Затримання Дениса Куликовського, ката з російського «концтабору в центрі Європи»: нові факти

Затримання Дениса Куликовського з тюрми «Ізоляція»: нові факти

Як так вийшло, що підозрюваний у катуваннях сотень людей впродовж двох з половиною років жив у Києві? Сенсаційне затримання Дениса Куликовського: Радіо Свобода у співпраці зі спільнотою розслідувачів Bellingcat наводить версії, свідчення очевидців та ексклюзивні кадри перебування колишнього коменданта «Ізоляції», так званого «Палича», у Києві. Чи можливо, що спецслужби втратили його з поля зору на вільній території країни? Та що самі вони про це кажуть?

«Ізоляція» – місце, яке називають «найжорстокішим у Європі. Донецьк, вулиця Світлого шляху, 3. На повітряній зйомці вперше за 8 років війни на Донбасі можна побачити, де відбуваються усі ті жахіття, про які ви, можливо, чули в інтерв’ю людей, котрі пройшли полон. Дійсно, зараз цю точку на карті – завдяки десяткам свідчень – називають «найжорстокішим місцем у Європі», але ще в недалекому 2018-му про «Ізоляцію» майже ніхто не знав. Коли нам потрібно було повідомити якісь новини про неї, ми щоразу починали все від початку: «у Донецьку був завод, а потім музей, його захопили – і тепер там тюрма».

9 листопада 2021 року контррозвідка СБУ заарештувала у Києві Дениса Куликовського на прізвисько «Палич». Це колишній комендант «Ізоляції». Його розшукували з 2020-го. СБУ звинувачує Куликовського у торгівлі людьми, створенні терористичної організації і незаконних збройних угруповань та порушенні законів війни.

Про «Палича» вперше розповіли полонені, які повернулися на волю за великим обміном грудня 2019-го. За їхніми свідченнями, він не просто керував конвоїрами, а й сам брав участь у знущаннях: бив, катував і ґвалтував людей. Усі свідки додають: Куликовський сильно пив, і саме нетверезим налітав на ув’язнених: розповідали, що деякі запої «Палича» закінчувалися черговим трупом.

«Один із найбільш, так би мовити, яскравих спогадів – він стосується не тільки мене, а й усіх, хто перебував у моїй камері – у нього був день народження, й на вулиці їм накрили стіл, де було багато «чинів» «МДБ ДНР», ФСБ, – розповідає колишній полонений Станіслав Печонкін. – Мене та моїх співкамерників вивели, щоб ми розважали тих, хто святкував, співали їм пісні. Все це перейшло в побиття, а опісля «Палич» і ті, що були з ним (вони всі були вже добре п’яні) наказали конвоїру розстріляти нас. І тільки конвоїр, який не був п’яний, чимшвидше повів нас до камер».

 

Станіслав Печонкін після звільнення у Києві
Станіслав Печонкін після звільнення у Києві

Тоді, у 2020-му, коли ми вперше почули про нього, ми не знали, де цей «Палич», і навіть ніколи не бачили, як він виглядає. Усе, що ми могли зробити тоді, – постійно запитувати про розслідування правоохоронців та записувати якомога більше свідчень людей, котрі пройшли «Ізоляцію» для того, аби у винних в злочинах проти людяності був інформаційний слід.

Денис Куликовський на суді у Маріполі
Денис Куликовський на суді у Маріполі

10 листопада, наступного дня після сенсаційного арешту, суд у Маріуполі обрав Денису Куликовському запобіжний захід – два місяці в ізоляторі СБУ. І ось на суді підозрюваний повідомляє: він у Києві з 2019 року.

– Де ви проживаєте? – запитує суддя.

– У місті Києві.

– З якого часу ви проживаєте у місті Києві?

– З 2019 року.

Як так сталось? Що він робив на підконтрольній уряду території?

Від коменданта до в’язня

Це – «Палич». За даними джерела, колишнього офіцера української спецслужби, який передав нам відео, – на оперативній квартирі у Києві влітку 2019 року. Чи це справді так – ми перевірити самостійно не можемо. Але з розмови (її ви можете послухати на відео) випливає, що Куликовський контактує зі своїми колишніми поплічниками.

