УАФ перетворено на корупційну годівницю? У мережі зʼявилася переписка про мільйонні відкати на будівництві стадіонів

Українська асоціація футболу за роки керування нею Андрієм Павелком та наближених до нього функціонерів неодноразово потрапляла до поля зору журналістів, громадськості та правоохоронних органів.

Корупційна діяльність функціонерів УАФ досліджується у межах безлічі карних справ, епізодів в них – десятки, і кожен заслуговує на увагу громадськості й влади. Адже йдеться не тільки про розкрадання бюджетних та міжнародних коштів, але й про знищення спортивного іміджу України на світовій арені.

Андрій Павелко / фото УНІАН

Цього разу журналістами програми “Гроші” викрито чергову, вкрай показову махінацію команди президента УАФ Андрія Павелка, пов’язану з відкриттям 5 червня 2017 року у Дніпрі відновленого стадіону “Трудовые резервы”.

Андрій Павелко тоді був президентом ФФУ – Федерації футболу України, яка тепер стала УАФ – Українська асоціація футболу. Також він вже був тоді народним депутатом ВРУ та головою бюджетного комітету.

Так, за даними журналістів, до яких потрапило листування працівників ФФУ, файли з пошти спортивних функціонерів свідчать про мільйонні хабарі, які футбольні чиновники отримують з будівництва стадіонів зі штучним покриттям. Також ці документи вказують на те, що без особистої участі Андрія Павелка ці махінації були б неможливі.

Загалом, географія корупційних схем ФФУ пана Павелка дуже широка. Звісно, не обійшла вона і Дніпро, з якого до Верховної Ради колись і потрапив голова федерації футболу.

Так, у документах є переписка чоловіка на ім’я Денис Морозенко (людина з таким прізвищем була у той час співробітником ФФУ) з Віталієм Мазуром, який є власником компанії “СпортІн”, що займається штучними покриттями. Ця компанія у 2016 році дійсно отримала від Федерації футболу замовлення на поля зі штучним покриттям.

У цій переписці є дуже цікаві вкладені файли. Наприклад, на лист від 15 червня 2016 року була отримана відповідь з файлом із детальними корупційними розрахунками.

Йшлося про будівництво 10 маленьких і одного великого поля. Собівартість одного футбольного майданчика – 645 тис. 786 грн. Сума, яку отримує виконавець, – 805 тис. – тобто 8 млн за 10 майданчиків. Собівартість великого майданчика складає 3 млн 682 тис., а отримає за нього фірма – 6 млн 284 тис. Нижче чітко написано: “відкат федерації – 2 майданчика – 1291572 грн, ще 5% відкат виконавцю – 716 тисяч”. У підсумку маємо аж 25% від загальної суми.

Ще один епізод: 21 лютого 2017 року Віталій Мазур прислав Денису Морозенку файл з назвою “Расчет по днепру. Результат”. В документі детально розписані всі витрати та надходження по штучному покриттю та табло на стадіоні в Дніпрі. Відповідно до цих документів, реальна вартість робіт склала 3 451 000 грн. А отримали за роботи 6 117 000 грн. І вже стандартна примітка 12% – обнал. Тобто 734 тис. грн відкату.

І це лише кілька прикладів корупційної діяльності функціонерів ФФУ.

З питаннями, про які саме поля йдеться і чи дійсно співробітник федерації футболу Денис Морозенко вирішував подібні питання з компанією “СпортІн”, журналісти прийшли влітку 2018 року особисто до співробітника Федерації футболу Морозенка. Але отримали відмову.

Директор “СпортІн” теж відмовлявся спілкуватися, допоки не почув прізвище “Морозенко”. На зустрічі директор “СпортІн” у корупції, звісно, не зізнається, але зв’язок і контакт із Морозенком – підтверджує.

До речі, цікавий факт: компанію “СпортІн” зареєстрували 29 березня 2015 року – через 23 дні після обрання Андрія Павелка головою Федерації Футболу України. Зареєстрували, виходить, спеціально для освоєння бюджетних коштів на будівництво спортивних майданчиків.

У підсумку: президент Української асоціації футболу Андрій Павелко, який був головою бюджетного комітету ВР, виділяв з державного бюджету сотні мільйонів гривень на футбольні поля зі штучним покриттям. Компанія “СпортІн”, яка була створена одразу після призначення Андрія Павелка керівником ФФУ, відповідно до наявних документів, мала корупційні схеми з федерацією. Тільки у 2017 році “СпортІн” отримала 54 млн грн. державних коштів, частина яких, як свідчить листування, пішла на відкати. // УНІАН