Скандал довкола «Мотор Січі»: КНР тепер активізує шпигунство заради доступу до технологій?

Скандал довкола "Мотор Січі": КНР тепер активізує шпигунство заради доступу до технологій?

Які наслідки матиме скандал довкола українського підприємства «Мотор Січ» та як це може позначитися на технологічних амбіціях Китаю? Про це DW розпитала авіаексперта, спеціаліста із авіаринку Азії Ґреґа Вальдрона.

Deutsche Welle: Пане Вальдрон, скандал довкола китайських інвесторів «Мотор Січі» далекий від завершення — напередодні стало відомо, що суму позову проти України збільшено до 3,6 мільярда доларів. Водночас у підконтрольних Компартії КНР ЗМІ стверджують, що незважаючи на санкції Києва, Китай не йде із Запоріжжя, так би мовити, «із порожніми руками», бо Пекіну, мовляв, вдалося налагодити контакти з українськими спеціалістами. Як ви оцінюєте ситуацію?

Ґреґ Вальдрон: Беручи до увагу високий пріоритет, який Китай надає розробці авіаційних двигунів, цілком можливо, що інженери з України та інших країн були найняті для роботи у Китаї. Теоретично, це відкрило Китаю можливість краще зрозуміти ключові виробничі ланцюги, як-то процеси та матеріали. Звісно, провал із отриманням контролю над «Мотор Січчю» — це удар по китайських амбіціях щодо виробництва двигунів. Проте, зважаючи на ресурси, які спрямовуються на цю справу, цей удар вони зможуть подолати.

Та варто зазначити, що «Мотор Січ» усе ж не належить до тріумвірату провідних виробників авіаційних двигунів, як-то Rolls-Royce, GE Aviation та Pratt & Whitney. Хоча «Мотор Січ» і може багато запропонувати, все ж, за рівнем це підприємство не дотягує до «великої трійки». А вона, до речі, завжди дещо насторожено сприймала китайські амбіції. За поточної політичної ситуації у світі усі гравці будуть ще обережнішими.

У чому, на вашу думку, полягав основний інтерес китайської сторони до запорізького підприємства?

Greg Waldron, Luftfahrtexperte

Ґреґ Вальдрон

Хоча китайські інвестори стверджували, що метою інвестицій у «Мотор Січ» була рекапіталізація української компанії, доступ до складних виробничих процесів був надзвичайно цінним для Китаю, який має цілу низку масштабних програм, пов’язаних з двигунами: для комерційного авіасудна C919, стратегічного військово-транспортного літака Y-20 та винищувача J-20. Без можливостей виробляти конкурентні двигуни світового рівня китайська аерокосмічна галузь завжди «пастиме задніх».

Якщо мова вже зайшла про двигуни, то деякі експерти вважають найцікавішою для китайського військово-промислового комплексу дещо маловідому розробку українських конструкторів — двигун МС-400, який розроблявся як двигун для крилатих ракет. Чи справді ця розробка настільки цікава для китайської сторони?

Крилаті ракети повітряного, морського та наземного базування є ключовою зброєю в арсеналі Китаю, а надійні турбореактивні двигуни мають вирішальне значення для дальності та надійності такої зброї. Тож, цілком імовірно, що Пекін цікавиться і малими двигунами.

Як вважаєте, якими можуть бути наслідки цієї історії?

Важко сказати, які саме висновки у Китаї зробили зі скандалу довкола «Мотор Січі», хоча дипломатичні заяви свідчать про явне незадоволення Пекіна. Утім, на мою думку, більш жорстка позиція Заходу значно ускладнить доступ Китаю до ключових аерокосмічних та двигунових технологій шляхом придбання підприємств. Зрозуміло, однак, що Пекін націлений на отримання західних технологій методами шпіонажу. Тож, у будь-якому разі, робота у цьому напрямку лише посилиться.

Довідка: Ґреґ Вальдрон  головний редактор із азійського регіону спеціалізованого ресурсу про аерокосмічну галузь Flightglobal. Вальдрон відстежує тенденції у комерційній та військовій авіації в Азії.

Автор: Дмитро Каневський; DW 

Читайте также: