Обмінених російських вбивць судитимуть заочно
Чоловіки, звільнені в рамках обміну військовополоненими, звинувачуються в нападах на цивільних осіб і житлові будівлі.
У Чернігівській області на півночі України тривають ще два заочних судових процеси над російськими загарбниками за порушення законів і звичаїв війни. Командир танка Леонід Щоткін і пілот Олександр Красноярцев були звільнені в результаті обміну військовополоненими раніше в цьому році і постануть перед судом заочно.
Деснянський районний суд Чернігова отримав обвинувальний акт стосовно Щоткіна, військовослужбовця збройних сил Російської Федерації. Командира танка звинувачують у наданні наказу обстріляти житловий будинок цивільного населення в Чернігові.
Щоткін, 35-річний майор, уродженець Удмуртської Республіки служить командиром танкового батальйону у військовій частині 41659, дислокованій в Алтайському краї в місті Алейську.
В опублікованій підозрі йдеться про те, що вранці 24 лютого як член екіпажу танка Т-72Б і в складі військової колони Щоткін перетнув державний кордон України з боку Білорусі в районі села Сеньківка Чернігівської області.
26 лютого його танк проїхав вулицею Кільцева у місті Чернігів у напрямку аеродрому. Потім російські військові відкрили безладний вогонь.
За даними слідства Щоткін наказав навіднику-оператору танка сержанту Михайлу Куликову повернути вежу та зробити прицільний постріл осколково-фугасним снарядом по житловому будинку на вулиці Рапопорта, 43. Багатоповерхівка, розташована в 253 метрах від танка, не була законною військовою метою.
Згідно з висновками експертів у результаті прямого попадання осколково-фугасного танкового снаряда, частину якого слідчі виявили на місці вибуху, були пошкоджені дві квартири та технічний поверх над однією з квартир.
Згідно з оцінками матеріальні збитки склали понад 918 000 гривень (25 000 доларів США).
Того самого дня, 26 лютого, Щоткін і Куликов були захоплені українськими військовими, а їхній танк знищений.
8 серпня Куликов був засуджений до десяти років позбавлення волі й оштрафований на 26 000 гривень за виконання наказу відкрити вогонь по житловому будинку.
Військовослужбовець визнав себе винним і в суді попросив вибачення у власника пошкодженої квартири та українського народу загалом.
«Я прошу вибачення у жителів України за те, що ми вторглися сюди подібним чином. Це було неправильно з нашого боку», – сказав Куликов.
За його словами, він виконав наказ, тому що Щоткін крикнув, що на місці був ручний протитанковий гранатомет.
На момент суду над Куликовим Щоткіна вже не було в Україні, оскільки він був звільнений у рамках обміну військовополоненими. Відтак суд розгляне справу Щоткіна заочно. Призначено адвоката, який представлятиме його інтереси.
Щоткіну пред’явлено звинувачення за частиною першою статті 438 Кримінального кодексу України про порушення законів і звичаїв війни, яка передбачає тюремне ув’язнення на строк від 8 до 12 років.
Житловий будинок у Чернігові, зруйнований російським обстрілом. © І. Домашенко
БОМБАРДУВАЛЬНІ НАЛЬОТИ
Іншою справою, що перебуває на розгляді Чернігівського суду, є справа Красноярцева, 36-річного старшого пілота з Оренбурга – начальника служби повітряно-вогневої та тактичної підготовки російської військової частини 86789.
На початку березня він брав участь у бомбардуваннях житлових районів Чернігова некерованими авіабомбами ФАБ-500. Загалом у результаті російського бомбардування міста загинуло 47 осіб.
Красноярцев звинувачується за частиною другою статті 438 Кримінального кодексу України про порушення законів і звичаїв війни у поєднанні з умисним вбивством. Це передбачає тюремне ув’язнення на строк від 10 до 15 років або довічне ув’язнення.
Після взяття в полон у березні Красноярцев дав інтерв’ю українському блогеру Володимиру Золкіну, в якому розповів, що з 2015 року він також здійснив близько 200 бойових вильотів у Сирії на винищувачі-бомбардувальнику СУ-34.
«Я не можу сказати напевно», – сказав він, коли його запитали про кількість боєголовок, які він випустив за цей час.
Пілот здійснив свій перший політ в Україні 28 лютого з аеродрому в Брянській області, прямуючи в район аеропорту в районі Києва.
Другий бойовий виліт, за словами пілота, відбувся 4 березня.
«Вони поставили завдання: на карті це було південніше населеного пункту Чернігів, там була дорога за містом, [літак] був завантажений вісьмома фугасними авіабомбами, радіус ураження становив півтора кілометра», – розповів він блогеру.
Пілот стверджував, що відповідно до наданого йому наказу метою кожного з його польотів було знищення зброї та військової техніки.
5 березня Красноярцев здійснив третій бойовий виліт з бойовим зарядом з шести осколково-фугасних снарядів. Того ж дня після того, як його літак був збитий, він потрапив у полон.
Згідно з наданими координатами пілоту потрібно було розбомбити точку за два-три кілометри на північ від Чернігова. Але він визнав, що російські військові використовували старі карти, і зазначив, що тільки пізніше зрозумів, що розбомбив місто.
«При наближенні до цілі, набираючи висоту для бомбардування, я відчув удар з заднього боку, літак почав розгойдуватися зі зростаючою амплітудою», – сказав він. «Я намагався виправити його, але у мене нічого не вийшло – літак не слухався управління. Штурман активував засоби аварійного покидання літака. Я катапультувався, спустився на парашуті до якогось будинку, впав на паркан, покотився вниз.
Вже за парканом я почув: «росіянине, виходь!» Я побіг, перестрибнув через паркан, подивився на ворота, там було багато людей. Побіг за будинок, за мною побіг чоловік, намагаючись мене наздогнати.
Перш ніж сховатися в сараї, Красноярцев кілька разів вистрілив у чоловіка зі свого бойового пістолета.
В опублікованій підозрі йдеться про те, що 42-річний житель Чернігова помер на місці від масивної крововтрати в результаті вогнепального поранення в груди.
Пілот Костянтин Криволапов, який катапультувався разом із Красноярцевим, загинув при падінні.
У липні Деснянський районний суд дав дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування у справі Красноярцева. Згодом стало ясно, що захоплений пілот не перебував на території, контрольованій українською владою і, швидше за все, був обмінений.
У жовтні глава розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов підтвердив обмін Красноярцева.
«Ми вже обміняли пілота Красноярцева чотири чи п’ять місяців тому. Обміняли на наших пілотів. Якщо я не помиляюся, на п’ять осіб», – сказав він.
Українські правоохоронці зараз готуються передати справу Красноярцева до суду.
Авторка: Ірина Домащенко; IWPR
Оригінал: Exchanged Russian Prisoners to be Tried in Absentia
Цю публікацію підготовлено в рамках проекту «Голоси України», який реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй та розвитку Великої Британії (FCDO).
Tweet
