Украв, погуляв – в тюрму

Життя у Миколи* склалося не найкращим чином. Ще молодим хлопцем потрапив на лаву підсудних. З того часу, як кажуть, пішло-поїхало: за 10 років – 4 судимості: грабежі, крадіжки, розбої, наркотики тощо.

Звільнившись у жовтні 2009 року з місць позбавлення волі, його життя не змінилося. На волі практично не залишилося друзів, на роботу влаштуватися не вдалось. Тож чоловік знову почав «підзаробляти» по іншу сторону закону. За два роки, доки він перебував на волі, чоловік скоїв 17 злочинів.

Спеціалізувався підсудний, як правило, на крадіжках та пограбуваннях. Нерідко зловмисник застосовував насильство, адже потерпілі не хотіли добровільно віддавати злочинцеві свої речі.

Методи скоєння злочинів були елементарно прості: грабіжник або штовхав свою жертву, або наносив кілька ударів, потім забирав усе, що можна було забрати. Трофеями, як правило, ставали мобільні телефони та гроші.

Для скоєння крадіжок чоловік обирав переважно людні місця: як правило, базари. При цьому промишляв як на території обласного центру, так і за його межами. На ринках він непомітно викрадав чужі гаманці, однак мав підозрюваний у своєму кримінальному списку кілька крадіжок із магазинів та помешкань громадян.

Луцький міськрайонний суд Волинської області, розглянувши у відкритому засіданні справу щодо обвинувачення Миколи, виніс йому покарання – п’ять років позбавлення волі.

СЗГ УМВС України у Волинській області