Як наркотик фентаніл, що став приводом для тарифів Трампа, потрапляє з Мексики на вулиці США?

Джей, дилер із Лос-Анджелеса, стоїть осторонь і уважно спостерігає за членом мексиканського наркокартелю, який готує до відправлення останню партію фентанілу. Синтетичний опіоїд загортається у фольгу, запечатується в пластик і з тихим сплеском опускається в бензобак непоказної машини наркоторговця.

Джей – це не справжнє ім’я. Він нещодавно переправився через кордон зі США на мексиканський бік, і ми разом поїхали в таємний притулок наркокартелю. Будинок має звичайний вигляд, як усі будинки в окрузі. Нас просять заїжджати скоріше. Закриваються залізні ворота. Тут наркотики не варять, але все ж намагаються не привертати увагу. Чоловіки говорять пошепки і працюють швидко.

Нещодавно їхній смертоносний бізнес опинився в центрі глобального економічного конфлікту. Білий дім використовує контрабанду фентанілу через кордони США як важливе виправдання для підвищення мит у торгівлі з іншими країнами. Крім того, президент США Дональд Трамп пообіцяв вести війну проти наркокартелів.

Журналістам Бі-бі-сі випала рідкісна нагода подивитися на роботу наркобізнесу зсередини, поспілкуватися з наркоторговцями в Мексиці, а потім поїхати до США і подивитися на кінцевих споживачів їхніх товарів, а також з’ясувати, як міжнародна політика впливає на наркотрафік.

Чоловіки, які зараз вантажать товар у машину – рядові “солдати” наркокартелю. Двоє з них зізнаються, що час від часу відчувають докори сумління. Чоловік, який занурює наркотики в бензобак, хмикає, почувши запитання про те, чи не відчуває він провину за смерті, що спричиняють таблетки.

“У нас теж є сім’ї, звісно, ми відчуваємо провину. Але навіть якщо я зупинюся, це все одно продовжиться. Це не моя проблема”, – відповідає він мені, знизуючи плечима.

Обличчя чоловіків закриті. Вони знімають заднє сидіння автомобіля, щоб дістатися до бензобака. Потрібно бути обережнішим і не пролити бензин: запах бензину може насторожити митників на іншій стороні кордону, вони можуть запідозрити, що бензобак було розкрито.

Світло-зелені таблетки в щільній упаковці, 5000 штук, з маркуванням М – лише мала частина того, що Джей, за його словами, щотижня продає в Лос-Анджелесі та на північному заході Америки.

“Я намагаюся отримувати по 100 000 таблеток на тиждень, щотижня, – тихенько каже дилер. – Я намагаюся не відправляти їх на одній машині, розподіляю по різних. Так я мінімізую ризик втратити всі таблетки”.

Трамп ввів 25-відсоткові мита на всі товари з Мексики, назвавши неприйнятним потік наркотиків і нелегальних мігрантів. Деякі з цих мит були відкладені до 2 квітня. Перемога в боротьбі з торгівлею фентанілом – одна з головних політичних цілей Трампа, але Джей сумнівається в його шансах.

“Минулого разу, коли він був при владі, він намагався зробити те саме, і нічого не вийшло. Завжди буде попит. А де найбільший попит? У США, на щастя для нас. Ми тут, на кордоні”, – посміхається Джей.

У США надходить так багато наркотиків – здебільшого з Мексики – що, за словами Джея, ще рік тому він продавав фентаніл у Лос-Анджелесі за ціною 5-6 доларів за таблетку, а зараз продає за півтора.

За інформацією мексиканської поліції, картелі зараз в основному переключилися на фентаніл. На відміну від інших опіатів, які виготовляються з опійного маку, він повністю синтетичний, його простіше і виробляти, і транспортувати.

Передозування наркотиками вбиває більше американців, ніж зброя і ДТП. Останнім часом кількість жертв почала знижуватися, почасти завдяки більшій доступності налоксону – антидоту, який застосовують у разі передозування опіатами. З жовтня 2023 року по вересень 2024-го від передозування померло 87 000 осіб. Роком раніше їх було 114 000, але цифри все ще гнітючі.

У спробі запобігти введенню американських мит президент Мексики Клаудія Шейнбаум пообіцяла відправити на кордон 10 000 солдатів Національної гвардії. Уряд з жовтня провів понад 900 арештів у штаті Сіналоа, великому центрі наркоторгівлі. У грудні було оголошено про конфіскацію найбільшої за весь час партії фентанілу: понад тонну таблеток. За останні п’ять місяців у Мексиці було вилучено більше фентанілу, ніж за весь попередній рік.

Мексика також ускладнила імпорт ключового компонента фентанілу з Китаю, внаслідок чого таблетки стали менш сильнодіючими і, як наслідок, менш смертельними.

Наприкінці лютого 29 високопоставлених членів наркокартелів були передані США. Серед них були члени п’яти з шести синдикатів, які адміністрація Трампа нещодавно визнала терористичними організаціями.

Шейнбаум погодилася збільшити на території Мексики кількість спостережних операцій за допомогою дронів ЦРУ, щоб вони шукали лабораторії з виробництва фентанілу. Вона розповіла про це після того, як у ЗМІ з’явилася інформація про ці секретні місії.

Джей усвідомлює, наскільки його “бізнес” небезпечний і для нього, і для покупців, але не страждає з цього приводу.

“Вони завжди будуть звинувачувати нас і говорити, що ми труїмо американських громадян. Але це вони – найголовніші споживачі”.

Він незворушно відмовляється брати на себе відповідальність і відчувати провину за смерті, спричинені наркотиками. І каже, що не знає нікого, хто помер би від його товару. “Я тільки працюю з іншими постачальниками”, – каже він мені.

Для переправлення наркотиків через кордон картелі здебільшого використовують громадян США: до них у митниці менше запитань. Водій, який представляється як Чарлі – теж громадянин США. Він теж байдужий до страждань, які спричинила епідемія вживання фентанілу.

“Мені потрібні гроші”, – каже він. На запитання про те, скільки разів він уже перевозив наркотики, він відповідає: “занадто багато”. Потім я дізнаюся, що і ці 5000 таблеток у бензобаку благополучно перетнули кордон.

Президент Шейнбаум підкреслює, що фентанілова криза в США почалася з “необґрунтованого схвалення” легальних сильнодіючих знеболювальних, наприклад, оксикодону, наприкінці 90-х років.

“Уряд США повинен узяти на себе відповідальність за кризу споживання опіоїдів, яка призвела до стількох смертей”, – заявила вона на одній із прес-конференцій.

По інший бік кордону – Дерек Мальтц, який усе життя присвятив боротьбі з наркозлочинністю. Нещодавно його призначили тимчасовим главою Управління з боротьби з наркотиками (DEA), і ми спілкувалися незадовго до його призначення.

“Мексиканські картелі повинні знати: ми прийдемо за вами. Ми діятимемо агресивно, проти вас і вашого бізнесу, тому що ми не маємо наміру терпіти те, що ви в такій кількості вбиваєте американських дітей”, – каже він.

Проте, він визнає, що одна боротьба з картелями не вирішить проблему.

“Картелі – це дуже погані хлопці. Вони транснаціональні злочинці. Вони нарко-терористи. Але є серйозна проблема зі споживчим попитом в Америці, і нам треба зрозуміти, чому наше населення звертається до наркотиків”.

У районі Кенсінгтон у Філадельфії – його називають найбільшим вуличним ринком наркотиків на східному узбережжі США – Розалін Пічардо з організації “Врятуємо наше місто” веде облік тих, кого вона намагалася врятувати від передозування за допомогою швидкодіючого препарату Налоксон. Вона записує їх на задніх сторінках Біблії, одну вона вже списала, зараз використовує другу.

