Загубили паспорт – на вас оформили кредит. Як вберегтися
“У квітні 2007 року злодії зламали замок у моєму авто і викрали з нього автомагнітолу та папку з документами. Там був паспорт та ідентифікаційний код. А вже в червні мені зателефонували з банку і сказали, що у мене виникла прострочка за кредитом, який я не брала”.
Це фрагмент розповіді потерпілої від дій кредитних шахраїв та колекторів Оксани Сікори. Подібні історії часто трапляються з українцями, і комусь вдається вийти з них без втрат, а хтось втрачає купу часу і коштів на доведення невинуватості, зазначає Економічна правда.
Лише за два місяці зловмисники, скориставшись документами Оксани, оформили кредити у понад 10 банках на загальну суму близько 15 тисяч доларів. Оскарження деяких з цих угод триває й досі.
Практика видачі кредитів на викрадені документи існує в Україні вже досить давно. Щоправда, останнім часом погоджуються видавати такі кредити не стільки банки, скільки небанківські фінансові компанії.
Як не потрапити у пастку кредитних шахраїв у разі втрати документів та що роботи, коли злодії вкрали паспорт?
Як часто трапляються такі випадки
До світової фінансової кризи 2007-2008 років Україна переживала справжній кредитний бум. Банки видавали позики майже безконтрольно і практично всім охочим. Часто навіть у валюті. У ті часи банки чи то з неуважності, чи то завдяки своїм недобросовісним працівникам, дозволяли кредитним шахраям збагачуватися на українцях, які загубили документи.
Так було тоді. Наразі основний акцент роботи кредитного шахрайства змістився у бік небанківських мікрофінансових організацій.
“Отримання кредитів у банківських установах є досить непростою процедурою у зв’язку з тим, що банки чітко контролюють дотримання процедури видачі кредиту, та спілкуються частіше за все з клієнтом особисто, та фактично перевіряють його особу.
Швидше за все, за допомогою втрачених і викрадених паспортів шахраї отримують гроші у небанківських установах, які видають мікрокредити, мікропозики, та в яких контроль за клієнтами не є таким суворим, як в банківських установах”, – каже керуючий партнер Gracers Law Firm Сергій Лисенко.
Дрібні суми кредитів в МФО дуже швидко обростають відсотками, пенею та штрафами і перетворюються на справді велику проблему для “позичальника”, на якого їх оформили. Особливо, коли до стягнення такого боргу підключаються колектори. Щоправда, поведінку останніх напередодні унормували законом. Тепер вони не можуть погрожувати чи шантажувати боржників.
Однак ніхто не заборонить колекторам, наприклад, звернутися до нотаріусів та державних виконавців, аби вони заарештували рахунки “боржника” чи автоматично списувати частину зарплати для на погашення “боргу”.
Звісно, навіть у малих фінансових організаціях людині не дадуть кредит за чужим паспортом. Для цього зловмисники можуть вклеїти у нього своє фото або знайти людину, схожу на власника паспорта, та попросити, аби кредит оформлювала вона.
Юристи практики, з якими спілкувалася ЕП, зазначають, що сьогодні, на жаль, немає тенденції на зниження кількості випадків кредитного шахрайства.
Люди, зазвичай, занадто безпечно ставляться до випадків, коли не можуть знайти власний паспорт, пізно усвідомлюють його втрату, а також не розуміють, що робити у такій ситуації. Згодом їм стає надто складно довести, що кредит на їхнє ім’я оформлювали шахраї. Натомість, інструментарій зловмисників не стоїть на місці. З року в рік з’являються все нові й нові способи кредитного шахрайства.
“Сьогодні почастішали випадки отримання зловмисниками кредитів у банках та небанківських установах, однак не тільки на викрадені чи загублені паспорти, а й здебільшого шляхом “зламу” електронних додатків банківських установ, в яких відкрито рахунки потерпілої особи”, – додає адвокатка Дар’я Панфілова.
Вона зазначає, що схеми та механізми, якими користуються зловмисники, щороку ускладнюються. Як правило, доведення факту зламу банківського додатка – дуже складний процес, що потребує кваліфікованої правової допомоги, багато часу, коштів та зусиль.
Як вберегтися від кредитних шахраїв
Перше та найголовніше правило, яке дозволить вберегтися від несподіваних кредитів у банках та МФО – надійно зберігати свій паспорт, каже Оксана Сікора.
Навчена гірким досвідом взаємодії з кредитними шахраями, тепер вона старається зайвий раз не виносити документи з дому.
“Краще зберігати паспорт та інші документи у сейфі або у якомусь одному чітко визначеному місці. Якщо у вас немає такого місця, то ви можете не одразу зрозуміти, що паспорт загубився чи що його викрали. Важливо дуже швидко заявляти про такі факти в поліцію, інакше не доведеш, що кредит оформив не ти”, – каже вона.
