Основні виклики та ризики для України у першій половині жовтня 2018 року

У першій половині жовтня зберігалася військова загроза з боку Росії у акваторії Азовського моря, яка, як передбачають експерти ЦДАКР, матиме місце щонайменше протягом жовтня. При цьому, внаслідок чергового витку загострення відносин між Росією та Заходом можна очікувати в тому числі військових провокацій – поруч із ймовірними диверсіями та політичними акціями впливу на усій території України.  

Фахівці Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) пропонують свій аналіз ключових тенденцій у сфері безпеки і оборони першої половини жовтня 2018 року, з 1 по 16 жовтня.

Ключові воєнні ризики охопленого періоду

Слід звернути увагу на комплекс заходів, які розроблено та введено Києвом – президент Порошенко підписав указ, яким ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 жовтня “Про невідкладні заходи щодо захисту національних інтересів на Півдні і Сході України, в Чорному та Азовському морях і Керченській протоці”.

Так, це сталося після визнання з боку РНБОУ можливості критичної дестабілізації економічної та суспільно-політичної ситуації, морської блокади узбережжя України Чорного та Азовського морів, які виникли через зловживання з боку Російської Федерації положеннями міжнародних договорів щодо співробітництва в акваторії Азовського моря і Керченській протоці, а також у зв’язку з прагненням до повного домінування в Чорноморському регіоні, нав’язування власних умов розподілу морської акваторії та обмеження портової діяльності й рибного промислу України.

Експерти звертають увагу на обмеженість суто військових заходів з боку РФ, оскільки бойових катерів або кораблів росіяни найманцям не передавали. Тепер імовірність зіткнення в Азовському морі може бути пов’язана тільки з російськими бойовими кораблями. Хоча фахівці вважають маскування  конфлікту на морі під активність російсько-сепаратистських угруповань на Донбасі малоймовірним, слід врахувати передачу означеним бойовикам кораблів або катерів ЧФ РФ. Росія має досить обмежені інструменти для подальшого розвитку конфлікту на морі.

Позитивним досягненням України став початок створення на Азовському морі бази ВМС та перекидання туди двох бронекатерів — “Лубни” і “Кременчук”. Водночас фахівці ЦДАКР наполягають на необхідності максимального посилення берегової смуги та створенню умов для належної підготовки протидесантних операцій.

Основні військові спроможності української сторони знаходяться на березі, отже прямих зіткнень на морі варто уникати до зміни балансу військово-морських озброєнь на Азові. Останнє може бути реалізоване внаслідок постачання до ВМСУ (СВ ЗСУ) мобільних протикорабельних ракетних комплексів (ПКР «НЕптун»).

Крім того, Києву варто зосередитися на максимальному розвитку політичних переваг, які мають місце у зв’язку оголошеним протистоянням із РФ низки Західноєвропейських держав, у першу чергу, Великобританії та Голландії. Саме така активність у політичній площині може не дозволити росіянам реалізувати свій військовий ресурс.

Також позитивними підготовчими заходами варто назвати оголошені українські широкомасштабні навчання ВМСУ в Азовському морі. Та привязка полії до розгляду депутатами Європарламенту ситуації в Азовському морі 23 жовтня. Експерти ЦДАКР переконані у необхідності переносу центру тяжіння самого конфлікту між Україною та Російською Федерацією в Азовському на європейські терени. Це також може позитивно вплинути на використання Росією незаконно побудованою магістраллю, що з’єднує окупований Крим з Таманським півостровом РФ та суттєво перешкоджає свободі судноплавства.

Варто загострити увагу західних дипломатів та політиків на тому, що волюнтаристське обмеження Росією висоти кораблів (можуть перетнути Керченську протоку кораблі висотою до 33 метрів та довжиною до 160 м), а також зупинки кораблів для безпідставних оглядів є фактично окремою формою війни та блокуванням українських портів Маріуполя і Бердянська.

Хоча фахівці вже кілька місяців намагаються привернути до цих подій увагу широкої громадськості та політиків ключових держав світу, поки що Росії вдається підтримувати у цьому регіоні напружену ситуацію. То ж, через пленарне засідання Європарламенту 23 жовтня варто максимально гостро викрити російське віроломство, можливо, підготувати ініціативу голосування за відповідну резолюцію з метою припинення російські провокації та подальше загострення обстановки на Азові.  

