«Хворих так мало, що ліжок не вистачає». Як МОЗ скасовує коронавірус

Міністр вважає, що різкому спаду кількості виявлених випадків коронавірусу сприяв карантин вихідного дня. «За минулий тиждень захворіли понад 89 тисяч жителів України. Починаючи з кінця серпня ми вперше отримали зменшення кількості захворілих у порівняні з минулим тижнем», – запевнив урядовець. Такий оптимізм категорично спростовує ряд відомих експертів. На їхню думку, таке «покращення» обумовлене цинічними маніпуляціями зі статистикою, пише видання «Главком».

Ціна уникнення локдауну – тисячі життів?

Голова національної експертної групи з інфекційного контролю, епідеміолог Андрій Александрін має своє пояснення раптового покращення ситуації із захворюваністю. «Вдвічі знизилися обсяги тестувань, –  це перше. Друге: треба враховувати, що вчора та позавчора були вихідні дні, і співробітники лабораторій теж хочуть відпочити і побути із сім’ями, тому кількість оброблених даних нижча. І потім, я не виключаю, так би мовити, політичний вплив на формування статистичних даних», – зазначив фахівець у коментарі «Главкому».

Ексзаступниця міністра охорони здоров’я, нардеп від «Голосу» Ольга Стефанишина згодна з тим, що уряд вирішив боротися з вірусом цифрами. «Чим менше тестуємо – тим менше виявляємо», – пояснює вона рецепт. Як розповіла нардеп у коментарі «Главкому», обсяг тестування в Україні досі вшестеро менший, ніж у країнах Європи. «Коефіцієнт позитивних тестів у нас теж дуже високий (30,2% проти 5%, які рекомендує Всесвітня організація охорони здоров’я. Саме цей показник, за визначенням ВООЗ означає, що країна тримає ситуацію із розповсюдженням коронавірусу під контролем. Позитивність у 20-30% означає, що система не виявляє всіх інфікованих, і вірус стрімко поширюється далі, –  «Главком»).

Крім того, якщо порівняти кількість тестувань, які українські лабораторії обробляють у суботу та неділю і, відповідно, інформацію. яку ми чуємо у понеділок,  то ці цифри завжди нижче, ніж в інші дні тижня. Якщо порівняти за цей понеділок і за минулий, кількість нових хворих не надто відрізняється. Тож говорити про істотне скорочення кількості нових випадків не доводиться», – підкреслила вона.

Стефанишина також додала, що в Україні є велике відставання із отриманням результатів тестів: матеріали довго знаходяться у чергах – люди можуть тиждень чекати на результат. «Тому статистика, яку наводить МОЗ, є не верифікованою, їй важко довіряти», – резюмувала депутатка.

Екскерівниця МОЗ Уляна Супрун також вказує на явні маніпуляції із цифрами. У Facebook вона висловлює думку, що для розуміння картини захворюваності та оцінки ситуації потрібно аналізувати показники шпиталізацій, кількості людей у реанімації та підключень до апаратів ШВЛ (штучної вентиляції легень). Супрун при цьому посилається на офіційні дані Національної служби здоров’я. «Коли адекватно працює система, не може бути такого, щоб кількість тестів залишалася однаковою, показник шпиталізацій та реанімацій зростала, а пацієнти не могли потрапити до лікарні, бо там немає місць. Якщо це відбувається, то скоріше за все, люди потрапляють в медзаклади вже в тяжкому стані», – зазначає вона.

Супрун продовжує свою думку: для того, щоб лікарні не були переповненими і могли забезпечити ліжко-місце новоприбулим хворим, які потрапили по швидкій, МОЗ знизило показники сатурації (насичення крові киснем), за яким мала б проводитися обов’язкова госпіталізація, з 95% до 92% і менше. «При цьому збільшується кількість повідомлень про те, що пацієнтів занадто рано виписують додому, аби звільнити ліжка, тому вони шукають кисневі концентратори, аби доліковуватися вдома», – додає вона.

У мережі і справді чимало повідомлень від користувачів про те, що хворих на Covid-19 виписували із показниками сатурації нижче 90% чи навіть відмовляються шпиталізувати із такими показниками.

«Карантин вихідного дня так допоміг, що реанімації та ШВЛ злетіли на новий максимум. Але локдаун ми не вводимо, нііі… Ми чекаємо закінчення бюджетного року, треба ж все бабло освоїти і розпиляти», – пише у Facebook мережевий аналітик Covid-19 Євген Істребін.

Експерт нагадує, що, за даними уряду, запровадження у грудні локдауну додасть 0,5-0,7% до падіння ВВП за підсумками року. «Скажіть, люди, а ви не задумалися що ці 0,5% ВВП – це 10 тис. додаткових смертей співвітчизників? Ви взагалі гідні називатися людьми, якщо для вас важливіше 0,5% ВВП, ніж 10 тис. життів?», –  ставить він риторичне питання.

Ексочільниця міністерства Уляна Супрун переконана: оптимістичні, на перший погляд, статистичні показники, озвучені сьогодні МОЗом, не свідчать про успішність протидії Covid-19 в Україні. «Показове висвітлення вигідних керівництву МОЗу показників та статистики лише погіршує стан речей, адже створює ілюзію контролю за ситуацією, що є неправдою. Бо коли міністр розповідає, що все під контролем, а в реальності люди чекають на результати тестів тижнями, платять за тести гроші, не можуть потрапити в лікарню чи в паніці шукають кисень для своїх близьких – це сигнал, який вказує на те, що хтось маніпулює та поширює брехню», – робить висновок вона.

Не епідеміолог і не чиновник МОЗ, а так би мовити, сторонній спостерігач за розвитком ситуації із коронавірусом у країні політолог Володимир Фесенко також закликав не робити передчасних висновків щодо позитивної динаміки із захворюваністю на основі кількох днів. «Потрібно брати до уваги показники мінімум за тиждень…. Я б почекав ще і показників за тиждень, який починається сьогодні», – зазначив він.

Автор: Наталія Сокирчук, «Главком»