Документування російських воєнних злочинів: Харківська область

© Марія Крикуненко / ХПГ

Харківська правозахисна група веде документування міжнародних злочинів (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини), ймовірно вчинених російськими окупантами у Харківській області.

У даній статті ми публікуємо узагальнення подій, які відбулися у Харківській області протягом цього року та були задокументовані Харківською правозахисною групою у базі даних ініціативи “T4P”.

Детальніше про підхід ХПГ до документування міжнародних злочинів, ймовірно вчинених російськими окупантами, можна прочитати у публікації Євгена Захарова.

Також ми звертаємо увагу, що інформація у цій публікації спирається виключно на зібрані   дані та постійно уточнюється [1]. Активний збір інформації триває — Харківська правозахисна група просить очевидців надсилати нам інформацію за формою.

1. Загальна інформація про задокументовані інциденти

Загалом за звітний період на території Харківської області   організацією було задокументовано 9252 інциденти. За типом події, найбільше було зафіксовано інцидентів, пов’язаних з обстрілами або бомбардуваннями — за період було зібрано інформацію про щонайменше 6048 таких епізодів.

“Цвинтар” ракет і снарядів, випущених по Харкову і області за місяці повномасштабної війни. Скріншот з відео Харківської обласної прокуратури “Cemetery” of rockets and projectiles fired on Kharkiv and the region during the months of the full-scale war. Screenshot from the video by the Kharkiv Regional Prosecutor’s Office

“Цвинтар” ракет і снарядів, випущених по Харкову і області за місяці повномасштабної війни. Скріншот з відео Харківської обласної прокуратури

1.1. Географічна локалізація задокументованих інцидентів

Географічно задокументовані інциденти можливо розподілити наступним чином. Найбільша кількість епізодів була зафіксована на території міста Харків — загалом щонайменше 2669 випадків. На території Харківського району було задокументовано інформацію ще про 2335 інцидентів.

Майже така ж кількість епізодів була зафіксована на території Ізюмського району області — загалом було внесено у базу 2236 інцидентів, які можливо попередньо кваліфікувати як такі, що мають ознаки міжнародних злочинів, ймовірно вчинених російськими загарбниками.

У Куп’янському районі Харківської області було зібрано інформацію про щонайменше 802 інциденти; у Чугуївському районі — ще про 733 інциденти. Також було зафіксовано 388 епізодів на території Богодухівського району області; у Лозівському та Красноградському районах — 51 та 14 епізодів відповідно.

© Сергій Приткін [карта Харківська область]

© Сергій Приткін

1.2. Хронологія задокументованих інцидентів

Задокументовані інциденти хронологічно можна представити наступним чином. За період з 24 лютого по 31 березня 2022 року було зафіксовано найбільшу кількість інцидентів — 2449 випадків, що становить більше чверті від загальної кількості усіх задокументованих на території області.

З 1 квітня до кінця весни 2022 року було задокументовано ще 1544 інциденти, що разом із наведеним вище часовим періодом складає близько 43% від загальної кількості.

Влітку 2022 року нашою організацією було зафіксовано ще 1338 інцидентів, які сталися на території області (майже 15%). Восени 2022 року до бази даних “T4P” була додана інформація ще про 638 епізодів, які мають ознаки міжнародних злочинів, ймовірно вчинених російськими окупантами на території Харківської області. З 1 грудня 2022 по 23 лютого 2023 року на території області було задокументовано ще 267 інцидентів.

[узагальнення, рік, війна, Харківська область]

1.3. Інформація про персональні дані, асоційовані із задокументованими інцидентами

Значна частина інформації, яка в подальшому документується нашою організацією у базі даних, отримується через добровільні особисті контакти із безпосередніми жертвами чи свідками воєнних злочинів. За згодою особи, яка контактує із ХПГ, її історія також може бути записана у вигляді інтерв’ю та опублікована у текстовому вигляді на сайті нашої організації у відповідному розділі “Голоси війни” та/або у відео-форматі на YouTube каналі Харківської правозахисної групи.

Фокусування у процесі збору інформації на конкретні персоналії дає нам можливість ефективно документувати дані про свідків та жертв міжнародних злочинів, які можуть бути використані у майбутніх судових процесах.