Ось як це сталось.

У 2018 році окупаційна адміністрація усунула «Палича» від керівництва в’язницею. Формально – за надмірну жорстокість, а де-факто, як кажуть колишні полонені, – через «фінансовий конфлікт з куратором» – Василем Євдокимовим на прізвисько «Ленін». Куликовського кілька місяців тримали то у камері, то у вагончику, його, за свідченнями колишніх полонених, самого катували. Потім відвезли у невідомому напрямку – щоправда, далі відбувалося щось дивне: час від часу його знову привозили до «Ізоляції». За словами очевидців, він далі катував людей.

Скоро Куликовський втік з Донецька до Росії. І звідти, за даними нашого джерела у правоохоронних органах, 23 квітня 2019 року перетнув російсько-український кордон в Міловому Луганської області. По цей бік його чекала СБУ.

«Є попередні дані, що він реально допомагав, – коментує Христо Грозєв, засновник Bellingcat, – і в нього навіть стався якийсь «катарсис», і він сам зрозумів, що те, чим займався в «Ізоляції», обернулося проти нього самого. Логічно, що він подивився з іншого кінця на цю історію: його самого утримували в «Ізоляції». І навіть була дуже цікава ситуація: він на якийсь час перетнув кордон і повернувся на територію Росії, щоб знайти одного з ключових персонажів, який має дуже тяжкий злочин саме в контексті «Ізоляції» та в контексті окупації. Потім він перетнув добровільно кордон назад і повернувся в Україну».

Христо Грозєв
Христо Грозєв

Що ж робив ймовірний кат «Ізоляції» весь цей час?

Перша історія – вже давно публічна. У січні 2020-го хтось передав виданню «Обозреватель» оперативні записи переговорів Куликовського з помічником куратора тюрми і командувача так званих «сил спецоперацій» угруповання «ДНР» Василя Євдокимова, якого Україна підозрює в організації вбивств полковника СБУ Хараберюша та полковника ГУР Шаповала.

На записах – багато кримінальних деталей, але зараз не про це – головне, що Денис Куликовський на цих аудіо записаний з мікрофона: запис явно робиться у його присутності, це не перехоплення.

Друга зачіпка нова – вже згадане нами відео з квартири. З ким саме говорить на ньому «Палич», невідомо, але з контексту розмови зрозуміло, що він поза межами досяжності для людей, які його шукають.

Наш співрозмовник, колишній працівник української спецслужби, стверджує, що з осені 2019-го за Куликовським припинила наглядати СБУ. За його свідченням, підозрюваний у катуваннях опинився фактично на волі. І продовжував жити у Києві (від грудня 2020-го вже у статусі заочно підозрюваного – про це розповімо далі).

Ця людина була готова передати його правоохоронним органам після того, як ми фактично вийшли на нього. Ми звернулися до поліції за оперативним супроводом, щоб вони його заарештували
Станіслав Асєєв

«Справу катів «Ізоляції» передали до Красноармійського районного суду, й коли я побачив фігурантів, я не побачив там головного – Куликовського, – каже Станіслав Асєєв, журналіст, котрий 2017-2019 роках був у полоні російських гібридних формувань. – Тоді я зателефонував до поліції й спитав, як це можливо, чому його не судять. Вони сказали, що ми не можемо судити його заочно, бо він тут, на підконтрольній території. Що в нас є точна інформація, що він перетнув російсько-український кордон ще 23 квітня 2019 року. У той же день я зателефонував Христо Грозєву, оскільки ми займалися розслідуванням по «Ізоляції» вже понад пів року, і протягом доби він дійсно підтвердив цю інформацію, зв’язавши мене з людьми, які вели «Палича». Це на сьогодні вже колишні співробітники СБУ, які займалися ним у 2019 році. Дійсно, вони підтвердили, що деякий час використовували його в оперативних цілях, і він був на території, підконтрольній Україні, а конкретно – в Києві. Потім їх відсторонили, вони відійшли від цієї справи, і де він зараз, вони точно не знають, але знають людину, яка досі зберігає з ним контакт, тобто спостерігає за ним. І ця людина була готова передати його правоохоронним органам після того, як ми фактично вийшли на нього. Ми звернулися до поліції за оперативним супроводом, щоб вони його заарештували. Але ця інформація вийшла з поліції до Служби безпеки України, й вони почали шукати нашого інформатора, і зрештою його знайшли, і змусили його передати Куликовського СБУ, а не поліції».

Станіслав Асєєв
Станіслав Асєєв

«Це було дуже дивно і стало для нас великою несподіванкою, тому ми почали шукати всілякі телефонні номери, які могли б бути підписані під його ім’ям, або можливі зв’язки серед інших телефонних абонентів, які визнали б, що раніше спілкувалися з ним; людей, які працювали на російську розвідку або спілкувалися по роботі з керівництвом «Ізоляції». Звернулися до багатьох колишніх співробітників СБУ, і один з них зміг сказати: так, я пам’ятаю, що була спецоперація, за якою він перетнув кордон, але це було досить давно, майже два роки тому, він обіцяв перевірити, де Куликовський перебуває зараз, і отримав додаткові дані, що він справді на території України, у Києві. Ніхто не намагався його формально заарештувати, привести до відповідальності – можливо, є легітимне пояснення всього цього, можливо, він співпрацював весь цей час зі спецслужбами та правоохоронними органами – але є факт, що цей показний арешт був саме показним. Вони могли і мусили, за законом, зробити все набагато раніше», – розповідає Христо Грозєв.

Ми звернулися до Служби безпеки України із трьома запитаннями: чи дійсно Куликовський жив у Києві, чи співпрацював він з СБУ та як потім опинився на волі. З відповіді випливає: затримання Куликовського у 2021 році «планували заново». Але що трапилось до цього – невідомо.

«Говорити про якесь прикриття Куликовського з боку спецслужб немає підстав, – стверджується у листі відомства. – Мова йде про цілком таємну операцію, про яку знало дуже обмежене коло людей. Люди, які брали участь у початковій розробці Куликовського, вже давно не є співробітниками СБУ. Вони стали працівниками іншого розвідувального органу. З огляду на низку факторів, заходи із затримання Куликовського довелося планувати заново вже у 2021 році. Наразі, на жаль, не є можливим розкрити всі деталі. Коли інформація про перебування і пересування Куликовського на території України підтвердилась, він був затриманий контррозвідкою СБУ. Сьогодні слідство триває. Сподіваємося, з часом ми зможемо надати суспільству більше подробиць».

Весь цей час інший правоохоронний орган – Офіс генпрокурора – «шукав» «Палича». Роман Циб, начальник відділу департаменту щодо злочинів, вчинених в умовах конфлікту, Офісу генпрокурора, казав в інтерв’ю Радіо Донбас.Реалії у серпні 2020 року: «Особа з позивним «Палич» згадується у низці допитів потерпілих. Ця особа на цей час ідентифікована, вона є громадянином України, однак на цей час будь-якої іншої інформації про цю особу я не можу надати. Наразі досліджуються обставини вчинення цим громадянином кримінальних правопорушень, і найближчим часом правоохоронним органом буде надана належна правова оцінка».

Зера Козлієва
Зера Козлієва

У грудні 2020-го Денису Куликовському заочно оголосили про підозру. І Зера Козлієва з департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, ОГП пояснювала нам, як можна застосувати заочне правосуддя – адже здавалось очевидним, що «дістати» Палича з Росії чи ОРДЛО майже нереально. «У нашому випадку ми використовуємо механізми заочного досудового розслідування та судового розгляду. Якщо ми отримаємо обвинувальний вирок, ми вживатимемо заходів щодо оголошення його в міжнародний розшук», – зазначила прокурор.

Виходить, увесь цей час: і в момент оголошення підозри, і коли слідчі опитували потерпілих від знущань в «Ізоляції», і навіть коли відбувався обмін – «Палич» перебував у Києві. І навіть Офіс генпрокурора не володів про це інформацією (принаймні офіційно так заявляв).

На суді Денис Куликовський одразу визнав свою причетність до «Ізоляції».

«Винен, каюсь», – сказав він у залі суду.

І це, як кажуть розслідувачі, тому, що в ізоляторі СБУ йому зараз, вірогідно, безпечніше, ніж у Росії чи в ОРДЛО.

«З нашого досвіду – спостереження поведінки таких людей, які стали агентами і передавали інформацію іншій стороні – вони стають чи не першими у списку для нейтралізації з боку російських спецслужб. Тому я вважаю, що він довго буде у списку для ліквідації, і треба його охороняти, бо те, що він передавав як інформацію для розвідки – все це може стати набагато важливішим, бо це може перевернути інформацію обвинувачення в суді. Тому він, звичайно, має бути у безпеці», – вважає Грозєв.

Головні запитання

Але добре: припустимо, що «Палич» працював для слідства, з його допомогою розслідувались злочини проти людяності. Однак зрозуміло, що після появи ось переговорів на «Обозревателе» його більше неможливо було залучати до оперативної роботи – чому ж тоді він не був заарештований? Запитання залишаються відкритими.

Крім «Палича», підозрюваними у насильстві в «Ізоляції» проходять щонайменше 10 людей.

Троє з них мають російське громадянство – як з’ясувала спільнота Bellingcat, це Юрій Кривоніс, Володимир Бутенко та Руслан Єремічев з позивними, відповідно, «Толстый», «Бут» та «Єрмак». Паспорти Росії вони одержали в 2019 році в Ростовській області – вочевидь, за спрощеною процедурою для жителів окупованих територій Донбасу.

Ми звернулися до Офісу генерального прокурора та МВС за підтвердженням того, що цим особам дійсно оголошені підозри. Відповіді наразі немає. Запитати самих їх про щось наразі неможливо – вони у розшуку та, ймовірно, на території Росії або ОРДЛО.

До речі, Юрій Кривонос («Толстый») – один з наступників «Палича» на посаді коменданта «Ізоляції».

«Я думаю, що ставлення до в’язнів, як і раніше, жорстоке, – каже Станіслав Печонкін, – це, по-перше, ті методи слідства, якими користується так зване «МДБ» і яке влаштовується за вказівкою радників із ФСБ, і жорстоке поводження, вважаю, нікуди не поділося. Можливо, звідти пішов цей п’яний чад «Палича», але жорстоке поводження (яке не стосується «слідства», коли людина вже дала потрібні їм свідчення), як і раніше, залишилося». Росія кураторство тюремниками, та і загалом присутність на окупованих територіях, досі заперечує.

Справа, авжеж, не в «Паличі» персонально. Система насильства працює там і без нього, наголошують розслідувачі. Важливо, додають, що він є свідком створення і функціонування на підконтрольній російським гібридним формування території Донбасу табору, де рівень насильства не те що зашкалює – він здається нереальним для Європи ХХІ сторіччя.

Територія тюрми
Територія тюрми

Щонайменше, 166 заручників в ОРДЛО пройшли саме через «Ізоляцію», зазначають фахівці. І вона там не одна: за даними Офісу генпрокурора, на окупованій території – понад 60 місць, де тримають у неволі людей. Багато хто з них має серйозні проблеми зі здоров’ям, потребує операції. За 8 років війни на Донбасі, підрахували фахівці, полон пройшли три з половиною тисячі людей; загинули понад 13 тисяч.

Росія у Тристоронній контактній групі довгий час не визнавала існування тюрми «Ізоляція». Проте у листопаді 2021 року року підтримувана Кремлем адміністрація раптово оголосила Дениса Куликовського у розшук. За «держзраду», «вбивство і насильство» щодо ув’язнених пенітенціарних установ. Хоча слово «Ізоляція» вголос і не вимовили.

Що далі Росія робитиме з цією тюрмою? Деякі колишні в’язні вважають, що її можуть закрити по-тихому: занадто токсичною вона стає. І тому підштовхують західні уряди до санкцій проти конкретних діячів «концтабору в центрі Європи», щоб це насильство не вийшло «експортувати».

Джерело: Донбас.Реалії


«Copyright © 2018 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»

Читайте также: