Балога і «братва»: «развод» Ющенко. «Польові дослідження» закарпатської мафії-11

«Свого часу Балога використав Медведчука і Суркіса, щоб стати таким собі «містечковим олігархом». А цим призначенням (на посаду губернатора Закарпаття – «УК») він показав, що фракцію Ющенка використав, як ідіотів, як «лохів», кажучи ненормативною лексикою. На жаль, це так — він використав Віктора Андрійовича, а не навпаки». Це сказав Сергій Ратушняк, екс-мер Ужгорода. Земляк Балоги і «Гєші», він добре знав обох… Саме на площах та вулицях старовинного закарпатського міста тривали навесні 2004-го року «командно-штабні навчання» майбутніх «польових командирів» Майдану. Мабуть, всім мешканцям України відомо про ці події дуже багато. Невідомо, щоправда, лиш те, що насправді ховалося за «виборищем» у Мукачеві. А тому пропонуємо ознайомитися із двома матеріалами, які з’явилися в українських мас-медіа ще три роки тому, але залишилися непоміченими широким загалом.

«МУКАЧЕВО И МЭР: ИСТОРИЯ ЛЮБВИ

Все, кто с замиранием сердца следил за скандалами вокруг попыток избрания городского головы Мукачево вот уже на протяжении почти года, могут вздохнуть свободно: свершилось!

Вначале был Петевка…

Итак, 29 июня 2003 года в городе Мукачево прошли выборы мэра. Победителем в состязании объявили местного бизнесмена Василия Петевка, представляющего блок «Наша Украина». Согласно первоначальному решению горизбиркома, за него отдали свои голоса 49,9% избирателей.

Это решение оспорил дышащий В. Петевке в затылок Эрнест Нусер. Логичным продолжением «гонки» стало обращение господина Нусера в суд с требованием признать выборы недействительными или же отменить их результаты на 15 участках. Сыхивский местный суд Львова два раза отменял решение об избрании «нашего украинца» мэром. Однако дважды горизбирком, как ту неваляшку, возвращал пошатнувшиеся позиции г-на Петевки на место, подтверждая свое решение о победе именно этого кандидата. А мукачевский городской суд, возглавляемый Павлом Щербаном, утвердил Петевку на посту городского головы Мукачево.

Однако недолго длилось счастье новоиспеченного мэра. 25 декабря 2003 года, откликаясь на многочисленные жалобы мукачевских партий и общественных организаций на существенные нарушения во время выборов, указом Президента Василий Петевка был отстранен от занимаемой им должности, а на его место назначен исполняющий обязанности.

Горячая точка

Естественно, через некоторое время была назначена дата повторных выборов городского головы. 18 апреля 2004 года должны были состояться выборы-реванш, которые бы и показали, кто в доме хозяин: «Наша Украина», выдвинувшая нового кандидата Виктора Балогу, или же продолживший борьбу Эрнест Нусер, поддержанный СДПУ(о) и другими центристскими партиями.

Как только два главных соперника определились, тогда-то и началась настоящая борьба. Во-первых, стоит отметить, что, очевидно, отделение «Нашей Украины» в Мукачево родилось явно под несчастливой звездой. Ибо всех яблок, которые посыпались на его голову, с головой хватило бы на два урожая.

Скандал вокруг законности избрания Василия Петевки уже давно вышел за пределы Мукачево, более того, события давно вышли за пределы административного урегулирования: катавасия с выборами городского главы, похоже, все больше и больше напоминала военные действия.

Бесконечными митингами мукачевцев, конечно, все не началось и не закончилось.

Дело дошло до того, что народный депутат Иван Стойко (фракция «Наша Украина») не исключил возможности введения в Мукачево чрезвычайного положения! К такому выводу Стойко пришел после получения конфиденциальной информации о том, что силовики, дескать, подтягивают к Мукачево свои спецподразделения. Хотя кого и зачем, собственно, штурмовать в маленьком закарпатском городе, осталось загадкой…

Тайны мадридского двора

Между тем в конце марта оппозиционные фракции «Наша Украина» и Блок Юлии Тимошенко обратились к спикеру Владимиру Литвину и народным депутатам с просьбой срочно отправить в Мукачево депутатскую группу для вмешательства в сложившуюся ситуацию в Закарпатье и улаживания конфликта.

