Дивна смерть бійця Нацгвардії в тилу. Родичі не вірять у версію про самогубство

Богдан Говорухін, 24-річний боєць військової частини №3036 Національної гвардії України, служив у Новомосковському районі Дніпропетровщини. 19 червня він мав приїхати у відпустку до рідних. Однак 13 червня батькам у Кропивницькому повідомили із частини, що їхній син застрелився із власного автомата. Коли сім’я побачила тіло Богдана, то забила на сполох: синці й тілесні ушкодження викликали сумніви щодо причин смерті.

Журналісти видання hromadske поговорили з батьками солдата, його командиром та адвокатом сім’ї. Ось що їм вдалося з’ясувати.

Що насторожило сім’ю

«Коли 13 червня нам повідомили про загибель Богдана, то сказали, що тіло привезуть не раніше ніж через два тижні. Мовляв, треба провести експертизу, — розповідає батько бійця Володимир Говорухін. — Але тіло привезли вже наступного дня! У нас одразу виникло запитання: а чи хтось узагалі проводив експертизу? У сповіщенні, яке ми отримали, написано, що він помер, здійснивши постріл у підборіддя із табельної зброї. Але отвір від кулі був не в підборідді, а в шиї! І зазвичай від автоматного пострілу в таке місце на обличчі [бувають] інші наслідки, ніж ті, які ми побачили в Богдана».

Володимир Говорухін — суддя у відставці. За його словами, у морзі Кропивницького тіло сина бачили його колишні колеги-юристи, судові експерти, і вони в один голос зауважили — про самогубство тут не йдеться.

«У Богдана праве вухо було перебите, просто висіло, ліве вухо увім’яте в голову, як від удару ногою чи кулаком, — говорить батько, — на переніссі слід удару, лоб увесь у синцях, на лівій руці синець, як від удару прикладом. Це Богдан у такому стані скоїв самогубство? Чи його били, поки не вбили, і постріл був уже потім?»

Сповіщення, яке надійшло Говорухіну Володимиру про загибель сина, надано hromadske

Що ж трапилося?

За словами Володимира Говорухіна, з розмови із представником військової частини він зрозумів, що події розвивалися так: Богдан чергував на блокпості, почав почуватися зле, відпросився в бліндаж, щоб випити таблетку, і в бліндажі застрелився.

«Це вони придумали про таблетку, аби пояснити, як він опинився в бліндажі, — вважає батько. — Але чому він тоді весь синій? Його із синцями допустили до чергування?»

Заступник командира частини підполковник Святослав Білейчук розповів нам інше:

«Говорухін завжди був на позитиві, але в те останнє чергування був дуже збуджений, “накручений”, він відмовився нести службу на блокпості й у невстановлений час пішов відпочивати в бліндаж. Через це в нього з іншими військовослужбовцями виник конфлікт. 

Його примусили прийти на блокпост, там навіть зчинилася бійка — хлопці хотіли примусити його чергувати. Але Говорухін усе одно повернувся в бліндаж, де й застрелився одним пострілом із автомата. 

У той момент на сусідньому ліжку спав ще один боєць — прокинувся від пострілу й від того, що на нього сонного впало тіло Говорухіна. 

Усі бійці вже написали пояснення, ведеться внутрішнє розслідування. Воно ще не закінчене. Ми нікого не прикриваємо, ми за об’єктивне розслідування та встановлення правдивих фактів». 

Жоден із бійців, які писали пояснення щодо обставин загибелі Богдана Говорухіна, після його смерті не зателефонував батькам побратима, щоб висловити співчуття.

«Найімовірніше, виконують інструкції старших командирів», — говорить Володимир Говорухін. 

Стрес? Алкоголь? Наркотики?

Богдан, за словами батьків, щодня з ними переписувався. Останні тижні вони всі разом мріяли про його відпустку.

«Востаннє він написав 12 червня, десь о 16 годині, — розповідає Володимир Говорухін. — Запитав, як ми почуваємося. Нещодавно я і дружина перенесли операції, і син переймався нашим здоров’ям. Підтвердив свій приїзд 19 червня. Він був абсолютно спокійний, як завжди. 

І от що я скажу: Богдан знав, як ми з дружиною хворіємо, знав про операції, він ніколи б не зробив того, що могло б засмутити його хворих батьків, зробити нас нещасними. І взагалі, Богдан, який отримав вищу юридичну освіту, був розважливою відповідальною людиною, нездатною на вчинки під дією емоції». 

