Тести на чесність. Що намагаються продати шахраї?

Школярі, старанно навчайтеся з першого ж класу! Запроваджені тепер тести зовнішнього незалежного оцінювання не купиш. Хоча нинішнім одинадцятикласникам шахраї обіцяють все й одразу. Як не дивно, до них приєдналися й начебто респектабельні видавництва…

Що намагаються продати шахраї?

«Ласкаво просимо на наш сайт! Лише у нас ви можете завантажити завдання та відповіді зовнішнього незалежного оцінювання 2009 року з усіх предметів.

Завдання даних тестів були отримані нами з дуже надійних джерел, тому в їхній точності ви можете бути впевнені на 100%. Але якщо завдання тестів не будуть співпадати з тими, що ви придбаєте у нас, ми негайно повернемо вам всі, до останньої копійки, гроші!»

Такою саморекламою відкривається в Інтернеті сторінка vidpovidizno.com.ua.

Першою на продаж пропонується українська мова та література – єдиний тест, який є обов’язковим для всіх випускників. Для отримання завдань та відповідей невідомі продавці (типового для більшості сайтів розділу «Про нас» на цьому немає) пропонують надсилати sms на номер 7565. Дві sms-ки за завдання, три – за завдання з відповідями. Вартість кожної 12 гривень.

Ми витратили 36.

«Я – більше», – усміхається Ігор Лікарчук, директор Українського центру оцінювання якості освіти. Ця державна установа розробляє та проводить незалежне зовнішнє оцінювання.

Чи можливо дізнатися про тести?

За даними Центру оцінювання, тести розробляла спеціально підібрана група вчителів, викладачів та методистів. Їхні прізвища – таємниця. Відомо лише, що всього таких авторів приблизно 120.

З апробованих на школярах запитань склали три варіанти тесту з кожного предмету. З кожного варіанту зробили п’ятнадцять так званих субваріантів. У них був змінений порядок запитань та варіантів відповідей. Який витягти з сейфу N1 у своєму кабінеті і віддати в типографію (її розташування теж не повідомляється), вирішував особисто Лікарчук. Як він розповів, в обраний тест з математики він ще й сам вніс зміни. До шкіл конверти з тестами повезуть у супроводі правоохоронців.

Але, окрім Інтернету, книжкові магазини та ринки переповнені виданнями-«збірниками тестових завдань».

Що обіцяють видавці?

Ми пішли на найбільший в Україні книжковий ринок «Петрівка» у Києві. Біля розкладок – групки школярів. Просимо порадити найкращі збірники. Більшість торговців пропонують «Українська мова та література. Збірник тестових завдань» видавництва «Грамота» за 30 гривень, «Українська мова. Збірник тестових завдань» видавництва «Генеза» за 25 гривень та «Українська мова та література. Типові тестові завдання. Збірник» з серії журналу «Вісник ТІМО» за 20 гривень.

Один торговець радить купувати за 21 гривню «Генезу» 2008 року. Пояснює – зміст той самий, лише дату змінили.
Це насторожує. Обкладинки усіх збірників великими літерами акцентують увагу, що вони саме для підготовки до цьогорічного тестування. Так, обкладинка «Генези» обіцяє, що у посібнику – «усі можливі варіанти». Обкладинка книжки «Вісника ТІМО» переконує, що «тільки в цих виданнях ви знайдете правильні тести»…

Що з цього правда?

Чимало може сказати інформація про те, коли ці книги підписані до друку. Зазвичай, дату дрібним шрифтом вказують на останній сторінці. Збірник «Грамоти» зданий до друку в серпні минулого року. Збірник «Генези» – у вересні. Збірник «Вісника ТІМО» – у грудні.

Чи ці книги здатні підготувати до тестів-2009, якщо, за даними Центру оцінювання, запитання розробляються та поповнюються кожного року? Наскільки правдиві твердження «Генези», що в її збірнику – «усі можливі варіанти»? Або запевнення «Вісника ТІМО», що лише його книжки містять «правильні тести»?

Шукати відповіді ми вирішили двома способами. По-перше, порівняти аналогічні збірники цих видавництв за 2008 рік із запитаннями на минулорічних тестах. По-друге, здати усі збірники на експертизу в Центр оцінювання.
І ось що ми з’ясували.

У збірнику «Генези» за 2008 рік (на якому теж було обіцяно «усі можливі варіанти») не було жодного запитання, яке у квітні минулого року зустрілося учням на тестах! У збірнику «Вісника ТІМО» за 2008 рік з тестами співпало тільки два завдання.

А ось що ми почули у Центрі оцінювання:

Ігор Лікарчук, директор Центру (гортаючи збірник «Грамоти», зупиняється на запитаннях, які закінчуються словом «крім»):
«У тестології не прийнято формулювати запитання отак – «крім». Це дилетанство. У нас таких немає завдань… Тут є такі тести, вони настільки заполітизовані…» Ігор Лікарчук зачитує приклад такого завдання: «Відмову від спілкування українською мовою та використання російської автор статті пояснює: А) можливістю користуватися російською як мовою міжнаціонального спілкування; Б) офіційною політикою системного викорінювання української мови в минулому; В) добровільним переходом українців на мову сусіднього народу; Г) престижністю російської мови як однієї з мов міжнародного спілкування». Тут же є явне протиставлення двох мов, явне. Я у всіх своїх інтерв’ю десятки разів казав і повторював: люди добрі, не викидайте гроші!»

Далі директор Центру гортає збірник «Генези», зачитує: ««Шевченко має бути збагненнішим, – чуєте, – ближчим до нас тому, що: Б) матеріально-прагматична людина точніше, адекватніше сприймає дійсність». Ви коли-небудь чули таке поняття – «матеріально-прагматична людина»? Я вчора перегорнув весь Інтернет – нічого подібного не знайшов. Розумієте, це абсурд чистої води!»