Важливим є також зосередження у прибережній зоні додаткових сил бойової авіації та підрозділів спецпризначення. Маневри та патрулювання сприятимуть пожвавленню рефлексії західних держав на події навколо Азова. Більшість експертів також переконана у доцільності здійснювати дзеркальні заходи та зупиняти для огляду судна, які прямують у російські порти.

«Головною ударною силою на морі для України є не кораблі, а авіація. Найоптимальнішим засобом протикорабельної боротьби в руках України на цей час є бомбардувальники Су-24 і штурмовики Су-25. Якщо ситуація дійде до обміну ударами на морі, найефективнішою тактикою є завдати з малих висот бомбових ударів різними методами, наприклад, “топ-щогловим”, коли бомба скидається з розрахунком рикошету від води для ураження кораблів у борт.

На Азові відпрацьовувалося застосування вертольотів по морських цілях, але вертольоти можна застосовувати щодо кораблів і катерів, які не мають засобів ППО, у разі зіткнення з бойовим кораблем вертольоти дуже уразливі» – слушно зауважив військовий оглядач Юрій Бутусов у тижневику «Дзеркало тижня» (№1212, 6 жовтня).

Ключові загальні ризики охопленого періоду

Досягнення України на міжнародній арені за охоплений період можна назвати суттєвими, також стала важливою для перспектив нашої держави і реакція деяких країн.

Найбільш вагомими виявилися події навколо отриманням Українською православною церквою томосу. Так, Синод Константинопольського патріархату після трьох днів роботи ухвалив кілька надважливих рішень щодо України. Зокрема, передачу у 1686 році Київської митрополії Руській церкві визнано незаконною анексією.

Це стало підставою для наступного рішення: синод зняв анафеми з глави УПЦ КП патріарха Філарета і глави УАПЦ митрополита Макарія. Тобто, УПЦ КП і УАПЦ визнані канонічними та рівноправними православними церквами в Україні. Щодо томосу, то його мають намір вручити єдиній помісній церкві, і розвиток успіху залежить від того, як швидко буде реалізовано домовленості між УПЦ КП, УАПЦ і проукраїнськими архієреями УПЦ МП.

Константинополь тепер чекає на об’єднавчий собор українських церков і обрання патріарха. Саме цей ієрарх отримає Томос про автокефалію. Одразу після цих новин у Києві термінову заяву зробив патріарх УПЦ КП Філарет, запевнивши, що він «є і буде патріархом, а Томос про автокефалію єдиної української церкви буде отримано найближчим часом». Хоча експерти попереджають, що нинішній етап непростий та дуже хиткий, оскільки на цьому соборі єпископів необхідна демонстрація єдності, однак все ж таки можна казати про наявну перемогу у цій площині боротьби з ворожою Росією.

Інше важливе досягнення України – Парламентська асамблея Ради Європи. Зокрема, ПАРЄ відмовилася голосувати за зміну санкційних правил щодо Росії і відклала вирішення цього питання на наступний рік. Це означає, що Росія не поновить своєї участі в організації до кінця 2018 року. За пропозицію доповідачки проголосувало 99 депутатів, проти 79, ще 16 утрималися. Для зміни санкційних правил щодо Росії необхідна була підтримка щонайменше двох третин депутатів. Осіння сесія парламентської асамблеї Ради Європи відбуватиметься у Страсбурзі 8-12 жовтня.

Раніше профільний комітет ПАРЄ запропонував повернути представникам Росії право голосу в певних ситуаціях і пом’якшити санкції, зокрема, під час виборів нового генерального секретаря Ради Європи. Голова української делегації та віце-президент ПАРЄ Володимир Ар’єв заявив, що піде у відставку з посади у разі повернення Росії до організації.

Непересічною та переможною подією для України стала позиція Великобританії по відношенню до дій Росії. Так Великобританія фактично очолила взаємодію Заходу у протистоянні з Росією. Після березневого замаху офіцерів російської воєнної розвідки на колишнього подвійного агента із застосуванням хімічної зброї (“Новачок”) у Солсбері, Лондон зайняв дуже жорстку позицію щодо Москви.

Зокрема, у британській столиці визнано, що російські кампанії підривної діяльності і дезінформації проклали шлях до анексії Криму, війни в Україні та втручанню у вибори кількох західних країн. Крім того, Британія представила вичерпні докази проти двох підозрюваних в отруєнні Сергія Скрипаля. Отже, активність низки країн Західної Європи, та передусім Британії, слугуватиме обмеженням Кремль у можливості реалізації таких атакуючих дій розвідки. Не виключено, що Лондон очолить і кампанію щодо ізоляції і підриву впливу власне Путіна.

Зокрема, як інтерпретують ситуацію оглядачі, у росіян, включаючи співробітників служб безпеки, можуть виникати сумніви щодо їх президента. До того ж, розкриття планів росіян та їх публічна негативна інтерпретація здатні зробити західне населення більш стійким до дезінформації. Для України такий перебіг подій є зручним і корисним, з’являються також додаткові можливості щодо створення умов протидії Кремлю та нейтралізації певних політичних прибічників і симпатиків особисто Путіна в середині України.

Однак на українсько-угорській ділянці роботи справи навряд чи можна визнати успішними. Так, у України фактично з’явився новий фронт після того, як на сайті «Миротворець» оприлюднили список держслужбовців і чиновників Закарпатської області, які отримали паспорти Угорщини. До переліку увійшло понад 300 прізвищ посадовців. «Вони присягнули на вірність Угорщині», – йдеться у повідомленні. Як стало відомо, список склали за два тижні роботи офісу «Миротворця» на Закарпатті.

Між іншим, між Україною і Угорщиною продовжується дипломатичний конфлікт через роздачу угорських паспортів громадянам України у Берегово. При цьому, на зустрічі глав МЗС України і Угорщини Павла Клімкіна і Петера Сійярто не вдалося досягнути згоди з ключових питань задля вирішення проблеми, а СБУ уже взялася за розслідування «паспортного скандалу».

Тим часом стало відомо, що результати санкцій проти Росії розповсюджуються і на сферу ВТС. Так, 4 жовтня російський «Коммерсантъ» поінформував, що нові американські санкції проти Росії, введені і готові до введення відповідно до закону “Про протидію супротивникам США за допомогою санкцій” (CAATSA), вже серйозно вплинули на терміни постачання Індонезії з Росії винищувачів Су-35.

Зокрема, перший з одинадцяти замовлених винищувачів Джакарта очікувала побачити у складі своїх Військово-повітряних сил уже в жовтні цього року, але оскільки Вашингтон не гарантує невведення за цю покупку обмежувальних заходів, влада Індонезії звернулася до РФ із побажанням тимчасово призупинити постачання, до з’ясування усіх ризиків.

Важливі безпекові події в Україні

Безумовною невдачею України на жовтневому етапі стала чергова пожежа на складі боєприпасів – цього разу у в смт Дружба Ічнянського району Чернігівської області, на артилерійських військових складах 6-го арсеналу ЗСУ (в/ч А1479) 9 жовтня 2018. 13 жовтня основні заходи з ліквідації вогнищ тління було завершено, однак чергова надзвичайна ситуація продемонструвала наявність таких негативних явищ у сфері безпеки і оборони: 1) надзвичайна вразливість об’єктів Міноборони, які мають безпосереднє відношення до оборонного потенціалу держави; 2) безкарність, яка породжує безвідповідальність у військовому відомстві; 3) відсутність вдалої та дієвої стратегії військового відомства у сфері забезпечення безпеки власне складів та арсеналів, що не виключає схожу ситуацію по відношенню до інших важливих (стратегічних) об’єктів.

Територія означеного арсеналу – 682,6 га, з них технічна – 402 га. На ньому зберігається кілька десятків тон боєприпасів, вогонь охопив п’ять складів – 10% від технічній території арсеналу. У зоні ураження з потенційно небезпечних районів поблизу арсеналу евакуйовано понад 12 тисяч осіб, 63 з них знадобилася медична допомога. Військовою прокуратурою Центрального регіону України відкрито кримінальне провадження ч. 3 статті 425 КК України (недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах особливого періоду, окрім військового положення). У МО України не виключають, що причиною НС могла стати диверсія.

Ще одна неприємна ситуація, що торкається реформи системи безпеки України, мала місце по відношенню до СБУ. А саме, заступниця голови представництва НАТО в Україні Шерон Ірон закликала українську владу не затягувати з реформую Служби безпеки України (СБУ). 10 жовтня, виступі під час засідання круглого столу в Києві вона зазначила: якщо Україна не хоче втратити довіру до себе в очах союзників, то їй краще не відкладати цю реформу (СБУ) на майбутнє.

Спікер також нагадала, що реформа СБУ є однією з основних у реформуванні національної безпеки України – вона також назвала її «ключовим пріоритетом». Представниця НАТО наголосила, що реформування має зробити з СБУ демілітаризовану, деполітизовану, ефективну структуру задля гарантування внутрішньої безпеки з розвідувальними функціями та запобіганням злочинності. Крім того, партнери України в НАТО брали участь у розробці концепції реформування СБУ, та допомагатимуть Україні на цьому шляху й далі.

Інша ситуація торкається сфери інформаційної безпеки та відображує позитивну динаміку реагування української влади на негативні зміни в національному інформаційному просторі. Зокрема, 4 жовтня Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов запевнив, що РНБО у найкоротші терміни розгляне питання введення санкцій проти телеканалів NewsOne і “112. Україна”. Проте РНБО досі не отримала відповідну постанову Верховної Ради. 

Як відомо, петиція з вимогою закрити телеканали “112 Україна” і “NewsOne” за тиждень набрала 25 тисяч підписів, необхідних для розгляду. У петиції зазначалося, що ці ресурси сприяють “поширенню дезінформації, ворожої пропаганди через інформаційні активи Кремля в Україні”. Також громадськості стало відомо, що адміністрація президента Петра Порошенко веде прямі переговори з Віктором Медведчуком про напрацювання лояльності телеканалів “112 Україна” і NewsOne до глави держави і агресивної дискредитації всіх його опонентів. Про це заявив народний депутат Мустафа Найєм, зазначивши, що «у команді президента антиукраїнськими каналами вважаються не ті, які розпалюють ненависть, просувають прокремлівський порядок, “російський світ” і говорять мовою російської пропаганди; а ті, які критикують особисто Петра Порошенка. Багато і постійно. Ні у Інтера, ні у телеканалу Україна проблем із мовленням немає – з ними вже домовилися”, – написав народний депутат на своїй сторінці у Facebook. 

Найєм переконаний, що “боротьба за чистоту ефіру” ? це бутафорія і корм для електорату і черговий інструмент у виборчій гонці, а не питання національної безпеки або інтересів країни.

З часом українські політики, активісти та громадські організації все більше уваги приділяють відносинам представників чинної влади України з проросійськими силами. Так, згідно з повідомленням проекту “Схеми”, колишній глава адміністрації президента Леоніда Кучми, кум президента РФ Володимира Путіна Віктор Медведчук придбав телеканал «112. Україна», а головним менеджером телеканалу став Артем Марчевський, якого як раз і пов’язують з Медведчуком. Цікаво, що згідно з документами, телеканал належить громадянину Німеччини Едуарду Катцу, який мешкає у віддаленому селі в німецькій глибинці, де  заробляє на життя перепродажем уживаних автомобілів.

Щодо телеканалу NewsOne, то 5 жовтня народний депутат Євген Мураєв заявив про продажу цього телеканалу народному депутату Тарасу Козаку, який є давнім соратником Віктора Медведчука і входить до його найближчого оточення. У свою чергу, 4 жовтня парламент проголосував за рекомендацію РНБО про введення санкцій щодо компаній, що входять в структуру власності телеканалу “112 Україна” і “NewsOne”. Зокрема, позбавлення цих компаній ліцензії та дозволів на здійснення діяльності, заборону використання ними радіочастотного ресурсу України, блокування їх активів, операцій з цінними паперами та інвестиціями й інші обмеження.

Додатково важливою інформацією в сфері захисту інформаційних інтересів України варто вважатизаборону в Україні до показу 780 російських фільмів та серіалів. Заборонені всі фільми виробництва держави-агресора після 1 січня 2014 року. Крім того, Міністерство інформаційної політики України ініціювало освітній проект «Бранці Кремля», який є показом та обговоренням однойменного фільму, знятого до четвертої річниці початку окупації Криму, у вищих навчальних закладах країни.

Позитивним меседжем стало повідомлення генеральним директором ДК «Укроборонпром» Павлом Букіним (3 жовтня), що замовлення на виготовлення танків БМ «Оплот» вже виконується. «У 2018 році передачі «Оплоту» не буде, у 2019 буде», – визнав Букін, поінформувавши, що кількість танків, що будуть передані є державною таємницею.

Джерело: Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР)