Еліта Львова хутко зорієнтувалася, що в лазні, та ще й у самому центрі, дуже зручно влаштовувати чудові оргії, і викуповувала цілий басейн чи парильню для компанії. А це відразу посприяло появі там буфету з розмаїтими напоями і закусками. Душові кабінки і кімнати з ваннами теж знайшли попит – клієнти стали водити туди повій.
“Из-под прилавка”, “с черного хода”, “достать” (а не “купить”), “по блату”, “из-под полы” – эти устойчивые, знакомые многим выражения наглядно демонстрируют, сколь заметной частью жизни советского человека были теневые схемы в розничной торговле.
Мистецтво битися на ножах потребувало відповідної школи. Кожен альфонс мусив у цьому бути майстром – ножівником. Все робилося блискавично. Бійці скидали маринарки з правої руки і намотували на ліву руку, яка залишалася в рукаві.
У 70-х і 80-х роках минулого століття у Львові менти і деендешники всіляко ухилялися від зіткнення з серйозними хуліганськими угрупованнями, намагалися не пхати свого носа на Гроб, Бомбу чи Замок, натомість завжди були готові залюбки познущатися з тих, хто на їхню думку не зможе відповісти адекватно.
Ворожнеча між різними районами Львова була звичним явищем, і цілі райони ходили «стінка на стінку», коли сотні хлопчаків з’ясовували стосунки у кривавих баталіях.
Наприкінці 1940-х і на початку 1950-х років у Львові з’явилися великі групи кримінальних злочинців («зальотні»), яких приваблював незрівнянно вищий рівень життя в західних регіонах України. Серед них особливим нахабством вирізнялися російські кишенькові злодії, які діяли зграями в трамваях, крамницях, на базарах і калічили тих, хто намагався чинити їм опір.
Як і за що судять народного депутата Нестора Шуфрича
26 Січ, 2025