За шість років – 2 931 випадок. Вони гортає сторінки і згадує всіх тих, кого їй вдалося врятувати і кого вона втратила. “Чоловік років шістдесяти… чоловік років тридцяти… жінка років тридцяти, дуже худа і лиса”. Поруч із кожним ім’ям – кількість доз Налоксону, які вона використала у спробах їх реанімувати.

Пічардо керує соціальним центром Sunshine House (“Сонячний дім”). Вона влаштувала тут місце, яке сама називає “зоною без осуду”. Її коробить від слів, якими люди, зокрема в її районі, називають тих, хто вживає наркотики: addict (“залежний”), junkie (“нарик”) або “зомбі”. Вона до кожного звертається “сонце”.

Вона пам’ятає не всіх, але деяких не забуде ніколи.

“Подивіться на цей випадок. Сім років, два Наркани”.

Її викликали в будинок сусіда. Жінка тримала на руках уже посинілу дитину. Коли Пічардо увійшла, дівчинку поклали на підлогу, а батько дитини втік нагору, тримаючи в руках сумку. “Якби це була моя дитина, я б бігла до неї, допомагати”, – обурюється вона.

Спочатку вона подумала, що це може бути напад епілепсії, але потім помітила на столі ваги та пластикові пакети – їх використовують для наркотиків. Батько дівчинки був наркоторговцем, а вона знайшла його схованку й отримала передозування.

“Я була в люті”, – каже Пічардо.

На щастя, двох доз Наркана вистачило, і дівчинка вижила.

На іншій сторінці – ще одна вціліла, вагітна на шостому місяці. Її врятували дві дози Налоксону.

Кенсігтон наповнений дешевими наркотиками, люди колються просто на вулиці. Просто гуляючи районом, Пічардо виявляє на тротуарі непритомних людей, заціпенілу жінку зі спущеними штанами, чоловіка, що лежить поруч із турнікетом метро, іншого чоловіка в інвалідному візку, із заплющеними очима і з грошима в руках.

Він, як і багато інших споживачів опіоїдів, позбувся ноги. З’явився новий “вуличний” наркотик: фентаніл змішують із ксилазином, транквілізатором для тварин. Через нього можуть з’являтися відкриті рани, у які потрапляє інфекція. У деяких місцях тут відчувається запах гнилі.

Джону Вайту 56 років, і 40 з них він бореться з наркотичною залежністю. Він прийшов у Sunshine House, і Пічардо наливає йому миску домашнього супу.

“Я живу в цьому місті все життя, – каже він. – Епідемія фентанілу та опіоїдів – найгірше, що я бачив. На фентаніл підсаджуєшся так сильно, що тобі постійно потрібно шукати ще. Тому вони кладуть його всюди”.

Одного разу він пережив передозування фентанілом – ним був просочений косяк марихуани. Його підмішують у будь-які наркотики, включно з героїном, кокаїном і марихуаною.

Пічардо не дуже-то вірить у те, що виправлення ситуації в Мексиці – навіть якщо торгівлю фентанілом вдасться повністю перекрити – поліпшить життя людей у Кенсігтоні. Вона вважає, що війна з наркотиками ніколи не працювала і навряд чи спрацює зараз. Вдасться перемогти один наркотик – на зміну прийде інший.

“Колись був героїн, а тепер його немає. Тепер є фентаніл. Коли не буде фентанілу, буде ксилазин. Вони знайдуть спосіб зробити так, щоб залежність нікуди не поділася, щоб можна було заробляти на людях, на людських стражданнях”, – каже вона.

Прямо навпроти Sunshine House падає на тротуар молода жінка. Вона лежить, розкинувшись на бетоні, і не подає ознак життя. Пічардо з медичним набором швидко опиняється поруч і вводить Налоксон. Жінка не одразу, але приходить до тями. Вона житиме.

Розалін Пічардо повертається в Sunshine House, щоб записати на останні сторінки своєї зношеної Біблії ще одну цифру і ще одне врятоване життя.

Автор: Квентін Соммервілль

Джерело:   Бі-бі-сі