В СБУ НЕ ВІДАЮТЬ, ЩО ТАКЕ КОРУПЦІЯ

Щасливі люди працюють в Управлінні СБУ по Донецькій області. Попри те, що Україна давно вже набула статусу однієї з найкорумпованіших держав, донецькі чекісти досі погано уявляють що воно таке — корупція.Трапилося якось мешканці Донецька Л.Сісюкіній звернутися до прокурора Донецької області Віктора Пшонки з заявою. Було це ще 6 грудня 2002 року. Громадянка Сісюкіна просила в тій заяві не грошей і не палкого кохання. Вона лише просила Віктора Павловича вжити заходів прокурорського реагування відносно тих працівників податкової міліції ДПІ в Куйбишевському районі Донецька, які потайки проникли на підприємство, де вона раніше працювала, і винесли документи з обліку кадрів. За яким бісом знадобилися податковим міліціонерам особові справи співробітників – вони й самі пояснити не можуть. Тим не менш, документи вони вже півтора роки не віддають, через що Любов Іванівна, яка ось-ось досягне пенсійного віку, не може оформити пенсію.

Треба сказати, що це звернення громадянки Сісюкіної викликало певну розгубленість у прокурорських лавах. Бо що можна відповідати, коли в такій ситуації закон передбачає тільки один вид прокурорського реагування – порушення проти податківців кримінальної справи за ознаками статті 365 частини 1 Кримінального кодексу України (перевищення владних повноважень)? Але, ясна річ, ніхто в прокуратурі притягувати податкових міліціонерів до відповідальності не збирався, через що заява Л.Сісюкіної відправилася в кошик на сміття.

Вичекавши, як водиться, 30 днів з моменту звернення і переконавшись в тому, що обласний прокурор не має наміру відновлювати законність, Любов Іванівна пішло до суду. З січня 2003 року тягнуться в Ворошиловському районному суді м. Донецька розгляд її позову до прокуратури про відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням Закону України “Про звернення громадян”, але досі в суді не вдалося навіть оголосити текст позовної заяви. Бо нема кому слухати, оскільки представник прокуратури ще жодного разу в засідання не з”явився.

Нарешті терпіння Любов Іванівни луснуло й вона пригадала, що 6 травня 2003 року набули чинності зміни, внесені до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Кодекс поповнився статтею 212-3, яка передбачає відповідальність посадових осіб за ігнорування вимог законів України “Про звернення громадян” та “Про інформацію”, зокрема за ненадання або невчасне надання відповідей на звернення громадян. Причому, найцікавішою є примітка до цієї статті, в якій сказано наступне: “Посадові особи, на яких поширюється дія Закону України “Про боротьбу з корупцією”, притягаються до відповідальності за такі діяння відповідно до Закону України “Про боротьбу з корупцією”. Прочитавши примітку громадянка Сісюкіна зробила абсолютно природній висновок, що пан Пшонка є корупціонером. І тоді Любов Іванівна звернулася до Управління СБУ в Донецькій області з проханням притягнути працівників прокуратури до встановленої законом відповідальності.

Начальнику Управління СБУ

в Донецькій області

М.І.Любимову

Сісюкіної Любов Іванівни

ЗАЯВА

Про скоєне корупційне діяння

працівниками прокуратури Донецької області

Прошу вжити заходи, передбачені Законом України “Про боротьбу з корупцією” щодо працівників прокуратури Донецької області, які вчинили корупційне діяння відповідальність за яке передбачена ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

06.12.02 я звернулася до прокуратури Донецької області з заявою (додається), в якій прохала вжити заходів прокурорського реагування щодо працівників податкової міліції, які брутально порушили мої права та позбавили мене засобів до існування. Звернення було здано через приймальню прокуратури Донецької області.

Попри встановлений Законом України “Про звернення громадян” строк розгляду заяв, відповіді я досі не отримала. Через це в січні 2003 року я була вимушена звернутися до місцевого суду Ворошиловського району з позовною заявою до прокуратури області про відшкодування моральної шкоди, передбаченої ст. 25 Закону України “Про звернення громадян”. Але представники прокуратури в жодне судове засідання так і не з”явилися, відповіді на моє звернення мені не надають.