В свою очередь коммунисты Иван Мигович и Георгий Крючков обратились с депутатским запросом к министру внутренних дел Николаю Билоконю с целью выяснения истинных причин направления в Закарпатскую область спецотряда МВД.

Вот вам и выборы в относительно небольшом городе. Куда там Ираку…

В то же время, несмотря на бурные перипетии, депутаты мукачевского горсовета при исполняющем обязанности мэра Мирославе Опачко продолжали работать: приняли бюджет города на 2004 год и программу социально-экономического развития города… Как говорится, по Дерибасовской гуляют постепенно. Выборы выборами, а город живет своей жизнью…

А побузить?

К дню голосования в воскресенье, 18 апреля, «Наша Украина», похоже, приготовилась серьезно. В маленький городок прибыли порядка 70 народных депутатов из фракции Виктора Ющенко, которые присутствовали едва ли не на каждом избирательном участке и активно поучали членов избирательной комиссии, устраивая по ходу экспресс-митинги. В результате, например, на участке N15 все члены избиркома единогласно высказались за то, чтобы депутаты «Нашей Украины» Юрий Оробец и Сергей Ратушняк покинули помещение для голосования. После чего народные избранники принялись столь настойчиво убеждать в своей правоте члена территориального избиркома Ивана Гардубея, что последнего пришлось госпитализировать.

На другом участке, по свидетельству журналистов, была организована так называемая «карусель» (или, как это назвали наблюдатели из России, «рояль в кустах»), когда людям, заходящим на участок, неизвестный «доброжелатель» предлагал вынести чистый бюллетень, а в урну бросить уже заполненный с галочкой напротив фамилии «Балога». Бюллетени злоумышленник, которому удалось скрыться от правоохранительных органов, пытался купить у граждан Мукачево за две бутылки водки…

Кое-где на участках были замечены и члены УНА-УНСО с соответствующими нашивками на рукавах. Они также приняли «посильное» физическое участие в агитации за «нашего» кандидата. Кое-где очень пригодились сотрудники милиции, которых обычно прикомандировывают к каждому избирательному участку.

Свершилось?

И тем не менее, похоже, что генеральная репетиция установления власти в отдельно взятом городе Мукачево пока завершилась неудачно для «Нашей Украины».

По предварительным данным (официальные должны быть объявлены позже), городским головой Мукачево избран Эрнест Нусер. За него проголосовало 44,6% избирателей.

На втором месте – глава Закарпатского представительства избирательного блока «Наша Украина» Виктор Балога с 31,4% голосов.

На этих выборах, после годичных хождений по мукам, Эрнест Нусер все же одержал абсолютную победу. Проигравшие, естественно, оспаривают выводы горизбиркома. Посмотрим, что будет дальше. Вдруг – опять выборы?»

(Светлана Поповская, From-UA»; 21.04.2004 р.)

Наша колега з Інтернет-видання Світлана Поповська майже вгадала майбутній розвиток ситуації: вибори дійсно знову були. Але вже не господаря закарпатського міста Мукачево, а Господаря України — президента держави. І цим всеукраїнським Господарем став, як відомо, пан Віктор Ющенко. Звісно, що і без будь-якого чергового «виборища» мером міста став… пан Василь Петьовка. А от перемога на «виборищі» у квітні 2004-го року виявилась для опонента клану «Барви»-Балоги пана Ернеста Нусера не тріумфом, а нелегким випробуванням на міцність і силу духа. І саме сили духа йому, на жаль, і забракло: через місяць після перемоги на виборах у квітні 2004-го пан Нусер здався «на милість» мафіозно-політичного клану і добровільно відмовився від посади мера Мукачева. Ось, що він заявив у ті дні:

МЕР МУКАЧЕВА ПОДАВ У ВІДСТАВКУ («Президентський вісник»)

У п’ятницю, 28 травня 2004 р., мер міста Мукачево Ернест Нусер написав заяву про складення із себе повноважень міського голови, мотивуючи свій крок тим, що останніми днями відчував шалений пресинг, шантаж і погрози фізичного знищення його, а також рідних.

Телефонні дзвінки на мобільний стали постійними. Незнайомий голос попереджав, якщо Нусер не піде з посади мера добровільно, на нього чекатиме смерть. Попередньо стало відомо, що дзвінки здійснювалися із-за меж області.

Фізичною розправою погрожували й рідним міського голови. У четвер ввечері, 27 травня, у квартирі Нусера пролунав дзвінок. Телефонну слухавку підняв син. Після розмови з незнайомцем хлопець виглядав дуже блідим. Він розповів, що якийсь чоловік погрожував убити його. Цей дзвінок остаточно вирішив для Ернеста Нусера питання про зняття із себе повноважень міського голови Мукачева.

Того ж вечора Е.Нусер звернувся до виконуючого обов’язки начальника Мукачівського міськвідділу УМВС України у Закарпатській області В.Швенди і повідомив, що впродовж останніх 10 днів невідомі особи стежать за ним, його помешканням, телефонують на його домашній і мобільний телефони і в брутальній формі висловлюють погрози на його адресу.

29 травня в Ужгороді Ернест Нусер зібрав термінову прес-конференцію, на яку були запрошені представники всіх обласних ЗМІ. У вступному слові він пояснив, що це нелегке рішення, однак на сьогоднішній день воно — єдино вірне, оскільки головне для нього — суспільно-політична стабільність у Мукачеві. Нусер пообіцяв, що і надалі працюватиме на благоустрій міста, оскільки є депутатом обласної ради саме від нього. Потім зачитав заяву про складення з себе повноважень міського голови.

«Дорогі мукачівці! Звертаюся до вас як законно обраний міський голова, за якого ви віддали свої голоси 18 квітня нинішнього року і якому довірили долю рідного міста.

Вам добре відомо, які неоднозначні події відбувалися в місті за останні два роки, і яка гостра, іноді абсолютно нецивілізована боротьба велася за посаду мера окремими політичними силами, котрі нізащо не хотіли випускати зі своїх рук кількарічне панування в Мукачеві. Вам також відомо, у що було перетворено мукачівські вибори блоком «Наша Україна» і людьми, які її представляють, аби зганьбити на всю державу наше рідне місто. Але ми зуміли вистояти і покласти край монопольному пануванню в місті сумнозвісного клану, який дбав лише про власне збагачення, а не про Мукачево та його жителів.

Водночас вибори 18 квітня, на жаль, не стали завершенням гострого протистояння в Мукачеві. Ті, хто програли, не захотіли визнати волю виборців і розпочали не менш брудну кампанію цькування, провокацій і штучної дестабілізації життя міста. Мої опоненти кинули всі ресурси для дискредитації новообраної міської влади, зокрема пресу, телебачення, депутатський корпус Верховної Ради і заїжджих екстремістів. Депутатські дебоші в Парламенті, брехлива дезінформація в ЗМІ, інспіровані псевдо мітинги й куплені пікети, численні й безрезультатні перевірки правоохоронних структур, вояжі закордонних емісарів — усе це паралізувало нормальну роботу міського самоврядування і заблокувало можливість розв’язувати нагальні проблеми.

Дійшло й до того, що, крім наклепів та образ, мені та членам моєї сім’ї постійно погрожують фізичним знищенням. Такі ж погрози лунають на адресу моїх колег та соратників. Я ніколи не сприймав і не сприйматиму тих брудних і нелюдських методів боротьби, якими діють мої опоненти. Ніколи не боявся і не боюся труднощів, пов’язаних з виконанням обов’язків міського голови. Однак я не маю морального і людського права ризикувати життям своїх рідних і близьких, а також життям і здоров’ям соратників. Саме тому й прийняв хоч не просте, але єдино правильне в нинішній ситуації рішення і оголошую про складання із себе обов’язків мукачівського міського голови.

Я добре усвідомлюю, які перекручення і кривотлумачення викличе цей крок, однак переконаний, що ви, шановні мукачівці, правильно зрозумієте моє рішення. Це аж ніяк не капітуляція і не зрада моїх виборців, а вияв позиції, згідно з якою спокій і стабільність у місті є вищими цінностями, ніж висока посада. Я не відмовляюсь і ніколи не відмовлюсь від тих планів і програм, з якими йшов на вибори, а тому завжди працюватиму на користь рідного міста».

Далі Ернест Нусер відповів на запитання журналістів.

— Коли Ви повідомили про своє рішення голові облдержадміністрації, чи відмовляв він Вас від цього кроку?

— Про своє рішення я повідомив зранку. Іван Різак уважно вислухав мене і сказав: «Якщо не передумаєш, то приїжджай після обіду». Я не передумав. Іван Михайлович зрозумів мене.

