«ПРЕССОВАТЬ» ФЕДУРА СТАНОВИТСЯ НЕБЕЗОПАСНЫМ

Вчера, 8 апреля народный депутат и председатель временной следственной комиссии по расследованию убийства Георгия Гонгадзе Григорий Омельченко передал в Генпрокуратуру гневное письмо, адресованное лично генпрокурору Святославу Пискуну. К шестистраничному письму прилагается 43 страницы «прочих документов». Суть же такова: Григорий Омельченко требует либо немедленно «посадить» Федура (как то обещал сделать замгенпрокурора В.Кудрявцев), либо вынудить Кудрявцева уволиться с должности по собственному желанию; уволить с работы и возбудить уголовное дело против «важняка» киевской прокуратуры Базуркаева; дать правовую оценку действиям прокурора Киева замгенпрокурора Присяжнюка. До 14 апреля Омельченко будет ожидать личного ответа Пискуна, после чего генпрокурора пригласят на заслушивание по этому вопросу на заседании Временной следственной комиссии ВР. Далее может быть совсем плохо.Григорий Омельченко утверждает, что команду «прессовать» Федура дал лично Леонид Кучма, который на ряду с Ниолаем Азаровым и Святославом Пискуном выступает ответчиком по ряду дел (дело Георгия Гонгадзе, дело Николая Мельниченко, дело председателя Печерского суда Киева Николая Замковенко, дело вице-президента банка «Словянский» Бориса Фельдмана). Омельченко отмечает в своем письме: «Про то, что эта информация достоверна, Вы хорошо знаете».

В письме Омельченко на имя Пискуна отмечается целый ряд откровенных нарушений со стороны прокурорской службы в отношении Федура. Как-то: его незаконное задержание и содержание под стражей, что констатировал местный и апеляционный суды, немотивированное продолжение следствия по делу с шести до восьми месяцев, тогда как на протяжении минувшего полугода следственные действия и процессуальные решения проводились в общей сложности всего 14 дней. Кроме того, само возбуждение дела является противозаконным. Ведь даже если допустить, что Федур действительно в 1998 году подделал нотариальное поручение, дело не могло быть возбуждено ввиду истечения сроков давности. И возбуждавший дело замгенпрокурора прокурор Киева В.Присяжнюк не мог не знать содержания статей 12,49 УК и ст. 11.1 УПК, которые на это указывают.

Комментируя «УК» свое письмо на имя генпрокурора, Григорий Омельченко заявил:

– Следственная комиссия, которую я возглавляю, должна заниматься конкретной работой, сбором доказательств, их процессуальным закреплением и направлением материалов в Генпрокуратуру. Нам же приходится тратить драгоценное время на переписку с прокуратурой, вынуждать ее должным образом исполнять свои функции. Нас просто втягивают в политику!

– Достаточно привести один пример. 25 марта мы направили письмо на имя Святослава Пискуна с требованием удовлетворить просьбу нашей Комиссии и лично Леси Гонгадзе про проведение экспертизы аудиозаписей разговоров Президента Кучмы в государственной экспертной организации США. Собственно, на этом мы настаивали с декабря прошлого года. Но замгенпрокурора Шокин сообщил, что эти требования являются неприемлемыми. 20 марта Следственная комиссия повторно обязана генпрокурора обратиться в Департамент юстиции США с ходатайством о проведении такой экспертизы. В своем письме Комиссия заявила, что если Генпрокуратура вновь не удовлетворит ее требование, мы будем добиваться соответствующего постановления Верховной Рады об отставке Генпроукрора. В письме указывался конечный срок предоставления ответа: 1 апреля 2003 года. Лишь после такой угрозы 31 марта за подписью замгенпрокурора Шокина поступил ответ, в котором говорится следующее: «…Генеральной прокуратурой Украины удовлетворено ходатайство потерпевшей Леси Гонгадзе по обращению в Департамент юстиции США с ходатайством провести фоноскопическую экспертизу имеющихся у Мельниченко Н.И. оригиналов записей разговоров Президента Украины и ряда других высших должностных лиц относительно Г.Гонгадзе с участием экспертов США и Украины».

ОСОБИСТО

Генеральному прокурору України

Піскуну С. М.

Копія: адвокату А.Федуру

Про вжиття Генеральним прокурором України

невідкладних заходів прокурорського реагування

на порушення конституційних

прав і свобод адвоката А.Федура

та притягнення винних посадових

осіб до відповідальності

Шановний Святославе Михайловичу!

1 квітня 2003 року Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України (далі – Слідча комісія) у присутності заступника Генерального прокурора України В.Шокіна розглянула заяви адвоката А.Федура про порушення органами прокуратури його конституційних прав, у зв’язку з безпідставним, незаконним порушенням щодо нього кримінальної справи, незаконним його затриманням і утримуванням під вартою, кримінальним переслідуванням та умисним зволіканням із завершенням досудового слідства.

