Як підставили наших хлопців у Косово

Хронологія подій у Митровиці 17 березня, які привели до трагічної загибелі українського митротворця, вже більш-менш відома. «Інфопорн» пропонує ознайомитися з більш детальним аналізом подій. Аналітична записка доктора Джеймса Лайона із «Міжнародної групи з вирішення криз» втрапила до нас із ООНівських структур у Пріштіні – ми тільки її переклали і розбили на розділи. Читайте про те, що призвело до захоплення суду і які наслідки може мати поліцейський рейд у Митровиці для Косова і світу. Кобила вирвалася на волю: тепер закриваймо двері конюшні!

В понеділок, 17 березня УНМІК (Місія ООН у Косово, у складі спеціальних поліцейських сил якої знаходяться українські миротворці-міліціонери -«Інфопорн») і КФОР (військові сили, які підпорядковуються НАТО – «Інфопорн») провели надзвичайно невчасний і погано підготовлений рейд, щоб вивести з приміщення суду у Митровиці судових працівників, які це приміщення захопили.

Результат – близько 63 поліцейських УНМІК поранено (один смертельно), 45 солдатів КФОР і більше 80 сербів поранено. Цей рейд може спричинитися до подальшого розвитку паралельних інституцій у краю і поглибити прірву між Пріштіною та міжнародною спільнотою з одного боку, і сербами на півночі Косова – з іншого. Він також може позначити нову лінію розмежування півночі і півдня Косова. Але перш ніж аналізувати, що ж сталося, і обговорювати можливий вплив акції, хотілось би реконструювати події так, як вони виглядали насправді.

Хронологія подій: від захоплення суду до… штрафу

– На початку березня кілька сербів (усі – колишні працівники суду в Митровиці в 1999-ому) почали протест навпроти приміщення суду, вимагаючи, щоб УНМІК знову взяла їх на роботу. Вони жодним чином не висловлювали недовіру УНМІК і не ставили під сумнів її повноваження. Навпаки, вони визнавали владу УНМІК своїм проханням узяти їх назад на роботу.

– О 8:30 14 березня демонстранти використали «швидку», щоб проламати ворота в огорожі довкола будівлі суду. Після цього вони пройшли повз кордони поліції УНМІК і сербського підрозділу КПС (Косовська поліцейська служба, яка складається з місцевих – «Інфопорн»). Всі поліціянти стояли в стороні і мирно дали демонстрантам пройти. Спеціальний представник Генсека ООН в Косово Йоагім Рюккер назвав такі дії демонстрантів «силою» і «насильством».

– Протестуючі (всі вони були колишніми працівниками суду) не спустили прапор ООН над будівлею суду, просто повісили поруч із ним ще й сербський. Потім вони детально пояснили журналістам, що не вломлювалися в жоден із кабінетів і не чіпали жодну справу, а тільки зайняли коридори будівлі суду. Серед протестуючих було багато жінок. Демонстранти (судові клерки, судді і слідчі) неодноразово повторювали: ми просто хочемо зустрітися з УНМІК з приводу нашого поновлення на роботі.

– Протестуючі не намагалися встановити паралельний суд та інші органи влади, вони повністю визнавали повноваження УНМІК.

– О 5:30 ранку 17 березня поліція УНМІК, за підтримки французьких КФОР, увійшла в будівлю суду і заарештувала 53 сербів, в тому числі й жінок. Ніхто з них не опирався.

– Коли УНМІК спробувала відправити затриманих на суд у Пріштіну, зібрався розлючений натовп із місцевих жителів. Його швидко зібрала «Мостова варта» (напівгромадська, напівпарамілітарна організація, яка стежить за пересуванням через міст на річці Ібар, котра розділяє Митровицю на північну (сербську) і південну (албанську) частини – «Інфопорн»). Люди блокували дороги і розбили мінімум дві машини УНМІК, звільнивши близько 20 затриманих.

– Натовп кидав каміння, пляшки з запаллювальною сумішшю і ручні гранати в УНМІК і КФОР. Ті відповідали кийками, шоковими гранатами, сльозоточивим газом, гумовими кулями, а наприкінці – і автоматичною зброєю. (За даними«Інфопорну», сенсаційний дозвіл на використання бойових патронів ООН дала близько 9:30, за годинy до того, як усе cкінчилося). Автоматичну зброю було використано з обох боків.

– Потім поліцію УНМІК відкликали з північної Митровиці, залишивши там французький КФОР. Той оточив місцеву кредитну спілку, університет і суд.

– Крім цього, французькі військові перекрили всі дороги між північним і південним берегами Ібара.

– Серби, затримані в приміщенні суду, були вивезені у Пріштіну, де їх оштрафували за незаконне захопення майна УНМІК і відпустили.

Якби чиновники ООН були розумніші…

З точки зору пропаганди, відеоряд рейду є надзвичайно несприятливим для міжнародної спільноти в Косово. Ці кадри містять: зображення важкоозброєної поліції УНМІК на бронетехніці (йдеться в тому числі і про наших митротворців – «Інфопорн»), яка ескортує беззбройних жінок, закувавши їхні руки в кайданки; беззбройних цивільних, які виступають проти важкоозброєних військових КФОР; дві «швидких», розчавлених військовою бронетехнікою, яка транспортувала поранених у шпиталь, поліцейських УНМІК, які зривають сербський прапор, повішений поруч із прапором ООН; переповнені постраждалими лікарняні палати.

Без жодного сумніву дата, вибрана для рейду в Митровицький суд, є катастрофічною. Тому що якраз чотири роки тому албанці організували бунти і чистки, вигнавши 4000 сербів із їхніх будинків і зруйнувавши 35 православних церков. Саме на 17 число були заплановані демонстрації, присвячені цій трагічній даті – і в Белграді, і в Митровиці. Символізм цієї дати мав бути очевидним навіть для найменш розумних чиновників УНМІК і КФОР. Крім цього, 17.03 – місячний ювілей проголошення незалежності Косова. Але все одно наказ про рейд було віддано.

Сербський міністр у справах Косово Слободан Самарджич казав, що в неділю, 16-го він зустрічався з заступником спеціального представника Генсека ООН в Косово Ларрі Россіном і досяг угоди, що УНМІК не вдавтиметься до будь-яких дій щодо суду, доки Самарджич не зустрінеться з протестуючими. Невідомо, чи каже Самарджич правду, оскільки він має репутацію прихильника екстремістських дій, але ми всі чекаємо на відповідь Россіна.

Немає сумніву, що всі дії протестуючих у суді були грамотно сплановані, виконані і взагалі чітко прописані. Жодних помилок! Ніхто не ставив під сумнів повноваження УНМІК, ніхто не нищив майно чи судові справи. До ООНівського папора над будівлею поставилися з належною повагою. Внаслідок усього цього Белград може представити подію як невідповідну реакцію на спробу знайти продуктивний діалог.

Якби діячі УНМІК були розумніші, вони б запропонували звільненим працівникам суду переговори, за якими б неминуче мав настати «період заспокоєння». Натомість УНМІК сприйняла захоплення будівлі суду як виклик власному авторитету, хоч організатори протесту зробили все, щоб запевнити – це не так.

Косово фактично розкололи: на сербську Північ і албанський Південь

Рейд у суд був Божим дарунком для сербських націоналістичних політиків, мало хто з них на таке міг навіть сподіватися. Вони і без того мали намір поставити косовське питання в центр виборчої кампанії (11 травня у Сербії – парламентські вибори), і УНМІК і КФОР організували їм усе краще, ніж це могли придумати в офісі Сербської радикальної партії (СРП).

Реакція інших сербських політиків – передбачувана. Президент Борис Тадіч зазначив, що використання УНМІК і КФОР сили було «занадто» і може «спровокувати подальшу ескалацію конфлікту» в Косово. Прем»єр Воїслав Коштуніца оголосив, що шукатиме допомоги в Росії. Лідер СРП Томіслав Ніколіч прозоро натякнув, що Сербія «не повинна залишатися глухою до того, що на її території створюється моноетнічна (албанська – «Інфопорн») держава під диктатом і волею НАТО». Мої розмови з прозахідно налаштованими сербами показали, що вони розгнівані рейдом. Дії КФОР і УНМІК не просто повернули націоналістів до великої політики, вони ще й загнали Тадіча в кут, і тепер йому буде значно важче витримати прозахідну лінію.

Неочікуваним результатом подій у Митровиці 17 березня є подальше розділення Косово на дві частини. УНМІК відкликала свою поліційну і адміністративну присутність з Півночі. КФОР опікується безпекою, але не займається поліційною діяльністю, і серби з КПС всі повтікали. Тепер Північ залишилася без офіційної поліції. Французи встановили блок-пости всюди на берегах Ібару, ефективно відділивши північ Косова від півдня. А уряд у Пріштіні встановив митні пости на південному березі Ібара. Станом на вечір 17 березня, північний кордон (тобто кордон між Косово і Сербією – «Інфопорн») охоронявся тільки невеличким контингентом армії США. Ніхто не зупиняв транспорт, ніхто не перевіряв документи і не здійснював митні процедури. З УСЬОГО ЦЬОГО ВИПЛИВАЄ, ЩО СПРАВЖНІЙ КОРДОН МІЖ КОСОВО І СЕРБІЄЮ ПЕРМІСТИВСЯ ДО ІБАРА. (виділення авторське – «Інфопорн»).

Спецназ втягнули у підкилимні політичні ігри

Одне з ключових питань – чому УНМІК і КФОР діяли в суді саме таким чином? Схоже, що адміністрація КФОР відчувала значний тиск від своїх урядів – зробіть щось, хоча б щось, що покаже, що ситуація – під контролем і розділення краю не відбудеться. Особливо сильним такий тиск міг бути від тих членів Євросоюзу, які хотіли показати, що на Півночі краю все таки можливою є діяльність EULEX (місія ЄС з поліцейської діяльності в рамках так званого «плану Ахтісаарі» щодо незалежності Косова. Серби не визнають EULEX – «Інфопорн»). Албанські політики теж тиснули на міжнародну спільноту, щоб вона зробила щось із фактичним поділом краю – при цьому албанці казали, що їм важко буде втихомирити власні «гарячі голови», якщо міжнародна спільнота не вдасться до дій. Головний офіс УНМІК теж був роздратований тим, що демонстранти мирно і безперешкодно пройшли повз ООНівські сили 14 березня. Крім цього, на УНМІК тиснули албанські політики – а політична карикатура в пріштінській газеті зображувала машину УНМІК з сербським прапором на ній.

Зрозуміло, що міжнародна спільнота спланувала цю силову акцію без ясної мети – і немає чіткого і довгострокового плану, як інтегрувати північ і південь. Інцидент 17 березня погіршив стосунки між Сербією і міжнародною спільнотою. Крім цього, він погіршив стосунки і в самій міжнародній спільноті цією ганебною грою, яка почалася 17 березня між УНМІК, КФОР і EULEX.

Міжнародна спільнота має вирішити, що вона хоче робити з Північним Косово. Стало ясно, що план Ахтісаарі більше не годиться для реінтеграції Півночі. Потрібен новий, чіткий план з ясно прописаними датами, політичним цілями, пріоритетами і основними фінансовими потребами. Все інше приречене на провал і нагадуватиме політику конюха, який кричить «Закривайте конюшню!» в той час, як кобила вже давно вирвалася на волю.

І ще одне: хтось і в КФОР, і в УНМІК має понести відповідальність за те, що сталося в Митровиці 17 березня 2008 року.

————

Доктор Джеймс Лайон, старший радник з питань Балкан Міжнародна кризова група, www.crisisgroup.org, переклав Павло Солодько Infoporn