Пандемія в Україні. Тестуйся хто як може, а уряд буде економити

17 вересня уряд ухвалив зміни до стандартів та протоколів лікування хворих на Covid-19. До лікарень нові правила дійшли лише тепер. Коротка суть змін така: держава вирішила жорстко економити на тестуванні. Все це відбувається в умовах, коли темпи інфікування стрімко ростуть, кількість тяжкохворих зростає.

Зупинити пандемію чи зекономити гроші?

У розпорядження видання «Главком» є усі нові рекомендації МОЗ. Вони викладені у документі майже на 50 сторінок під назвою «Протокол «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (Сovid-19)». Основні зміни такі:

1. Сімейні лікарі повинні направляти на ПЛР-тести лише тих людей, які виявляють повний перелік симптомів, визначений МОЗ. Решті – безсимптомним хворим чи людям, які не виявляють визначених ознак – безкоштовний аналіз не світить.
2. Приймати пацієнтів на планові операції тепер можна без негативного результату ПЛР-тесту.
3. Люди, які перебувають на амбулаторному лікування та на самоізоляції впродовж 14 днів і по закінченню цього терміну не виявляють симптомів, можуть виходити на роботу чи на навчання без негативного ПЛР-тесту.

Протокол «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (Сovid-19)»

Змінені також умови застосування препарату гідроксихлорохіну. Через те, що він може спричиняти ускладнення з боку серцево-судинної системи, його вирішили використовувати лише за певних умов: коли вірогідність ускладнень на серцево-судинну систему відносно невелика.

Крім того, є певні зміни у протоколі щодо лікування дітей: запроваджена антитромботична та гормональна терапія.

• Куда уходят деньги налогоплательщиков: «лучшая» цена при закупках для МВД от жены работника МВД — всегда дороже

Про що свідчать нові правила?

Запровадження нових правил надання допомоги при Сovid-19 відбулось на тлі стрімкого зростання кількості хворих.  Причому темпи приросту нових випадків хвороби пришвидшуються. Якщо на початку серпня йшлося про тисячу нових хворих щодня, то на початку жовтня Міністерство охорони здоров’я звітувало про понад 4,5 тис. нових випадків за добу.

І це, очевидно, не межа.

За словами представника Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні Ярно Хабіхта, темпи інфікування коронавірусом збільшуватиметься в Україні до кінця року і сягне майже 10 тис. осіб на добу.

В усьому світі подолати коронавірус намагаються комплексною стратегією, що передбачає:

• постійне збільшення тестувань;
• ретельне відстеження контактних осіб з інфікованим;
• контроль із дотримання протиепідемічних заходів (як у рамках, скажімо, роботи підприємств, так і використання засобів індивідуального захисту).

Натомість що ж робить Україна?

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов на публіці визнав: наша держава недостатньо тестує на коронавірус, але суттєво вплинути на цю проблему найближчим часом не вдасться. Державні лабораторії перенавантажені (і це справді так: забір матеріалу на аналіз роблять не щодня, та й чекати на результат навіть у Києві доводиться від кількох днів до тижня). Більш того, навіть тим результатам тестувань, про які МОЗ щодня звітує, ми маємо завдячувати не лише державним, а й приватним лабораторіям. За словами міністра, їхня частка у загальній кількості тестів – 20-25%. Нагадаємо, вартість таких аналізів сягає в окремих лабораторіях 2 тис. грн.

• Как заработать на хомячках: депутаты придумали новую схему обогащения за счет граждан

23 вересня головний санітарний лікар Віктор Ляшко навіть зробив спробу похвалити владу за досягнення у тестуванні: мовляв, ми робимо більше тестів, ніж сусідня Польща. Але цією заявою Ляшко спровокував шквал критики. Ексзаступник колишньої очільниці МОЗ Уляни Супрун Павло Ковтонюк відповів чиновнику: «Україна робить більше тестів, ніж Польща, тому що в Україні значно більше хворих. Сьогодні в Україні (йшлося про 23 вересня) зареєстровано 3497 нових випадки. У Польщі – 974. Щоб виявити таку кількість випадків Україна провела 22 895 тестів, Польща 22 058 тестів».

Отже, щоб хоч якось вирішити проблему з тестуванням, МОЗ пішло шляхом… скасування необхідності тестування у низці випадків. Тобто замість збільшення тестування уряд зобов’язав медичну систему скоротити масштаби діагностування. Наприклад, в Київській області керівникам районних лікарень навіть спущена конкретна цифра: кількість тестів на добу, на які вони можуть давати направлення.

Зауважимо: опитані «Главкомом» експерти називають запроваджені зміни цілком логічними. Але роблять важливу обмовку: «…якщо ціль держави – зекономити».

«Важко однозначно оцінити ці зміни, – пробує підібрати слова у розмові з «Главкомом» епідеміолог Катерина Сояк. – На мою думку, ми маємо виходити з ресурсів, які є у країни. Якщо ми не можемо собі дозволити охопити тестуванням широкі верстви населення, то нам потрібно виділити певні групи, які ми маємо неодмінно тестувати. В ідеалі ж треба тестувати всіх і постійно».

Пункт про необов’язковість тестування перед плановою операцією також, очевидно, не сприяє боротьбі з епідемією. Раніше ПЛР-аналіз був обов’язковим – з логіки, щоб пацієнти з іншими патологіями не занесли всередину стаціонару хворобу. Нині ж необхідність отримання негативного результату тесту скасували. «Я не бачу у цьому великої проблеми, бо водночас для таких пацієнтів рекомендується тестування ІФА (метод імуноферментного аналізу). Цей метод дешевший, він може відсіяти певну кількість людей, яким потім зроблять ПЛР-тест – йдеться про тих, у кого ІФА-тест покаже позитивний результат», – зазначила епідеміолог Катерина Сояк.

• Кто, как и куда тратит средства из Covid-фонда?

Однак є нюанси. Дешевший тест – менш точний. «ІФА – менш чутливий, і вельми важко вловити дні, коли організм дає імунну відповідь на коронавірус. Науковці досі сперечаються про це. ІФА може показати, чи є організмі гострий інфекційний процес, чи вже він завершився. Тому з термінами інфекція розмита», – підкреслює інфекціоніст.

Скасування обов’язку тестувати тих, хто впродовж 13–14 днів перебував на домашньому лікуванні також фактично означає збільшення ризиків поширення хвороби. Після перенесення хвороби людина передає вірус доти, доки у неї позитивний ПЛР-аналіз з верхніх дихальних шляхів. «Звісно, якщо діагноз поставлений, то його можна зняти лише лабораторним підтвердженням, що його там більше немає», – визнає Катерина Сояк.

Зауважимо: результати досліджень китайських науковців свідчать про те, що людина може залишатися заразною для інших навіть впродовж 37 днів після появи симптомів хвороби.

• Страна приближается к ковид-катастрофе

Червоні зони зникають – кількість хворих росте

У липні МОЗ ухвалив рішення щодо зонування території країни відповідно до визначених критеріїв. Було визначено таку градацію: зелена зона (без обмежень), жовта, помаранчева і червона (максимальні обмеження, передбачає запинку громадського транспорту). Кілька разів відомство змінювало критерії цього поділу. Завдяки такому «тасуванню», приміром, Київ «повернувся» з помаранчевої зони у жовту, хоча кількість хворих у цей час лише збільшувалась.

Постійну зміну критеріїв зонування критикує заступник екскерівника МОЗ Уляни Супрун Павло Ковтонюк. Так, у себе на сторінці у Facebook 28 вересня він зробив саркастичний допис: «Змінили методологію зонування так, щоб ніхто до червоних зон не міг потрапити. Але хвилюватися не варто – ми можемо покластися на потужну систему виявлення. Ось наприклад, позавчора в Харківській області виявили 494 нових випадки ковід і провели 1086 тестів. Кожен другий тест дає результат! Це свідчить про надзвичайну ефективність вітчизняного тестування, яке вже перемогло наших сусідів з Польщі», – іронізує Ковтонюк.

• «Кручу-верчу». На что используются деньги со спецфонда COVID-19 и какие нарушения нашли эксперты

Експерт веде далі: «Все це завдяки переможній стратегії з чіткими цілями. Ще 10 вересня ми майже виконали поставлену ціль у 30 тисяч тестів на день. З того часу ми послідовно і наполегливо майже виконуємо цей показник із середнім результатом у 25 тисяч на день», – резюмує ексзаступник очільника МОЗ і ілюструє свій допис красномовною графікою, яка показує: червоні зони зникають, хоча кількість хворих росте.

Тут також зауважимо: як писав «Главком», на думку епідеміологів, саме по собі зонування – ідея конструктивна. Водночас відсутність контролю за дотриманням карантинних правил у кожній із зон та можливість вільного переміщення з «зеленого» регіону до, скажімо, «помаранчевого», фактично нівелює користь від цих заходів.

Автор: Наталія Сокирчук, «Главком»