Корупція в правоохоронних органах. Історія про наркоторговця на прізвисько «Зірочка» і прокурора та поліціянта які намагались його “відмазати”

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів закрила дисциплінарне провадження стосовно прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області Віталія Вайди.

Про це йдеться у рішенні Комісії від 10 липня, зазначає видання “Судовий репортер“.

У грудні 2022 року на Закарпатті поліція викрила нарколабораторію із виготовлення психотропної речовини, обіг якої заборонено — PVP. У результаті спецоперації затримали 14 осіб.  Керівником злочинної організації вважається дехто на прізвисько «Зірочка», який є адміністратором та власником Telegram-каналу.

Уродженець Азербайджану Велі Балаєв, якому відводять роль співорганізатора, затриманий не був.

Заступник начальника 2-го відділу (боротьби з транснаціональними та етнічними організованими злочинними групами) управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції, начебто, зателефонував підозрюваному за допомогою інтернет-месенджерів і озвучив вимогу прибути до Ужгорода в якнайкоротший термін, щоб поспілкуватися по кримінальній справі. Однак Балаєв попросив поговорити із посадовцем поліції свого знайомого.

29 грудня 2022-го в одному з кафе Ужгорода, нібито відбулася зустріч між представником Балаєва та працівниками правоохоронних органів, на якій серед інших був посадовець поліції, а також місцеві адвокати, які на тепер не встановлені. Представнику Балаєва озвучили всі деталі кримінального провадження та зібрані докази вини. Водночас повідомили, що можна вилучити з матеріалів кримінального провадження докази проти Балаєва, сфальсифікувати висновки судових експертиз, забезпечити неприбуття свідків у судові засіданняі і як наслідок отримати виправдувальний вирок.

У подальшому посадовець поліції, нібито, неодноразово телефонував довіреній особі Балаєва, вимагав пристати на запропонований план і передати неправомірну вигоду. Хотіли також, щоб Балаєв прибув до Ужгорода і особисто взяв участь у переговорах.

Оскільки підозрюваний зволікав, то на початку лютого 2023-го матеріали щодо нього виділили в окреме провадження і зупинили слідство у звʼязку з розшуком. Постанову про зупинення досудового розслідування Балаєв отримав у Telegram від заступника начальника відділу поліції.

За версією слідства, 20 березня 2023 року на заправці «ОККО» посадовець поліції назвав  представнику Балаєва суму хабара — 65 тисяч доларів. За ці гроші правоохоронці, нібито, обіцяли вилучити з матеріалів справи докази проти Балаєва, сфальсифікувати фоноскопічну експертизу, забезпечити неприбуття свідків до суду, сприяючи майбутньому виправдувальному вироку.

27 березня 2023 року в месенджері Telegram відбулася аудіоконференція за участю заступника начальника відділу поліції, невстановленого працівника органів прокуратури Закарпатської області, який назвався «Михайлом», представника Балаєва та юриста, якому довіряв підозрюваний.

Під час розмови «Михайло» повідомив, що Перечинський районний суд Закарпатської області відмовив у наданні дозволу на затримання підозрюваного Балаєва з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також про виділення матеріалів стосовно Балаєва в окреме провадження, яке зупинено у зв’язку з його розшуком. Водночас «Михайло» пояснив, що оголошення в розшук є формальним, оскільки фактично заходи з розшуку підозрюваного не ведуться.

«Михайло» сказав, що закрити кримінальне провадження стосовно Балаєва не вийде, бо воно набуло широкого суспільного резонансу і перебуває на контролі у керівництва прокуратури. Але можна вилучити з матеріалів справи докази і подбати про «потрібний» висновок фоноскопічної експертизи. «Михайло» також запропонував Балаєву приїхати до
Ужгорода для «контрольованого та узгодженого» обрання йому запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою. При цьому запевнив, що, коли все піде за планом, то суду доведеться закрити справу проти Балаєва у зв’язку з недоведеністю вини.

За результатами аудіоконференції суму неправомірної винагороди зменшили до 30 тисяч доларів.

Ввечері 8 квітня 2023 року посадовець поліції і працівник органів прокуратури Закарпатської області прибули до готелю «Ірис» у селі Нижнє Солотвино та принесли із собою оригінали  та копії матеріалів кримінального провадження за підозрою Балаєва. Зустрівшись із довівреними особами Балаєва, вони продемонстрували деякі матеріали справи, в тому числі протоколи за результатами негласних слідчих (розшукових) дій та висновки судових хімічних експертиз. Того ж дня правоохоронці, начебто, отримали 10 тисяч доларів як частину хабара.

А через пʼять днів при передачі ще 20 тисяч доларів затримали заступника начальника відділу поліцї. Того ж дня посадовцю вручили підозру. Печерський суд помістив його під варту, але підозрюваний звільнився під заставу в 2 млн гривень.

Слідчі від початку припускали, що співробітник поліції діяв не один, але мали проблеми з ідентифікацією співучасників.

Тільки через два місяці підозру повідомили прокурору Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області, який був старшим групи прокурорів у справі Балаєва і представляв її у судових засіданнях. На момент вручення підозри він уже встиг звільнитися і працював адвокатом.

Але працівник прокуратури на імʼя «Михайло» залишався невстановленим. Протягом грудня 2022 — березня 2023-го в судових засіданнях по цій справі під час обрання та продовження запобіжних заходів, розгляду клопотань про надання дозволу на обшуки та ін. брали участь двоє прокурорів. Один із них отримав підозру. Припускали, що «Михайло» — це другий прокурор, а саме Віталій Вайда.

Слідчий ДБР призначив експертизу відео та звукозапису і доручив її експертам НД ІСТЕ СБУ. Експерт, у свою чергу, попросив додаткові зразки голосу та мовлення прокурора, у тому числі російською мовою. Однак прокурор Вайда категорично відмовився давати зразки мовлення.

Серед фігурантів справи, яким обирались запобіжні заходи були уродженці іншої держави, у тому числі Республіки Азербайджан, які можуть не розуміти українську мову, але володіють російською, тому в судових засіданнях прокурори могли спілкуватися з ними російською. Імовірно, під час аудіоконференції «Михайло» висловлювався також російською.

Судові засідання обовʼязково мають фіксуватися, тому експерту були надані технічні записи судового процесу.

Але експерт так і не зміг підтвердити, що від імені «Михайла» говорив саме прокурор Вайда «у зв’язку із спотворенням у звукозаписі мовленнєвого сигналу співрозмовника і непридатністю зразків голосу і усного мовлення» Вайди через відмінність мови спілкування.

Був складений протокол впізнання за голосом зі свідком — старшим слідчим відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатський області. Цей слідчий розповів, що працював у справі Балаєва, але фактично до грудня 2022 року прокурори Ужгородської окружної прокуратури самостійно проводили досудове розслідування, а він лише підписував окремі процесуальні документи.

Обвинувальний акт до суду передали тільки на двох осіб — колишнього заступника відділу поліції і прокурора.

Вайда був тільки допитаний у статусі свідка, підозру йому не повідомляли.

Матеріали кримінального провадження щодо невстановленої особи  «Михайла» виділили в окреме провадження.

Однак керівник Закарпатської обласної прокуратури подав скаргу на прокурора Вайду до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, вимагаючи його звільнення.

Вайда на засіданні Комісії категорично заперечив будь-яке спілкування зі сторонніми особами щодо загаданого вище кримінального провадження. До показань слідчого поліції, який впізнав його голос на записі з аудіоконференції, на його думку, треба ставитися критично, оскільки він із цим слідчим майже ніколи не спілкувався, а тому він не міг впізнати його за голосом. У кримінальному провадженні проведено низку експертиз, які також не підтвердили його спілкування з довіреними особами Балаєва.

Комісія звернула увагу, що єдиним джерелом доказів дисциплінарного проступку був протокол пред’явлення особи для впізнання за голосом і відмовилася приймати рішення на підставі припущень.

Джерело: “Судовий репортер“