‘Мені огидна така служба’: інтерв’ю з ексохоронцем харківського парку, де б’ють людей
Колишній працівник охоронної фірми ‘Антирейдер’ погодився розповісти про роботу охорони парків Харкова, застосування сили до відвідувачів та про те, чому був вимушений звільнитися.
Оновлений сад Шевченка в Харкові відкрили в липні 2019-го року, після кількарічної коштовної реконструкції. У 2020-му році сад здобув славу місця, перебувати в якому може бути небезпечно. І справа не в поганій інфраструктурі чи відсутності охорони, а, здається, навпаки.
Протягом другого півріччя 2020-го сталися 3 гучні випадки побиття відвідувачів цього місця відпочинку в центрі Харкова. Щодо кожного випадку поліція відкрила кримінальне провадження. Усі потерпілі звинувачують у побитті співробітників охорони.
Нам вдалося поговорити з колишнім працівником ТОВ «Антирейлер ГО ‘Ветеран’» — фірми, що охороняє сад Шевченка та кілька інших об’єктів у Харкові.
Ярослав Яковлєв працював охоронцем приблизно 5 місяців, після чого пішов, не бажаючи «виконувати їхні незаконні вказівки».
«Я в самому парку Шевченка заступав на службу, — розповідає Ярослав. — Люди там, буває, палять, у темний час доби справляють нужду; на таких людей команда повна ‘фас’: не подобається — за шкірку його в цю кімнату охорони навпроти фонтану з мавпами. Там і починається пресування людини аж до Терена (газовий балон, використовується поліцейськими як спецзасіб, — авт.) Люди намагалися це на телефони фіксувати, телефони забирали, усе видалялося».
Ярослав говорить, що працювати охоронцями беруть не лише ветеранів, а пріоритет надається спортсменам. При влаштуванні на роботу не вимагали спеціальної підготовки.
«Я коли прийшов до цієї контори, видали мені Терен — газ, і спецзасіб — палку. У мене ще тоді студенти були — відбору не проводили — я їм поставив питання: ‘А у вас інструкція є, коли це використовувати?’ Навіть інструкцій ніяких не було. Казали: ‘По ситуації. Ну, якщо [відвідувач] не розуміє, то задувайте балоном’», — згадує колишній охоронець.
Деякі охоронці, за словами Ярослава, носять власну травматичну зброю, що стріляє гумовими кулями. «На моїй зміні був такий випадок [застосування зброї]. Не в людей стріляли, а чисто в небо — налякати людину».
«Щодо використання зброї, немає такого, як у поліції, що за балон потрібно ‘відписатися’. Задув — то й задув», — говорить Ярослав, який до роботи в «Антирейдері» працював поліцейським.
«Приїжджав Черкашин і говорить, дослівно: ‘Люди мусять знати, хто тут господар’», — коментує Ярослав настанови колишнього керівництва. Водночас, він стверджує, що прямих вказівок бити людей не було: замість цього звучало багатозначне «діяти по ситуації».
Олег Черкашин представляється заступником директора «Антирейдера». Зазвичай саме він спілкується з журналістами (інколи доволі агресивно). Згідно з реєстром, він був одним із співзасновників охоронної фірми. Проте, зараз одноосібним керівником та бенефіціаром «ТОВ Антирейдер ГО ‘Ветеран’» є Наталія Кучинська.
Повертаємося до розмови із Ярославом.
— Чи були на ваших змінах випадки застосування насильства чи непропорційного застосування спецзасобів?
— На жаль, було, і не раз.
— За що саме могли побити?
— Найбільш основне — люди знаходилися в нетверезому стані.
— Тобто те, що людина, скажімо, хитається, — це вже привід до неї підійти, чи вона повинна вчиняти якісь активні дії?
— Залежало від ситуації. В основному, так. Якщо людина хитається — таких людей намагалися вивести з парку. Казали: «Якщо буде бикувати, кличте допомогу; раптом що, затягнемо вас до себе». Ну, самі розумієте, що з ним (відвідувачем, — авт.) далі буде… Як то кажуть, якщо не розуміє по-хорошому — нехай розуміє силу.
— Що трапляється зі співробітниками, які звинувачуються в побитті?
— Здебільшого все намагаються списувати на відвідувачів парку, нібито «агресивний», «у нетверезому стані». Поліція здебільшого навіть не реагує: вони розуміють, шо часто викликають поліцію на «Антирейдер». (…) Нам пояснювали, що якщо «заміс» буде якийсь конкретний, то приїжджають наші юристи: хоч удень, хоч уночі.
Ярослав стверджує, що інколи охоронці приходили на роботу «з перегаром». Їм робили попередження, а якщо це повторювалося — звільняли.
На пресконференції охоронної фірми юрисконсульт Олег Сабинін запевняв, що «наркоманів» серед охоронців «апріорі бути не може», оскільки перед працевлаштуванням вони проходять медогляд.
Дах від Кернеса та ‘патрулювання на щура’
Постраждалі в саду Шевченка студенти ХПІ говорять, що до їхнього побиття, окрім охоронців, були причетні невідомі люди в чорних футболках. До цього апелює й Олег Черкашин — мовляв, били невідомі, а не охорона.
Ярослав Яковлєв говорить, що за час його роботи частина охоронців виходила на роботу в цивільному одязі. «Я пам’ятаю, на Новий рік частина охорони в нас заступала в ‘цивільній формі’. ‘Гражданка’ в нас практикувалася. У нас це називалося ‘спостереженням на щура’».
На питання про те, чому «Антирейдер» з легкістю виграє тендери на охорону парків у Харкові, Ярослав розповідає про «дах» від міського голови. «Я спілкувався зі старшим [охорони], він говорить: ‘Від Кернеса руки ростуть’. Кернеса вони ‘татом’ називали».
«Антирейдер» відомий також участю в сутичках у ТЦ «Барабашово» в лютому 2020-го року. За словами Ярослава Яковлєва, бійців « Антирейдера» викликають і на політичні заходи.
«Те, що було у Фрунзенському [суді] минулого року, коли судили людей, які підірвали [вибухівку] на Палаці спорту (мається на увазі теракт 2015-го року в Харкові, — авт.), людей викликали. Коли Зеленський обмін робив, ‘Антирейдер’ теж проти обміну був. На політичні заходи також викликають», — згадує ексохоронець.
‘Як колишній співробітник поліції, я знаю, до чого призводять такі вимоги’
Ярослав пояснює своє звільнення тим, що відчув тиск через його небажання залякувати відвідувачів. Одного разу колеги нібито наказали йому проконтролювати, щоб двоє відвідувачів не втекли, доки вони розбиралися з іншим «порушником».
«Чоловік кладе мені до кишені 100 гривень, — розповідає Ярослав. — Я йому кажу: ‘Я не міліціонер, не маю права грошей брати’, віддав гроші назад, сказав поводитись по-людськи і відпустив їх. І тут на мене налетіли: ‘Ти — хабарник, чому ти їх відпустив? Треба було їх пресонути’».
«Після цього конфлікт і почався. Я їм кажу: ‘Я не можу так людей пресувати, як ви це робите, мені огидна така служба. Я прямо вночі здав палку, таксі викликав і поїхав».
Ярослав стверджує, що після звільнення йому повністю не віддали зарплату, але він не зміг нічого вдіяти, бо працював неофіційно.
«Коли мене звільнили, мені ще три тисячі винні були. Я образився, я подзвонив на ‘урядову лінію’, здається, 15-45. Вони здійснили перевірку, і потім мені ще десь 2 місяці погрожували — заступник цього Олега [Черкашина]. Зрештою, відписали, що я взагалі в них не працював».
«Частина людей працювали офіційно, частина — неофіційно. Я був серед тих, хто неофіційно», — Ярослав Яковлєв.
Олег Черкашин на пресконференції заявляв, що сумлінно сплачує податки. «Я патріот своєї країни. Я плачу податки копійка в копійку».
Автори: Денис Волоха, Ольга Солапанова, Денис Шаповалов; Харківська правозахисна група