Моніторинговий візит до Покровської виправної колонії №17: порушення права засуджених осіб на захист від катування

Покровська виправна колонія №17 — лікувальний заклад середнього рівня безпеки для утримання хворих на туберкульоз чоловіків. Упродовж двох років засуджені не відправили жодного звернення у державні органи та правозахисні організації й жодного разу не скаржилися на умови утримання та неналежне надання медичної допомоги. Така практика може свідчити про відсутність поінформованості, можливості або недовіру.

Історична довідка

Згідно з наказом МВС УРСР №0165 від 23 червня 1961 року та наказом УВС Харківської області №071 від 01 липня 1961 року на базі радгоспу “Балаклійський” Харківського управління радгоспів було організовано виправно-трудову колонію №17. Вона знаходиться на відстані 80 км від Харкова та 20 км від Балаклії. З вересня 1961 року колонія набула сільськогосподарського нахилу і мала назву сільськогосподарська виправна колонія №17 УВС Харківської області. Починаючи з 1970 року, в установі, що мала назву п/я ЮЖ 313/17, поступово збільшувалась кількість засуджених, які мали тривалі терміни покарання.

Через втечі засуджених з об’єктів роботи було прийнято рішення про закриття відкритих об’єктів та працевлаштування засуджених на контрагентських об’єктах. У 1995 році в колонії вперше було відкрито туберкульозне відділення для лікування засуджених хворих на туберкульоз. Згодом цей заклад переріс у Міжобласну туберкульозну лікарню на лікування до якої надходять засуджені майже з усіх областей України. Зараз Покровська виправна колонія №17 — це лікувальний заклад середнього рівня безпеки для утримання хворих на туберкульоз чоловіків, які засуджени до позбавлення волі на певний термін.

Загальна інформація

Установа розташована в такому місці, куди дуже важко дістатися автомобільним транспортом, особливо під час дощів. Дорога розмита і небезпечна.

Установа постраждала під час війни: було сім влучень ракет на територію. Пошкоджено й зруйновано споруди, які вже відремонтовані силами персоналу закладу.

За офіційними даними, наданими керівником установи, штатна чисельність персоналу складає 272.5 штатних одиниць, фактична — 225.5. Протягом поточного року до закладу прибуло 129 осіб. На час візиту в установі утримувалось 108 осіб. В установі є дві дільниці СПС, чотири — законсервовано. У 2022 році помер один засуджений. Працевлаштовано 12 осіб, що працюють у зоні господарського обслуговування. Оскільки установа є профільною для осіб хворих на туберкульоз, всі особи перебувають під медичним наглядом, а дільниці СПС вважаються медичними частинами. Відповідно, в медичній частині перебувало 108 осіб, з них на лікуванні — 87 осіб. На обліку ВІЛ/СНІД — 27 осіб, схильні до самогубства — шість осіб, злісні порушники режиму — 12 осіб.

У 2022 році п’ятьох осіб було звільнено у зв’язку з важким захворюванням, у 2023 році — двох осіб. Протягом 2022 і 2023 років не зафіксовано жодної скарги від засуджених осіб щодо неналежних умов утримання, неналежного надання медичної допомоги. Така практика викликає занепокоєння. 29 осіб мають інвалідність: 19 — Ⅱ гр., 10 — III гр. Протягом 2022 року було звільнено 27 осіб, з них сім — умовно-достроково. У 2023 році звільнено 12 осіб, з них одна — умовно-достроково. У 2023 році зафіксовано два виклики швидкої допомоги. У 2022 році зафіксовано один випадок тілесних ушкоджень під час перебування в установі. У 2023 році також один випадок під час перебування в установі. Протягом 2023 року один раз було застосовано спецзасоби (кайданки). 13 осіб мають у власному користуванні планшети без доступу до інтернету. 13 осіб відторгнуті загалом.

