Круглі суми вагітності. Скільки заробляють лікарі на пацієнтках жіночих консультацій

Здоров’я за гроші не купиш, та платити за нього доводиться. Через жалюгідний стан української «безкоштовної» медицини пацієнти тепер змушені все частіше викладати кругленькі суми грошей. Найбільше зиску медики отримують від постійних «відвідувачів», серед яких чималий контингент становлять майбутні породіллі.  

Впродовж усього терміну вагітності пацієнткам жіночих консультацій Івано-Франківська доводиться проходити платні обстеження, купувати прописані їм дорогі ліки та платити благодійні внески. Кореспондент «ГК» відстежив, через які труднощі повинна пройти вагітна жінка в Івано-Франківську і скільки вона має заплатити за здоров’я свого ще не народженого малюка.

Добровільний мінімум

У двадцятишестирічної франківчанки Катерини Горішко непорозуміння з медиками почалися на десятому тижні вагітності, коли вона стала на облік в жіночій консультації № 1 (Січових Стрільців, 46). Лікар одразу відправила її здавати аналізи на ТОРЧ-інфекції у приватну клініку «Медсервіс» (вул. Галицька, 22), обґрунтувавши це тим, що у жіночій консультації «погана лабораторія».

Загальна сума, яку треба було сплатити приватникам, мала становити 450 гривень (10 аналізів по 45 гривень). Коли ж вона про всяк випадок звернулася до іншої лікарки з цієї ж консультації, та їй повідомила, що з їхньою лабораторією все гаразд і тут можна без проблем безкоштовно здати аналізи. Кажуть, поширене явище, коли лікарі з державних клінік відсилають пацієнтів здавати аналізи в приватні структури, пояснюється родинними зв’язками, знайомствами або ж домовленостями між медиками цих закладів.

Згодом Катерина зіткнулась з іще одним добровільно-примусовим явищем, яке нині процвітає у вітчизняній медицині. «Як тільки стаєш на облік, тобі дають заповнити заяву на добровільний внесок і повідомляють, що «мінімальна ставка» — 25 гривень», — розповідала жінка. Як виявилося, кожна здача аналізів так само супроводжується «добровільними» пожертвами: аналіз на ТОРЧ-інфекції — 10 гривень, кров з пальця і аналіз сечі — 5 гривень, кров з вени — 10-15 гривень.

Некомпетентність чи страховка?

На двадцять другому тижні вагітності у Катерини почалися болі в животі, і вона знову звернулася до жіночої консультації. «Після огляду лікар виписала мені гормональний препарат «Утрожестан», — розповідала жінка. — Поцікавившись властивостями прописаних ліків, я з’ясувала, що цей препарат — натуральний жіночий гормон прогестерон.

При вагітності його виписують тільки у критичних випадках: кровотеча, загроза викидня. Мабуть, виписуючи найсильніший препарат з усіх можливих, лікарі просто страхуються на випадок ускладнень, але страждати мають пацієнти». Прочитавши спеціальну літературу, Катерина з’ясувала, що з п’ятого місяця поколювання в спині і животі — нормальний хід вагітності, тому що в цей період плід починає набирати вагу. Варто трохи полежати, і поколювання минає, в чому вагітна сама переконалась.

Схожа ситуація була, коли у жінки виявили молочницю і лікар виписала їй препарат «Танжерон», який виявився протипоказаним для вживання під час вагітності. «Це добре, що я маю час і дізнаюсь більше про всі ліки, які мені прописують, — говорила Катерина. — А що робити тим жінкам, які не мають змоги шукати інформацію в Інтернеті і читати спеціальну літературу? Вони ж навіть не замислюються над тим, що лікар може виписати щось не те».

У франківчанки Лілії Квасецької, яка нещодавно народила, ситуація була ще небезпечнішою. «Протягом усієї вагітності у мене була загроза викидня, і лікар постійно виписувала мені антибіотики, — розповідала вона. — Я приходила додому і про всі прописані препарати читала в Інтернеті, що вони протипоказані при вагітності». Франківчанка Марія Бородань розповіла, що чотири рази проходила УЗД і чотири рази лікар стверджувала, що майбутня дитина матиме гематому. «Коли я народжувала, то не знала, чого мені чекати, було дуже страшно — а замість дитини з гематомою народилися двоє здорових близнюків», — каже жінка.

«Безкоштовне» УЗД — ціна коливається

Як уже писав «ГК», ультразвукова діагностика, яка офіційно повинна бути безкоштовною, для пацієнтів жіночої консультації на вулиці Січових Стрільців минулого року коштувала п’ятдесят гривень. За словами Катерини Горішко та інших жінок, які з різних причин повинні часто проходити УЗД, ставки цього року коливаються від 40 до 120 гривень, а деколи щастить пройти обстеження без оплати. «Перше моє УЗД коштувало 70 гривень плюс 10 гривень за фотографію дитини, — розповідала Катерина Горішко. — Другий раз УЗД коштувало 50 гривень, за фотографію грошей не взяли. Жінки, які чекали в черзі на УЗД, називали різні суми — від 20 до 120 гривень».

