Як британець шукав кохання в Україні, втратив $250 тисяч, а поліція Одеси сміялася йому в обличчя

Коли британський працівник благодійної організації заручився з молодою українкою, він думав, що будує для них нове життя в Одесі. Але він помилявся, все перетворилось на катастрофу.

Репортаж кореспондентки  Бі-Бі-Сі  з Києва.

**

Автомобіль Джеймса під’їхав до вілли “Отрада”. Цього моменту 52-річний британець чекав кілька місяців. Він розхвилювався, коли побачив свою наречену Ірину – чарівну білявку, молодшу від нього на двадцять років. Вона чекала на нього біля ресторану на чорноморському узбережжі.

Неподалік стояли, як вважав Джеймс, батьки Ірини та 60 гостей – усі дуже ошатно одягнені. Був липень 2017 року, спекотне одеське літо, на терасі вілли “Отрада” накрили столики з видом на море.

Кілька хвилин по тому Джеймс і Ірина виголосили свої весільні обітниці під аркою з квітів. Але те, що мало стати щасливою миттю, обернулося катастрофою. Близько опівночі Джеймс лежав в лікарні – в його напій, ймовірно, щось підсипали. Він був одружений, але не з коханою жінкою, а з організаторкою весілля.

Це історія про те, як британець втратив більшу частину своїх заощаджень та гідність. І як українська судова система посміялася йому в обличчя. Джеймс – вигадане ім’я.

Йому було так соромно, що нікому в Британії він не розповів свою історію, навіть родині. BBC перевірила його версію подій за допомогою банківських документів, офіційних звітів, текстових повідомлень та поговорила з багатьма безпосередніми учасниками історії.

Шерлок Холмс?

Вивіска із зображенням силуету чоловіка у капелюсі з люлькою на Ланжеронівській вулиці у центрі Одеси.

Йдемо за жовто-чорною стрілкою через арку у двір і опиняємось у кабінеті приватного детектива Роберта Папиняна. Колишній поліцейський, гарно одягнений, з пофарбованим чорним волоссям. Весь антураж офісу – у стилі Шерлока Холмса. Блокнот, візитівки, рингтон – з радянської телеверсії пригод Холмса (її багато вихідців з СРСР вважають найкращою).

Як виявилося, методи Папиняна мало пов’язані з методами детектива з Бейкер-стріт. “Ми не працюємо з поліцією, використовуємо психологічні методи, – каже він, посміхаючись. – Ці гроші вкрали незаконно, тому доводиться вдаватись до незаконних методів їх повернення”.

***

За квартал від офісу Папиняна – вулиця Дерибасівська. Центр розваг курортного міста з купою ресторанів і барів. Пройдіться там увечері, і ви майже напевно побачите іноземців, що обідають з молодими українськими жінками. А поруч на стільці – пакет з дорогими дизайнерськими подарунками.

Україна – одна з найбідніших країн Європи із середньою зарплатою близько 350 доларів на місяць. Тут процвітає індустрія знайомств. Вона – багатогранна і варіюється від листування до “романтичних турів”. Західні чоловіки платять тисячі доларів за зустріч з потенційними молодими українськими “дружинами”.

Але Джеймс каже, що приїхав до Одеси не в пошуках кохання. 2015 року його друг попросив допомогти створити новий проєкт з підтримки дітей, що тікають з зони конфлікту на сході України. Робота за кордоном була для Джеймса новим досвідом, і він зважився на неї за допомогою перекладача на ім’я Юлія. Кілька місяців поєднував волонтерство в Одесі з постійною роботою у Британії.

Тієї зими через сильні снігопади проєкт в Одесі зупинився. Робити було нічого, тому Юлія запропонувала Джеймсу побачення з однією з її подруг.

Цією подругою була Ірина. Тоді їй було 32 роки, вона приїхала з Донецька, одного з міст на сході України, який зараз контролюють бойовики за підтримки Росії. Невдовзі стало зрозуміло, що її важке минуле було набагато глибшим, ніж просто втеча від війни.

“Вона відразу ж розповіла про два попередні шлюби, і про те, чому не хоче знову виходити заміж за українця”, – каже Джеймс.

Попри 20-річну різницю у віці, між ними, за словами Джеймса, відразу спалахнула іскра. Пара гуляла кілька вечорів поспіль, насолоджуючись нічним життям Одеси. Джеймс чудово проводив час, але вони ніколи не залишались наодинці. Ірина погано говорила англійською, а Джеймс – російською та українською. Тому перекладачка Юлія завжди була поруч – і отримувала до 150 доларів на день.

“Було трохи дивно, коли хтось повторював наші слова. Але між нами була хімія”, – каже Джеймс. Як не дивно, але на відстані спілкуватися було простіше. Вони фліртували через Viber, в якому є функція перекладу.

“Ти подарував мені справжню казку. І дуже дякую за це… Я вірю в ТЕБЕ. Тільки ти можеш подарувати мені це щастя. Я кохаю тебе”, – писала Ірина Джеймсу.

Наступні шість місяців пара бачилася щоразу, коли Джеймс приїздив до Одеси. Були обіди у дорогих ресторанах і вечори в оперному театрі.

Юлія та Ірина в Одеській опері

Але про близькість і навіть поцілунки не було й мови. Перекладачка Юлія завжди була поруч, а Ірина казала, що не вірить у секс до весілля. “Я подумав: це дуже високий моральний стандарт, – згадує Джеймс. – У неї, вочевидь, гарне виховання”.

Заручини

За вісім місяців до весілля пара відсвяткувала заручини на тій же віллі “Отрада”. На відео Джеймс та Ірина танцюють під пісню Вітні Г’юстон Could I Have This Kiss Forever. Він скуто рухається, вона махає рукою і посміхається на камеру. Це листопад 2016 року, за 11 місяців після першого побачення.

Джеймс освідчився під певним тиском Юлії та Ірини. Він каже, що закохався, але не мав ілюзій стосовно сили почуттів Ірини. “У своїй країні вона почувалася, як у пастці”, – каже він. “Вона була розумна і хотіла створити інше майбутнє за межами України. Наші стосунки мали спільний інтерес”.

Джеймс почав оплачувати Ірині уроки англійської. Була надія, що це прокладе їй шлях до переїзду з ним до Британії. Але після кількох бесід у посольстві стало зрозуміло, що бюрократичні перепони – величезні. “На це пішло б кілька років”, – каже Джеймс.

Тому він зробив рішучий крок – вирішив переїхати до України й почати нове життя з Іриною. Він звільнився з роботи і продав свій будинок. Разом з Іриною вони почали шукати місце для спільного проживання в Одесі.

“Купівля житла була очікуваною, – каже він, – це скріпило б наші стосунки. Мої британські друзі вважали це серйозним кроком, однак були щасливі за мене”.

Насправді ж проблеми Джеймса лише починалися.

Квартира

Переказ грошей з Британії до України – справа непроста. Україна – одна з найкорумпованіших країн Європи, де було кілька гучних банківських скандалів. Контроль за відмиванням грошей передбачає обмеження на розмір переказу, а великі суми швидко привертають увагу.

Тому для Джеймса не було несподіванкою, коли Ірина запропонувала незвичайну схему переказу 200 тисяч доларів “квартирних” грошей в Україну.

Замість того, щоб покласти гроші на особистий рахунок Ірини, Джеймсу сказали, що він має покласти їх на рахунок компанії її подруги Христини, організаторки весіль.

Попри певні побоювання, Джеймс переказав гроші Христині. Коли вони прийшли в Україну, події набули сюрреалістичного розвитку. Ірина заявила Джеймсу, що банк віддасть гроші, лише якщо він перебуватиме у законному шлюбі з Христиною. За її словами, це буде формальністю, яку оформлять у РАГСі за 10 хвилин, а пізніше анулюють.

Джеймс опинився у безвихідній ситуації. До весілля лишалося кілька днів, Ірина погрожувала його скасувати, якщо банк не віддасть гроші, і в них не буде свого житла. “Я у повному сум’ятті, – писала йому Ірина у Viber. – Ти хочеш, щоб я виглядала повією в очах родичів”.

