Коли безвісти зникають заводи Міноборони

Експертна організація StateWatch вирішила перевірити, як працюють органи правопорядку з документами Рахункової палати на прикладі актів аудиту ефективності управління державними підприємствами Міністерства оборони України та використання ними коштів.

Одним із небагатьох ефективних органів в Україні є Рахункова палата – інструмент парламентського контролю за надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням. Під час проведення перевірок аудитори Рахункової палати систематично фіксують у звітах виявлені порушення, зокрема такі, що підпадають під ознаки кримінальних. Виявлені порушення часто є суспільно важливою інформацією, яка нерідко стосується питань нацбезпеки. Відтак, у разі виявлення ознак кримінальних правопорушень Рахункова палата повідомляє про них органи правопорядку. А вже на цьому етапі виникають проблеми, які призводять до того, що порушення залишаються викритими, однак безкарними.

Рік тому StateWatch вже публікувала аналітику про фінансові результати державних підприємств Міноборони, які підкреслюють неефективність військового відомства в управлінні державним бізнесом.

У звіті Рахункової палати по одному лише концерну “Військторгсервіс”, що входить у сферу управління Міноборони, зафіксовано порушень на десятки мільйонів гривень.

Наприклад, загальна сума виявлених нестач основних засобів та інших матеріальних активів апарату концерну та його філій склала більше 2,2 млн грн. За результатами інвентаризації було виявлено відсутність 82,9 тис. одиниць матеріальних цінностей, що рахувались на його балансі, на загальну суму 736 тис грн, а також відсутність 2-х об’єктів нерухомості у Харкові та Києві на загальну суму 925,9 тис грн.

Окрім цього, аудитори встановили, що цілісний майновий комплекс у Києві у складі 12 будівель і споруд загальною площею 12,4 тис. кв. м, що обліковувався на балансі концерну “Військторгсервіс”, з 2003 р. безконтрольно використовувався комерційними структурами, які за відсутності правових підстав передавали його одна одній, не сплачували коштів за експлуатацію і навіть не допускали представників концерну на територію майнового комплексу.

При цьому, ще у 2012 р. Господарський суд м. Києва зобов’язав припинити дію договору оренди цілісного майнового комплексу, сплату орендної плати та зобов’язав орендаря ТОВ “Інтерінвестгруп” повернути квадратні метри до державної власності. Незважаючи на це, лише у серпні-вересні 2018 року, після залучення керівництвом Міноборони та концерну підрозділів Національної поліції, Державної виконавчої служби, Військової служби правопорядку ЗСУ, майновий комплекс було повернуто до державної власності.

Втім, повернувши майно, керівництво концерну не вжило дієвих заходів щодо передачі його в оренду згідно з вимогами чинного законодавства, а державний бюджет продовжував недоотримувати доходи. За підрахунками Рахункової палати, загальна сума збитків, яку завдали Міноборони та концерну “Військторгсервіс” згадані приватні компанії за період з 2012 року склала більше 30 млн грн.

На час проведення аудиту концерн “Військторгсервіс” не мав жодного укладеного згідно з Законом України «Про оренду державного та комунального майна» договору оренди державного майна у Києві, що є черговим підтвердженням тези щодо неефективності державних підприємств. Напрочуд красномовною є також наступна.

…бездіяльність та незацікавленість керівництва концерну у своєчасному виконанні вимог наказів Міністра оборони України щодо ліквідації державних підприємств призводили до того, що процес ліквідації підпорядкованих концерну підприємств розтягувався у часі до 10 років, документи окремих підприємств, що були у стадії ліквідації, з невідомих причин втрачалися, що, у свою чергу, створювало серйозні ризики втрати об’єктів нерухомості, земельних ділянок, якими були наділені підприємства, що перебували у стадії ліквідації .

цитата з акту про результати аудиту “Військторгсервісу”

Під час перевірки Одеського заводу будівельних матеріалів аудитори встановили фінансові порушення, які призвели до втрат на загальну суму 3 млн грн, з яких майже 2 млн – через незаконні витрати ресурсів. До того ж, за підрахунками Рахункової палати, неефективні управлінські рішення склали 1,4 млн грн, а ризик незаконних витрат коштів, – 1,3 мільйони.

Досить комічним також є той факт, що з семи  будинків, які є на балансі Львівського автомобільного ремонтного заводу, три чотири-квартирні житлові будинки рахуються початковою вартістю 0 грн 83 копійки кожен. Інші чотири будинки (восьми-квартирні) – по 2 грн кожен. Те, що балансова вартість цих житлових будинків є нульовою, пояснюється нарахуванням на них зносу в повному розмірі  – 100%.

Подібні порушення на державних підприємствах Міністерства оборони, які були виявлені Рахунковою палатою, можна наводити й наводити. Втім, на жаль, вони залишаються лише в полі зору громадськості, у той час як органи правопорядку вперто ігнорують більшість із них.

Під час аналізу актів Рахункової палати щодо підприємств Міністерства оборони України та використання ними коштів аналітики StateWatch виявили інформацію про 47 порушень, що підпадають під ознаки кримінальних. Заради справедливості слід вказати, що подібних порушень могло б бути більше, але два підприємства, на яких було заплановане проведення перевірки, працівники Рахункової палати просто не знайшли. Йдеться про «Канон» та «Південь-Ольвія».  Аудитори не змогли встановити фактичне місцезнаходження цих підприємств та їх активів. Аудит також не вдалося провести на Макарівському заводі залізобетонних виробів Міноборони. Об1єкт не здійснює жодної діяльності, первинні документи, фінансова та бухгалтерська звітність відсутні, а державне майно перебуває у занедбаному стані.

Втім, органи правопорядку відкрили кримінальні провадження всього за 4 випадками, які зафіксували аудитори.

При цьому в Єдиному реєстрі судових рішень наявна інформація лише щодо одного кримінального провадження. Сума збитків у ньому становить 115 тис гривень. Йдеться про ймовірні зловживання з боку посадових осіб державного підприємства “55 управління начальника робіт”, які, не провівши конкурси на право оренди державного майна, укладали договори оренди нерухомого майна всупереч вимогам законодавства.

Це та ще одне з 4 проваджень було відкрито за ознаками зловживання владою або службовим становищем – стаття 364 Кримінального кодексу. Утім, як засвідчує практика, дуже рідко вдається притягти до відповідальності осіб, які обвинувачуються у вчиненні саме цього кримінального правопорушення.

Інші два провадження було відкрито за ознаками вчинення наступних кримінальних правопорушень:

• шахрайство, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому (ч. 2 ст. 190 КК України);
• привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК України).

Водночас, доля виявлених Рахунковою палатою порушень на мільйони гривень залишається невідомою.

Аби дізнатися, на якій стадії перебувають кримінальні провадження, аналітики StateWatch надіслали запити на публічну інформацію до органів, які розпочали в цих провадженнях досудове розслідування: 2 до військової прокуратури Київського та Хмельницького гарнізонів та 2 до прокуратури Харківської області. В отриманих відповідях йшлося про те, що нікому про підозри не повідомлялося.

У Міноборони уточнюючі запити StateWatch, чи були усунені викриті аудиторами порушення, перенаправляли з одного департаменту на інший, але так і не відповіли.

Цифри, які показав аналіз актів аудитів Рахункової палати та подальшої долі виявлених аудиторами порушень свідчать про абсолютну незацікавленість органів правопорядку у використанні у своїй роботі звітів Рахункової палати.

Відтак, рішенням цієї проблеми є, окрім назрілої реформи органів правопорядку, налагодження ефективної комунікації між ними та Рахунковою палатою. До того ж, одним зі способів покращення роботи органів правопорядку під час розслідування кримінальних правопорушень, відкритих за заявами Рахункової палати, є зобов’язання їх раз на рік або частіше публічно звітувати щодо стану та результатів розслідувань. Окрім зазначеного, публічні звіти також значно спростять доступ громадськості до суспільно-важливої інформації, яка часто є предметом кримінальних правопорушень, відкритих за заявами палати.

Автор: Анастасія Химичук; StateWatch