Багатьом із жінок гроші доносять родичі, бо вони не мають з собою потрібної суми. На дверях кабінету УЗД немає і ніколи не було жодного напису про платність процедури.

Попереду — пологи…

Як показує досвід франківчанок, які вже народили, оплата медичних послуг під час вагітності — це ще квіточки. Попереду — вибір лікаря, який прийматиме пологи, і перебування в пологовому будинку. За словами породіллі Олени Городецької, нині лікар з обласного перинатального центру «коштує» 2000 гривень. Такому лікареві у випадку ускладнень або раптових переймів пацієнтка може телефонувати навіть вночі. «Окрім лікаря, ще є акушер і медсестри, яким теж треба щось дати, — розповідає жінка. — А після пологів була змушена купити велетенський набір різних ліків на суму 1500 гривень, які насправді мені не були потрібні. Я віддала їх медсестрі і сама бачила, як вона віднесла їх назад в ту ж аптеку, де я їх купила».

Коментар

Головний лікар Івано-Франківського міського пологового будинку Михайло Прудніков:

«За рік в Івано-Франківському пологовому будинку приймають близько 3 тисяч пологів. Лікарі жіночих консультацій проводять 130 тисяч прийомів. 7-7,5 тисяч пацієнток лікується в стаціонарі. І жодної письмової скарги на дії медичного персоналу до нас не надходило уже щонайменше впродовж останніх трьох років. Незначні непорозуміння вирішуються на місці, але все це — на основі усних звернень.

За кошторисом на харчування і лікування нашому медичному закладу виділено 4 гривні на день. Чи можна полікувати за ці гроші, якщо тільки шприц коштує 3 гривні? За такого фінансування ми можемо забезпечити тільки ургентну допомогу. Тобто кисень ніхто не купує на операцію, наркотики, фізрозчини. Це ми забезпечуємо, все решта — мусять люди… Ми би хотіли, щоб у нас на одне ліжко в день було хоча б 30 гривень. Тоді можна не брати благодійних внесків. А в таких умовах вижити без них не можемо. Та разом з тим мені невідомо, щоб хтось встановлював якусь мінімальну чи максимальну вартість благодійних внесків чи зобов’язував їх робити. Ставлення лікарів до пацієнток не повинно залежати від того, хто і скільки зробив благодійних пожертв.

За 9 місяців цього року наш пологовий будинок отримав благодійних внесків на 426 857 гривень. Ці кошти пройшли через бухгалтерію, на них виписуються квитанції, які видаються на руки. Найбільша сума коштів, отриманих від благодійних внесків, була спрямована на придбання обладнання (185 тисяч) і на медикаменти. Тобто ми не проїдаємо ці гроші, а вкладаємо їх у розвиток матеріально-технічної бази. Ось закупили два наркозно-дихальних апарати.

У нашого пологового будинку кошторис на цей рік — неповних 11 мільйонів. З них 80 відсотків — це зарплата. До 15 відсотків — комунальні послуги, бо приміщення пологового будинку, збудоване в радянський час, дуже енергоємне. Приблизно 8-10 відсотків — на харчування і медикаменти. А де обладнання, де ремонт? Щоб ми могли нормально функціонувати, нам потрібно хоча би 30 мільйонів. Але є формульний розрахунок, затверджений Кабміном, який передбачає навіть не 11 мільйонів, а в межах 7 мільйонів для нашого закладу. Решту грошей нам добавляє міська влада, бо ми доводимо, що не можемо вижити за ці гроші.

На всеукраїнському семінарі, коли ми показували наш пологовий будинок, делегати з інших міст розповідали, що у них коли, жінка поступає на пологи, то тисячу гривень беруть благодійних внесків. А ми такого й не бачили ніколи! Максимум 150 гривень, якщо з району жінка. А міські взагалі нічого не платять.

У двох кабінетах УЗД, розташованих у приміщенні пологового будинку, плату за дослідження не беруть. Можуть запропонувати зробити благодійний внесок, та хто хоче, може й не платити. Якщо є направлення лікаря і пацієнтку не можуть прийняти в той же день через навантаження, то її записують в журнал і призначають день прийому. А кабінет УЗД в жіночій консультації на вулиці Січових Стрільців належить обласному перинатальному центру, його роботу я не можу коментувати.

Те ж стосується лабораторії: вона так само належить обласному перинатальному центру і повинна обслуговувати і своїх, і наших пацієнтів. В окремих випадках, коли є потреба провести аналізи, які не виконуються цією лабораторію, зокрема гормональні дослідження, лікарі жіночої консультації справді направляють до комерційних закладів. В Івано-Франківську є дві сертифіковані приватні лабораторії — «Медекс» і «Діамед», їхнім аналізам ми довіряємо.

Сильнодіючі ліки амбулаторно не прописуються, ми не дозволяємо цього робити. А те, чи правильно лікар виписав препарат, потрібно з’ясовувати в кожному конкретному випадку окремо. Але для цього повинна бути заява від пацієнтки. Наразі з такими заявами ніхто не звертався».

Тетяна ЄРУШЕВИЧ, Галицький кореспондент

Читайте также: