В Україні перевірять справи, у яких обвинувачені сидять в СІЗО понад 5 років
Перевірку ініціювала Рада суддів України після подій у Шевченківському райсуді Києва 5 липня.
Рада суддів України ініціювала перевірку стану кримінальних справ, у яких обвинувачених тримають під вартою понад 5 років. Рішенню передувала трагедія, що сталась у Шевченківському райсуді Києва 5 липня, коли обвинувачений Ігор Гуменюк, справу якого слухали 8 років, підірвав спершу конвой, а потім себе просто у будівлі суду.
“Рада суддів України ініціює вивчення стану розгляду справ у судах, де обвинувачувані (підсудні) тримаються під вартою понад п’ять років аби в майбутньому не допустити та запобігти подібному розвитку подій. Буде зібрана не лише інформація про кількість таких справ та причини їх тривалого розгляду, а й інформація про стан матеріально-технічного забезпечення цих судів”, – йдеться у заяві Ради суддів.
Як наголошується, розумні строки розгляду справ мають стати не тільки рядком в законодавстві України, а й реальною основою для забезпечення законного і справедливого судочинства без порушення прав людини та норм міжнародних конвенцій.
“Адже розумні строки це не лише про права підсудних, а і про права потерпілих. Забезпечення цих строків не лише обов’язок суду, а й обов’язок усіх учасників судового розгляду, сторін захисту та обвинувачення”, – заявили в Раді.
Там нагадали, що 5 липня 2023 року у Шевченківському районному судді міста Києва сталася трагічна подія, коли обвинувачуваний намагався захопити у заручники конвоїрів, поранив двох спецпризначенців й у підсумку здійснив самопідрив у результаті якого загинув у приміщенні суду.
“Ми знаємо, що до таких дій вдався Ігор Гуменюк, який звинувачувався у терористичному акті майже 8-річної давнини, події якого відбулися під Верховною Радою України 31 серпня 2015 року. Тоді загинуло четверо нацгвардійців, а ще 65 військовослужбовців отримали вогнепальні поранення й тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості”, – зазначається у документі.
У Раді суддів наголошують, що вирок по цій справі 8 років очікував як Гуменюк, так і потерпілі.
Зазначається, що випадок у Шевченківському суді викрив суттєві проблеми, що присутні у процедурних питаннях Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема, це стосується участі присяжних у процесах. Також ретельного вдосконалення й посилення потребують й механізми конвоювання підсудних та, власне, система охорони в судах. Особливо в тих судах, які розглядають складні, резонансні, соціально-значимі кримінальні справи.
Разом з тим Рада суддів України сподівається, що правоохоронними органами будуть ретельно розслідувані всі обставини події, що призвели до трагедії в приміщені шевченківського суду аж до загибелі обвинувачуваного та поранення правоохоронців.
Вибухи в Шевченківському райсуді Києва – що відомо
5 липня у Шевченківському районному суді мали продовжити ув’язнення Ігоря Гуменюка, підозрюваного у справі про підрив гранати під будівлею Верховної Ради в 2015 році. У чоловіка був пригнічений стан.
Як розповів міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, попередньо встановлено, що після двогодинного засідання, Гуменюк спочатку закрився у туалеті, а після цього – привідкрив двері і кинув по караулу якийсь поки невстановлений вибуховий пристрій. Після цього, таких вибухів, скоріше за все, було два. Потім він намагався несанкціоновано покинути залу суду. Міністр додав, що працівники конвою змусили Гуменюка зупинитися після пострілу у повітря, але обвинувачений забарикадувався в окремому приміщенні. Водночас, службовці КОРДу намагалися його деблокувати з цього приміщення. Правоохоронці намагалися провести з Гуменюком переговори, але той не йшов на контакт.
Після того, як були деблоковані двері у це приміщення, в працівників поліції був кинутий ще один вибухонебезпечний предмет, внаслідок чого двоє бійців КОРДу були поранені (їхнє життя врятували захисні щити), а сам Гуменюк загинув від вибуху.
Адвокат Олександр Свиридовський звернув увагу, що справа Гуменюка розглядається вже вісім років і практично весь цей час обвинувачений перебуває в СІЗО без вироку суду. Адвокат зазначив, що Гуменюк неодноразово звертався із заявами про те, що хотів мобілізуватися і брати участь у бойових діях. // УНІАН
Tweet