Один день із саперами ДСНС, які займаються очисткою територій Харківської області, розпитав їх про міни й снаряди, залишені росіянами та ЗСУ, про ризики для цивільних, “чому так повільно?” і скільки ще часу потрібно, аби розмінувати поля.
З місцевими людьми окупанти поводилися по різному. На початку стріляли без розбору. «В перші дні у нашої старости Віри Петрівни зять загинув. Просто, куля в лоб, ні за що. У Марини Василівни онучку в машині розстріляли. Їм людське життя, до фені».
У деокупованій Куп’янській громаді, яка з вересня перебуває під вогнем російської армії, оголосили обов’язкову евакуацію маломобільних людей та родин із дітьми. З моменту ухваленого 27 лютого рішення вивезли кілька десятків людей. Сім’ї з дітьми виїжджати переважно відмовляються.
Звільнення після 2,5 місяців околиці — села Циркуни, звідки росіяни завдавали масованих ударів по Харкову — дозволило місту перевести дух. Натомість для деокупованих Циркунів почався новий етап в історії,
Обстріли, зруйновані будинки й інфраструктура, поранені та загиблі — так нині виглядає Вовчанськ на півночі Харківщини. Місто, що пережило російську окупацію, щодня потерпає від російських ударів.
Cлідчі документують злочини російських військових.
Внаслідок ранкового обстрілу міста Барвінкове у Харківській області загинули двоє чоловіків, які були братами, а їхній літній батько був поранений.
Окупанти вдарили по місту Мерефа.