У 2023 році відбулося чотири короткострокові контактні побачення. Протягом 2023 року — один короткочасний виїзд за межі установи у зв’язку з винятковими обставинами. В установі працюють два психологи. Некомплект персоналу складає 47 співробітників. Протягом 2023 року реалізовано 3978 телефонних дзвінків. В установі наявна свердловина для води. Воду продають місцевому населенню. У кожному відділенні СПС функціонує медичний кабінет. У межах моніторингового візиту було опитано 63 особи.

Напередодні візиту до керівництва закладу було спрямовано запит на отримання публічної інформації з запитаннями: кількість звернень від засуджених протягом 2022-2023 років направлених на адресу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, прокуратури в запечатаному вигляді, інших державних органів, правозахисних організацій, а також кількість відповідей на ці звернення. В отриманій відповіді зазначено, що протягом 2022 і 2023 років від ув’язнених на адресу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, в прокуратуру, інші державні органи, а також в правозахисні організації не відправлено і не отримано жодного звернення.

Вважаємо таку практику неприпустимою. Повна відсутність комунікації з державними органами та правозахисними організаціями свідчить про відсутність поінформованості засуджених, або недовіру до такого роду комунікації, або про відсутність можливості.

Під час візиту моніторинговою групою було досліджено документацію, яка стосується життєдіяльності колонії, оглянуті господарські, медичні, житлові приміщення, на їхню відповідність до вимог законодавства України та міжнародних стандартів. Начальник установи — полковник внутрішньої служби Андрій Клименко. Моніторингову групу супроводжував начальник установи та підполковник внутрішньої служби Віктор Гадяцький.

Покровська спеціалізована туберкульозна лікарня №17 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Харківській та Луганській областях

Начальниця Покровської спеціалізованої туберкульозної лікарні №17 — Тетяна Петренко. В установі на лікуванні перебувають чоловіки, в тому числі з психічними та поведінковими розладами, хворі на активну форму туберкульозу зі стійкістю МБТ до рифампіцину (рифампіцин — резистентний ТБ), ТБ з множинною лікарською стійкістю, ТБ з пре широкою лікарською стійкістю, ТБ з широкою лікарською стійкістю та ризиком ТБ з множинною лікарською стійкістю.

Станом на 20.12.2023 року у Покровській спеціалізованій туберкульозній лікарні №17 перебуває 108 осіб. З них: кат. 5.1 — 21 особа, на лікуванні — 87 осіб. Згідно зі штатним розкладом, лікарня має таку структуру:

1. Відділення для тяжкохворих з добовим медичним постом (для хворих на лікарсько-стійкий туберкульоз з бактеріовиділенням) на 26 ліжок.
2. Дільниця слідчого ізолятору та арештний дім (відділення для хворих на заразну форму туберкульозу) на 43 ліжка.
3. Відділення для хворих на лікарсько-стійкий туберкульоз з бактеріовиділенням зі збереженою чутливістю до фторхінолонів на 43 ліжка.
4. Відділення для хворих на лікарсько-стійкий туберкульоз без бактеріовиділення зі збереженою чутливістю до фторхінолонів на 127 ліжок.
5. Відділення для хворих на лікарсько-стійкий туберкульоз без бактеріовиділення на 81 ліжко.
6. Відділення для хворих на лікарсько-стійкий туберкульоз бактеріовиділенням зі стійкістю до фторхінолонів на 48 ліжок.
7. Відділення для хворих на лікарсько-стійкий туберкульоз з бактеріовиділенням, які отримують паліативне лікування, на 42 ліжка.
8. Приймальне відділення (відділення диференційної діагностики для хворих на заразну форму туберкульозу) на 14 ліжок.

В лікарні є кабінет інфекційних захворювань, стоматологічний кабінет, кабінет ультразвукової діагностики, рентгенкабінет для хворих на заразну форму туберкульозу (хворі на туберкульоз з бактеріовиділенням, хімієрезистентний туберкульоз з бактеріовиділенням), клініко-діагностична лабораторія (заразна форма), аптека.