— Ви мали передвиборчу програму. Хто замість Вас буде її виконувати?

— Місто напризволяще я не залишив, оскільки на вчорашній сесії було обрано легітимну владу, виконуючим обов’язки голови затверджено першого заступника Матвія Поповича. Я думаю, міська влада продовжить реалізовувати передвиборчу програму, оскільки багато проектів її вже запущено в дію. Як зможу, буду допомагати мукачівцям, оскільки, як ви пам’ятаєте, я депутат облради саме від них.

— Чи не підштовхнула Вас до такого рішучого кроку смерть ректора Ужгородського національного університету Володимира Сливки? Вчора депутат Мукачівської міськради Золтан Лендєл сказав, що це, швидше за все, так. Він назвав Вас «людиною совісті».

— Смерть Сливки не підштовхнула, бо вона ніяк не пов’язана із політичними мотивами. А що сказав Лендєл, то це його суб’єктивна думка.

— Чому правоохоронці не забезпечили Вам охорону?

— Насамперед зауважу, що після моєї заяви правоохоронці робили все можливе, щоб захистити мене. Загалом, хочу віддати їм належне, особливо за їх роботу на виборах, оскільки вони не допустили масових провокацій, а на всі, що були, реагували адекватно…

— Як, на вашу думку, сприймуть Ваш крок виборці?

— Сподіваюся, що вони мене зрозуміють. Жодна посада не варта людського життя.

Звісно, важко не зрозуміти мотивів, якими керувався пан Нусер, складаючи із себе ті повноваження мера міста Мукачево, які дісталися йому внаслідок надзвичайно важкої і тривалої боротьби. Далеко не кожен із нас наважиться ризикнути власним життям, а життям своєї дружини і сина, життям близьких людей — і поготів! А тому ніхто й не посміє сьогодні дорікнути Ернесту Нусеру за слабкість і боягузливість. І все ж…

І все ж головною ставкою у тій боротьбі за владу в Мукачеві була аж ніяк не «посада, яка не варта людського життя». Головною ставкою було… саме наше життя. Точніше, той спосіб життя, який нав’язали нині всім закарпатцям політмафіозі з клану «Барви»-Балоги. Адже Мукачево було лише своєрідним плацдармом, з якого клан розгорнув справжнісінькі бойові дії, спрямовані на повну окупацію Закарпаття спрутом «Барви»- Балоги. І завдяки «помаранчевому» безумству, яке шаленіло і в Україні, і в області впродовж 2004-2005 рр., цю «барво-окупацію» було успішно завершено: сам Віктор Балога повернувся на панівну губернаторську висоту, а його васали захопили всі інші владні горби і вершини.

Ось, як характеризував цю ситуацію в області на початку 2005 року колишній народний депутат України, а нині — мер Ужгорода Сергій Ратушняк:

«На Закарпатті — мафія, і запровадив її Ющенко!»

«Найтемніша смуга в новітній історії Закарпаття — Балога і «Барва» — повернулися знову. Тоді під прапором СДПУ(о) і з Кучмою, сьогодні під помаранчевим прапором Ющенка. Скажіть, яку нову владу отримало Закарпаття? Опитали понад 4 тисячі респондентів: з 80% підтримки Віктора Ющенка в третьому турі він зараз не має і 30%. Це про щось говорить? Після призначення за тиждень він втратив 50%»

— Сергію Миколайовичу, до виборів Закарпаття і Донецьк були базовими регіонами партій, які підтримували Януковича. Після виборів міністр внутрішніх справ направив туди внутрішні війська, пояснюючи це тяжкою криміногенною обстановкою в цих регіонах. Ви також пов’язуєте це з криміногенною обстановкою чи з політичними розборками з опонентами?

— Щодо Закарпаття така заява Луценка — це повний абсурд, при всій моїй повазі до нього. Закарпаття було, є і залишатиметься найменш криміногенним регіоном у державі. По-перше, це депресивний економічний регіон, там немає ніякої економіки, по-друге, історично там законослухняне населення. Це було зроблено для того, щоб не виникло ситуації, що їдуть в Донецьк і не їдуть на Захід. У результаті нічого резонансного там не добули. Справа в тому, що вчора при владі там була одна партія, а сьогодні одна сімейна фірма Віктора Балоги. Чи зробив Ющенко кращим і більш демократичним процес державного управління в регіоні? Сумніваюся. До того ж вважаю, що це ще більш загрозливо, корумповано і більш мафіозно. Сьогодні одна сім’я заправляє усією областю: куми, брати і співзасновники фірми «Барва» у нас очолюють силові відомства, фіскальні, контрольні, обласну адміністрацію, всі відділи тощо. Тільки керівника СБУ до нас направили з Києва. Це єдине, що не під фірмою «Барва». Стосовно контрабанди, вирубки ліса — учора все це йшло у кишеню одній групі, а сьогодні — другій.

— Як населення Закарпаття ставиться до зміни влади?

— Люди розчаровані призначенням Віктора Балоги. До речі, як він може вписуватися в принципи, оголошені Ющенком у формуванні нової влади, тобто незаплямованість, нескомпрометованість попереднім режимом? Адже за правління Кучми з 1999 до 2001, понад два роки, якраз уся ця бригада, Балога — «Барва», вже заправляла областю.

Тоді регіон був пограбований, як ніякий інший. Два роки всі бюджетники — вчителі, лікарі, пенсіонери, субсидійники — живих грошей не бачили. Бачили тільки товари з фірми «Барва» по ціні 200-300%. Бюджетні ж кошти надходили, безумовно, на фірму. Нової влади немає. Найтемніша смуга в новітній історії Закарпаття — Балога і «Барва» — повернулися знову. Тоді під прапором СДПУ(о) і з Кучмою, яких Балога з компанією «кинув» по повній програмі, а сьогодні— під помаранчевим прапором Ющенка. Скажіть, яку нову владу отримало Закарпаття? Опитали понад 4 тисячі респондентів: з 80% підтримки Віктора Ющенка в третьому турі він зараз не має і 30%. Це про щось говорить? Після призначення за тиждень він втратив 50%.

— Як Ви вважаєте, Президента підставили? Він не знав чи свідомо за якісь політичні дивіденди віддавав Балозі область?

— Справа в тому, що Віктор Андрійович виступав проти таких принципів, як «баня», але саме в період свого прем’єрства і до сьогодні Віктор Андрійович в Закарпатті бачив тільки аеропорт в Ужгороді і село Синяк,куди він приїздив у баню до Балоги. От і все, чим Балога заслужив таке ставлення. Він банею це заслужив! Віктор Андрійович має право паритися, це корисно для здоров’я всім, Але хіба у банях вирішуються справи держави? Він сам бачив Закарпаття, чув про Закарпаття тільки від Балоги і його кишенькових ЗМІ. Балога йому бреше, причому безсовісно. Я всім казав, що спектакль навколо виборів у Мукачевому — це дурня!

Свого часу Балога використав Медведчука і Суркіса, щоб стати таким собі «містечковим олігархом». А цим призначенням (на посаду губернатора Закарпаття — О.Р.) він показав, що фракцію Ющенка використав, як ідіотів, як лохів, кажучи ненормативною лексикою. На жаль, це так — він використав Віктора Андрійовича, а не навпаки.

Тому у нас зараз — унікальна ситуація, в якій Віктор Балога зі своєю сімейною фірмою «Барва» і Віктор Ющенко хочуть презентувати світу проект керівництва областю, як латифундією, однією фірмою і досягти результату. Може, у них вийде. Тоді ще 25 сімей розділять інші 25 шматків у державі, і будемо тоді з 25 латифундій утворювати бюджет і будувати демократичну і правову державу Україну».

(Бесіду з Сергієм Ратушняком вів журналіст Юрій Сиротюк. Інтернет, інформаційно-аналітичний портал «Депутат»; 13.04.2005 р.)

Важко не погодитись з гіркими, дошкульними, але цілком справедливими висновками ужгородського мера, який ось уже багато років поспіль залишається одним із найавторитетніших на Закарпатті політиків. Тим паче, що Сергій Ратушняк на своїй власній долі відчув вовчу хватку «барвонів» з Мукачева: двобій з кланом «Барви»-Балоги ледь не коштував йому самого життя…

(Друкується із скороченнями. Далі буде)

(Друкується із скороченнями. Далі буде)

Олексій Романов, Світогляд

Читайте также:

Балогу — ближе к «богу». Часть 3

Балогу — ближе к «богу». Часть 2

Балогу — ближе к «богу». Часть 1

Читайте также: