Після початку повномасштабного вторгнення Росії громадяни України стикнулися з великою кількістю злочинів: убивств, зґвалтувань, руйнування помешкань та цивільної інфраструктури. Росія цих злочинів не визнає навіть на тлі сотень відеодоказів та свідків. Український уряд і правозахисні організації закликають потерпілих подавати заяви до Європейського суду з прав людини.
Около 11 утра 14 июля российская армия нанесла ракетный удар по центру украинского города Винницы, расположенного в 400 километрах от зоны боевых действий. Кого на самом деле уничтожила российская армия в разгар дня в центре мирного города — детей, врачей и музыкантов.
За міжнародним законодавством, ратифікованим і в Україні, різні форми сексуального насильства підпадають під визначення катування: жорстоких, нелюдських дій, які принижують гідність людини.
Щодня під час повномасштабної війни Росія забирає життя, здоров’я, домівки та засоби існування в сотень українців. Способи, в які вона це робить, вже визнали геноцидом Верховна Рада України та парламенти кількох країн, а низка правозахисних інституцій уже почала збирати докази скоєння цього злочину проти України.
Смт Іванків та прилеглі до нього села на Київщині одними з перших зазнали атаки російських загарбників. Звідси їхні колони прямували на Київ. Разом із земляками в перший же день війни опинилися в облозі й вони – іванківські пожежники на чолі з Наталією Поливач
Жителька Херсона Валентина розповідає, що нову хвилю агресії Росії першими відчули на собі мешканці навколишніх сіл. У цей час містяни із жахом спостерігали за ситуацією і розуміли, що Херсон – наступний.
Макарівський район, що на Київщині, був під окупацією 34 дні — з 27 лютого по 1 квітня. Там проходила лінія фронту. За цей час збройні сили РФ окупували території та вбили понад двісті людей.
Около 16 часов 27 июня в центре Кременчуга произошел мощный взрыв, а почти через десять секунд — второй. Одновременно в местном торговом центре «Амстор» начался сильный пожар. За несколько часов он выгорел дотла.
