Про мої пригоди в сервісному центрі МВС при намаганні чесно здати іспит по водінню

Про мої пригоди в МРЕО (воно ж СЦ МВС) при намаганні чесно здати іспит по водінню

Корупція при отриманні водійського посвідчення є серйозною проблемою в Україні, яка трохи пішла на спад на початку реформації в МВС і появи Нацполіції, але через деякий час розквітла з новою силою, через те, що корупція має системний, укорінений характер у державних установах та процесах. Вона стає частиною неформальних “правил гри”. Зламати таку систему дуже складно.

Часто бракує справжньої політичної волі для рішучої боротьби з корупцією через конфлікт інтересів, лобізм або страх втратити владу через непопулярні реформи.

Подолати ці глибинні причини потребує комплексних, тривалих зусиль – політичної волі, судової реформи, підвищення прозорості, економічного розвитку та зміни суспільної свідомості.

З 2023 року у нашій країні діє черговий оновлений алгоритм отримання водійських посвідчень, але це не врятувало тисячі охочих його отримати чесно від, по суті, саботажу та вимагання хабаря, бо судячи з вражень майже всіх хто спробував пройти чесно цей квест – чекало суворе розчарування.

Однією з небагатьох, кому вдалось отримати водійське посвідчення без хабаря, була відома українська стендап-комікеса, радіоведуча, сценаристка та колумністка Настя Зухвала, яка яскраво описала свої намагання у треді у Твіттері. Наводимо її розповідь яка може допомогти комусь чесно здати залік по водінню.

Тред про пригоди в МРЕВ (воно ж СЦ МВС): в програмі скарги, критика, спостереження, поради і знов скарги

Настя Зухвала

Настя Зухвала

За півроку відвідин столичних сервісних центрів МВС у мене піднакопилось вражень, відгуків та експіріенсів. У мене по різному бувало, були по ділу зауваження, було коли норми ПДР придумувались на ходу. Одне завжди було стабільно, години очікування і моральний тиск. Я впевнена, що робиться все можливе, щоб людина не змогла себе проявити.

Почнемо з того, що потрапити на практичний іспит з кермування це вже перемога. Мова йде про столичні «сервісні центри». Можливо, в інших великих містах ситуація аналогічна. Але факт є факт, щоб отримати талон на іспит доведеться полювати.

Стояння в черзі з 5 ранку, танці з бубоном на сайті, моніторинг талонів у визначені години (бо за легендою вони там мають зʼявитись) – це все дійсно роблять і щось із цього імовірно працює. Оскільки мені вдалося схопити удачу за хвіст 7 разів, то от вам мій рецепт успіху.

Я користувалась тг-ботом від СЦ МВС. Оце його тре знайти @hsc_talon_bot в телеграмі, далі підписатись на розсилки тих центрів які вам підходять і чекати повідомлень. Але оскільки ми такі розумні не одні, то хапати талон треба блискавично.

Для цього треба тримати свій профіль на сайті ГСЦ МВС (hsc.gov.ua) оновленим, бо поки ви почнете логінитись талон вже заграбастає хтось більш спритний. Може метод не ідеальний, але однак краще, ніж ночувати під МРЕО, щоб першим стати в чергу. І так, таке є.

Назріває логічне питання, якого хріна? Відповідей кілька. Почну з менш зрадофільської.

Сервісних центрів не вистачає, машин недостатньо, інспекторів недостатньо, бажаючих – більше ніж достатньо.

Але, ще є прєлєсний схематоз з талонами, приходить дядя знайомий тьоті з МРЕО і затарює там в терміналі стільки талонів, скільки він в змозі продати діловим і сильно зайнятим поціновувачам корупції. А потім хтось, кому ця опція недоступна ночує під МРЕО. Маніфік…

Щодо іспиту. Я вважаю, головний навик на практичному екзамені – це здатність опиратися психологічному тиску. Так, ПДР треба знати, кермувати вміти, але, щоб здати іспит цього недостатньо. Так, може трапитись адекватний інспектор, який не бажає вам нездачі. Але чи пощастить?

Чесно, я не очікувала і навіть після серії незаліків не могла повірити, що інспектори тиснуть спеціально. Раз по раз щойно інспектор кривив фізію я була впевнена, що все зробила неправильно. Десь тільки після 5 разу я почала помічати, що ці прийоми повторюються.

