Рік 2023: 3622 кримінальних провадження щодо домашнього насильства
Понад три з половиною тисячі кримінальних проваджень за минулий рік
Упродовж минулого року правоохоронці відкрили 3 622 кримінальні провадження за статтею про домашнє насильство. Як повідомив Офіс Генпрокурора журналістам hromadske, у попередні роки було менше таких проваджень.
На підтвердження власних слів правоохоронці навели відповідну статистику. Згідно з нею, у 2022 році було зареєстровано 2 080 проваджень щодо домашнього насильства. У 2021 році було зареєстровано 3 334 провадження.
Окрім цього, торік правоохоронці виявили понад дві тисячі людей (2 053), які вчиняли домашнє насильство. У попередні роки було виявлено менше громадян України, які вчиняли подібні кримінальні правопорушення. Зокрема, у 2022 році правоохоронці виявили 1 116, а у 2021-му — 1 870 громадян, які вчиняли домашнє насильство. При цьому у більшості випадків домашнє насильство скоювали чоловіки.
Так, у 2023 році з 2 053 громадян, які вчиняли домашнє насильство, було 85 жінок. У 2022 році 36 жінок (з 1 116 громадян) вчиняли домашнє насильство, а у 2021 — 68 жінок (з 1 870 громадян).
Також торік було 929 кримінальних правопорушень, у яких закрили провадження. У 2022-му році було 582 закриті провадження, а у 2021 — 906.
Найпоширеніший вид гендерно зумовленого насильства в Україні
Станом на листопад 2023-го від початку минулого року до поліції вже надійшли майже 244 тисячі заяв і повідомлень щодо домашнього насильства. Як зазначали правоохоронці, домашнє насильство — найпоширеніший вид гендерно зумовленого насильства в Україні.
У листопаді 2023-го голова Національної поліції України Іван Вигівський повідомляв, що 76,5% звернень правоохоронці отримали від жінок. 20% звернень надходили від чоловіків, а ще понад 3% — від дітей.
“Війна, безумовно, вплинула на всіх громадян. Постійне напруження, стрес спричиняють агресію та конфлікти, а відтак ці фактори — серед тих, що зумовлюють домашнє насильство” — так очільник Нацполіції коментував ситуацію з домашнім насильством в Україні.
Вигівський також зауважував, що за кожним другим повідомленням про домашнє насильство правоохоронці складали адміністративні протоколи, а в третині випадків виносили термінові заборонні приписи щодо кривдників.
Правоохоронці також повідомляли, що для запобігання та протидії домашньому насильству у Національній поліції створили 54 спеціалізовані підрозділи, в яких працювали 62 мобільні групи реагування.
Як наголошував очільник Нацполіції, однією з задач правоохоронців є створення безпечного середовища, де на прояви гендерно зумовленого насильства швидко реагуватимуть.
Менше проваджень ≠ не менше насильства
Хоча у 2022 році правоохоронці реєстрували менше проваджень щодо домашнього насильства, це не означає, що таких випадків було насправді менше, наголошувала наукова співробітниця Національної академії наук України Людмила Слюсар.
Пані Людмила пояснювала, що у 2022 році люди могли не звертатися за допомогою через те, що були вимушені переїздити в інші регіони України або в інші країни унаслідок збройної агресії Росії. Тепер, коли життя входить у свою колію, люди можуть більше повідомляти про домашнє насильство, додавала вона.
Президентка організації “Ла Страда-Україна” Катерина Черепаха також зауважувала, що через російське повномасштабне вторгнення “менше постраждалих мали можливість звертатися по допомогу”, а також “було менше можливостей для реагування”.
У грудні 2022-го віцепрезидентка ГО “Ла Страда” Марина Легенька зазначала, що через блекаути, спричинені російськими обстрілами, “значно знизився доступ постраждалих до отримання консультацій і допомоги”. “За звичайних умов, коли є світло і зв’язок, постраждалі могли зателефонувати й написати каналами електронної комунікації. Сьогодні ж ми фіксуємо звернення, коли після випадку домашнього насильства уже минув деякий час.
Постраждалі звертаються тоді, коли отримали доступ до світла і зв’язку”, — розповідала Легенька. Крім того, люди можуть не повідомляти про випадки насильства та не звертатися по допомогу, навіть коли зв’язок відновлено, якщо після вчинення насильства минув час, пояснювала експертка. У 2022 році люди, які зверталися на гарячу лінію організації, скаржилися на психологічне насильство (53%), фізичне насильство (28%), економічне насильство (18%) та сексуальне насильство (2%).
При цьому, як відзначала Легенька, після початку російського повномасштабного вторгнення погіршилися прояви домашнього насильства. Якщо раніше у випадках фізичного насильства це була “штовханина”, то у 2022 році більше йшлося про удари та побиття, розповідала вона журналістам DW. При цьому особливо незахищеними ставали діти, яким було вкрай складно отримати правову та/чи психологічну допомогу за умов відсутності постійного зв’язку та відключень світла.
Нагадаємо, що, згідно з Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, розрізняють чотири види насильства: фізичне, психологічне, економічне та сексуальне.
Куди звертатися по допомогу?
У разі домашнього насильства можна телефонувати за такими номерами:
- 102 ― до Національної поліції;
- 15 47 ― на Урядову гарячу лінію;
- 0 800 500 335 (зі стаціонарних телефонів) або 116 123 (з мобільних і стаціонарних) ― на Національну гарячу лінію;
- 0 800 500 225 (зі стаціонарних телефонів) або 116 111 (з мобільних і стаціонарних) ― на Національну гарячу лінію для дітей та молоді.
Окрім цього, можна звертатися:
- на сайт Державної гарячої лінії;
- у телеграм-канал Національної державної гарячої лінії @NHL116123;
- у чат-бот від МВС у телеграмі: @police_helpbot;
- до мобільних бригад і денних центрів соціально-психологічної допомоги.
Як розпізнати насильство та захистити себе (і власних дітей) детально пояснюють на сайті “Розірви коло”. Цей онлайн ресурс був створений Фондом ООН у галузі народонаселення за підтримки уряду Великої Британії та мав на меті допомогти жінкам, які перебувають у складних життєвих обставинах, стати фінансово незалежними від своїх кривдників.
Нагадаємо, що у серпні 2023 року Верховна Рада також підтримала у першому читанні законопроєкт, який дозволяє розлучатися під час вагітності та першого року життя дитини. Як наголошували автори законопроєкту, він може запобігти домашньому насильству та захистити постраждалих, а також усунути порушення прав людини та унеможливити дискримінацію.
Автор: Марина Гарєєва
Джерело: портал Харківської правозахисної групи
Tweet
