із помилкою, то це вже політика компанії».

Микола Голубей звернувся із запитами до видавництв, які друкують та продають некоректні карти. Проте всі вони, крім австрійського Freytag-Berndt, проігнорували листи. У Freytag-Berndt заявили, що вони солідарні з Україною, але від початку повномасштабного вторгнення «неможливо показати коректні лінії фронту».

Але хіба вони якісь військові аналітики, які створюють мапи воєнних дій? — дивується Микола Голубей.

Також він перевірив, як ті самі видавці зображують Нагірний Карабах, Абхазію, Західну Сахару та інші спірні території, і виявилося — що цілком коректно.

Хто за цим стоїть?

Для того щоби розібратися в ситуації, повернімося на кілька років.

У РФ уже дуже давно діє організація Російське географічне товариство (далі РГТ, — ред.), і до 2009 року воно мало кого цікавило, навіть фінансувалося за залишковим принципом, розповідає Микола Голубей. Аж раптом щось змінилося: 19 листопада 2009 року відбувся позачерговий з’їзд товариства. Тоді була створена наглядова рада, яку очолив Володимир Путін, а президентом РГТ став міністр оборони РФ Сергій Шойгу.

Здавалося б, де вони, а де географія? Проте саме причетність до РГТ найвищих посадових осіб свідчить про те, наскільки важливо це для РФ. До того ж трохи згодом організація розпочала активно діяти: підписала меморандуми про взаєморозуміння з європейськими та американською географічними спілками.

«Із 31 жовтня 2014 року вони чомусь почали активно підписувати договори про співробітництво. З початком гарячої фази війни на Донбасі, — наголошує Микола Голубей. — Ось так сталося. Випадково. Тобто, ми маємо потужну організацію в РФ, яку курує особисто Путін, та договори з картографічним асоціаціями. А тепер ми маємо ситуацію, що в Європі, Великій Британії та США коїться щось незрозуміле: вони чомусь зображують Україну не в кордонах 91-го року».

Микола Голубей упевнений, що Росія безпосередньо причетна до афери з мапами. Це не помилка та не випадковість, це — частина інформаційної війни, масштабна ІПСО, покликана змінити думку простих європейців про Україну. Річ у тім, зауважує дослідник, що українці легко впізнають свою країну навіть за контурами, а ті самі німці або італійці — свою. Але інші країни ми знаємо не так добре, тож довіряємо зображенням, які бачимо в підручниках або атласах. Але вони некоректні. Що має подумати людина, яка бачить, що таке авторитетне джерело, як, наприклад, National Geographic, зображує Крим російським? Або якщо вона ще з дитинства бачить відповідну карту в підручнику з географії? Що, можливо, так воно і є.

Таким чином Москва намагається поступово легалізувати у свідомості європейців території, які окупувала. А також підтримує пропагандистські твердження про те, що РФ ніколи ні на кого не нападала, а навпаки — Україна претендує на її території.

Справа в масовому маніпулюванні європейцями через освітні матеріали, — зауважує Микола Голубей. — Ці мапи можуть бути в підручнику, в атласі світу для дітей та дорослих, на туристичних товарах. Це маніпуляція через освітній процес — вони використовують освіту як зброю.

Підручники дійсно теж постраждали. Так, дослідник натрапив на німецький підручник із географії, де було кілька зображень України. І там Крим на різних картах зображувався і як спірна територія, і як частина України. У наступному виданні автори підручника «виправилися», просто прибравши коректне зображення.

Люди, які навчаються за такими некоректними матеріалами, стають більш схильними до пропаганди, впевнений Микола Голубей. І це, на його думку, довгострокова стратегія РФ. Згодом європейці дивуватимуться, чому ж Україна так наполегливо говорить про те, що Крим належить їй, якщо в освітніх матеріалах вони бачили, що півострів — російський.

Чому вони це роблять?

Видавництва, які створюють продукцію з некоректними зображеннями, працюють у країнах, які на найвищому рівні підтримали територіальну цілісність України. Чому ж тоді така ситуація взагалі стала можливою?

Микола Голубей розповідає: «Зі спілкування з дуже багатьма людьми ми виявили три найбільші мотивації. Перша — це гроші. Друга — ідейна підтримка «референдумів». І третя — це копіпаст. Тобто, люди просто не знають, що творять: копіюють, вставляють, передруковують, тягнуть із одних книжок в інші».

Матеріали з некоректним зображенням України задовольняють усі можливі запити покупців: атласи світу для дітей, школярів та дорослих, політичні мапи світу, глобуси, дорожні атласи, карти для мандрівників.

Звужувати проблему до мап — це фатальна помилка. Тому що ці мапи — це графічне зображення пропагандистських наративів. Тому що люди запам’ятають ці зображення, це дуже потужний інструмент, — говорить дослідник

Чи може Україна протистояти цій «м’якій» пропаганді РФ? Микола Голубей упевнений, що так, але для цього потрібен потужний суспільний тиск.

Дослідник розробив план досягнення мети, який містить такі кроки:

• створення робочої групи проєкту із залученням МЗС, посольств України, юристів, фахівців-картографів тощо;
• публікації в українських та міжнародних ЗМІ;
• судові позови на компанії, що виробляють продукцію;
• інформаційний тиск через соціальні медіа (для цього вже створено телеграм-канал https://t.me/stopmapaganda).

Микола Голубей уже звернувся до представництва президента в АР Крим та Міністерства закордонних справ України та навіть презентував їм свої напрацювання. Проте справа рухається повільно.

Насправді ситуація не нова: Україна стикається із некоректними зображенням своїх кордонів ще з 2014 року. Карти України без Криму публікували і Олімпійський комітет, і Human Right Watch, і The New York Times тощо. Навіть більше, подібне траплялося і в самій Україні. Наприклад, карту нашої країни без Криму примудрилися надрукувати навіть у двох підручниках історії.

Але це лише свідчить про те, що проблему не варто замовчувати, над її розв’язанням важливо системно працювати. І Крим, і тимчасово окуповані РФ частини Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей мають позначати як територію України, інакше це — непряма підтримка злочинів Росії.