В судах Украины одни только взяточники?! Письмо, которое без слез читать невозможно
Мене звати Рожок Ігор Леонідович. Проживаю: 07343 Київська область, Вишгородський район, с.Воропаїв, Садове товариство «Авіатор», вул…, буд.№ …, тел …
Мене звати Рожок Ігор Леонідович. Проживаю: 07343 Київська область, Вишгородський район, с.Воропаїв, Садове товариство «Авіатор», вул…, буд.№ …, тел …
Склалося так, що моє подружнє життя з моєю дружиною не склалося. За час спільного життя було придбано чимало нерухомого та рухомого майна; більша частина цього нерухомого майна була зареєстрована на ім»я моєї колишньої дружини.
Спроби поділити це майно в добровільному порядку не принесли бажаного результату.
Єдиним законним виходом із ситуації, що склалася, було звернення до суду з позовом про поділ спільного сумісного майна подружжя.
У 2009 році в провадження Вишгородського районного суду Київської області надійшов позов про поділ майна подружжя від мене та позов про поділ майна подружжя від моєї дружини.
В своєму позові, я, як законослухняна людина та порядний чоловік просив суд провести поділ майна подружжя виключно в рівних частинах – цей принцип я запропонував і стосовно нерухомого майна і стосовно рухомого.
Предметна та якісна складові нашого спільного майна дозволяли в повній мірі дотриматись принципу рівності часток подружжя при поділі цього майна.
Справа розглядалася Вишгородським судом Київської області достатньо тривалий час – були вислухані сторони у справі, свідки, проведені експертизи.
Слід зауважити, що в останній редакції своїх позовних вимог моя колишня дружина просила суд виділити мені майже все рухоме майно (меблі, побутову техніку та таке інше), а в свою власність вона бажала отримати майже все нерухоме майно. Я, в свою чергу, зазначив та відповідним чином мотивував своє прохання про виділ мені у власність чітко визначених об»єктів нерухомого майна, які складали рівно половину від всього нерухомого майна.
Несвоевременное подключение коммунальных услуг – довольно распространенная проблема среди украинских застройщиков. К примеру, владельцы квартир в доме по ул. Лебедева-Кумача, 7-в от Киевгорстроя ожидают запуска водопровода еще с конца 2012 года, и по последним данным он планируется в конце марта – начале апреля-2013. Цены на жилье в доме составляют 1260-1600 долларов за квадратный метр. Похожие проблемы у владельцев квартир в доме по ул. Академика Туполева, 17 от компании «Житло-инвест». Квартиры здесь продают по 905-1570 долларов за квадратный метр. Правда, здесь никак не введут в строй отопление. Задержку связывают якобы с тем, что «до весны-2013 новые владельцы все равно не начали бы ремонт квартир Киев и окраины не делают такого до заселение, а следовательно – не захотели бы платить за отопление».
Шесть новостроек в Киеве, при инвестировании в которые стоит подумать
Розуміючи, що позовні вимоги моєї колишньої дружини вочевидь не відповідають вимогам закону, я мав всі законі підстави вважати, що рішення суду першої інстанції буде відповідати всім вимогам діючого законодавства – все нерухоме та рухоме майно буде поділено між нами в рівних частинах – як і було вказано в моїй позовній заяві.
18.05.2012 року Вишгородським районним судом Київської області було ухвалено рішення про поділ нашого майна у такій спосіб, що не має нічого спільного з вимогами законодавства та навіть зі здоровим глуздом. За рішенням суду мені було виділено те нерухоме майно, про виділ якого я не висував позовних вимог. При цьому слід звернути увагу, що моя колишня дружина просила їй виділити майже все нерухоме майно, тобто для неї не було ніякої різниці які саме об»єкти нерухомого майна вона отримує – вона бажала отримати все.
Це рішення Вишгородського районного суду Київської області мене дуже здивувало, та я не міг зрозуміти, з яких підстав суд ухвалив таке рішення.
Через декілька днів, ще не отримавши повного тексту рішення, я із мережі Інтернет дізнався (http://judges.org.ua/dig2985.htm), що правоохоронними органами за підозрою в отриманні хабара в особливо великому розмірі були затримані судді Вишгородського районного суду Київської області. Крім того, в повідомленні про ці події зазначалося, що судді підозрюються в отриманні хабара за винесення рішення в цивільній справі про поділ майна подружжя.
Намагаючись отримати у встановлений законодавством п»ятиденний термін повний текст рішення від 18.05.2012 року, я дізнався, що мою справу вилучено прокуратурою, та зробив висновок, що суддів Вишгородського районного суду затримано саме за отримання хабара по моїй справі. Крім того, мені стало зрозуміло, що підозрюються судді в отриманні хабара від моєї колишньої дружини.
Тоді мені стало зрозуміло, чому суд прийняв таке незаконне рішення.
Скориставшись своїм законним правом на оскарження цього незаконного рішення, я подав апеляційну скаргу до Апеляційного суду Київської області, сподіваючись, що інші судді розглянуть справу та ухвалять законне та обгрунтоване рішення. Проте, суд апеляційної інстанції частково скасував рішення суду першої інстанції та здійснив поділ в рівних частинах тільки нашої квартири, яка була придбана під час шлюбу. Стосовно порядку розподілу іншої, більш значної частини нерухомого майна, суд апеляційної інстанції залишив рішення Вишгородського районного суду без змін.
Знову ж таки, я оскаржив вищевказані рішення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, сподіваючись, що суд касаційної інстанції прийме до уваги всі суттєві обставини моєї справи та ухвалить законне рішення про направлення справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Але сподівався я марно – суд касаційної інстанції взагалі залишив в силі рішення суду першої інстанції в повному обсязі – рішення яке було, як я розумію, прийняте за хабар.
Переглядаючи офіційний сайт ВККС, я дізнався, що суддя, яка розглядала мою справу, відсторонена від посади судді в зв»язку з притягненням її до кримінальної відповідальності.
Я не маю права та не хочу нікого обвинувачувати, але наслідки розгляду моєї справи дозволяє мені зробити висновок, що положення закону, порядність суддів, які повинні керуватися в своїй діяльності виключно нормами закону, а не корисною прихильністю до однієї із сторін у справі, не завжди знаходять належне застосування у судовій практиці судів України.
З повагою, Рожок І.Л.; читач «УК»
Tweet