Ось пару прикладів. Мій перший іспит, я його здаю в СЦ МВС 3246 на Толстого, 2 (так, вулиця досі так називається) Із плюсів, не довелося годинами чекати поки приймуть іспит. Із мінусів… хе-хе…

Тут так добре працюють інспектори, що немає сенсу маринувати люд годинами. Мене встрів сердитий дід-інспектор, ще до початку іспиту встиг надавати мені по рукам, бо я бачте не блискавично знайшла панель керування дзеркалами.

Далі, я кілька разів не змогла завести авто і тільки після тріскучого провалу іспиту він подобрішав і дав мені покататись на бібіці по площадці. Тож людина він може й сердечна, просто був «при ісполнєніі». 
Старанному студенту на замітку. Тільки після іспиту, я зрозуміла, що машина не завелась, бо стояла під незначним нахилом, де її мордаха стояла нижче, а зад вище. На додачу, рушати треба було заднім ходом. Отже, на випадок такого фокусу, рушати треба через гальмо або з ручника. 
На іншому іспиті цього разу в СЦ на Мрії, 19 (колишня туполєва) інспектор попросив мене припаркуватися в перші 2 хв іспиту. При чому він не повідомив мені про це завчасно, він скомандував паркуватися, коли я виїжджала з майданчика і проїздила повз вільне місце для парковки. 
Оскільки парковки в моїх планах не було, то і бічна відстань була замалою. На додачу (що не сюрприз) за мною їхала ціла вервечка інших авто, які аж ніяк не збирались чекати, коли я там припаркуюсь і майже одразу почали сигналити. 
На диво, я таки припаркувалася, але таки довелося перейти на передню передачу, а так як на іспиті треба паркуватися в один прийом, то це – нездача. Інспектор витратив 5 хв і задоволений почимчикував розпивать кофєї. Завіса. 
Мій улюблений перфоманс був на Перемоги, 20. Знач їду я по маршруту, все складається досить нормально від чого настрій інспектора погіршується з кожним проїханим метром. Містер буркотун всіляко дає про себе знати, супиться, цикає, важко вздихає, тако наче я його на плаху везу. +
Але я стріляний горобець, конкретно таке я вже бачила, тож їду далі. Містер інспектор вже починає хуліганить, зараховує мені помилку, бо я зарано вимкнула поворотник. Я не сперечаюсь бо ж можна ще 2 помилки. І от ми приїжджаємо на перехрестя де я маю повернути ліворуч. 
Виїжджаю на перехрестя, зупиняюсь і чекаю поки зустрічка проїде. Таке як всі проїхали, повертаю руль ліворуч, збираюсь рушити, але раптово вилітає машина. Я ще толком не рушила, тому гальмую, але наш сокол вже втрутився в кермування. Факти не на його боці, того він йде ва-банк. 
Каже, що все я зробила неправильно, і вобше я стою на подвійній суцільній. Я кажу, що до неї ще два метри, вона он аж де. Він каже, ви що не бачите? Ну то про що з вами тоді говорить. Вся ця пʼєса розігрується все на тому ж перехресті, поки позаду нас черга машин, які сигналять. 
Вирішую таки закінчити поворот ліворуч, поки нас не відпиздили розлючені водії. По логіці екзамен закінчено, бо інспектор втрутився. Але він каже їдемо далі, показуй розворот. Їду, показую, але туплю і роблю розворот до пішохідного переходу, а не за ним. Інспектор торжествує 
Каже зупиняйтеся, екзамен всьо. Чесно кажучи радію, бо нема сил це вже терпіть. Заповнює мою відомість і вирішує пояснити, що відбулось на перехресті. Моя помилка в тому, що я повернула колеса ліворуч, а так не можна робити, якщо буде аварія то мене винесе на зустрічну. 
І вобще суцільна подвійна була заблизько, може на неї я не наїхала, але могла. Каже сакральне, до мене є претензії? Думаю: ох тіп, претензій море, життєвою енергії їх предʼявить нема опше. Кажу: нє, нема, вийду тут, досвідулі. 

Потім ще розважалась, тим що дивилась які помилки він мені поставив в бумажці. Ну лихий, взагалі лівих галочок наколотив. Постфактум розумію, що можна було з щуром побадатись, але на цей випадок теж все продумано. 4 години очікування іспиту роблять людей нереволюцьонерами( 

***

Після сьомої спроби…

– Слабенько, дуже слабенько каже автоінспектор, кривить писок і шкрябає своє гендерно неінклюзивне «склав».

7 спроба здати на права без хабарництва зазнала успіху. Кисла фізія інспектора, який не може обґрунтувати, чого ти йдеш нахрін – солодше пахлави… А вона ж, мєдова!

You may also like...