Офшорні позивачі дискредитують Україну

04.07.05 в інтернет виданні “Україна кримінальна” з’явилася стаття адвоката О.Святогора “Долги “посадят” Украину”.

Не можна не погодитись з ним по цілому ряду дійсно нагальних проблем, які існують у нашій державі. Дійсно Україна зобов’язана гідно себе представляти на всіляких авіа, авто і інших шоу на міжнародному рівні. Дійсно необхідно створення реального позитивного інвестиційного клімату в Україні. І дійсно в силу статті 124 Конституції України, судові рішення є обов’язковими до виконання.Автор статті досить непогано обізнаний у нинішніх проблемах паливно-енергетичного комплексу. Свого часу, протягом майже двох років він працював начальником департаменту правового забезпечення Державного підприємства “Енергоринок” і добре знає проблеми розрахунків за електроенергію в Україні, зокрема, розрахунків підприємства, на якому він працював, з державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”. Опис проблеми розрахунків ДП НАЕК “Енергоатом” – це лише одна сторона медалі. Іншу сторону пан адвокат теж прекрасно знає, але умисно її замовчує, як і те, яким чином вдалося знайти “розуміння” судової влади Російської Федерації та Молдови (про наш погляд на це буде зазначено далі).

На сьогодні ДП НАЕК “Енергоатом”є одним із найбільших виробників електричної енергії на Україні (частка виробництва в загальному обсязі всієї електричної енергії становить більш ніж 50%). Внаслідок безперебійної роботи атомних блоків забезпечено не лише внутрішні потреби країни, а й до останнього часу відбувався експорт електричної енергії. Наразі експорт у Російську Федерацію призупинено, але не через дії кредиторів, як про це стверджує О.Святогор, а через підвищення Національною комісією регулювання електроенергетики України ціни купівлі електроенергії ДП НАЕК “Енергоатом” в Оптовому ринку електроенергії України для її подальшого експорту до Російської Федерації.

Основним джерелом отримання прибутку є реалізація в Оптовий ринок електричної енергії України, виробленої на атомних станціях. В силу Закону України “Про елетроенергетику” в Україні діє єдиний Оптовий ринок, існування інших оптових ринків заборонено. Особливістю діючої моделі оптового ринку електричної енергії України є запровадження єдиного оптового покупця-продавця. Функцію оптового покупця-продавця електричної енергії виконує Державне підприємство “Енергоринок”. Продаж електричної енергії відбувається на підставі двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії.

Рух електричної енергії відбувається по ланцюгу: енергогенеруюча компанія – оптовий покупець-продавець (ДП “Енергоринок”) – енергопостачальна компанія – споживач. Таким же чином тільки навпаки, здійснюється оплата за електричну енергію: споживач – постачальна компанія – ДП “Енергоринок” – енергогенеруюча компанія. Отримання коштів за вироблену і реалізовану електричну енергію оптовому покупцю практично є єдиним джерелом грошових надходжень ДП НАЕК “Енергоатом”.

Борг ДП “Енергоринок” перед Компанією становить більш ніж 7,5 млрд. грн.і не погашається протягом тривалого часу. Відсутня у ДП НАЕК “Енергоатом” також і можливість захистити своє порушене право у судових органах. Судова практика, запроваджена Верховним Судом України у справах про стягнення боргу за куповану електричну енергію з ДП “Енергоринок”, позбавляє можливості отримати навіть позитивне судове рішення. Верховний Суд вважає неможливим стягнення коштів з ДП “Енергоринок” в силу його особливого статусу, а саме.

Закон України “Про електроенергетику” встановлює імперативний порядок проведення розрахунків за електричну енергію. Енергопостачальні компанії і ДП “Енергоринок” відкривають в уповноваженому банку поточні рахунки зі спеціальним режимом використання. На ці рахунки не може бути звернуто стягнення за зобов’язаннями учасників оптового ринку і не може бути накладено арешт. Далі кошти зі спецрахунку розподіляються на підставі алгоритму, що являє собою порядок розподілу коштів уповноваженим банком без платіжних доручень. Таким чином, навіть у разі позитивного судового рішення про стягнення з ДП “Енергоринок” виконати таке рішення було б неможливо, оскільки кошти на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання не належать ДП “Енергоринок”. Однак, Верховний Суд України зазначає, що в силу особливості порядку проведення розрахунків за електричну енергію ДП “Енергоринок” не може нести відповідальність за борги, які виникають у нього перед енергогенеруючими компаніями. І про це прекрасно знає пан О.Святогор, стверджуючи про 3,5 млрд. чистого прибутку, який отримує Енергоатом.

Таким чином, оскільки кошти на погашення кредиторської заборгованості (виконання судових рішень) в тарифі на електричну енергію, що виробляється Енергоатомом, який щороку затверджує НКРЕ, не передбачені, єдиним джерелом для розрахунків з кредиторами є дебіторська заборгованість, яку в судовому порядку на сьогодні неможливо отримати по причинам, зазначеним вище.

Немає можливості здійснити погашення заборгованості і за рахунок поточних платежів.

Затверджуючи тариф на електричну енергію, Національна комісія регулювання електроенергетики України одночасно встановлює так звану структуру тарифу, про що виносить постанову. Структура тарифу становить собою регламентований НКРЕ напрямок використання коштів ДП НАЕК “Енергоатом” за реалізовану в оптовий ринок електричну енергію. Компанія неодноразово зверталася до НКРЕ стосовно необхідності передбачити у тарифі на електричну енергію джерел погашення боргів за рішеннями судів. Постановою №259 від 13.04.05 НКРЕ затвердила новий тариф для “Енергоатому”, однак розрахунків кредиторами за судовими рішеннями в ньому не передбачено. До речі, ця інформація теж добре відома адвокату О.Святогору, оскільки останній неодноразово звертався до НКРЕ з подібними вимогами і, навіть, отримав негативну відповідь за підписом голови цього органу.

Енергогенеруюча компанія-власник електроенергії, по суті є заручником неплатежів з боку споживачів та енергопостачальних компаній, не маючи при цьому дійових правових та економічних важелів для врегулювання питання погашення заборгованості.

А тепер, як обіцяли, більш детально про “значні успіхи” окремих кредиторів у країнах близького зарубіжжя, таких як Молдова і Російська Федерація.

Так, в Молдові в квітні 2004 року була задіяна наступна схема списання коштів.

На підставі фіктивної довідки про наявність майна Енергоатому в м. Кеушань (за цим фактом Прокуратурою РМ порушено кримінальну справу) кредитора (офшорна компанія, отримала право вимоги до “Енергоатом”внаслідок цесії) отримує судове рішення щодо звернення стягнення на майно НАЕК “Енергоатом”, яке нібито знаходиться на території Молдови. А майном суд визнає кошти в банку Молдови на кореспондентському рахунку українського банку. Незабаром на цей рахунок надходить сума коштів, еквівалентна розміру заборгованості, на яку накладається арешт. В подальшому проводиться списання коштів з кореспондентського рахунку українського банку нібито в рахунок погашення боргу ДП НАЕК “Енергоатом” перед офшорною компанією.

Весь правовий нігілізм цієї ситуації полягає в тому, що на кореспондентському рахунку українського банку в Молдові не було коштів Енергоатому, а були власне кошти самого банку. Саме кошти банку і були списані з його ж рахунку. Найцікавіше те, що про наявність такого судового процесу у Молдові банк дізнався лише по факту списання коштів. А ДП НАЕК “Енергоатом” взагалі не був стороною по справі. Можливо, саме про таке верховенство права мріє автор статті.

Слід зазначити, що не дивлячись на те, що кошти списані, всі судові акти в Республіці Молдова оскаржені. Зараз провадження у справі зупинено до розслідування прокуратурою м. Кеушань кримінальної справи, порушеної по факту фальсифікації офіційних документів.

Кривить душею пан адвокат і в питанні продажу майна ДП НАЕК “Енергоатом” на території Росії і завдання збитків державі. Дійсно в січні 2004 року арбітражний суд Санкт-Петербургу звернув стягнення на майно Компанії у вигляді ротору турбогенератору, який знаходився на ремонті на підприємстві Санкт-Петербургу. В вересні 2004 року зазначений ротор на підставі рішення суду був переданий у власність офшорної компанії в рахунок погашення боргу. Всі ці дії були оскаржені до вищестоящої судової інстанції. І вже в квітні 2005 року згідно з постановою апеляційної інстанції, рішення суду про передачу майна на користь офшорної компанії скасовано, а останніх зобов’язано повернути це майно. Причому під час судових засідань було встановлено, що всі представники офшорної компанії діяли без повноважень, оскільки у них відсутні довіреності на право представляти інтереси офшора. Всі довіреності, які вони пред’являли до суду, не відповідали законодавству Російської Федерації.

В Київському Науково-дослідному інституті судових експертиз проведено експертизу підпису директора офшорної компанії – кредитора ДП НАЕК “Енергоатом”. Встановлено, що підпис не є справжнім, а лише відбиток факсиміле. На довіреностях і на всіх угодах, які нібито укладались цим офшором, також стоїть факсиміле. Додатково отримана інформація від Федеральної служби безпеки Російської Федерації про те, що директор офшору не перебував на території Російської Федерації в періоди видачі довіреностей і укладання угод.

І насамкінець слід зазначити, що ДП НАЕК “Енергоатом” є одним із найбільших платників податків в Україні. Так, протягом 2004 року ДП НАЕК “Енергоатом” перераховано до державного бюджету України приблизно 1,050 млрд. грн., а за перше півріччя 2005 року – приблизно 750 млн. грн. Тому, твердження адвоката О.Святогора про несплату податків є абсурдними і популістськими.

Наталія Мусевич, адвокат,директор з правового забезпечення ДП НАЕК “Енергоатом”