На сьогодні на території Харківської області загалом було зафіксовано персональні дані щонайменше 3550 свідків та жертв міжнародних злочинів, ймовірно вчинених російськими окупантами, а також 10 вірогідних виконавців таких злочинів.

Загалом по області було зібрано та оброблено персональні дані щонайменше 2702 потерпілих осіб, 457 свідків та щонайменше 391 загиблого.

Найбільше персональних даних потерпілих осіб було задокументовано на території Ізюмського району області — щонайменше 1024; велика кількість даних була зібрана також у місті Харків та Харківському районі області — 602 та 573 потерпілі особи відповідно.

На території Ізюмського району було задокументовано дані щонайменше 232 загиблих осіб; на території міста Харків та Харківського району — ще 75 та 34 особи відповідно.

2. Інформація про жертви серед цивільного населення

Протягом року повномасштабної російсько-української війни Харківська правозахисна група задокументувала інформацію про щонайменше 3573 інциденти, пов’язані із втратами серед цивільного населення чи порушенням прав цивільних осіб.

Загалом наша команда зібрала та обробила інформацію про щонайменше 6395 осіб, які стали жертвами міжнародних злочинів, ймовірно вчинених російськими окупантами на території Харківської області. Серед цих осіб, за наявними даними, щонайменше 295 — діти[2].

2.1. Інформація про загиблих серед цивільного населення

Протягом звітного періоду ХПГ задокументувало щонайменше 847 інцидентів, пов’язаних із загибеллю цивільних осіб, у межах яких були зібрані дані про 1609 смертей, серед яких щонайменше 93 дитини.

Найбільше таких інцидентів було зафіксовано на території Ізюмського району Харківської області — загалом щонайменше 329 випадків та 708 загиблих осіб, серед яких 48 — діти.

На території міста Харків за рік повномасштабної війни Харківська правозахисна група зібрала відомості про 168 інцидентів щодо загибелі цивільних осіб, у межах яких зафіксовано щонайменше 338 смертей, з яких 11 — діти. У Харківському районі області задокументовано 124 такі інциденти та 206 загиблих осіб, з яких 8 дітей.

У Чугуївському районі області зафіксовано 77 інцидентів (121 загибла особа, з яких 5 дітей), у Богодухівському районі — 73 інциденти (98 загиблих, серед яких щонайменше 1 дитина), у Куп’янському районі наявні дані про 66 інцидентів (зафіксовано 120 смертей, з яких 18 загиблих дітей), у Лозівському — 5 інцидентів (5 загиблих, з яких 2 дітей), у Красноградському — 1 інцидент (2 загиблих).

2.2. Інформація про поранених серед цивільного населення

За звітний період нашою організацією було задокументовано загалом щонайменше 754 інциденти, пов’язані із пораненням чи іншою шкодою для здоров’я, в межах яких були зібрані дані про 1840 постраждалих осіб, серед яких щонайменше 88 дітей.

Найбільша кількість таких інцидентів — 166 — була зафіксована на території Харківського району області. У межах цих інцидентів була зібрана інформація про 305 поранених осіб, серед яких щонайменше 4 дитини. Майже стільки ж епізодів — 160 — було задокументовано в обласному центрі: наявні дані про 644 постраждалі особи, з яких 19 — діти.

На території Чугуївського району ХПГ зібрало інформацію про 135 інцидентів, пов’язаних із пораненням чи іншою шкодою для здоров’я, та 255 постраждалих осіб, зокрема, 12 дітей. У Ізюмському районі області задокументовано 118 інцидентів та 324 постраждалі особи, серед яких 28 дітей.

У Куп’янському районі зафіксовано 111 інцидентів (208 постраждалих, з яких 19 — діти), у Богодухівському районі — 50 інцидентів (74 постраждалі особи, серед яких щонайменше 4 дитини), у Лозівському районі — 10 інцидентів (21 постраждалий, з яких 2 дітей), у Красноградському районі — 2 інциденти та 7 постраждалих.

2.3. Інформація про зникнення цивільних осіб

Протягом року повномасштабної війни Харківська правозахисна група зафіксувала 1629 інцидентів, пов’язаних зі зникненням цивільних осіб на території Харківської області, та зібрала інформацію про 1967 зниклих осіб, серед яких, за нашими даними, щонайменше 86 дітей.

Найбільше епізодів зникнення задокументовано на території Ізюмського району області, де зібрано інформацію про 735 інцидентів та 982 зниклі особи, серед яких 42 дитини. На території Харківського району та міста Харків зафіксовано загалом 502 випадки зникнення осіб, у межах яких зібрано інформацію про 555 зниклих осіб, з яких 15 — діти.

У Куп’янському районі задокументовано 224 інциденти (239 зниклих осіб, з яких 21 дитина), у Чугуївському районі — 114 інцидентів (125 зниклих, серед яких щонайменше 2 дитини), у Богодухівському районі — 14 інцидентів (14 зниклих, серед яких 4 дитини), у Лозівському районі — 13 інцидентів (15 зниклих, з яких 2 — діти), у Красноградському районі — 5 інцидентів (7 зниклих осіб, з яких щонайменше 1 дитина).

2.4. Інформація про зґвалтування та інші порушення прав людини

За інформацією, задокументованою у базі даних ініціативи “T4P” по Харківській області, загалом було зафіксовано випадки можливого зґвалтування щонайменше 7 цивільних осіб, серед яких, за нашою інформацією, 2 дитини.

Також нашій організації вдалось зібрати та зафіксувати у базі даних інформацію про факти ймовірного порушення прав щонайменше 972 цивільних осіб на території Харківської області, з яких щонайменше 26 — діти. Зокрема, ХПГ задокументувала ймовірні факти жорстокого позбавлення волі, катування та нелюдського поводження, примусової мобілізації населення російськими військовими, масового вивезення цивільного населення до Росії, привласнення майна цивільних осіб тощо.

2.5. Інформація про постраждалих дітей

Харківська правозахисна група приділяє окрему увагу документуванню інформації про міжнародні злочини, ймовірно вчинені російськими окупантами відносно українських дітей. Наша організація надає правову та психологічну допомогу таким дітям, дотримуючись високих міжнародних стандартів спілкування із цією особливо вразливою категорією жертв війни.

Протягом року повномасштабної війни ХПГ задокументувала 227 інцидентів, де жертвами стали діти. Загалом на території області організацією було зібрано інформацію про 295 постраждалих дітей — щонайменше 93 дитини загинуло, 88 було поранено та 86 зникло безвісти.

Раніше   організація вже публікувала спеціальну аналітичну статтю, яка присвячена темі насильницького вивезення українських дітей до Росії та їх протиправної передачі до російських сімей. Ми переконані, що зазначені діяння можна попередньо кваліфікувати як злочин проти людяності та злочин геноциду, та продовжуємо працювати над належним документуванням цих незаконних дій для представлення зібраної інформації та обґрунтування відповідної правової позиції у межах процедур міжнародного кримінального розслідування.

3. Інформація про об’єкти цивільної інфраструктури, що зазнали пошкоджень в результаті бойових дій

Загалом за рік повномасштабної війни ХПГ зібрала інформацію про пошкодження щонайменше 7588 об’єктів цивільної інфраструктури на території Харківської області.

Найбільша кількість задокументованих об’єктів, що зазнали руйнації чи пошкодження в результаті бойових дій, є будівлями житлово-побутового призначення — загалом у базі даних “T4P” зафіксовано 4759 таких будівель.

У результаті бойових дій було пошкоджено або повністю зруйновано щонайменше 901 об’єкт підприємницької діяльності та комерційно-виробничого призначення. Окрім цього, ХПГ задокументувало пошкодження 854 легкових та вантажних транспортних засобів.

Також, серед інших, були зафіксовані пошкодження наступних об’єктів:

Вид об’єктів Кількість
Будівлі освітньо-виховних закладів 315
Об’єкти транспортної інфраструктури 237
Об’єкти інфраструктури життєзабезпечення 123
Будівлі культурно-розважальних закладів 76
Будівлі лікувально-оздоровчих закладів 71
Будівлі державних установ та громадських організацій 69
Будівлі та об’єкти культового призначення 53
Господарчі угіддя, ліси 53
Історичні пам’ятники 36
Об’єкт невідомий 41

3.1. Інформація про об’єкти житлово-побутового призначення, що зазнали пошкоджень в результаті бойових дій

У межах цієї категорії документуються різні будівлі та споруди, які використовуються для задоволення житлово-побутових потреб населення, зокрема, багатоквартирні та приватні житлові будинки, гаражі, господарчі споруди тощо.

Куп’янськ, 23 листопада © Харківська обласна прокуратура

Куп’янськ, 23 листопада © Харківська обласна прокуратура

Найбільше пошкоджених або вщент зруйнованих будівель цього типу було задокументовано на території Харківського району області — загалом 1724 об’єкти. Значна кількість також була зафіксована у обласному центрі — на території Харкова, за даними бази “T4P”, було пошкоджено ще щонайменше 1373 такі об’єкти.

У Ізюмському районі області були зафіксовані руйнування чи ушкодження 574 об’єктів цього типу, у Богодухівському районі — ще 465 об’єктів. На території Чугуївського району області зібрано дані про пошкодження 295 об’єктів, у Куп’янському районі — про 208 пошкоджених об’єктів, у Лозівському та Красноградському — про 93 та 26 об’єктів відповідно.

[узагальнення, рік, війна, Харківська область]

3.2. Інформація про об’єкти освітньо-виховного призначення, що зазнали пошкоджень в результаті бойових дій

У даній категорії викладається статистична інформація про задокументовані пошкодження внаслідок бойових дій різних об’єктів освітньо-виховного призначення. Зокрема, до цього типу об’єктів входять школи, гімназії, ліцеї, дитячі садки, будівлі університетів, наукові установи та центри, професійно-технічні училища тощо.

Найбільша кількість пошкоджених об’єктів цього типу задокументована у місті Харків — загалом щонайменше 172 пошкоджені або зруйновані будівлі чи споруди.

Харківська школа №134, де росіяни обладнали опорний пункт, прорвавшись у місто в перші дні війни. © Жером Барбоса © Jérôme Barbosa

Харківська школа №134, де росіяни обладнали опорний пункт, прорвавшись у місто в перші дні війни. © Жером Барбоса

На території Харківського району області було зафіксовано ушкодження чи руйнацію 47 об’єктів освітньо-виховного призначення, на території Ізюмського району — ще 39 будівель чи споруд цієї категорії.

У Куп’янському районі області було задокументовано пошкодження 20 об’єктів даного типу, у Чугуївському районі — 18 об’єктів, у Богодухівському районі — 17 об’єктів, у Лозівському районі — 2 об’єкти.

[узагальнення, рік, війна, Харківська область]

3.3. Інформація про об’єкти лікувально-оздоровчого призначення, що зазнали пошкоджень в результаті бойових дій

Харківська правозахисна група документує випадки руйнування чи пошкодження внаслідок бойових дій об’єктів лікувально-оздоровчого призначення. До цього підрозділу включаються пошкодження дорослих та дитячих лікарень, центрів екстреної медичної допомоги, поліклінік, оздоровчих комплексів, перинатальних центрів та інших об’єктів.

Ізюмська міська лікарня, яка до початку повномасштабного вторгнення обслуговувала близько 150 тисяч людей. Фото з телеграм-каналу Олега Синєгубова [лікарні ізюмська лікарня воєнні злочини рф]

Ізюмська міська лікарня, яка до початку повномасштабного вторгнення обслуговувала близько 150 тисяч людей. Фото з телеграм-каналу Олега Синєгубова

Найбільше випадків пошкодження закладів медичної інфраструктури було зафіксовано на території міста Харків — загалом було зібрано інформацію про щонайменше 25 пошкоджених об’єктів цієї категорії. На території Харківського району області було задокументовано пошкодження ще 14 закладів даного типу.

У Ізюмському районі області зібрано інформацію про пошкодження щонайменше 12 медичних об’єктів, у Куп’янському та Чугуївському районах — по 7 об’єктів у кожному, у Богодухівському районі — 6 пошкоджених об’єктів.

Варто зазначити, що на веб-сайті ініціативи “T4P” нещодавно був опублікований аналітичний матеріал ХПГ, присвячений інформації про атаки на медичну інфраструктуру Харківської області. У статті автор доходить висновку, що зазначені діяння можливо попередньо кваліфікувати як порушення міжнародного гуманітарного права та як воєнні злочини за статтею 8 (2) (b) (ix) Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

[узагальнення, рік, війна, Харківська область]

3.4. Інформація про об’єкти підприємницької діяльності та комерційно-виробничого призначення, що зазнали пошкоджень в результаті бойових дій

У межах цієї категорії документуються пошкодження внаслідок бойових дій різноманітних об’єктів підприємницької діяльності та комерційно-виробничого призначення, зокрема, супермаркетів, ринків, магазинів, крамниць, офісів та офісних центрів, відділень пошти, станцій технічного обслуговування автомобілів, готелей тощо.

Завод “Машгідропривід” зруйнований російською ракетою, Харків

Завод “Машгідропривід” зруйнований російською ракетою, Харків

Найбільше пошкоджених об’єктів цього типу — 371 — було зафіксовано у місті Харків. Інформація про ще 222 об’єкти була зібрана на території Харківського району області.

Також, у Ізюмському районі Харківської області пошкоджень зазнали щонайменше 114 об’єктів підприємництва, у Куп’янському районі — ще 99 об’єктів. На території Чугуївського та Богодухівського районів було зафіксовано ушкодження 45 та 43 об’єктів цього типу відповідно, у Лозівському районі — 7 об’єктів.

[узагальнення, рік, війна, Харківська область]

3.5. Інформація про пошкодження об’єктів інфраструктури життєзабезпечення населення та транспортної інфраструктури

Найбільше випадків пошкодження об’єктів цієї категорії задокументовано на території міста Харків — загалом було зібрано дані про 193 зруйновані чи пошкоджені об’єкти.

У Харківському та Богодухівському районах області, за зібраною інформацією, пошкоджено щонайменше 45 та 40 об’єктів цього типу відповідно. У Чугуївському районі задокументовано пошкодження 32 об’єктів, у Ізюмському районі — 31 об’єкт, у Куп’янському районі — 15 об’єктів, у Лозівському та Красноградському районах — щонайменше 1 об’єкт у кожному.

Раніше на веб-сайті Харківської правозахисної групи було опубліковано спеціальну аналітичну статтю, присвячену відповідальності за обстріли об’єктів енергетичної інфраструктури. У матеріалі автор доходить висновку, що більшість атак на українську енергетичну інфраструктуру порушують міжнародне гуманітарне право та можуть бути попередньо кваліфіковані як воєнні злочини військових РФ, а виступи вищого керівництва Росії на цю тему можуть стати частиною доказової бази для так званої командної відповідальності за саме ці конкретні воєнні злочини.

4. Інформація про типи подій, які були задокументовані за досліджуваний період

За рік повномасштабної російсько-української війни команда Харківської правозахисної групи задокументувала інформацію про щонайменше 9252 інциденти на території Харківської області.

Майже дві третини усіх зафіксованих інцидентів стосуються обстрілів та бомбардувань — загалом по області було зібрано інформацію про 6048 таких епізодів. Також, значна кількість зібраних даних стосується зникнень осіб — протягом звітного періоду ХПГ задокументувала 1642 інциденти.

Окрім наведених вище, наша організація задокументувала інформацію про наступні події:

Подія Кількість інцидентів
Використання цивільного населення як «живий щит» 234
Катування, нелюдське поводження 221
Жорстоке позбавлення свободи 207
Вибуховий пристрій 141
Привласнення майна цивільних осіб 141
Обстріл зі стрілецької зброї 114
Умисне вбивство цивільної особи 83
Захоплення цивільної будівлі 68
Умисне тілесне ушкодження цивільної особи 24
Масове насильницьке вивезення людей до Росії 20
Посягання на людську гідність 14
Зґвалтування 12
Напад на склад гуманітарної допомоги, гуманітарний конвой, гуманітарну місію чи коридор 7
Примусова мобілізація 2
Інше 29

4.1. Інформація про інциденти, пов’язані із влучаннями від обстрілів та бомбардувань

За даними, задокументованими   організацією у базі даних ініціативи “T4P”, найбільше влучань від обстрілів та бомбардувань зафіксовано на території міста Харків — загалом було зібрано інформацію про 2047 інцидентів. Значна кількість таких інцидентів — 1862 — була також задокументована на території Харківського району області.

У Ізюмському районі області ХПГ було зібрано інформацію про 917 інцидентів, пов’язаних з влучаннями від обстрілів та бомбардувань, у Чугуївському районі — 497 таких інцидентів, у Куп’янському районі — 354 інциденти, у Богодухівському районі — 329 інцидентів, у Лозівському та Красноградському районах — 26 та 8 інцидентів відповідно.

[узагальнення, рік, війна, Харківська область]

4.2. Інформація про інциденти, пов’язані із зникненнями осіб

Найбільше інцидентів, пов’язаних із зникненнями, було задокументовано на території Ізюмського району Харківської області — зафіксована інформація про щонайменше 741 епізод.

На території міста Харків попередньо зафіксовано 286 інцидентів, на території Куп’янського та Харківського районів області — 229 та 215 інцидентів відповідно. У Чугуївському районі області зібрана інформація про 117 інцидентів зникнень, у Богодухівському та Лозівському районах — 14 та 13 інцидентів відповідно, у Красноградському районі — 5 інцидентів.

[узагальнення, рік, війна, Харківська область]

4.3. Інформація про інциденти, пов’язані із жорстоким позбавленням свободи та катуваннями

Більше половини усіх задокументованих інцидентів, пов’язаних із жорстоким позбавленням свободи та катуваннями, було зафіксовано на території Ізюмського району області — загалом зібрана інформація про 253 такі епізоди.

У Куп’янському районі Харківської області було задокументовано 83 інциденти, у Харківському районі — 56 інцидентів, у Чугуївському районі — 34 інциденти.

4.4. Інформація про інциденти, пов’язані із заподіянням шкоди мінами та іншими вибуховими пристроями

За даними, зібраними нашою організацією, на території Харківського та Ізюмського районів області було зафіксовано по 40 інцидентів, пов’язаних із заподіянням шкоди мінами та іншими вибуховими пристроями.

Щонайменше 31 такий епізод був задокументований на території Чугуївського району області. У Куп’янському та Богодухівському районах області було задокументовано по 14 таких інцидентів, у місті Харків — 1 інцидент.

У кінці січня 2023 року ХПГ публікувала на веб-сайті ініціативи “T4P” аналітичну статтю, в якій більш детально систематизувалися дані про задокументовані у Харківській області випадки нанесення шкоди мінами та вибуховими пристроями.

4.5. Інформація про інциденти, пов’язані із використанням цивільного населення та об’єктів як “живі щити”

Найбільше інцидентів, пов’язаних із використанням цивільного населення та об’єктів як “живі щити”, було зафіксовано на території Куп’янського району Харківської області — загалом щонайменше 94 епізоди. Майже така ж кількість — 91 — була зафіксована на території Ізюмського району області.

У Харківському районі області було задокументовано 39 таких інцидентів, у Чугуївському районі — 5 інцидентів, у місті Харків — 4 інциденти, у Богодухівському районі області — 1 інцидент.

Нещодавно наша організація опублікувала аналітичний матеріал, у якому досліджується зібрана інформація про випадки використання присутності цивільних осіб та об’єктів як прикриття від бойових дій та надається стисла міжнародно-правова характеристика таких діянь.

5. Інформація про задокументовані факти, які можна попередньо кваліфікувати як міжнародні злочини, ймовірно вчинені російськими окупантами

Відповідно до зібраної нами інформації, за рік повномасштабної війни на території Харківської області нашою організацією були задокументовані наступні факти, які можна попередньо кваліфікувати як міжнародні злочини, ймовірно вчинені російськими окупантами:

Попередня кваліфікація події Кількість інцидентів
РС 8 (2) (b) (ii) Напад на цивільний об’єкт 2983
РС 8 (2) (b) (iv) Знищення або пошкодження майна 2224
РС 8 (2) (b) (iv) Поранення внаслідок обстрілу 678
РС 8 (2) (b) (iv) Загибель людини внаслідок обстрілу 656
РС 8 (2) (b) (ix) Пошкодження чи знищення історичних пам’яток, лікарень, релігійних споруд, закладах освіти, науки, мистецтва 454
РС 8 (2) (b) (xx) Застосування зброї, яка призводить до надмірних пошкоджень або невибіркових страждань людей, чи веде до невибіркових руйнувань, чи заборонена міжнародними угодами 303
РС 8 (2) (b) (xxiii) Використання цивільних об’єктів чи людей як «живий щит» 242
РС 7 (1) (f) чи 8 (2) (а) (іі) Катування та нелюдське поводження із цивільними чи військовими 219
РС 7 (1) (е) Незаконне затримання та позбавлення свободи цивільної особи чи військовослужбовця 202
РС 7 (1) (i) Насильницьке зникнення людини 143
РС 7 (1) (а) чи 8 (2) (а) (i) Умисне вбивство цивільної людини зі стрілецької зброї, чи іншим способом 132
РС 8 (2) (b) (xx) Мінування територій протипіхотними мінами, протитанковими мінами, мінами-пастками населених пунктів чи окремих цивільних об’єктів, застосування систем дистанційного мінування. 105
РС 8 (2) (a) (iv) Знищення або присвоєння майна у великих розмірах 101
РС 8 (2) (b) (xvi) Розграблення захопленого населеного пункту 95
РС 8 (2) (а) (ііі) Умисне тілесне ушкодження цивільної людини 43
РС 8 (2) (b) (v) Обстріл населеного пункту без наслідків 26
РС 7 (1) (d) чи 8 (2) (а) (vii) чи 8 (2) (b) (viii) Масове насильницьке вивезення людей до Росії 21
РС 8 (2) (b) (iii) Напад на склад гуманітарної допомоги, гуманітарний конвой, гуманітарну місію чи коридор 16
РС 8 (2) (b) (xxi) Посягання на людську гідність цивільної особи чи військовослужбовця 13
РС 8 (2) (b) (xxii) Зґвалтування 12
РС 8 (2) (b) (iv) Екологічна катастрофа внаслідок обстрілу 7
РС 8 (2) (b) (xxv) Перешкоджання гуманітарним місіям у доставці води та їжі, знищення припасів їжі та питної води 4
РС 8 (2) (b) (xvii), 8 (2) (b) (xviii) Застосування хімічної зброї, у тому числі, фосфорних бомб 4
РС 8 (2) (a) (ii) Використання непристосованого місця для тримання під вартою 3
РС 8 (2) (a) (v) Примусова мобілізація 2
РС 8 (2) (a) (vii) Використання російськими військовими знаків розрізнення української армії 2
РС 8 (2) (a) (viii) Взяття заручників 1

Ці дані потребують уточнення. Назва категорії в стовпчику “Попередня кваліфікація події” ні в якому разі не є точним описом певного міжнародного злочину за Римським статутом Міжнародного кримінального суду, а надається виключно з інформаційною метою. Остаточну кваліфікацію події уповноважений надавати виключно суд.

Висновки

Проаналізувавши задокументовану інформацію можна стверджувати, що за рік повномасштабної російсько-української війни мала місце значна кількість подій, які можуть бути попередньо кваліфіковані як міжнародні злочини, ймовірно вчинені російськими окупантами.

Зокрема, постійний аналіз та уточнення усього масиву зібраних даних дає нам можливість попередньо кваліфікувати зазначені події як воєнні злочини згідно зі статтею 8 параграф (2) пункти (a) та (b) Римського статуту Міжнародного кримінального суду, як злочини проти людяності згідно зі статтею 7 параграф (1) Римського статуту Міжнародного кримінального суду, а також як геноцид згідно зі статтею 6 Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Харківська правозахисна група продовжує документувати, доповнювати та досліджувати інформацію з метою формування, належного представлення та аргументування наведених вище правових позицій у межах міжнародних процедур кримінального розслідування та діяльності міжнародних судових установ.


Збір інформації триває. Якщо Ви можете надати додаткову інформацію, будь ласка, скористайтеся формою.

Автор висловлює вдячність усій команді Харківської правозахисної групи, без спільної злагодженої та самовідданої праці якої це узагальнення було б неможливим.

Харківська правозахисна група висловлює подяку нашим донорам, зокрема, Європейському Союзу, PeopleinNeed, PragueCivilSocietyCentre, OpenArchive, Посольству США, USAID, Dignity — DanishInstituteAgainstTorture та індивідуальним благодійникам, без яких уся наша робота була б нездійсненною або здійсненною у значно скромніших масштабах.


[1] ХПГ звертає увагу на те, що складання Узагальнення триває певний час, протягом якого інформація у базі даних постійно оновлюється та доповнюється. У зв’язку із цим інформація у деяких розділах даної публікації може відрізнятися або не повністю збігатися між собою. Для отримання інформації у режимі “онлайн” Ви можете звернутися до відповідного розділу веб-сайту ініціативи “T4P” за посиланням.

[2]Тут і далі, інформація про кількість постраждалих дітей перевіряється додатково.

Джерело: ХПГ

You may also like...