Продовження історії з фейковим кредитом через Дію, який шахраї повісили на киянку

Продовження історії з фейковим кредитом через Дію, який шахраї повісили на киянку

Якщо хтось вирішив, що історія з фейковим кредитом через Дію, який шахраї повісили на киянку Людмилу, щасливо завершився – для того у мене погані новини.

Нічого не завершилося. Все знов на початковій точці.

Кредитна організація (МФО) надіслала нового листа, в якому чорним по білому пише: «Товариство не вбачає підстав вважати, що кредитний договір з Товариством замість ****** Людмили ******** укладено іншою особою».

May be an image of text

Отже, кредит залишається висіти на пані Людмилі.

Попри неофіційну заяву (всього лише) заступника міністра МЦТ в оцих ваших хвейсбуках.

(Тепер буду їх називати просто МЦТ, бо вони дуже ображаються на мої творчі доробки з приводу їхньої назви).

Попри обіцянки (там же) вже скоро-скоро відправити кіберполіцію пояснювати кого ж вони там спіймали і чому «Рафік неуінуват».

Цитата: «за тиждень-два ми публічно та детально презентуємо результати цього розслідування, а також низку інших.»

Але для МФО як не було, так і немає офіційних причин визнати договір нечинним. Та і правда: ось просто спробуйте поставити себе на місце кредитної організації. Скажімо, у вас такий бізнес – заробляти на видачі кредитів. Це цілком легальний бізнес, серйозно.

Які існують документальні правові підстави скасувати кредитний договір та списати збитки?

Дзвінок віце-прем’єра начальнику кіберполіції чи будь-кому іншому — не є такою підставою. Екстрена нарада в МЦТ теж ніяк не підходить. Допис з приватного акаунту заступника міністра МЦТ у Фейсбуці? Ага, щаз.

Обіцяна прес-конференція (колись, можливо) кіберполіції?

К’мон, ви ж це не серйозно?

Так шо, виявляється, не існує ніяких фактичних підтверджень, що влада зробила хоч щось, крім хейт-спіча у мордокнижці, щоб захистити простого українця?

Соплів та ґвалту було багато, але віз й нині там.

Що ж фактично зробили чиновники з МЦТ у кейсі пані Людмили?

Передаю по буквам: Наталя, Ілля, Харитон, Уляна, Яків.

Усі публічні заяви виглядають виключно як намагання відмазати «честь мундиру» міністерства, а також відбілити репутацію його небезпечного ненажерливого витвору (за бажання, «тв» можна замінити на «с»).

Відновлення справедливості? Ні, не чули.

І шо характерно: у останньому листі МФО на ім’я пані Людмилі вже ніде не звучить слово «Дія».

Якщо в першому листі чітко було написано «веріфіковано за допомогою ДІЯ» то тепер риторика вже більш вірнопідданська: «Позичальника було веріфіковано за допомогою системи BankID НБУ.». Типу Дія тут ні до чого, ага.

Пізнаю почерк МЦТ: вести перемовини мовою погроз та залякувань.

Але повернемося до відмазок МЦТ у відповідь на звинувачення у небезпеці Дії.

Основні їхні меседжі наступні:

«Дія тут ні до чого»

«Банківське шахрайство існувало і раніше»

«У всьому винні МФО, тому ми їх відключили»

«Той, хто критикує Дію – той не експерт і взагалі маніпулятор»

«Корсун обзивається і сам так називається».

Повірили у ці солідні незаангажовані аргументи лише їхні ж посіпаки та залежні від начальників службовці МЦТ.

На усіх інших, у тому числі на фахове середовище (як з кібербезу, так і з банківської безпеки), усі ці PR-оборудки МЦТ не справили враження.

На МФО, яке видало кредит – також, до речі.

Їм потрібне щось більше легітимне, ніж публічні істерики Вискуба.

Наприклад, рішення суду. Який розглянув би матеріали розслідування кіберполіції, виніс справедливе рішення та зобов’язав визнати договір нечинним.

Але давайте будемо реалістами-прагматиками.

Розслідування кіберполіції хтозна-коли завершиться (якщо завершиться), і хтозна наскільки ґрунтовними будуть докази проти шахраїв.

Навіть якщо все буде гаразд з розслідуванням (саркастична посмішка) – як скоро матеріали передадуть до суду?

Як скоро суд почне їх розглядати по суті?

Скільки триватиме судовий процес?

Коли буде винесено вирок? Яким він буде? Чи будуть взагалі у вироку по кримінальній справі слова «визнати кредитний договір нечинним»?

Коли це рішення вступить у законну силу? Адже існують друга інстанція, касація, апеляція, і так аж до Верховного суду.

Адвокати можуть затягти усе це на кілька років.

І увесь цей час на пані Людмилі висітиме кредит. А МФО будь-якої миті може включити режим «колектори», бо зараз вони цього не роблять виключно з власної волі та під тиском «телефонного права».

Зате Рафік нє прі чьом.

Ви ставте собі Дію, ставте, вона ж он яка гарна. А якщо щось піде не так – які до нас претензії?

Ідіть скаржитися в поліцію, в суд, в НБУ, в КМУ, в Спортлото, у Всесвітню Лігу Сексуальних Реформ. Лісом ідіть, інакше кажучи.

Ми тут для «швидких перемог», а не для вашого ниття, лузери.

Самі винуваті. Віддайте борг – і живіть собі далі.

Не заважайте будувати світле цифрове майбутнє.

А тим часом …

«Станом на 14.07.2021p., на пiдставi Кредитного договору icнyє заборгованiсть у розмірі 12 528,00 грн., з яких:

— Розмiр заборгованостi по тiлу кредиту — 24З0,00 грн.

— Розмiр заборгованостi по процентам за користування кредитом — 10098,00 грн.

— Розмiр заборгованостi по пенi за прострочення виконання зобов’язання — вiдсутнiй.»

Тихо грає приємна музика.

 Автор: Костянтин Корсун — директор і співзасновник компанії Berezha Security 

Читайте также: