Заангажованість новин. Епоха «неупереджених ЗМІ» закінчується

ЗМІ мають бути об’єктивними? Вони повинні повідомляти про події, а не давати цим подіям власну оцінку? Ці правила, які свого часу були базовими заповідями журналістики, наразі безнадійно застаріли.

 Принаймні, так вважають у журналі «Економіст».

Fox News — одна з найбільш прибуткових новинних організацій у світі, американський кабельний канал, що входить до складу News Corporation Руперта Мердока. У 2010 році вона, за оцінками дослідницької фірми SNL Kagan, отримала понад 800 мільйонів прибутку при доходах $1.5 мільярдів. Це більше, ніж її конкуренти CNN та MSNBC разом узяті.

Fox була заснована в 1996 році Роджером Айле, колишнім радником з медіа у трьох президентів-республіканців. Її створили спеціально для того, щоб привертати консервативних глядачів. Її «зіркові» ведучі, такі як Білл О’Рейлі та Шон Хенніті, висловлюють однозначно «правоспрямовану» точку зору, хоч сам канал наполягає, що їхні новини є незаангажованими.

Критики Fox News перейменували його на Faux News — «брехливі новини»

Канал Fox асоціюється радше з суб’єктивністю, аніж із прибутковістю. Однак Білл Шайн, номер два у Fox News, стверджує, що ці поняття пов’язані між собою. «Ми пропонуємо точку зору, якої не можна побачити більше ніде», — каже він.

У світі, де в інтернеті з’являються мільйони новин, споживачі цієї інформації перевантажені нею — і хочуть, щоб їм розповіли, що це все означає.

Fox — не єдина медіаорганізація, яка не боїться казати те, що вона думає, і в результаті цього має профіт. Інші приклади включають «Аль Джазіру», яка відкрито підтримує реформи в арабському світі, сатиричне «Daily Show» Джона Стюарта, надзвичайно популярне «консервативне» радіошоу Раша Лімбога, чи навіть журнал «The Economist».

Може, саме через це MSNBC, яка нещодавно заявила про свою спрямованість на ліву аудиторію, збільшує кількість глядачів. «Це не така політична заангажованість, як у Fox, — каже Філ Гріффін, президент MSNBC, — але ми однозначно нарощуємо наші симпанії до лівих».

Тим часом CNN продовжує втрачати аудиторію своїм більш «радикальним» конкурентам, принаймні в прайм-таймі. Містер Гріффін, який теж колись працював у CNN, вважає, що канал не зміг іти в ногу з часом, надавши перевагу «відсутності зацікавлення». Марк Вітекер, головний редактор CNN, із цим не згоден. Він каже, що його канал відомий своєю «цілісністю та відсутністю дешевих суджень», і надає більш глобальну картину, ніж його конкуренти. «У наш час потрібно мати точку зору, але не таку, яка виникає спонтанно, як колінний рефлекс».

Насправді ідея про те, що журналісти мають відсторонено повідомляти про новини, виникла порівняно недавно.

«Багато газетярів трактують це як єдину істинну релігію, хоча в дійсності це є артефактом певного набору економічних та істиоричних обставин», — стверджує Джошуа Бентон із Nieman Journalism Lab.

Отці-засновники США зростали в умовах енергійної, агресивно заангажованої преси, де не було ніяких обмежень чи контролю за змістом. Протягом 19 століття газети поступово перейшли до більш об\’єктивних підходів — із різних причин. Звертаючись до ширшої аудиторії, вони змогли наростити тиражі, а отже, й доходи від реклами. Консолідація та поява газетних монополій також посилювала «відстороненість» оцінок. «Коли ваша газета — єдина у місті, ви не можете ризикувати, що образите лібералів, висловлюючи надміру консервативні погляди, або навпаки», — каже Бентон.

Із поглибленням професіоналізації журналістики на початку 20 століття з\’явився більш абстрагований репортерський стиль. Виникла своєрідна угода між рекламодавцями, видавцями та журналістики, каже Джей Розен з університету Нью-Йорка. Журналісти погодилися на те, що вони не будуть викликати відразу в частини аудиторії, щоб рекламодавці могли опрацьовувати всю аудиторію без винятку. У такий спосіб видавці отримали більший ринок, а журналісти — надійніше працевлаштування. Однак в обмін на це вони віддали своє «право голосу».

Однак упередженість та заангажованість Fox News приносить прибутки

Об\’єктивність — це результат торгу між різними гравцями, каже Розен. З появою радіо та телебачення приватні медійні компанії Америки прийняли метод незаангажованості у їхніх повідомленнях задля того, щоб збільшити аудиторію глядачів, привернути якнайбільше рекламодавців та уникнути проблем з регуляторами.