Юристи категорично не рекомендують використовувати паспорт у якості застави під час оренди, наприклад, велосипеда або човна.
“Моя історія не найжахливіша. У 2008 чи 2009 році у мого колеги, адвоката, був клієнт, який виявив, що зловмисники продали його квартиру. За допомогою його вкраденого паспорта вони отримали документи на житло у БТІ, а згодом оформили її продаж від імені власника”, – додає Сікора.
Також юристи наполегливо радять не викладати фото своїх документів у соціальних мережах, не пересилати скан-копії чи фото паспорта та коду через месенджери та електронною поштою.
“Взагалі, не рекомендовано постійно мати паспорт при собі без нагальної потреби, оскільки це підвищує ризик його викрадення в громадському транспорті, на ринку, в крамниці та в інших громадських місцях”, – додає Сергій Лисенко.
Ще одним способом вберегтися від кредитних шахраїв в уряді називають використання цифрових документів у застосунку “Дія”.
“На відміну від паспорта-книжечки, цифровий паспорт у “Дії” не можна загубити, його не можуть вкрасти злодії, його неможливо підробити. Щоб отримати доступ до паспорта у втраченому телефоні, треба зламати код доступу до телефону та код доступу до “Дії”.
Навіть якщо зловмисник дістався до “Дії”, він нічого не зможе зробити, адже скріншот документу з програми не є копією паспорта і підставою для будь-яких угод”, – розповів ЕП керівник з розвитку електронних послуг у Мінцифі Мстислав Банік.
Крім цього, розробники цифрових документів у “Дії” подбали про те, аби убезпечити громадян від використання копій паспорта зловмисниками. Так, кожна копія, здійснена за допомогою “Дії”, має чітке цільове призначення та не може використовуватися двічі.
“Якщо працівник будь-якого банку або іншої фінансової установи вирішить, наприклад, видати кредит з грубим порушенням законодавства, то ані “Дія”, ані жоден інший інструмент не завадять йому це зробити. Але за такі дії передбачена жорстка відповідальність”, – нагадують у Мінцифри.
Однак навіть тут існують ризики. Нещодавно стало відомо про випадок, коли зловмисники змогли оформити кредит на іншу особу за допомогою застосунку “Дія”. Однак у Мінцифри запевнили журналістів ЕП у тому, що вони почали діяти одразу, як про цей випадок стало відомо.
“Цей випадок мав місце у березні цього року й одразу у квітні, ще до публічного розголошення, ми від’єднали всі кредитні установи та направили лист у НБУ щодо порушення ними правил надання кредитів та необхідності проведення перевірок”, – запевнив ЕП заступник міністра цифрової трансформації Олексій Вискуб.
Наразі “фейковим” кредитом через “Дію” займається кіберполіція і, за словами представників Мінцифри, розслідування у цій справі проходить успішно.
Що робити, якщо зловмисники все ж вкрали паспорт
Якщо ж уникнути втрати паспорта не вдалося і є підозри, що ним могли заволодіти зловмисники, то потрібно негайно вживати всіх можливих заходів, аби убезпечити себе від ймовірного кредитного шахрайства.
Першим кроком повинно бути звернення до поліції. Туди потрібно подати заяву про втрату чи викрадення документів.
“Під час подання заяви потрібно обов’язково дочекатися її реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі або журналі єдиного обліку заяв і повідомлень (журнал ЄО) та отримати талон-повідомлення ЄО про прийняття і реєстрацію заяви.
Протягом 24 годин після подання заяви, уповноважена особа повинна внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування (ЄРДР) та надати заявнику витяг з ЄРДР”, — пояснює Марина Семенова з адвокатського бюро “Семенова і Партнери”.
Якщо протягом 24 годин поліція не внесе інформацію про втрату паспорту до ЄРДР, то потрібно звертатися до суду із заявою про бездіяльність слідчого. Саме витяг з ЄРДР надалі має стати базисом для захисту від можливих дій кредитних шахраїв. Він слугуватиме доказом того, що паспорту на момент отримання кредиту не було. Тому-то отримання цього документу вкрай важливе.
Крім видачі витягу з ЄРДР, органи МВС мають внести відповідну інформацію до реєстру втрачених чи загублених паспортів. Це слугуватиме додатковою страховкою від кредитних шахраїв, оскільки саме завдяки цьому реєстру фінансові організації перевіряють, чи паспорти потенційних позичальників не були підробленими.
“Також можна звернутися і до місцевих ЗМІ з публікацією про втрату або викрадення паспорту певної особи. Вказана публікація також може бути належним та допустимим доказом для оскарження шахрайського кредиту у суді”, – додає Сергій Лисенко.
Після подачі заяви до поліції та отримання витягу з ЄРДР потрібно почати оформлювати новий паспорт. Це також може стати своєрідним захистом від кредитних шахраїв, оскільки викрадений ними паспорт перестане бути чинним.
Крім того, в подібних ситуаціях юристи також рекомендують час від часу перевіряти інформацію про себе у відкритих реєстрах.
Наприклад, у реєстрі боржників, судовому реєстрі та на сайтах бюро кредитних історій. Таких в Україні діє чотири: “Перше українське бюро кредитних історій”, “Українське бюро кредитних історій”, “Українське кредитне бюро” та “Міжнародне бюро кредитних історій”.
“Якщо кредитна історія міститиме записи про кредитні кошти, яких особа не набувала, слід звернутися до банківської установи із заявою про втрату паспорту. У разі виникнення спору щодо таких кредитних коштів, відповідний договір кредитування визнається недійсним у судовому порядку”, – зазначає керуючий партнер юридичної компанії “Матковська і Партнери” Юлія Матковська.
У ситуації Оксани Сікори, яка постраждала від дій кредитних шахраїв 14 років тому, вдалося скасувати кредити у декількох банках без судової тяганини, просто надавши їм документи, які засвідчували втрату паспорта. Однак на такі поступки йшли далеко не всі.
“Було три чи чотири банки, які принципово йшли в усі інстанції суду – районний, апеляцію. Я спілкувалася з юристами цих банків, і вони за межами засідання казали, що розуміють мою ситуацію, однак не можуть відступитися, бо інакше їхнє керівництво вважатиме, що юристи зробили недостатньо, аби стягнути борг”, – пригадує вона.
Як оскаржити “фейковий” кредит
Якщо домовитися з банком чи фінансовою компанією про визнання кредиту недійсним не вдалося, то потрібно готуватися до судового процесу.
При цьому, досить часто вартість цього процесу, зусилля та час, які він потребуватиме, програють простому бажанню людини жити спокійним життям.
“Оскільки шахрайським шляхом отримуються невеликі грошові суми, іде розрахунок на те, що людина скоріш за все, скаржитися до компетентних органів не буде”, – зауважує Сергій Лисенко.
Інколи дійсно дешевше погасити фіктивний кредит, ніж починати оскаржувати його у судах.
Якщо ж суд – єдиний вихід, то першим кроком має стати отримання копії кредитного договору від компанії, яка оформила на вас кредит. Адже саме у кредитному договорі міститься інформація, необхідна для оскарження кредиту.
“Після отримання документів та підтверджень факту отримання кредиту потрібно звертатися за правовою допомогою та до суду із позовом про визнання кредитного договору недійсним”, – зазначає Марина Семенова.
Юристи радять скористатися безоплатною правовою допомогою Мін’юсту для підготовки позову.
У суді потрібно буде надати докази викрадення паспорту. Ось тут і знадобляться витяг з ЄРДР та подане до місцевих ЗМІ оголошення.
Також доказом може стати запис відеоспостереження з приміщення фінансової компанії, яка видала кредит – для підтвердження того, що постраждалої особи у той день в приміщенні не було. Однак витребувати запис у кредитора проблематично з очевидних причин.
У разі, якщо доказів того, що паспорт, на який оформили кредит, було втрачено, немає, довести фіктивність кредиту все одно можливо. Наприклад, завдяки почеркознавчій експертизі.
Загалом суди у подібних спорах стають на сторону постраждалої сторони. Судова практика містить чимало прикладів задоволення таких заяв, зазначає Юлія Матковська. Як приклад вона наводить рішення Франківського районного суду міста Львова про визнання недійсним кредитного договору, укладеного з “Платинум Банк”.
Попри високу ймовірність позитивного завершення судового розгляду в історії з кредитним шахрайством, потрібно пам’ятати, що шлях до нього може тривати роками. Так, Оксана Сікора продовжує боротися за свою кредитну репутацію навіть через 14 років після того, як у неї вкрали паспорт.
Напередодні колекторська компанія, яка викупила права вимоги зокрема й за її “кредитом”, домоглася припису нотаріуса, яким на рахунки цієї компанії автоматично перераховується частина зарплати Сікори. Ані колекторів, ані нотаріуса не зупинило те, що кредит, за яким стягуються кошти, оскаржено у судовому порядку.
І останнє. Якщо вдасться дійти до кінця й отримати переможне рішення суду про визнання недійсним кредиту, виданого на вкрадений паспорт, то потрібно не забути надіслати це рішення до бюро кредитних історій.
Адже надалі негативна кредитна історія псуватиме життя, не дозволяючи купувати у кредит техніку, оформлювати кредитні картки чи, наприклад, брати іпотеку.
Автор: ЯРОСЛАВ ВІНОКУРОВ; Економічна правда
