«Спрощенка» для грального бізнесу: експерт розповів, як у Раді торік протягнули необхідну правку

Правку щодо змін до Податкового кодексу, яка дозволила гральному бізнесу на початку повномасштабної війни перейти на “спрощенку” і платити лише 2% від доходу і через яку бюджет втратив мільйони гривень податків, вніс нардеп від “Слуги народу” Андрій Мотовиловець.

Про це повідомив у Facebook старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай, проаналізувавши дані з порталу Верховної Ради.

“Зміни до ПКУ, якими у квітні 2022 дали пільги бізнесу, в т.ч. “розширену спрощенку для всіх”, не чіпали абзац, який забороняє гральому бізнесу працювати на спрощенці.

Зміни до ПКУ були проголосовані 01 квітня і набрали чинності 16 квітня, і це важливо для розуміння “драматургії”, – розповів Гайдай.

За його словами, 4 квітня 2022 року до Верховної Ради був поданий законопроєкт №7246 на одну сторінку, з двома змінами до Бюджетного Кодексу, які стосувалися залучення міжнародної грантової допомоги до загального фонду бюджету та спрямування деяких коштів спецфонду по енергетиці на оборону.

6 квітня проєкт отримав схвальний висновок профільного Бюджетного комітету, але 13 квітня Комітет отримує звернення Мотовиловця, який просить доповнити цей законопроєкт положенням, яке виключило б з Податкового заборону “ігорці” працювати на “спрощенці”, додав Гайдай.

За його словами, Мотовиловець обґрунтував пропозицію тим, що:

• “наземний” гральний бізнес практично припинив своє існування, бо там грали “туристи-іноземці”, а за ліцензії вже заплачено багато грошей;
• існуюча модель оподаткування грального бізнесу “показала свою неефективність;
• в інтернеті “грають переважно також іноземці”, тому “адміністрування податку 2% з виручки буде значно простішим, адже такі платежі здійснюються в безготівковій формі”.

Згодом Бюджетний комітет підготував повторний висновок, в якому рекомендував включити доповнений цією пропозицією закнопроєкт до порядку денного.

“При цьому ж у висновку Комітет зазначає, що Податковим кодексом заборонено вносити зміни до податкового законодавства непрофільними законами.

Тому вирішили додати до назви законопроєкту “Про внесення змін до розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення”Бюджетного кодексу України” слова “та розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України”. Ніби це зробить законопроєкт профільним.

При цьому в картку законопроєкту ці зміни не внесли, там залишилася стара назва”, – пише Гайдай.

За його словами, наступного дня, 14 квітня, законопроєкт швидко ухвалили в цілому, “на розгляд пішло щось дві хвилини”.

“Припускаю, абсолютна більшість депутатів не розуміли, за що голосують. Там було 4 голоси “проти”, але я не знайшов результатів поіменного голосування.

Але принаймні в Бюджетному комітеті чітко усвідомлювали, що роблять. І Мотовиловець, звісно. Хто насправді стояв за цією зміною – не спекулюватиму, далекий від політики.

І законопроєкт так і залишився на одну сторінку, це не дура на 100 сторінок, де може загубитися одна правка. “Правка ігорки” там гордо світиться прямо над місцем для підпису. А через два дні запрацювала пільгова спрощенка. В т.ч. для ігорки.

Отака печальна історія, яка вартувала бюджету, мабуть, кількасот мільйонів гривень податків з грального бізнесу. Точніше з тієї маленької його частини, яку показують “вбілу”. Під час війни”, – резюмував економіст.

Нагадаємо:

У лютому 2023 року президент Володимир Зеленський підписав закон щодо заборони перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування.

Верховна Рада 12 січня прийняла у другому читанні законопроєкт №8079 щодо заборони перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування.

У жовтні 2022 року податковий комітет ВРУ підтримав законопроєкт №8079, яким пропонується припинити надання необґрунтованих пільг для організаторів азартних ігор, лотерей і парі.

У пояснювальній записці до документу автори зазначають, що з 1 січня по 31 серпня 2022 року суб’єкти господарювання, що займаються організацією та проведенням азартних ігор, лотерей, парі (букмекерське парі, парі тоталізатора) та які згодом перейшли на спрощену систему оподаткування, загалом сплатили 174 млн грн податку на прибуток підприємств, 0,3 млн грн податку на додану вартість та 0,1 млн грн земельного податку.

А з моменту переходу на спрощену систему ці ж суб’єкти сплатили лише 13,4 млн грн єдиного внеску, продовжуючи здійснювати активну діяльність.

16 листопада 2022 року Рада прийняла законопроєкт у першому читанні зі скороченням строків підготовки до 2 читання.

У вересні повідомлялось, що гральний бізнес сплатив у 2022 році, перебуваючи на загальній податковій системі, 175 млн грн, а перебуваючи на спрощеній, – лише 13 млн грн. // Економічна правда