Цікавимося думкою Ігоря Лікарчука про серію «ТІМО». «ТІМО» колись мало угоди з нашими працівниками, які в позаробочий час допомагали в підготовці подібних речей. Це право людини, але, наскільки я знаю, зараз стосунки розірвані. Тут також є чимало помилок», – пояснює директор. – Не рекомендую цим користуватися. "ТІМО» – це комерційний проект».

Чий комерційний проект?

Керівникам усіх згаданих видавництв ми надіслали оцінки керівника державного центру з пропозицією прокоментувати. На момент виходу статті відповідь повернулася лише з «Генези». Лист звівся до порад придбати їхню книгу.

Збірник з серії журналу «Вісник ТІМО» викликав нашу особливу увагу. Справа у тому, що цей журнал був заснований для пропагування ідеї незалежного зовнішнього оцінювання. Його головний редактор Сергій Раков одночасно працює помічником Лікарчука. Ми зустрілися з паном Сергієм і поцікавилися, наскільки етично робити бізнес на підготовці до тестів, які розробляються та до останнього дня тримаються у секреті на його іншій роботі – у державній установі.

– Пане Сергію, чий це бізнес? Хто отримує прибутки?
– Видавництво «Факт», це співзасновник журналу, з Харкова, – відповідає Сергій Раков.
– Хто саме?
– Генеральний директор Віктор Гудзинський, головний редактор Олександр Ганюшкін. Коли я працював директором Харківського центру оцінювання якості освіти, прийшли ці люди з ідеєю готувати матеріали з підготовки. До книжок я відношення не маю. Це справа видавництва «Факт»
– І ви не отримуєте ніяких прибутків?
– Отримую заробітну платню як головний редактор.
– Скільки?
– Не скажу.

Запитання про етичність такого бізнесу ми задали й директору Центру оцінювання.
– А що тут зробиш? У нас немає обмежень на будь-яку роботу. Він не має доступу. У нас до змісту тестів доступ має дуже обмежене коло людей, – запевнив Ігор Лікарчук.
– А ви не пропонували Ракову: вибирай – або працюй зі мною, або..?
– Я не маю права сказати це людині. Він може в неробочий час займатись, чим хоче.
Запитали ми головного редактора «Вісника ТІМО» і про коректність обіцянок:
– А чому написано: «Лише тут ви знайдете правильні тести»? Хіба це правильно?
– Неправильно, – погоджується Сергій Раков.
– Чому ж пишете?
– Я не знаю, чого пишу, – визнав після довгої паузи Раков. – Ну, пишемо так, щоб краще купували…

Як краще готуватися?

Не мета цього розслідування зменшити продажі посібників. Чимало педагогів, з якими ми консультувалися, зауважили, що такі збірники психологічно допомагають підготуватися до тестів. Вони побудовані як тести, а видання «ТІМО» виглядають цілком як державні бланки тестів. Цим матеріалом ми хотіли застерегти школярів від помилок. Правильні запитання й відповіді не продаються, їх неможливо зазубрити!

Ось які поради дала нашим читачам «Учитель року-2009» з української мови та літератури Юлія Валентинівна Макарова. Вона вчителює у Кременчуцькому ліцеї інформаційних технологій №30:

1) Готуватись поступово, за розділами та темами, що вказані у «Програмі зовнішнього незалежного оцінювання 2009 року» (доступна на сайті testportal.gov.ua). Після засвоєння окремої теми – розв’язувати відповідні тестові завдання. І тільки після опанування всіх розділів – виконати цілий тест.

2) Знайти на цій же ж сторінці зразки тестових зошитів минулих років та пройти їх.

3) Перед тестуванням перечитати короткий зміст творів з української літератури, що є у програмі.

Ще точно не мета цього розслідування критикувати ідею ЗНО. Після минулорічного тестування Київський міжнародний інститут соціології зафіксував падіння оцінок рівня корупції при вступі до ВНЗ. Частка випускників, які вважають, що рівень корупції зменшився, підстрибнула з 24% у 2007 році до 42%. Частка батьків з такою ж думкою зросла з 25 до 49%, вчителів – з 26 до 65%.

Ще одним обнадійливим показником є зростання цільового прийому на безкоштовне навчання випускників сільських шкіл. Минулого року 17 тисяч з них було зараховано. 2007-го – на 5 тисяч менше. Це може свідчити про зростання доступності вищої освіти. Показово, що цьогоріч на тестування записалися 157 тисяч сільських юнаків та дівчат. На 16 тисяч більше, ніж минулого року. Це при тому, що загальна кількість випускників шкіл в Україні загалом зменшилася – з 512 до 462 тисяч.

А що прийшло у відповідь на наші sms-ки за 36 гривень? Нічого.

Так нам і треба.

Справка

Хто є власником порталу vidpovidizno.com.ua?

Людина з гумором. За даними реєстратора доменних імен Imena.ua, той, хто купив цю сторінку, вказав такі дані:
власник: vladislav testovenko
країна: ukraine, N/A
місто: 20000 MOSKOW
вулиця: KIEVSKAJA 25
телефон: +380000000

Що будуть тестувати цього року?

Цьогоріч зовнішнє незалежне оцінювання відбудеться з восьми предметів: української мови та літератури, історії України, математики, біології, фізики, географії, хімії та іноземної мови. Прийом саме за результатами оцінювання є обов’язковим для кожного українського ВНЗ. Для вступу до будь-якого закладу треба мати сертифікат з української мови та літератури, інші – залежно від обраної спеціальності.

Єгор СОБОЛЄВ, Аня ДІДОРА, бюро журналістських розслідувань «Свідомо»,  «Галицький кореспондент»