Як суддю з Кіровоградщини 10 років судять за хабарництво

В Україні за 10 років можна вивчити дитину у школі, переобрати як мінімум двох президентів, а також розглядати провадження за звинуваченням судді у хабарництві.

Саме стільки слухається справа судді Новоархангельського райсуду Кіровоградської області Олега Запорожця, зазначає Судовий репортер. За цей час країна двічі змінила центральну владу, пережила Революцію, зрештою, почала оборону у війні. Незмінною лишилась суддівська система. У справі змінилося вже четверо суддів, вироку немає й досі, а обвинувачений у корупції мало того, що не відсторонений, а й успішно втретє переочолив суд.

ЗА ХУЛІГАНКУ В БУЦЕГАРНЮ

Євгеній Козакул відомий в області активіст з Новоархангельська. Випускник істфаку, був у лавах «Свободи», обирався депутатом селищної ради. У часи правління «Партії Регіонів» брав участь в обороні Новоархангельської церкви, яку з одобрямса тодішньої влади намагались передати у підпорядкування Московського патріархату. Криваві кадри захоплення храму тітушками облетіли тоді випуски новин. Після Революції Гідності Євген був одним з ініціаторів встановлення червоно-чорного прапора Національно-визвольної боротьби у своєму містечку, а також виступав на захист інтересів АТО-вців.

Історія його «взаємин» з суддею Запорожцем бере початок у 2009 році. Тоді він загримів до ізолятора за звинуваченням в хуліганстві. Поки справу передали до суду, за гратами він провів майже 8 місяців.

«Усі 8 місяців утримання мене під арештом, вимагали відмовитися від послуг адвоката і визнати «вину». Коли повертали з СІЗО в Новоархангельський ІТТ посеред зими, в морози і в неопалювальну камеру… Вдягаєш все, що маєш. Заварюєш чай, а на пофарбованих стінах – пар відразу перетворюється у воду. Через покороблені гратки сифонять протяги, а єдиний опалювальний прилад на все ІТТ – маленький електричний камін в коридорі біля чергового… Сиро, люто холодно і так – 10 діб, до чергового відправлення в СІЗО», – пригадує Євген.

Провадження потрапило до Олега Запорожця, на той час голови суду, призначеного на посаду судді довічно. Євгену загрожувало позбавлення волі. На засідання підтримати сина постійно приходили його батьки. Саме в них, йдеться в обвинувальному акті, отримав гроші за звільнення Євгена суддя Запорожець.

Йому інкримінують вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 (прохання чи прийняття пропозиції надати неправомірну вигоду у значному розмірі), а також ч.2 ст.28 (злочин за попередньо змовою), ч.1 ст.364 (зловживання владою з метою неправомірної вигоди), ч.2 ст.374 (порушення права на захист), ч.2 ст.375 (неправосудний вирок) КК України. Сам суддя справу вважає сфабрикованою, вину не визнає, наголошує на співпраці сторони потерпілого з правоохоронцями.

«Вперше за 6 років гроші відпустили на добу без контролю»

Участь в операції з викриття судді брав оперуповноважений відділу боротьби з корупцією обласного управління боротьби з організованою злочинністю Михайло Веселов. Нині він не працює у цьому відділі, але на наше прохання погодився пригадати деталі справи.

«До нас звернулася мати Козакула. Мовляв, сина закривають безпідставно і їй сказали, що Запорожець проситиме грошей. Питає: що робити? Ну, запропонували їй контроль (оперативний супровід правоохоронців – авт.)», – розповідає Михайло.

У рамках такої співпраці розмови усіх фігурантів документувалися удома й на роботі.

«Мати Козакула звернулася до судді. Він спрямував її до свого помічника, керівника апарату суду Богдана, мовляв: я з тобою розмовляти не буду. Він почав їй розповідати скільки потрібно грошей, щоб Женю відпустили. Усі дії документувалися згідно з законодавством», – розповів Михайло Веселов.