06.05.03 набула чинності ст. 212-3 КоУпроАП, згідно з якою ігнорування службовими особами вимог Закону України “Про звернення громадян” є корупційним діянням. Оскільки корупційне діяння досі продовжується, прошу провести перевірку викладених фактів та скласти протокол про корупційне діяння.

Додаток

1. Копія листа на ім.”я прокурора Донецької області

СІСЮКІНА Л.І.

Звісно, громадянка Сісюкіна не думала, що в донецькі СБУ-шники поставляться до її заяви як до “листа щастя”, перепишуть двадцять чотири рази й направлять копії по інших обласних управліннях цієї поважної організації з метою поширення досвіду викриття корупціонерів. Одначе, була Любов Іванівна переконана, що в СБУ все ж таки перевірять, чи справді мешканцям шахтарської столиці доводиться чекати по вісім місяців бодай відписок від прокуратури на свої звернення. І, принаймні, звернуть увагу В.Пшонки на подібне неподобство. Тим більше, як не крути – відсутність відповіді посадової особи на звернення громадянина закон однозначно трактує як корупцію, а боротися з корупцією в прокурорських лавах покликані працівники СБУ.

І була громадянці Сісюкіній відповідь за підписом начальника Управління М.Любімова. Причому вражає оперативність – заява Любов Іванівни надійшла до канцелярії Управління 20.08.03, а відповідь начальник підписав вже наступного дня — так поспішав, що не встиг навіть перевірити факти, викладені в заяві.

СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Управління Служби безпеки України в Донецькій області

21 серпня 2003 року

Сісюкіній Л.І.


Відповідь на звернення від 20.08.03 року

Шановна Любов Іванівно!

В Управління СБ України в Донецькій області надійшла заява “про скоєне корупційне діяння працівниками прокуратури Донецької області”, якою Ви звернулися з проханням “…провести перевірку викладених фактів та скласти протокол про корупційне діяння”. Як випливає з тексту, підставою до ініціювання питання притягнення винних до відповідальності за корупційне діяння, на Ваш погляд, є той факт, що у строк, встановлений Законом України “Про звернення громадян”, Ви не отримали відповідь на звернення від 6.12.02 року, спрямоване на ім.”я прокурора Донецької області.

Оскільки Ви не надаєте інформації щодо протиправного використання особами, відповідальними за розгляд та вирішення звернення від 6.12.02 року до прокурора Донецької області у строк, встановлений статтею 20 Закону України “Про звернення громадян” наданих їм повноважень, слід дійти висновку про відсутність достатніх даних, які б свідчили про наявність в діяннях цих осіб ознак корупційного діяння або іншого правопорушення пов”язаного з корупцією.

Враховуючи викладене, інформуємо вас про відмову в задоволенні висловленого в заяві прохання. Керуючися статтею 15 Закону України “Про звернення громадян” роз”яснюємо, що прийняте за результатом розгляду заяви рішення Ви вправі оскаржити згідно статті 16 цього ж Закону вищій посадовій особі.

З повагою,

Начальник Управління М.І.Любімов

Тобто Закон встановлює, що в разі, коли посадова особа не відповідає вчасно громадянинові на його звернення, то це є чистісінька корупція, а правнуки Залізного Фелікса пишуть, що в такому випадку “слід дійти висновку про відсутність достатніх даних, які б свідчили про наявність в діяннях цих осіб ознак корупційного діяння”. Отакої.

Спочатку хотіла Любов Іванівна й дійсно поскаржитися на обласного СБУ-шника його київському начальству. Бо навіть запідозрила пана Любімова в тому, що він сам є корупціонером, тобто виконує, перебуваючи на службі, певні дії (себто заяложує очі громадянам) на користь третіх осіб (читай – на користь обласного прокурора Пшонки). Тим більше, що знайомі, узнавши про її багатомісячну боротьбу з прокуратурою за повагу до себе, здивовано знизували плечима й цікавилися, чи дійсно вона вірить в те, що начальник Управління СБУ стане складати протокол щодо прокурора замість того, щоби поїхати з ним на полювання? А потім зрозуміла, що просто пан Любімов є щасливою людиною: законами не цікавиться, з корупцією не стикався, в чому полягає її склад – не відає. Хай йому щастить і надалі…

Володимир БОЙКО, “УК”

Читайте также: