Поволі, але вперто перемагаємо. Огляд обстановки на фронті від Тома Купера – австрійського воєнного аналітика

Вчорашній звіт про обстановку на фронті від Тома Купера – австрійського воєнного аналітика, автора та співавтора близько двох десятків книг про конфлікти останніх 20 років, включно з війною в Сирії, експерта із застосування бойової авіації.

Поволі, але вперто перемагаємо:

Не так вже й багато можна сказати сьогодні, а втягуватися в нову безсенсову дискусію про «спорт і кулінарію» (тобто геополітику, кризу – насправді, тут мільйони варіантів) я більше не хочу.

СТРАТЕГІЯ

Нема кінця чуткам, що Путін пресує Лукашенка, аби Білорусь вторглася на Західну Україну. Я думаю, що це така ж «маскіровка», як і в випадку «десанту під Одесою», покликана зв’язати очікуванням резервні сили ЗСУ на заході. Так само варто розцінювати і заяви РІА «Новості» про російські сили, що готуються атакувати південно-західну Україну з Придністров’я.

На п’яти цій звістці наступають повідомлення, що прибули 200 нових бійців «з Сирії», а ще, що російський «Вагнер» вербує бойовиків у Лівії. Оскільки це говорять американські джерела, я ставлюся скептично: дві третини «армії» Хафтара [лівійський генерал, підтримуваний Росією – перекл.] складається з джихадистів, суданців та інших найманців, яких він лише може купити, – як солдати вони, фактично, ніякі.

ПІВНІЧ

Минулого вечора «вишестоящі органи» в москві заявили про ще однин «удар супер-точними гіперзвуковими ракетами» – цього разу по Києву. Це ще одна брехня: прилетіла «лише» одна балістична ракета – вочевидь, «Точка» (SS-21 Stone): вона повністю знищила ТРЦ «Ретровіль» у північно західній частині міста. В принципі, «Кинджал» це і є «Точка», лише запускають його з МіГ-31 (тобто з повітря), і це один із видів путінської шоу-зброї. Щось, що можна показати на ТБ як приклад «російських високих технологій». Просто знайте: насправді, немає сенсу тратити дорогий час і ресурси МіГ-31 (ВКС потребує цих літаків, щоб контролювати величезний повітряний простір над Сибіром), щоб зробити щось, для чого досить системи наземного базування.

Розгортання кількох подібних зразків «суперсучасної зброї» виказує, як відчайдушно «вишестоящі органи» в москві хочуть продемонструвати їх власній публіці. Відтак, ми вже маємо підтвердження, що українські сили знищили єдиний екземпляр танка Т-80UM2 «Чорний орел» [це справді одиничний зразок, що так і не поступив у серійне виробництво; можна також припустити, що російським силам бракує «стройових» танків – перекл.]. У відповідь російське телебачення оприлюднило відео, на якому на винищувач-бомбардувальник Су-35 встановлюють 500-кілограмову планерну бомбу UPAB-500B із супутниковим наведенням [має переходити в горизонтальний політ і ушкоджувати танки – перекл.]. Цікаво, що те відео, на відміну від подібних матеріалів, навіть не показує, як Су-35 злітає з тією бомбою, а потім повертається без неї…

Насправді, російським повітряним силам вкрай бракує високоточних боєприпасів. У них там не лише майже немає потужностей та технологій для відповідного виробництва, але й те що є – доволі дороге й складне для застосування (жодного тобі модульного дизайну, як, наприклад, додаткові «насадки» до американських бомб Mk-80). Врешті, путін, шойгу та решта їхнього генштабу ніколи цим особливо не переймалися. Сумніваюся, що за ці три тижні війни росіяни використали більш ніж 50-60 керованих боєприпасів (включно зі скинутих їхніми безпілотниками). І більшість з них були 30-річної давності антирадарними ракетами Х-31 (AS-17 Krypyon), випущеними однією й тією ж групою 4-5 старших віком пілотів на Су-34 чи Су-35.

Всередині Києва: те що було від початку «батальйоном» канадських українців, тепер перетворилося на «Канадську українську бригаду» чисельністю 550 осіб. Наголошую, що це саме в Києві; будь ласка ігноруйте будь-які інсинуації про появу цього підрозділу в Маріуполі.

Згідно повідомлення українських сил, на південний захід від Києва повністю знищено 331-й полк ВДВ армії РФ. Загинуло все командування полку й увесь особовий склад, окрім одного-двох, що потрапили в полон із важкими пораненнями. Здається, це та загублена частина, що висадилась під Білою Церквою на третій чи четвертий день війни; далі її відрізали від решти військ і методично знищували в боях на південний схід від Ясногородки.

ПІВНІЧНИЙ СХІД та СХІД

Невеликі українські підрозділи діють уздовж доріг на північному сході й на сході України та продовжують нищити російські колони постачання. До речі, замість гранатометів і протитанкових самонавідних ракет вони дедалі частіше використовують міни (на доданому фото бачимо зенітно-ракетний комплекс «Тор», знищений за допомогою міни).

Відповідно, якщо у перші дні війни можна було знайти принаймні кілька відео, на яких колони постачання супроводжують і захищають броньовані машини та бойові гвинтокрили Ка-52, тепер росіянам явно бракує таких засобів для підтримки своїх колон.

Українці відбили ще один напад російських сил на південний район Ізюма. Проте деталей наразі немає.

ПІВДЕНЬ

Вчора росіяни, що оточили Маріуполь, висунули ультиматум захисникам міста — здатися до 5 ранку. Нібито всі мешканці та військові, які складуть зброю, зможуть вийти, а ті, хто залишиться, вважатимуться «бандитами» та постануть перед «військовим трибуналом». Кілька разів пояснював: це російська «стандартна процедура», ми вже бачили це в Алеппо.

Не дивно, що мер Маріуполя відповів, цитую: «Х*й вам, а не Маріуполь».

Ближче до Миколаєва росіяни заявили, що їхня 58-а армія підійшла до околиць Кривого Рогу (знову). Наскільки мені відомо, позавчора вони могли захопити Кочубеївку та Заградівку (це десь за 40 км на південь від міста), а вчора могли рушити на Малу Шестірню (30 км на південь від Кривого Рогу), однак усе, що тепер можна побачити на тій ділянці — підбиті або знищені танки Т-72, транспортери МТ-ЛБ і БТР-80, а також гармати «Мста», що раніше належали російській 20-й мотострілецькій дивізії.

Переклад та адаптація Rostyslav Semkiv та Микола Ковальчук