У наші часи в різних країнах були різні підходи до об\’єктивності. У Європі відверта заангажованість газет широко розповсюджена, і навіть державні телеканали часто демонструють прихильність до тих чи інших поглядів: наприклад, три державні телеканали Італії «приписані» до окремих партій. Політична відстороненість не характерна для британської BBC, і її часто критикують за надмірну стимпатію до лівих. У індії 81 з 500 супутникових каналів, що були створені протягом останніх 20 років, — це канали новин, і більшість із них обслуговує окремі політичні, релігійні, регіональні, мовні чи етнічні групи. І лише декілька займають неупереджену, «всеіндійську» позицію.

Неупередженість — радше виключення, ніж правило в нинішніх умовах.

І інтернет ще сильніше її розмиває. У США він підриває монополію місцевих медіакомпаній, зменшуючи доходи від реклами та надаючи доступ до ширшого набору альтернативних джерел інформації. У Британії та та інших країнах, де від новинарів вимагають бути відстороненими від тих чи інших симпаній (принаймні теоретично), поступове злиття телебачення та інтернету робить такий підхід застарілим. Марк Томпсон, гендиректор ВВС, минулого грудня сказав на семінарі, що полемічні, орієнтовані на висловлення власної позиції канали новин — це переконливий підхід, хоч сама ВВС залишатиметься неупередженою.

Інтернет також «стиснув» цикл виробництва новин — повідомлення про події негайно надходять на смартфони чи у твіттер і створюють потребу у негайному аналізі та оцінці цих подій.

Коли Спасителю потрібні новини, він вмикає Fox News. Fox News — офіційний канал Ісуса Христа.

Більше того, Інтернет дозволяє легше, ніж будь-коли раніше, знаходити та поєднувати різні погляди, — вважає Крішна Бхарат, творець Google News. Ідея сайту виникла в нього через кілька місяців після теракту 11 вересня: він був розчарований тим, що потрібно було відвідувати багато різноманітних сайтів, що отримати ширшу картину. Коли новини надходять із різних джерел, краще мати суміш декількох різних точок зору. «Час усвідомити факт, що певне джерело новин має свою позицію, і саме через це вони про цю новину і повідомляють», каже Бхарат.

Підірвавши традиційні аргументи щодо об’єктивності ЗМІ, інтернет призвів до ширшої «фоксифікації» новин та повернення до більш зангажованої медійної картини, яка була властивою 18-му та першій половині 19-го сторіччя. «Майже кожна країна, у якій є відкрите суспільство, матиме „поляризовані“ телевізійні канали», — ствержує містер Шайн.

Це не ознчає, що всі медіа займатимуть явні політичні позиції. Містер Розен — один з медійних аналітиків, якій гадає, що настав час вивільнити журналістів із гамівних сорочок — і перестати вдавати, що в них нема власної думки. Він називає цей відсторонений підхід «поглядом нізвідки». Журналісти сигналізують про свою неупередеженість з певної теми, цитуючи людей з протилежних таборів, та уникають власних висновків навіть тоді, коли факти є очевидними.

Прозорість — це нова об’єктивність

Єдиний шлях уперед, вважає Розен, це відмовитися від ідеології «відсторонених новин» та прийняти те, що журналісти мають власні, відмінні погляди на події. І вони мають відкрито про це говорити, при цьому дотримуючись базових стандартів точності, справедливості та інтелектуальної чесності. На зміну об’єктивності приходить прозорість — це новий фундамент, на якому грунтуватиметься довіра аудиторії до ЗМІ.

Розен цитує відому фразу коментатора Девіда Вейнбергера: «Прозорість — це нова об’єктивність». Зокрема, цей підхід передбачає, що журналісти надають інформацію про себе. Наприклад, на сайті новин технологій AllThingsD, який належить Dow Jones, всі журналісти складають «етичну декларацію», яка включає інформацію про акції, що їм належать, фінансові та в деяких випадках родинні стосунки (двоє журналістів одружені на співробітниках великих технологічних компаній). «Люди радше довірятимуть вам, якщо знатимуть, хто ви і звідки», — каже Розен.

Прозорість також означає надання лінків на джерела та дані: що неважко робити за допомогою інтернету. Блогери давно застосовували цю техніку, щоб аргументувати свої погляди. Езра Клейн, блогер «Вашингтон Пост», запропонував, щоб медіа публікували повні розшифровки взятих ними інтерв’ю. Джуліан Асанж, засновник Вікілікс, є прихильником радикальної прозорості і висловлює аналогічні аргументи: «Ви не можете опублікувати статтю з фізики, не надавши повних даних із результатами експериментів. Це має стати стандартом для журналістики».

Переклад:  texty.org.ua

Читайте также: