Дані користувачів Google стали улюбленими ласощами поліції

Гугл має одне з найповніших у світі сховищ інформації про місцеперебування. Використовуючи GPS-координати телефонів, а також підключення до мереж Wi-Fi і веж стільникового зв’язку, компанія часто може визначити місцеперебування людини з точністю до кількох футів.

Частково таку інформацію збирають для продажу реклами, але поліція також регулярно використовує ці дані для своїх розслідувань. Пошукові дані використовують рідше, але вони теж потрапили до поліційних відділків у США.

Поліція стверджує, що ордери можуть виявити цінні зачіпки, коли детективи заходять у глухий кут. Але щоб отримати такі зачіпки, офіцерам часто доводиться копирсатися в даних гугла про людей, які ніяк не причетні до злочину. І саме це турбує захисників приватності.

Ілюстрація: Bloomberg

Традиційно американські правоохоронні органи отримують ордер на обшук житла або речей певної особи відповідно до конституційної заборони на необґрунтовані обшуки та вилучення. Ордери на отримання даних про місцеперебування та пошук гугла є певним чином протилежним процесом, каже Майкл Прайс, директор з судових процесів Центру четвертої поправки Національної асоціації адвокатів з кримінального захисту.

Замість називати ім’я підозрюваного, правоохоронні органи визначають основні параметри: набір географічних координат або пошукових термінів — і просять гугл надати результати збігів. По суті, так вони створюють список потенційних підозрюваних.

Безпрецедентний обсяг інформації

Обсяг інформації, доступної від гугла про те, де були десятки мільйонів людей і що вони шукали, — безпрецедентний.

За своєю природою такі ордери гугла часто надають інформацію про людей, яких не підозрювали у скоєнні злочину. У 2018 році чоловіка в Аризоні помилково заарештували за вбивство на основі даних про місцеперебування гугла. Попри таку можливість, поліція й далі застосовує цю практику впродовж багатьох років. “Багато в чому правоохоронці думають, що це те саме, що натиснути на легку кнопку”, — каже Прайс, який готує одні з перших у країні судових позовів проти ордерів на отримання даних про місцеперебування та пошукові дані гугла.

Компанія “Гугл” заявляє, що торік отримала рекордні 60 472 ордери на обшук у США, що більш ніж удвічі більше, ніж у 2019 році. Приблизно у 80% випадків компанія надає хоча б якусь інформацію.

Хоча багато великих технологічних компаній принаймні іноді отримують запити на інформацію від правоохоронних органів, поліція вважає, що гугл особливо добре годиться для того, щоб розпочати розслідування, коли є мало інших зачіпок. Експерти правоохоронних органів кажуть, що це єдина компанія, яка надає детальний перелік того, чиї особисті пристрої були присутні в певний час у певному місці.

Apple Inc., інший великий постачальник мобільних операційних систем, заявив, що технічно не може надати дані про місцеперебування, які потрібні поліції. Це нормально, адже багато користувачів айфонів залежать від карт гугла та інших додатків гугла.

Пошукова система “Гугл” володіє 92% світового ринку і наразі є об’єктом антимонопольного позову з боку міністерства юстиції США.

Як використовують дані гугла в розслідуваннях

Bloomberg Businessweek зібрав і проаналізував 115 ордерів на обшук місцеперебування і пошукових даних гугла в п’яти штатах, що є одним з найбільших відомих оглядів таких документів. Аналіз, базований на ордерах на обшук, поданих у 2020-2023 роках до судів Остіна, Денвера, Фенікса, Ролі та Сан-Франциско, показав, що департаменти використовували їх не лише для розкриття насильницьких злочинів, а й для рутинніших правопорушень. Приблизно кожен п’ятий ордер на обшук стосувався таких злочинів, як крадіжка й вандалізм. Детектив у Скоттсдейлі, штат Аризона, отримав такий ордер, коли розшукував людину, звинувачену в крадіжці сумочки Louis Vuitton. У цьому та багатьох інших розслідуваннях дані гугла не дали нічого корисного.

У деяких випадках звичка покладатися на гугл така велика, що поліція використовує підхід, який один суддя у відставці назвав “ремінь і підтяжки”, звертаючись за ордером на встановлення місцеперебування навіть тоді, коли має інші зачіпки.

Історія місцеперебувань

Технологічні компанії рідко допомагають без законного дозволу. Але з ордером на руках поліція може отримати безпрецедентний погляд на життя людини. Вони можуть переглянути електронні листи, текстові повідомлення та фотографії з камери. Ці запити залежать від того, чи є в поліції підозрюваний. Коли підозрюваного взагалі немає, допомога гугла найбільш бажана.