Аналіз доказів, які має у своєму розпорядженні Слідча комісія підтверджує це. Так, 19 вересня 2002 року заступник Генерального прокурора, прокурор м. Києва В.Присяжнюк без достатніх підстав, на порушення ст.94 КПК України порушив кримінальну справу №50-3172 щодо А.Федура за ознаками злочину, передбаченого ч. 1, 3 ст. 358 КК України (за підроблення у серпні 1998 року нотаріально посвідченого доручення). Якщо допустити, що А.Федур у серпні 1998 року вчинив ці діяння і є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину (ст. 94 КПК України), то В.Присяжнюк повинен був знати, що згідно зі ст. 12, 49 КК та ст. 111 КПК України кримінальна справа підлягає закриттю у зв’язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

12 жовтня 2002 року слідчий з особливо важливих справ прокуратури м.Києва О.Базуркаєв на порушення вимог ст. 106, 115 КПК України незаконно затримав А.Федура, який незаконно утримувався під вартою до 15 жовтня 2002 року в ІТТ ГУ УМВС України в м. Києві.

Незаконність затримання і утримування А.Федура під вартою підтверджена місцевим судом Печерського району та Апеляційним судом м. Києва.

Слідча комісія вважає, що слідчий О.Базуркаєв завідомо незаконно затримав А.Федура, тобто вчинив злочин, передбачений ст. 371 КК України.

Зазначу, що в неділю, 13 жовтня 2002 року я особисто вказував слідчому О.Базуркаєву (у його службовому кабінеті) на те, що затримання А.Федура і утримування його під вартою є безпідставним і незаконним, оскільки порушує вимоги ст. 106, 115 КПК України. Слідчий О.Базуркаєв у присутності захисників А.Федура та слідчого прокуратури заявив мені, що він розуміє, що затримання А.Федура є незаконним, але вдіяти нічого не може, оскільки отримав вказівку про його затримання. На запитання, хто дав таку вказівку, О.Базуркаєв не відповів. На мою законну вимогу (як офіційного захисника А.Федура) надати для ознайомлення матеріали справи, на підставі яких А.Федур був затриманий, слідчий О.Базуркаєв відповів відмовою, посилаючись на брак часу.

14 жовтня 2003 року о 10 годині я був на особистому прийомі у першого заступника Генерального прокурора України С.Винокурова, якому передав скаргу з вимогою негайно звільнити А.Федура з-під варти, оскільки він утримується незаконно. Не зважаючи на те, що А.Федур незаконно утримувався під вартою другу добу (це підтверджувалося документальними доказами, наданими С.Винокурову), А.Федур не був звільнений з-під варти негайно, 14 жовтня 2002 року, його звільнили лише наступного дня.

Строк досудового слідства у справі без достатніх підстав був продовжений до шести місяців і минув 18 березня 2003 року. Однак процесуального рішення у справі (про закриття кримінальної справи чи направлення її до суду з обвинувальним висновком) у встановлений законом термін прийнято не було.

А.Федур і я (зокрема, 14 жовтня, 1 листопада, 9 грудня 2002 року) неодноразово направляли Вам як Генеральному прокурору України та Вашому заступнику В.Присяжнюку заяви і скарги, у яких просили Вас та Ваших заступників припинити порушення конституційних прав адвоката А.Федура і завершити досудове слідство у справі у встановлений законом строк. Але Ви і Ваші заступники навмисно ігноруєте законні вимоги А.Федура та Слідчої комісії. Зазначені заяви і скарги посуті не розглядалися, відповіді на них були формальними відписками.

26 грудня 2002 року слідчий прокуратури м. Києва оголосив А.Федуру про закінчення досудового слідства у справі, направлення її до суду та надав йому матеріали для ознайомлення.

29 грудня 2002 року А.Федур закінчив ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, про що був складений відповідний протокол згідно з вимогами КПК України. Однак кримінальна справа з обвинувальним висновком досі до суду не направлена.

7 березня 2003 року А.Федур звернувся до Вас з черговою скаргою і просив витребувати з прокуратури м. Києва кримінальну справу № 50-3172, вивчити її і закрити за відсутністю складу злочину та повернути йому незаконно вилучений у нього автомобіль. З аналогічною скаргою А.Федур звернувся і до В.Присяжнюка. Ці скарги, як і попередні, залишилася без розгляду.

18 березня 2003 року (в день, коли закінчився шестимісячний строк досудового слідства) я в присутності А.Федура зателефонував прокурору Києва В.Присяжнюку і запитав, яке рішення прийнято у кримінальній справі, порушеній щодо А.Федура, нагадавши, що строк досудового слідства у ній завершився. В.Присяжнюк відповів, що він не знає, як і не знає того, чому термін досудового слідства не продовжений. Це була відповідь посадової особи, яка згідно з Конституцією і КПК України зобов’язана здійснювати нагляд за додержанням законів органами, які проводять досудове слідство.

Такі дії керівників Генеральної прокуратури Слідча комісія розцінює не лише як неналежне виконання своїх службових обов’язків, а й як зловживання службовим становищем, що завдали істотної шкоди законним правам, свободам та інтересам адвоката А.Федура. За таких обставин у Ваших діях та діях прокурора м. Києва В.Присяжнюка, на думку Слідчої комісії, вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем).

1 квітня 2003 року на засіданні Слідчої комісії А.Федур (у присутності В.Шокіна) заявив, що 21 березня 2003 року В.Шокін безпідставно продовжив строк досудового слідства у справі (який закінчився 18 березня) ще на два місяці, тобто до восьми місяців. На прохання членів Слідчої комісії дати пояснення про результати розслідування справи та підстави продовження строку досудового слідства, В.Шокін відповів, що не можете цього зробити, оскільки не обізнаний з матеріалами справи.

Постає запитання: як може заступник Генерального прокурора продовжити термін досудового слідства до восьми місяців, не вивчивши матеріалів кримінальної справи, щоб встановити “виняткові випадки”, за наявності яких ст. 120 КПК України дозволяє продовжувати строк досудового слідства більш як на шість місяців?

Аналіз наявних фактичних даних засвідчує, що В.Шокін безпідставно продовжив ще на два місяці (тобто до восьми місяців) строк досудового слідства у справі. Ніяких “виняткових випадків” для продовження строку досудового слідства у цій справі немає. Зазначу, що з 26 грудня 2002 року у справі не проводилася жодна слідча дія за участю обвинуваченого А.Федура.

7 березня 2003 року А.Федур звернувся до місцевого суду Печерського району м. Києва зі скаргою на незаконну постанову прокурора м. Києва В.Присяжнюка про порушення кримінальної справи № 50-3172. Суд не може розглянути скаргу А.Федура до цього часу у зв’язку з тим, що прокуратура навмисно не надає матеріали справи.

Слідча комісія має інформацією про те, що кримінальна справа щодо А.Федура була порушена за вказівкою Президента України Л.Кучми та ініціативою заступника Генерального прокурора В.Кудрявцева з тим щоб перешкодити адвокату А.Федуру здійснювати професійну діяльність та відсторонити його від участі у резонансних кримінальних справах, у яких він займає принципову позицію як адвокат. Нагадаю, що А.Федур є захисником у справі щодо вбивства журналіста Г.Гонгадзе, а також у справах проти колишнього охоронця Президента України М.Мельниченка, голови суду М.Замковенка, віце-президента банку “Слов’янський” Б.Фельдмана, веде цивільні справи про захист честі і гідності, де відповідачами є Президент України Л.Кучма, перший віце-прем’єр-міністр М.Азаров та Ви як Генеральний прокурор України.

За отриманою інформацією, Президент України Л.Кучма дав Вам особисто вказівку у будь-який спосіб зволікати із завершенням досудового слідства у справі по звинуваченню А.Федура, щоб не допустити його участі як адвоката у зазначених справах, оскільки Л.Кучма вважає А.Федура “адвокатом опозиції”. Про те що ця інформація достовірна, Ви добре знаєте. Окрім того, підтвердженням її достовірності є й те, що після порушення кримінальної справи щодо А.Федура він був незаконно затриманий, а згодом відсторонений від участі у зазначених кримінальних справах як адвокат (захисник), досудове слідство до цього часу не завершене, що не дає йому змоги брати участь як адвокату (захиснику) у цих та інших резонансних справах.

А.Федур також стверджує про те, що у незаконному кримінальному переслідуванні та порушенні його конституційних прав і свобод бере активну участь заступник Генерального прокурора В.Кудрявцев.

Нагадаю, що в жовтні – листопаді 2002 року Ви особисто не раз запевняли мене, що досудове слідство у цій справі буде завершене до кінця 2002 року і у справі буде прийнято одне із двох рішень: справу або закриють, або направлять до суду з обвинувальним висновком. Ви стверджували, що Ваш заступник В.Кудрявцев запевнив Вас, що у справі є достатньо доказів для винесення А.Федуру обвинувального вироку і він (В.Кудрявцев) зробить все, щоб направити її до суду до кінця грудня 2002 року та “посадити Федура”. Ви також говорили, що в разі незакінчення досудового слідства до кінця 2002 року В.Кудрявцев обіцяв Вам добровільно подати у відставку, а Ви його звільните.

Час, який минув (понад шість місяців!), однозначно засвідчує, що кримінальна справа, порушена щодо А.Федура, має замовний характер, сфабрикована, і доказів для притягнення А.Федура до кримінальної відповідальності в суді немає. Тому Ви як Генеральний прокурор і Ваші заступники (зокрема В.Присяжнюк та В.Кудрявцев) навмисно зволікаєте із закриттям кримінальної справи за відсутністю в діях А.Федура складу злочину (п.2 ст. 6 КПК України), із принесенням А.Федуру вибачення, відшкодуванням завданих йому збитків (повернення автомобіля) та притягненням до відповідальності посадових осіб (в тому числі і державних діячів), винних у фальсифікації цієї справи та навмисному порушенні конституційних прав і свобод А.Федура.

Не зважаючи на Вашу заяву, заступник Генерального прокурора України В.Кудрявцев не подав заяви про звільнення за власним бажанням.

Матеріали про безпідставне кримінальне переслідування та незаконний арешт А.Федура Слідча комісія змушена була передати до Ради Європи.

Вищевикладене дає підстави Слідчій комісії зробити такі висновки:

– Ви як Генеральний прокурор України не забезпечили належний і ефективний нагляд за додержанням законів прокуратурою міста Києва, яка проводить досудове слідство у кримінальній справі, порушеній щодо А.Федура;

– Ви умисно, з особистих інтересів та інтересів третіх осіб, зловживаючи владою і службовим становищем, ухилилися від належного виконання своїх службових обов’язків при розгляді неодноразових заяв (скарг) А.Федура, його захисників та рішень Слідчої комісії, не забезпечили конституційні та процесуальні права А.Федура, чим завдали істотної шкоди його законним правам, свободам та інтересам, тобто у Ваших діях вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем);

– Ви стали на шлях приховування злочину, вчиненого слідчим з особливо важливих справ прокуратури м. Києва О.Базуркаєвим, та службової недбалості Ваших заступників В.Присяжнюка, В.Кудрявцева, В.Шокіна;

– такими своїми діями Ви підриваєте авторитет України як незалежної держави на міжнародній арені і завдаєте істотної шкоди її національним інтересам;

– за таких обставин народні депутати України мають підстави порушити перед Верховною Радою України питання про висловлення Вам недовіри і домагатися прийняття відповідної постанови, що згідно зі ст. 85 Конституції України має наслідком Вашу відставку з посади Генерального прокурора України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 89 Конституції України, ст. 16, 17, 19 Закону “Про статус народного депутата України”, Регламентом Верховної Ради України Слідча комісія ухвалила:

– доручити Вам особисто невідкладно розглянути скаргу і заяву А.Федура від 7 і 24 березня 2003 року, вивчити кримінальну справу № 50-3172 по звинуваченню А.Федура і негайно прийняти одне із двох рішень: закрити її на підставі п.2 ст. 6 КПК України (за відсутністю складу злочину в діях А.Федура) або направити до суду з обвинувальним висновком для розгляду посуті;

– запропонувати В.Кудрявцеву звільнитися з посади заступника Генерального прокурора України за власним бажанням;

– перевірити твердження А.Федура про те, що заступник Генерального прокурора В.Кудрявцев незаконно його переслідує та порушує його конституційні права і свободи, і за результатами перевірки дати правову оцінку діям В.Кудрявцева;

– звільнити з органів прокуратури слідчого з особливо важливих справ прокуратури м. Києва О.Базуркаєва за порушення вимог ст. 29 Конституції України та ст. 106, 115 КПК України у зв’язку з незаконним затриманням і незаконним утримуванням під вартою адвоката А.Федура;

– порушити кримінальну справу щодо О.Базуркаєва за ознаками злочину, передбаченого ст. 371 КК України (завідомо незаконне затримання), провести повне, всебічне, об’єктивне дослідження всіх обставин справи (зокрема, встановити, хто дав вказівку О.Базуркаєву на незаконне затримання А.Федура) і за результатами досудового слідства притягти його до кримінальної відповідальності;

– дати правову оцінку діям заступника Генерального прокурора, прокурора м. Києва В.Присяжнюка за неналежне виконання ним своїх службових обов’язків, що виявилося у відсутності нагляду за досудовим слідством у справі № 50-3172 і призвело до порушення конституційних прав, свобод А.Федура та до зволікання із завершенням досудового слідства у встановлений шестимісячний строк.

Зазначу, що аналогічне звернення 3 квітня 2003 року Слідча комісія направила заступнику Генерального прокурора України В.Шокіну (лист №114/тск).

Слідча комісія також ухвалила заслухати інформацію Генерального прокурора України про результати розгляду скарг (заяв) А.Федура та виконання цієї ухвали.

Інформацію про прийняті рішення прошу направити Слідчій комісії до 14 квітня 2003 року за Вашим підписом.

Додаток: скарги (заяви) А.Федура та інші матеріали, всього на 43 арк.

З повагою

народний депутат України,

голова Тимчасової слідчої комісії Г.Омельченко