Загалом, йдеться в матеріалах справи, йшлося про хабар у 5 тис. дол., проте згодом сума зменшилась наполовину, до 2,5 тис. дол. Гроші мали передати після ухвалення рішення про умовне покарання.

«Ми сподівалися, що вона передасть гроші, пройде судове засідання, його випустять і ми почнемо працювати, – ділиться подробицями справи ексслідчий. –  Керівник виходить і каже: несіть гроші в підсобку, потім будемо говорити. Вона поклала гроші й отримала нову вимогу: Женя має сказати, що визнає вину і завтра його випустять. Мабуть, Олег Миколайович спеціально переніс засідання на наступний день, щоб себе підстрахувати. За 6 років служби, це був перший випадок, коли гроші на добу відпустили без контролю».

У травні 2010 року Євген відмовився від адвоката з яким співпрацював тривалий час, визнав вину й отримав умовний термін покарання. За версією слідства, після цього суддя отримав частину хабарая у сумі 12 тис. грн від помічника в своєму кабінеті. Туди ж прийшли слідчі та оголосили про інкримінований злочин, провели обшуки.

«Коли проводився обшук у кабінеті Запорожця, приїхали його адвокат і «швидка». Йому стало зле. Фактичного затримання не було через суддівський статус. Слідчий подавав клопотання до прокуратури Кіровоградської області, але там його завернули. Щодо грошей, то їх вилучали в обох фігурантів», – говорить Михайло Веселов.

Слідчі дії у справі за участі підозрюваного судді розпочались кількома місяцями пізніше, адже він перебував на лікарняних, не виходив на зв’язок. Слідчому навіть довелося виписувати постанову про розшук підозрюваного, проте безпосередньо до оголошення не дійшло. До суду провадження надійшло лише у 2011 році. Його почала розглядати суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Юлія Резнік.

ПЕРШИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ (2011-2012 рр.)

Юлія Резнік слухала справу близько року. За цей час дослідили наявні докази, заслухали свідків, пояснення фігурантів і потерпілого.

«Тут все вирішую я, як скажу – так і буде»

Зокрема, рідні Євгенія повідомили, що коли той потрапив за ґрати, найняли адвоката. Проте судді Запорожцю це не сподобалось і з їхніх слів він сказав: «Навіщо ви найняли адвоката. Тут все вирішую я, як скажу – так і буде». Надалі він спрямував батьків Євгена вести перемовини до свого помічника, керівника апарату суду. Ті вирішили придбати у Кіровограді диктофон і записувати розмови. Помічник, за їхнім твердженням, під час зустрічі ходив у кабінет судді та говорив, що «як Миколайович скаже – так і буде» та намалював на папірці суму 5 тис. дол. Після цього мати Євгена звернулась до замміністра МВС, а з міністерства її направили до місцевого УБОЗу, де передали мічені гроші та забезпечили оперативний супровід.

Також допитали понятих, які підтвердили, що на виявлених у кабінеті судді Запорожця грошах було світіння, тобто купюри мічені. На той момент колишня дружина обвинуваченого судді сказала, що під час обшуків правоохоронці чинили на неї психологічний тиск, а також, що Запорожець збирався позичати гроші у керівника апарату суду на добудову будинку. Співробітники суду та прокурор у справі підтвердили, що Козакул спочатку не визнавав вину. Проте згодом відмовився від адвоката та визнав себе винним.

Обвинувачені від свідчень відмовились. Хоча на етапі досудового слідства керівник апарату суду навіть визнавав вину. Натомість їхній адвокат вказував на чисельні процесуальні порушення, неналежність зібраних доказів, а саме записів, які проводились батьками Козакула та слідством.

Останнє засідання відбулося у липні 2011 року, на якому після дослідження усіх доказів та свідчень мали відбутись судові дебати та оголошення вироку. Втім, суддя задовольнила клопотання адвокатів обвинувачених про направлення справи на дорозслідування. Своє рішення мотивувала неможливістю усунення на стадії судового слідства порушень норм КПК. Зокрема перевірки законності та достовірності диктофонних записів. Крім цього, суддя вказала, що обвинувачення не коректне й у зв’язку із цим порушено право на захист, а зупинення досудового слідства та пред’явлення обвинувачення поза його межами було незаконним.

Рішення Резнік скасував Апеляційний суд Черкаської області. В апеляції дійшли висновку, що в суді мали всі можливості призначити додаткові експертизи, перевірити спірні моменти. Щодо висновку про незаконність зупинення досудового слідства у зв’язку з хворобою обвинувачених та розшуком обвинуваченого, апеляційний суд визнав його необґрунтованим. Оскільки районний суд не з’ясував належним чином скільки, де та з якими діагнозами підсудні перебували на лікуванні.

ДРУГИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ (2012-2017)

У жовтні 2012 року справу бере до розгляду суддя Уманського райсуду Олег Кімстачов. У нього вона безрезультатно пролежить до 2017 році. Протягом цього часу він призначив 36 засідань. Більшість із яких не відбулась переважно з причин неявки когось з учасників судового процесу.

На суддю навіть подали скаргу до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України через неналежне забезпечення судового розгляду низки справ.

Апеляційний суд Черкаської області у 2015 році на виконання вимог законодавства перевіряв організацію роботи Уманського райсуду та дійшов висновку про тривале затягування розгляду справ. Найбільша кількість порушення строків при розгляді була у судді Кімстачова.

«Коли я приїжджав з Новоархангельська в Умань на призначену дату судових засідань, вони переносились. Коли не мав змоги приїхати в силу певних обставин – проводились, однак переносились, бо потерпілі не прибули. Також серед причин була відсутність вільних приміщень для проведення вже призначеного заздалегідь судового засідання. Був випадок, коли не працювала комп’ютерна система. Ще хворіли обвинувачені, їхні адвокати чи сам суддя», – розповідає про причини перенесення засідань Євген.

Зрештою суддя припинив розгляд справи у зв’язку із закінченням 5-річного терміну призначення на посаду. А в процесі суддівської атестації, яку розпочали в рамках судової реформи, він отримав негативний висновок від Громадської ради доброчесності, вибув з оцінювання та звільнився.

І знову Резнік…

Шляхом авторозподілу справ, у червні 2017 року провадження потрапило до судді Юлії Мазуренко. Виявилось, що це та ж сама суддя Резнік, яка слухала справу першою. Після одруження вона змінила прізвище. Відповідно відбувся відвід, адже суддя, який вже слухав цю ж справу, не має права брати її до розгляду.

ТРЕТІЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ (2017-2019 рр.)

Вкотре починається новий розгляд справи. Цього разу її слухає суддя Уманського міськрайонного суду Катерина Ребрина. Розгляд призначався з 2017 по 2019 рік 7 разів. Подекуди паузи були по пів року. Зрештою жодне із засідань не відбулося через неявку сторін.

Паралельно на суддю посипались скарги через проблеми з розглядом низки інших справ. У тексті рішення Вищої ради правосуддя йдеться, що ухвалу судді скасували в апеляції через значні порушення. Також сказано про порушення принципів поведінки суддів стосовно інших учасників процесу.

У 2019 році суддя подала у відставку. Справу вчетверте відправили на новий розгляд.

ЧЕТВЕРТИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ (2019 – і до тепер)

Тим часом у справі спливли строки давності, тобто термін з дня скоєння злочину, у який особу можуть притягнути до відповідальності у разі визнання особи винною.

«Строки давності для тяжких злочинів – 10 років. Відповідно, у 2020 році строки по цій справі пройшли. Проте прокуратура й надалі підтримує обвинувачення. Згідно з законодавством, якщо строки давності спливли, але вину доведено, особа вважається судимою, але звільняється від покарання. Це не означає, що людина не винна, є вирок», – повідомила у коментарі виданню начальниця відділу прокуратури Черкаської області Інна Никончук.

Колишній слідчий Михайло Веселов говорить, що у разі отримання вироку, хоч і без призначення покарання, це відобразиться на подальшій кар’єрі обвинуваченого, і навіть може йтися про звільнення.

«Я приходжу в суд, котрим керує підсудний суддя і беру участь в судовому засіданні по голові цього ж суду»

Нині справу слухає суддя Уманського міськрайонного суду Валентина Гудзенко. За клопотанням постраждалого слухання проводитимуть в режимі відеоконференції між Уманським та Новоархангельським судами. Проте знову розгляд переноситься.

«Тепер от я приходжу в суд, котрим керує підсудній суддя, і беру участь в судовому засіданні по голові цього ж суду, в приміщенні котрого я вимушено знаходжусь. На минуле засідання я прийшов вчасно, однак 20 хвилин секретар шукав телефон Уманського міськрайонного суду, бо вони «не отримали жодних повідомлень». Зрештою, перебравши купу номерів, дізнались, що судове засідання перенесли через хворобу головуючої судді та підсудного Запорожця. А повідомити потерпілого про перенесення судового засідання, зі слів секретаря, мав… адвокат підсудного Запорожця», – розповів про одне з останніх засідань Євген.

СПРАВА СФАБРИКОВАНА, ВИНУ НЕ ВИЗНАЄ

І поки справа кочувала від одного судді до іншого, Олег Запорожець двічі успішно переобрався на посаді голови суду – у 2017 і 2020 роках. Клопотань прокуратури про його відсторонення від посадових обов’язків через обвинувачення у скоєнні злочину, згідно з відповіддю Вищої ради правосуддя, не надходило.

Що ж до роботи Новоархангельського суду, то згідно з даними про показники діяльності за 2018-2020 роки, загалом тут працює троє суддів. Кількість справ, розгляд яких триває понад рік, варіюється від 15 до 30, а справ, що надходять щороку на розгляд – 1004-1238.

Адвокат судді Запорожця Микола Прудивус на наш запит повідомив, що його клієнт з моменту пред’явлення обвинувачення вину не визнає. Вважає, що справа цілком сфабрикована й не містить достовірних, допустимих і належних доказів вини.

Стосовно довготривалого розгляду відзначив – у справі значна кількість документів, залучено багато свідків, наявні відеозаписи тож усе потрібно детально вивчити. А усі випадки відкладення розгляду відбувались з об’єктивних причин та не мали на меті затягування.

Походження грошей, які вилучили у кабінеті Олега Запорожця під час обшуку, адвокат не прокоментував, пояснивши, що на цій стадії розголошення відомостей вважатиметься порушенням судового розгляду і, відповідно, буде порушенням права на захист.

На питання, чи суддя клопотав про своє відсторонення на час завершення судового розгляду для об’єктивного розгляду вказав, що кримінальна справа розглядається за нормами КПК в редакції 1960 року, чинній на момент порушення провадження. Відповідно, за тодішнім законодавством, норми про відсторонення судді. Крім цього, дозвіл на затримання судді мала давати Верховна Рада, а такого подання від правоохоронців певно не було.

«Жодними нормами матеріального або процесуального права не передбачено, що суддя має клопотати про своє відсторонення, оскільки це б мало бути наслідком усунення від виконання покладених на нього обов’язків зі здійснення правосуддя», – зазначив адвокат.

Також він нагадав, що згідно з Конституцією України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено і не встановлено обвинувальним вироком.

Другий обвинувачений у справі, який на момент затримання працював керівником апарату суду, від коментарів до ухвалення вироку відмовився. Нині він приватний підприємець, намагається побудувати політичну кар’єру, на останніх місцевих виборах балотувався від ОПЗЖ.

Наступне засідання у справі призначене на березень.

Щоб прочитати статтю у скороченому форматі, перегляньте таймлайн (потягніть стрілочку вправо).

Автор: Анастасія Зубова, Судовий репортер

Ілюстрації: Дар’я Федоренко

Матеріал підготовлено в рамках Тренінгової програми з судового репортажу CFI Media Development.