ГУГЛ МОЖЕ НАМАЛЮВАТИ НАЙДЕТАЛЬНІШИЙ ПОРТРЕТ ЛЮДИНИ, ЧИЙ ОБЛІКОВИЙ ЗАПИС ВИКОРИСТОВУЄ ФУНКЦІЮ З НАЗВОЮ “ІСТОРІЯ МІСЦЕПЕРЕБУВАННЯ”

Для таких користувачів гугл складає список місць, де вони були, реєструючи їхнє місцеперебування в середньому щодві хвилини. Компанія пропонує користувачам увімкнути цю функцію, коли вони користуються такими застосунками, як карти гугла і на айфоні, й на андроїді.

Гугл позиціонує цю функцію як спосіб запам’ятати подорожі, які ви здійснили, заново відкрити для себе старі місця й отримати уявлення про те, де ви провели час і як далеко ви проїхали. Компанія стверджує, що ця функція завжди була добровільною і що користувачі регулярно отримують нагадування про збір даних. За оцінками, третина всіх активних користувачів гугла має ввімкнену історію місцеперебувань.

Компанія зберігає інформацію про місцеперебування в базі даних з назвою Sensorvault. Якщо користувачі вимикають історію місцеперебувань, компанія припиняє збір, але попередні дані залишаються і на її серверах, і в межах досяжності правоохоронних органів.

Як працює поліція

Щоб отримати ордер, поліція створює так звану геозону, використовуючи програмне забезпечення, щоб намалювати віртуальний периметр навколо місця злочину з координатами місцеперебування замість попереджувальної стрічки. Потім вони мають переконати суддю, що дуже ймовірно знайти докази злочину на цій території. Якщо суддя схвалює, поліцейські надсилають ордер до “Гугла”.

Спокусливо вбачати в даних гугла короткий шлях до розкриття злочинів, але ордери на геофізичні обшуки можуть забирати багато часу й часто виявляються неефективними. Аналіз судових документів та інших звітів, здійснений Businessweek, виявив численні випадки, коли ордери не принесли нічого корисного.

У березні 2021 року поліція Остіна отримала ордер на встановлення геозони, щоб відстежити людину, яка пограбувала підлітка, що їхав велосипедом до сусідського будинку, щоб доставити тамале. Нападник ударив дитину в обличчя й розбив їй носа. За словами представника поліційного управління, гугл надав результати, але зрештою поліція не знайшла підстав для пред’явлення звинувачень.

Поліція стала надмірно покладатися на дані про місцеперебування гугла, каже Аарон Еденс, аналітик розвідки, який здійснює тренінги для правоохоронців з питань геофізичних ордерів. “Якоїсь миті це стало просто “постав позначку — і все буде зроблено”.

Коли позначено, рядові співробітники гугла мають оцінити лавину запитів і за потреби відкинути їх. Команда гугла, відома як Legal Investigations Support, або LIS, розглядає ордери на обшук і повістки до суду. Працюючи з юрисконсультом гугла, співробітник може обробляти від 80 до 90 запитів на тиждень.

“Гугл” заявляє, що збільшив штат команди LIS, щоб задовольнити попит з боку поліції, що постійно зростає. Щоб захистити конфіденційність користувачів, компанія повідомляє, що надає працівникам мінімальну кількість персональних даних, необхідних для оброблення запиту.

Щоб упоратися з тисячами ордерів на обшук, які компанія отримує щороку, “Гугл” розробила формули для оброблення типових запитів. Для ордерів на геозони вона складається з трьох етапів: спочатку компанія ділиться списком усіх пристроїв, присутніх під час злочину, і вилучає інформацію, яку, на її думку, можна використати для ідентифікації користувачів. По-друге, правоохоронні органи можуть запросити детальнішу інформацію для підмножини першої групи. Нарешті, на третьому етапі “Гугл” надає імена й адреси електронної пошти, які, на думку правоохоронців, можуть стосуватися розслідування. Компанія зазвичай дотримується аналогічного процесу для ордерів на пошук за ключовими словами.

Заклики до реформ поступово посилюються

Законодавці в Каліфорнії та Нью-Йорку запропонували закон, який забороняє поліції цих штатів вимагати ордер на геозону та пошук за ключовими словами, але законопроєкти застопорилися через побоювання, що вони перешкоджатимуть основній роботі поліції.

Думки розділилися щодо того, чи переважають ризики для громадянських свобод над потенційними перевагами для правоохоронних органів.

Роя Шерера, продавця в передмісті Фенікса Чендлер, поліція допитала, коли дані гугла показали, що він перебував поблизу місця стрілянини у 2021 році. Поліцейські виключили його з-поміж підозрюваних, коли з’ясували, що він є “звичайною котячою годівницею” в цьому районі, каже сержант Емма Хеннеке.

Шерер каже, що його не турбували ні допити, ні те, що поліція переглядала його акаунт у гуглі. “Якби я був винним у тому, що сталося, то, можливо, я ставився б до цього інакше”, — каже він.

Джерело: Bloomberg

Переклад: ТЕКСТИ