Станом на 20.12.2023 року залишаються неукомплектовані 10,5 посад лікарів: заступник начальника лікарні — 1,0 ст.; завідувач відділення — 5,0 ст.; фтизіатр — 2,0 ст.; терапевт — 0,5 ст.; ендоскопіст — 0,5 ст.; лікар-епідеміолог — 1,0 ст.; хірург — 0,5 ст.

У Покровській спеціалізованій туберкульозній лікарні №17 створена лікарсько-консультативна комісія. Всіх засуджених, які звільнилися від подальшого відбування покарання за хворобою, було своєчасно та в повному обсязі обстежено, за результатами обстеження був встановлений остаточний діагноз, подання хворих розглядалися на засіданні ЛКК.

В період з 17.05.2023 по 20.12.2023 рокі проводила роботу ЛКК, на засіданнях якої були розглянуті подання трьох осіб для розв’язання питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання у зв’язку з хворобою. За результатами розгляду комісією надано висновки, що діагноз двох хворих входить до Переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання. Діагноз одного хворого не входить до Переліку.

До суду було направлено два подання про звільнення засуджених, за результатами розгляду судом звільнено двох засуджених.

В період з 17.05.2023 по 20.12.2023 рокі померлих ув’язнених та засуджених в Покровській спеціалізованій туберкульозній лікарні не було.

Під час візиту було виявлено недоліки в роботі Покровської спеціалізованої туберкульозної лікарні №17, що призводять до порушення прав засуджених та ув’язнених при наданні медичної допомоги в лікарні, зокрема:

1.Порушення права засуджених осіб на захист від катування або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання (стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) та Порушення права на охорону здоров’я та медичну допомогу (стаття 49 Конституції України). Порушення права засуджених та ув’язнених на паліативну допомогу

1.1 У лікарні відсутнє паліативне відділення для надання паліативної допомоги у стаціонарних умовах. Така допомога надається у палатах відділення для хворих на лікарсько-стійкий туберкульоз з бактеріовиділенням.

1.2 У зв’язку з відсутністю в лікарні Ліцензії на здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів та психотропних речовин і прекурсорів, відсутній доступ до наркотичних знеболювальних препаратів для полегшення страждань, знеболювання та зменшення симптомів захворювання паліативного хворого. Відповідно до “Порядку надання паліативної допомоги”, основними складовими паліативної допомоги є медична, соціальна, духовна і психологічна підтримка пацієнта. Водночас у лікарні відсутня ліцензія на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальностями медична психологія та психотерапія. Зазначене свідчить про відсутність належних умов для надання паліативної допомоги у стаціонарних умовах особам, які її потребують, є порушенням права на охорону здоров’я та медичну допомогу і може бути розцінено як жорстоке, неналежне або таке, що принижують гідність, поводження.

1.2 У лікарні не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів. Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо.

1.3 У лікарні на чотирьох осіб не заведена “Контрольна карта диспансерного нагляду за ВІЛ-інфікованою особою №030-5/0”.

1.4 Через відсутність у засуджених осіб укладених декларацій з лікарем первинної медичної допомоги, вони не мають можливості отримати необхідні медичні послуги за кошти НСЗУ, що призводить до порушення вимог абзаців 4 та 5 статті 4 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

1.5 У Покровській спеціалізованій туберкульозній лікарні №17 не ведеться журнал обліку результатів проходження профілактичного медичного огляду.

1.6 Під час вивчення медичної документації встановлено, що в медичних картках амбулаторного хворого 025/о відсутні довідки та фотографії наявних тілесних ушкоджень. Відсутній час проведення огляду у карті засудженого М., що отримав ушкодження 04.12.2023 року. Відсутність фіксації належним чином тілесних ушкоджень не відповідає пункту 60 рекомендацій Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (CPT/Inf(93)12-part), де зазначено, що медичні служби у місцях позбавлення волі можуть зробити свій внесок у запобігання насильству проти осіб, яких тримають під вартою, шляхом систематичної реєстрації тілесних ушкоджень, а також, якщо це необхідно, через інформування відповідних органів влади.

1.7 Встановлено відсутність в медичній картці стаціонарного хворого № 003/о підписаній пацієнтом усвідомленої згоди особи на проведення психіатричного огляду.

1.8 Під час перевірки дільниці ДІЗО моніторами було встановлено, що при поміщенні засудженого в дисциплінарний ізолятор практикується долучення до справи медичної довідки, яка містить інформацію про стан здоров’я, діагноз і згідно з висновком з якої засуджений за станом здоров’я може утримуватися в ДІЗО, ПКТ, карцері. Виявлені факти свідчать, що працівники установи володіють конфіденційною інформацією щодо стану здоров’я засуджених осіб, які перебувають в дільниці ДІЗО. Зазначене порушує вимоги статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я. Крім того, Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню неодноразово рекомендував, щоб лікарі не посвідчували, що стан здоров’я засуджених дозволяє поміщення в ДІЗО/ПКТ. Медичні працівники, які працюють в установах виконання покарань, є особистими лікарями ув’язнених, що забезпечує наявність позитивних стосунків між лікарем і пацієнтом. Зазначене вище підриває позитивні відносини між засудженими та лікарями. На додаток, воно суперечить п. 43.3 Європейських в’язничних правил.

1.9 Під час проведення візиту моніторами було встановлено, що у відділенні цілодобово перебувають троє засуджених, які виконують функцію днювальних. Під час конфіденційного спілкування вони повідомили, що тільки з одним із них укладено трудовий договір. Таким чином керівництво закладу та медичний персонал делегували днювальним права щодо здійснення постійного нагляду за засудженими в стаціонарі, контролю за дотриманням ними внутрішнього розпорядку дня та роботи пов’язані з наданням медичної допомоги. Разом з тим, Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню неодноразово рекомендував припинити практику використання засуджених як помічників та санітарів у медичних частинах.

1.10 Під час огляду приміщень медичних кабінетів моніторами було встановлено, що проведення медичних оглядів та маніпуляцій, зокрема проведення внутрішньом’язових ін’єкцій засудженим, проводиться крізь ґрати. Водночас Європейський Комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню, зазначає, що такий підхід можна вважати таким, що принижує гідність як ув’язнених, так і персоналу колонії. Комітет визнає, що спеціальні заходи безпеки можуть бути необхідними в окремих випадках, однак, систематичне розміщення ув’язнених у заборонених зонах під час проведення ін’єкцій, є явно невиправданим. КЗК рекомендує українській владі покласти край цій практиці.

2. Незабезпеченість медичної частини обладнанням, виробами медичного призначення та лікарськими засобами

2.1 У медичній частині відсутній дентальний рентген апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги.

2.2 Під час перевірки справності дефібрилятора було встановлено відсутність електродів.

2.3 Засуджені особи не отримують госпітальне майно (костюм, халат та туфлі госпітальні). Засуджені перебувають у стаціонарі у повсякденному одязі, іноді зі своєю постільною білизною.

2.4 У медичній частині під час огляду було виявлено протерміновані лікарські засоби.

2.5 У кабінетах лікарів відсутнє гаряче водопостачання, робочі місця медичних працівників не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують статтю 19 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” статті 13 Закону України “Про охорону праці”.

Зазначені порушення не відповідають пункту 38 рекомендацій Стандартів КЗК, де вказується, що медичні служби в місцях позбавлення волі повинні бути в змозі забезпечити медичну допомогу та лікування, а також відповідну дієту, фізіотерапію, реабілітацію чи будь-який інший спеціальний догляд на такому ж рівні, який пропонується пацієнтам в цивільних медичних закладах. Повинна бути передбачена забезпеченість лікарським, допоміжним медичним і технічним персоналом, а також надані відповідні приміщення, обладнання і устаткування.

3. Неналежне зберігання ліків отриманих від родичів

В лікарні відсутня окрема шафа для зберігання ліків від родичів. Крім того, в медичній документації (медичній карті № 025/о або № 003/о) відсутні або зберігаються окремо заяви від родичів засуджених або інших осіб про передачу ліків, виробів медичного призначення, що порушує п. 23 Загальних положень Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі.

4. Недотримання інфекційного контролю та епідеміологічного нагляду

В інфекційних ізоляторах не дотримано вимоги для ізоляції хворих на туберкульоз осіб. Палати для пацієнтів використовуються більше ніж на одну-дві особи (дві палати на шість ліжко-місць), двері до палати не оснащені ущільненим порогом, ущільнювачами по краях, не забезпечена рециркуляція повітря за допомогою механічної вентиляції, наявна антисанітарія та відсутність штучного освітлення в одній з палат. Не здійснюється суворий контроль за дотриманням маскового режиму на території установи серед в’язнів.

5. Порушення права на належну психіатричну допомогу

Палату-ізолятор для осіб із розладами психіки не обладнано належним чином: відсутній санітарний вузол та доступ до води.

6. Порушення правил пожежної безпеки

6.1 Приміщення лікарні не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації.

6.2 Приміщення кабінету лікарів та рентгенкабінету не забезпечені вогнегасниками.

7. Порушення права осіб з інвалідністю (стаття 9 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю)

В лікарні не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю: відсутні пандуси, поручні тощо.

Житлові примищення

У кожному відділенні СПС функціонує медична частина, працюють кварцові лампи.

Цілодобово присутні черговий лікар і черговий фельдшер.

Відділення світлі, ліжка розташовані з урахуванням особистого простору.

Санітарні приміщення в належному стані.

Засуджені пацієнти отримують фрукти.

У відділенні №6 засуджений Ц. виконує функції днювального. На запитання, чи отримує він заробітну платню, засуджений відповів, що отримує за свою роботу 1000 гривень. При цьому, не знайдено підтвердження зарахування заробітної плати засудженому.

У відділенні №7 на сходинках і в житловому приміщенні на стінах конденсат вологи, що не сприяє покращенню стана здоров’я хворих на туберкульоз.

Засуджений К. працює днювальним, повідомив, що заробляє 1500 гривень на місяць.

Засудженого Л. було евакуйовано з Селідовської виправної колонії №82 у Білоцерківську виправну колонію №35. Потім, як хворого на туберкульоз, переведено у ПВК-17. Засуджений скаржився на болі в шлунку і погане самопочуття. Засуджений Л. має гнійний свищ на нозі та пластину. Він скаржився на відсутність лікування. Начальниця медичної частини прокоментувала дану ситуацію і пояснила, що пацієнта оглядав хірург, і хірургічне втручання можливе лише після зменшення пухлини. Лікарка пояснила, що тримає під контролем ситуацію з даним пацієнтом.

Засуджений К. з відділення №1 звернувся з запитанням, що йому незабаром звільнятися, але він немає коштів на дорогу в Кіровоградську область. Керівник установи повідомив, що кожному засудженому, який звільняється, видаються кошти на квитки та харчування.

Засуджений В. скаржився, що він хворий на гепатит, але його не ставлять на облік. Начальниця медичної частини пояснила, що даного пацієнта було обстежено та захворювання на гепатит не виявлено.

Засуджений С. має власний планшет, але не має доступу до мережі інтернет.

Засуджений К. звернувся з проханням допомогти отримати громадянство України. Засуджений повідомив, що являється громадянином Російської Федерації. Такі звернення надходять до правозахисників з певною періодичністю, але для того, щоб відмовитися від громадянства Росії, потрібно щонайменше звернутися в представництво Росії в Україні. Під час війни зробити це, на жаль, неможливо. Це питання непоодиноке і потребує врегулювання для того, щоб особи, які перебувають на території України, могли добровільно позбутися громадянства країни окупанта.

У приміщенні ДПК перебував один засуджений. Він має власний планшет без доступу до мережі інтернет.

У приміщенні СІЗО перебував один слідчо-заарештований хворий на туберкульоз.

У ДІЗО/ПКТ/ДПК/дільниці СІЗО окремі дворики для хворих на туберкульоз БК+ і БК-.

У відділенні КДіР засуджений П. повідомив, що прибирає приміщення по дві години щоденно без оплати за свою роботу.

Місце для укриття

Є бак з питною водою, медикаменти приносять за потребами. Розташування ліжок надає можливість тривалий час перебувати в сховищі.

Харчоблок

Працюють три котли, два — на ремонті.

Випікають власний хліб і булочки.

У разі відсутності електроенергії, наявні альтернативні ресурси для приготування їжі.

Зал для приймання їжі просторий.

Усі засуджені отримують дієтичне харчування.

Зауваження та рекомендації:

1. Забезпечити організацію роботи паліативного відділення в закладах охорони здоров’я ДКВС України відповідно до “Порядку надання паліативної допомоги”.
2. Забезпечити отримання ліцензії на здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів та психотропних речовин і прекурсорів.
3. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від15.08.2014 року № 1348/5/572 та інших нормативно-правових актів.
4. Забезпечити можливість отримання замісної підтримувальної терапії на підставі діагнозу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів.
5. Укомплектувати штат лікарні лікарями-спеціалістами відповідно до потреби надання медичної допомоги засудженим та ув’язненим особам.
6. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до Державних будівельних норм України В. 2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”.
7. Забезпечити засуджених угодами з лікарями, які надають первинну медичну допомогу в закладах охорони здоров’я Міністерства охорони здоров’я України.
8. Забезпечити медичну частину госпітальним майном (костюм, халат та капці госпітальні).
9. Провести заміну накладок до зовнішнього автоматичного дефібрилятора.
10. Забезпечити дотримання вимог пожежної безпеки в лікарні.
11. Забезпечити контроль за дотриманням належних санітарно-гігієнічних умов в стаціонарі.
12. Забезпечити обладнання ізолятора для осіб із розладами психіки та поведінки відповідно до вимог.
13. Забезпечити дотримання заходів з соціального дистанціювання засуджених осіб в умовах карантинних обмежень.
14. Забезпечити лікарню необхідним діагностичним обладнанням, у тому числі дентальним рентген-апаратом.
15. Забезпечити належне зберігання лікарських засобів та медичних виробів засуджених та ув’язнених, які отримані від родичів або інших осіб.
16. Утилізувати протерміновані лікарські засоби відповідно до вимог чинного законодавства.
17. Припинити практику проведення медичних оглядів та маніпуляцій медичним персоналом засуджених крізь ґрати.
18. Припинити практику використання засуджених як помічників та санітарів у медичних частинах.
19. Припинити практику посвідчування лікарями стану здоров’я засуджених та ув’язнених при поміщенні їх в дільницю ДІЗО/ПКТ.
20. Сприяти інформованості ув’язнених стосовно їхнього права на звернення до Уповноваженого ВРУ, прокуратури, інших державних органів і правозахисних організацій.
21. Забезпечити засудженим право вільного користування мережею інтернет.

Превентивний моніторинговий візит до ДУ “Покровська виправна колонія №17” здійснено представниками ГО “Харківська правозахисна група” та ГО“Захист в’язнів України”. Моніторингова група у складі помічника народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатора програм ХПГ Андрія Діденка, помічника народного депутата України Костянтина Касая, члена громадської ради при Міністерстві юстиції України Сергія Зуйкова, а також члена громадської ради при Міністерстві юстиції Олега Цвілого. Візит здійснено в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань. Мета візиту: аналіз дотримання прав людини в місцях несвободи під час війни.

Дата візиту: 20 грудня 2023 року

Автор: Андрій Діденко

Джерело: портал Харківської правозахисної групи

Tweet