“Мене лякала думка про 60 гостей на весіллі, включно з її родиною, – каже Джеймс. – Вони б усі зібралися й побили мене, якби я не погодився на шлюб, тому що підводив Ірину”.

“Мені сказали, що розлучитися з Христиною і знову одружитися з Іриною буде дуже легко”.

Отже, у п’ятницю, 10 липня 2017 року, за підтримки своєї нареченої Ірини, Джеймс одружився з організаторкою весіль Христиною Стаховою. Ірина “стрибала на радощах”, згадує Джеймс, “тепер вона була щаслива”. Гроші “звільнили”, і того ж дня Христина та Ірина оголосили, що усі 200 тисяч доларів витратили на квартиру.

Пізніше Джеймс дізнався, що квартира насправді коштувала лише 60 тисяч доларів і належала не лише йому, а й його законній дружині (організаторці весіль) Христині. “Який же я був дурень”, – скаже пізніше Джеймс.

Весілля

Наступного дня після реєстрації шлюбу з Христиною таксі Джеймса під’їхало до вілли “Отрада”, де вони збирались відсвяткувати їхнє з Іриною весілля. Правові питання відклали на потім – швидке розлучення з Христиною та новий законний шлюб з Іриною.

Як завжди, за все заплатив Джеймс. Україна – дешева країна за європейськими мірками, але про весільним рахунком цього не скажеш. Свято коштувало нареченому 20 тисяч доларів.

Озираючись, Джеймс розуміє, що весілля було повним шахрайством. Усім гостям, найімовірніше, заплатили за участь, навіть “мати” Ірини виявилась матір’ю перекладачки Юлії. Джеймс тоді не знав, але у його нареченої Ірини вже був чоловік. Офіційні записи, які бачила BBC, свідчать, що Ірина вийшла заміж за Андрія Сикова у серпні 2015 року, за три місяці до зустрічі з Джеймсом.

Організаторка весіль Христина також мала чоловіка на ім’я Денис, і він, вочевидь, їй підігравав. Згідно з офіційними документами, Христина розлучилася з Денисом за три тижні до того, як вийти заміж за Джеймса. Коли шахрайський шлюб анулювали, вона знову вийшла заміж за Дениса.

Напередодні шлюбної ночі Джеймса й Ірини Джеймса отруїли. Він каже, що це зробила людина, яку він вважав матір’ю Ірини. “Вона пригощала мене напоями, і тепер я переконаний, що туди щось підсипали. Мене почало дуже трусити”.

Ніч Джеймс провів у лікарні. Ірина відмовилась їхати з ним і наступного дня звинуватила в тому, що він напився й принизив її перед сім’єю.

Наступні кілька тижнів Ірина трималася на відстані, кажучи, що сама має проблеми зі здоров’ям, але Джеймсу не можна відвідати її в лікарні. “Я в лікарні, і ти не можеш прийти, тому що ти не мій чоловік, – написала Ірина Джеймсу у Viber. – За паспортом твоя дружина Христина. Тому зі мною може бути лише моя мама”.

Джеймс переказав їй більш ніж 12 тисяч доларів на “медичні витрати”. Врешті-решт це безумство припинилося. Доброзичливий українець втрутився і повідомив Джеймсу, що реальна вартість його квартири – 63 тисячі доларів. На 140 тисячі доларів менше, ніж він заплатив.

Квартира, яку Джеймс придбав в Одесі

Джеймс зрозумів, що жінки ошукали його приблизно на 250 тисяч доларів, це – дві третини його заощаджень.

“У мене серце впало, – каже він. – Це виходить за рамки людського розуміння”.

Тетяна – офіційна перекладачка, яка намагалася допомогти Джеймсу після афери каже: “Щороку ми чуємо історії про пограбування людей в Одесі, але це абсолютно інший масштаб”.

Справедливості немає

Джеймс не впав у депресію. А натомість зосередився на тому, щоб повернути свої гроші, – і домогтися справедливості.

“У мене збереглися усі банківські документи й наше листування у Viber, – каже він. – Я був переконаний, що з цим розберуться”.

Але довелося пройти прискорений курс недоліків української системи правосуддя. Чотири рази він звертався до одеської поліції й надавав зібрані докази. “Іноді вони сміялися мені в обличчя”, – каже він.

Поліція в Україні й в Одесі, зокрема, має доволі погану репутацію у боротьбі зі злочинністю. Шлюбні афери, навіть такі незвичайні, як ця, не належать до її пріоритетів. “Тут бувають випадки, коли поліція нічого не робить, – каже адвокат Джеймса Ганна Козерга. – Доводиться постійно їх підштовхувати”.

Щоб змусити поліцію діяти, часто потрібен хабар, але Джеймс відмовився від цього. Ірину й Христину викликали на допит, але, попри докази Джеймса та зусилля Козерги, їм не висунули жодних обвинувачень. Ми зв’язалися з поліцією Одеси, але вони відмовилися коментувати справу Джеймса.

Є єдиний прогрес. Після того, як шлюб Джеймса з Христиною визнали фіктивним, він став єдиним власником квартири за 63 тисячі доларів. Він має слабку надію, що після пандемії Covid її цінність зросте. Але про 200 тис доларів, які він за неї заплатив, не може бути й мови.

Гра за правилами

Оскільки поліція не цікавиться справою, Джеймс звернувся до Роберта Папиняна, одеського Шерлока Холмса.

“Ми зверталися до поліції й хотіли задіяти законні важелі”, – каже Джеймс.

“На жаль, доводиться грати в цю гру”.

“Гра” означає 3 тисячі доларів передоплати і 30% від усіх повернутих грошей. Методи Папіняна – ні для кого не секрет. Він відкрито зізнається нам, що “залякування” – один з його інструментів.

На вході в його офіс сидять троє кремезних чоловіків. Папинян вважає, що рушійною силою афери були жінки, але спілкується з ними через їхніх чоловіків. Детектив ділиться своїми контактами, і ми зв’язуємося з ними. Чоловік Христини Денис надсилає нам фото автівки, яка, за його словами, переслідувала його, і скаржиться, що люди Папиняна – “здирники”.

Чоловік Ірини Андрій відповідає, що тут якась плутанина, і він передасть наші контакти дружині. Вона не перетелефонувала, але ми знайшли в мережі її профіль знайомств. Вона вказана як розлучена няня, котра обіцяє: “Моє серце належатиме одному чоловіку, лише одному”.

Джеймс повернувся до Британії. Він підтримує контакт з Папиняном і сподівається, що поверне ще трохи своїх грошей. “Два тижні тому мої хлопці були у місті Чорноморськ (недалеко від Одеси)”, – йдеться в останньому повідомленні приватного детектива.

“Ми знайшли Ірину біля будинку. Дали їй термін до 20 червня, щоб вирішити питання про виплату боргу”.

Джеймс пережив надто багато, щоб витрачати час на марні сподівання. Зараз у нього інша робота, він намагається жити далі. Він приховує свою особу ще й тому, що не хоче, аби про це дізнались його роботодавці. Обман на чверть мільйона доларів не дуже добре виглядає в резюме.

“Я також не розповів своїй родині про те, що сталося, це б їх дуже засмутило”.

Ми запитали у Джеймса:

“А що б ви сказали тому, хто прочитає вашу історію і скаже: який дурень!”

“Правильно скаже”, – відповідає він.

Джеймс вирішив розповісти ВВС свою історію, щоб попередити інших шукачів кохання в Україні.

Єдине, що хоч якось втішило, це те, що його сумний досвід змусив британське міністерство закордонних справ змінити свої рекомендації щодо подорожей в Україну.

“Були випадки шлюбних афер й спроб здирництва щодо іноземних громадян, – йдеться на сайті британського МЗС. – На жаль, дуже малоймовірно, що ви зможете повернути свої гроші, якщо станете жертвою такого шахрайства”.

Автор: Джона Фішер, кореспондент ВВС у Києві; Бі-Бі-Сі