Чи переживе демократія пандемію COVID-19: прогнози Freedom House

Чи переживе демократія пандемію COVID-19: прогнози Freedom House

Пандемія, спричинена поширенням хвороби COVID-19, створила переломний момент, який може поглибити тенденцію занепаду демократії у світі або ж, навпаки, надати їй друге дихання. Таку тезу висловлює у своєму щорічному звіті Nations in Transit 2020 міжнародна правозахисна організація Freedom House, головний офіс якої розташований у Вашингтоні.

Організація проаналізувала за показниками демократії зміни, які відбувались у країнах Європи та Євразії між січнем та груднем 2019 року. Також у звіті частково згадано тенденції, які виникли на тлі світової пандемії, та висловлено прогнози щодо їхнього поширення. Стисло переповідаємо висновки, які стосуються молодої демократії України та її найближчого оточення.

Кількість демократій у Європі та Євразії є найнижчою за 25 років

Freedom House констатує, що вперше за 25 років із 29 досліджених організацією країн Європи та Євразії лише 10 отримали статус демократій. Водночас 10 отримали статус гібридних режимів та дев’ять – статус авторитарних. Тобто кількість демократій є найнижчою за історію досліджень.

За останні 10 років кількість гібридних режимів у згаданому регіоні зросла в понад три рази, тоді як кількість демократій зменшилася на третину, йдеться у звіті.

Середній показник демократії в регіоні зменшувався щороку починаючи з 2005, проте така тенденція може змінитися. Останні два роки відбувалося більше покращень через поступові реформи; у звіті 2020 року дев’ять країн поліпшили свої показники майже вдвічі проти торішніх.

Водночас Угорщина зазнала найбільшого падіння показників за весь час існування звіту Nations in Transit: зниження її показників демократії увосьмеро перевищує середньостатистичне падіння показників за останні десять років. У 2019 році Угорщина погіршила показники, пов’язані з виборами, місцевою владою та корупцією. Крім того, з 2010 року спостерігалися посилення впливу влади на ЗМІ та утиски критичних організацій громадянського суспільства, закріплення контролю над новими сферами суспільного життя, включно з освітою та мистецтвом, які продовжились у 2019 році. А введення цьогоріч надзвичайного стану, який дозволяє уряду запроваджувати обмеження для протидії пандемії без парламентського контролю, ще більше розкрило недемократичний характер режиму Орбана.

Тож, за результатами звіту 2020 року, Угорщина повністю вийшла з групи демократій, хоча станом на 2005 рік вона була одним із трьох демократичних лідерів у регіоні.

Польща так само змінила категорію, ставши другою країною-членом Європейського Союзу, що втратила статус усталеної демократії, слідом за Угорщиною. Падіння показників ефективності та незалежності судової системи Польщі за останні п’ять років є найбільшим за весь час для цієї категорії.

“Численні лідери в цьому регіоні більше не намагаються вдавати, що вони турбуються про демократію чи верховенство права. Для європейських лідерів, прихильних до демократії, настав час звернути увагу на кризу на їхньому власному подвір’ї”, – каже президент Freedom House Майкл Абрамовіц.

Сербія, чиї показники погіршувалися щорічно протягом останніх п’яти років, нещодавно потрапила до категорії перехідних / гібридних режимів. Чорногорія приєдналася до Сербії, залишивши групу демократій у звіті 2019 року, до того десять років тримаючись над цим бар’єром. Обидві країни зазнали ще більшого падіння показників у звіті Nations in Transit 2020.

Утім, інші балканські країни стали джерелом позитивних новин, адже Косово та Північна Македонія заробили низку покращень своїх показників. Косово залишається єдиною країною, яка поліпшувала показники щорічно протягом попередніх п’яти років. Проте останні події в обох країнах поставили подальший прогрес під сумнів.

Хоча “компромісна коаліція” 2019 року в Молдові врешті-решт розпалася, ненадовго об’єднаний фронт продемонстрував зменшення неформального олігархічного впливу на державні інституції та сприяв покращенням показників країни в категоріях корупції та демократичності управління (на рівні центральної влади).

Водночас деякі автократи Євразії намагалися розв’язати проблеми з наступництвом, Росія зазнала падіння показників через неймовірний рівень насильства щодо протестувальників, тоді як показники Узбекистану в категорії “корупція” покращилися з найнижчого рівня завдяки останнім зусиллям побороти дрібне хабарництво.

Україна добре почала, але ризикує скотитися до згортання свобод

Перше мирне передання влади з часів подій Євромайдану сприяло покращенню української демократії у 2019 році. Україна 2020-го отримала 40 балів зі 100, водночас у звіті за 2018 рік її показники становили 39 зі 100. Проте, попри проєвропейський курс та задекларовану орієнтацію нової влади на реформи, демократичне управління продовжує стикатися з перешкодами як на національному, так і місцевому рівнях, зауважує у звіті Freedom House.

Зокрема, автори звіту вважають, що нова адміністрація стоїть перед значними викликами, пов’язаними зі структурними реформами та епідемією COVID-19 у 2020 році.

Перемога Володимира Зеленського на президентських виборах та мирне передання влади від колишнього президента у 2019 році допомогли країні заробити незначне покращення її рейтингу демократичності управління (із 2,25 до 2,5).

Водночас новий парламент ухвалював закони в надшвидкому темпі, часто уникаючи обговорень та ігноруючи думки й пропозиції інших партій, щоб досягти визначених заздалегідь результатів. Згідно з даними аналітиків, сотні критично важливих рішень були ухвалені буквально за перші 45 днів роботи нового уряду, тоді як 76% рішень, ухвалених парламентом у першому кварталі, містили одне чи більше процедурних порушень.

У Freedom House позитивно оцінюють те, що в грудні 2019 року в Україні був ухвалений новий Виборчий кодекс, який запровадив пропорційну репрезентативну систему парламентських виборів, комбінуючи систему з відкритими та закритими партійними списками, а також нову систему місцевих виборів.

Автори звіту констатують, що через п’ять років після Євромайдану населення залишається відстороненим від громадського активізму. Водночас у 2019 сталися десятки фізичних нападів, політично вмотивованих арештів та випадків залякувань громадських активістів, а влада майже не намагалася їх розслідувати.

Українське медіасередовище, хоча й залишається плюралістичним, досі продовжує залежати від фінансової підтримки декількох олігархів, які також намагаються впливати на внутрішню політику. Крім того, Інститут масової інформації задокументував 243 випадки порушення свободи слова, включно з втручанням у роботу журналістів, обмеженням доступу до публічної інформації, цензурою, непрямим тиском та кібератаками на медіа.

Реформа місцевого управління продовжується, зокрема через створення 1002 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), перерозподіл повноважень та фінансування в межах фіскальної децентралізації. Ця реформа дозволила збільшити доходи місцевих бюджетів на 14% у 2019 році. І хоча нова влада залишається націленою на фіналізацію процесу консолідації, залишається певне занепокоєння щодо децентралізаційного курсу нового уряду.

“Перемога нових, орієнтованих на реформи політичних лідерів та значний прогрес у певних реформах є важливим кроком до консолідації демократії в Україні. Та, на жаль, медовий місяць тривав недовго, бо політичні схеми, порушення процедур та непрозорі рішення затьмарили амбітні реформаторські плани президента Зеленського та його партії”, – заявляє директор представництва Freedom House в Україні Метью Шааф.

Суспільства продовжують прагнути до демократії

Звіт Nations in Transit 2020 встановив, що прагнення людей до демократії залишається сильним.

Адже, попри ознаки згортання демократій з боку очільників європейських країн, люди в Євразійському регіоні протягом 2019 року виходили на протести, відстоюючи свої права й свободи та впливаючи на уряди.

Так, Казахстаном прокотилися хвилі протестів проти нечесних виборів президента, на яких переміг фактично призначений експрезидентом Нурсултаном Назарбаєвим наступник. У Москві, попри жорстокі дії поліції, люди продовжували виходити на протести проти фальсифікації виборів. А в столиці Сербії Белграді рух проти “повзучого” авторитаризму організовував щотижневі антиурядові демонстрації. У всій Польщі громадяни демонстрували незгоду із сумнівною судовою реформою, яку проводила керівна партія “Закон і справедливість”. А в Празі щонайменше чверть мільйона людей протестували проти корупційних дій чеського прем’єр-міністра Андрія Бабіша, нагадуючи про Оксамитову революцію 1989 року.

Нові протестні рухи, часто сфокусовані на проблемах довкілля, спалахували в багатьох місцях, де громадяни вимагали кращого управління. Декілька країн також стають відкритішими чи перебувають у процесі переходу до демократичнішого управління. І хоча ці трансформації поки не є остаточними, вони добре демонструють привабливість демократії в різноманітних обставинах, наголошують автори звіту.

“Коронавірус також створив переломний момент, після якого ситуація може суттєво погіршитися, або ж демократія, навпаки, може отримати друге дихання. Ми сподіваємося, що цей досвід проілюструє важливість прозорого й відповідального управління та стане каталізатором нового запиту на зміни”, – зазначив президент Freedom House Майкл Абрамовіц.


Довідка. Рейтинги показують консенсус Freedom House, її наукових радників та автора звіту й базуються на шкалі від 1 до 7, причому 7 – це найвищий рівень демократичного прогресу, а 1 – найнижчий. Демократичний бал – це середній показник оцінок категорій, які відстежувалися протягом певного року. Відсоток демократії, запроваджений у 2020 році, транслює її показник за шкалою від 0 до 100, де 0 дорівнює найменш демократичному показнику, а 100 – найдемократичнішому.

Джерело: Центр прав людини ZMINA

You may also like...