У те, що син напередодні загибелі міг переживати стрес, батько не вірить. Богдан вирізнявся спокійною вдачею, був дуже стриманий, двічі побував в АТО — від чого він міг стресувати на тиловому блокпості?

«Алкоголь я виключаю. Як він міг п’яним перебувати на блокпості? Хто із притомних командирів міг його п’яного призначити до чергування? Це порушення», — розмірковує батько. 

«Після загибелі Говорухіна у нього взяли аналізи на вміст алкоголю і наркотиків, — говорить підполковник Білейчук. — Про результати експертизи нам нічого не відомо, їх передають слідчому. Говорухін був дуже збуджений на тому чергуванні. Можливо, експертиза щось і виявить у його організмі. Але не можна оперувати припущеннями, треба чекати на офіційні висновки». 

То що з експертизою?

Спираючись на свій суддівський досвід, Володимир Говорухін заявляє, що експертиза зазвичай триває не більше як тиждень. Тобто її результати мали надійти ще у двадцятих числах червня. Підполковник Білейчук натомість каже, що експертиза триватиме мінімум місяць.

На момент нашої розмови з батьком та командиром (17 липня) обидва підтвердили, що не мають жодної інформації про офіційні висновки експертизи.

Батьки Богдана Говорухіна вважають, що військова частина не зацікавлена в розслідуванні всіх обставин трагедії.

«Якщо з’ясується, що з боку офіцерів були неправомірні дії, ними як посадовими особами почне перейматися Державне бюро розслідувань, — говорить Володимир Говорухін. — А чи можуть бути офіцери в цьому зацікавлені? У мене є підозра, що вони зацікавлені в тому, щоб прикрити цю справу». 

Батько наразі налаштований провести ексгумацію тіла сина та замовити незалежну експертизу причини його смерті. Однак правовий шлях до цього доволі складний.

«Для початку треба, щоб Володимира Говорухіна як родича загиблого було залучено до кримінальної справи як потерпілого, — говорить адвокат сім’ї Говорухіних Олександр Ткаченко. — Після цього я зможу подати заяву слідчому, щоб він дозволив мені ознайомитися з матеріалами кримінального провадження. У них будуть і висновки судово-медичної експертизи, і результати внутрішнього розслідування, проведеного у військовій частині. До ознайомлення зі справою ні я, ні батьки не можуть робити ніяких висновків щодо перебігу подій на блокпості 13 червня». 

Єдине, що наразі бентежить адвоката — дивна тяганина з його запитами до слідчого в Новомосковськ. Їх надсилали і електронною поштою, і листом із повідомленням — і вони чомусь не доходили до адресата.

Тільки після того, як адвокат надіслав свій запит кур’єром пошти, слідчий підтвердив його отримання. Але спершу відмовився долучати до кримінальної справи Богданового брата як потерпілого — знайшов недоліки в алгоритмі подання запитів. Тож Ткаченку довелося подавати нове клопотання, щоб потерпілим визнали тепер батька Богдана.

Ця тяганина триває вже місяць. Адвокат досі не знає, чи зареєстрована кримінальна справа про встановлення факту смерті Богдана Говорухіна.

«Завдяки журналістам справа мого сина набуває розголосу, і я сподіваюся, що слідчий не буде її ще більше затягувати, — говорить Володимир Говорухін. — Якщо теперішній слідчий не дозволить провести ексгумацію, ми будемо звертатися до судового слідчого, будемо добиватися правди. А втім, я не спішу давати ніяких оцінок, поки наш адвокат не ознайомиться з матеріалами кримінальної справи». 

За словами адвоката, якщо все піде як слід, то через кілька тижнів він уже зможе ознайомитися з матеріалами справи.

Зранку 18 липня, перед публікацією цього тексту, журналістам зателефонував підполковник Білейчук із проханням, щоб редакція виважено підійшла до висвітлення подій, пов’язаних із загибеллю Богдана Говорухіна. За словами підполковника, батьки Богдана вже поширюють неправдиву інформацію про ті події, перекручують факти й налаштовують громадськість проти військовослужбовців частини.

Підполковник Білейчук був одним із тих, хто писав пояснення в межах розслідування інциденту. Він стверджує, що зацікавлений у ретельному розслідуванні подій та у з’ясуванні всіх обставин, як і інші військовослужбовці частини.

Залишається дочекатися результатів розслідування, щоб дізнатися, чия зацікавленість була справді щирою.

Автор: Майя Орел

Джерело: hromadske