Проєкт розслідування корупції та організованої злочинності назвав “Корупціонером 2023 року” генпрокурорку

Проєкт розслідування корупції та організованої злочинності назвав "Корупціонером 2023 року" генпрокурорку

Філософ та історик Ханна Арендт зазначала, що деякі з найуспішніших лідерів нацистської партії були не фанатиками чи соціопатами, а скоріше бюрократами, які заради справи допускали вбивства та корупцію. Їхня розважлива ефективність лише посилила жах того, що відбувається, і Арендт назвала це «банальністю зла».

Генпрокурор Гватемали Марія Консуело Поррас стала яскравим прикладом цього явища, хоча її злочини не такі значущі. Саме тому члени журі спільноти OCCRP вирішили визнати її Корупціонером року 2023 року.

OCCRP – проєкт розслідування корупції та організованої злочинності (ПРКОЗ, англ. Organised Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP) — заснований 2006 року консорціум слідчих центрів, засобів масової інформації та журналістів, що працюють у Східній Європі, на Кавказі, у Центральній Азії та Центральній Америці. ПРКОЗ є єдиною організацією з розслідувальних репортажів, що спеціалізується на організованій злочинності та корупції. Він публікує свої історії у місцевих ЗМІ, та на своєму вебсайті англійською і російською мовами. 2017 року він посів 69-те місце у світі в щорічному списку 500 найкращих неурядових організацій (НУО) організації «NGO Advisor».

ФІНАЛІСТИ ПРЕМІЇ «КОРУПЦІОНЕР РОКУ – 2023»

Кандидатів висувають читачі, журналісти та редактори OCCRP та партнерських організацій, а також члени журі. На цей раз окрім “переможеці” найбільше голосів отримали:

  • Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган
  • Прем’єр-міністр Бангладеш Шейх Хасіна

У руках уряду Поррас стала ефективним інструментом, підриваючи верховенство права країни. Вона займалася спробами перешкодити обраному президенту Бернардо Аревало вступити на посаду: діяльність його політичної партії призупинили, а у приміщеннях виборчої комісії проводили обшуки. Аревало назвав це «державним переворотом уповільненої дії».

Дії Поррас та її союзників в уряді призвели до політичної кризи в густонаселеній країні Центральної Америки. Громадяни вийшли на вулиці з протестами та перекрили головну автомагістраль, яка веде до столиці Гватемали.

«Поррас захищає те, що у Гватемалі називають “змовою корупціонерів”, у якій беруть участь продажні бізнесмени, корумповані політики, представники організованої злочинності та відставні генерали, – сказала Марія Тереза ​​Рондерос, директор CLIP (Centro Latinoamericano de Investigación Periodística – Міжнародний центр розслідувальної Латинській Америці) та одна з членів журі. — Вона жорстоко переслідувала сумлінних прокурорів, журналістів та активістів, витісняючи їх із країни та позбавляючи громадськість цих важливих важелів впливу на владу».

Поррас звинуватили в тому, що вона не змогла зберегти незалежність від політичних інтересів, відмовлялася розслідувати та розбирати у суді справи про корупцію у вищих ешелонах влади, перешкоджала правосуддю та призначала людей на посади на підставі їхньої політичної позиції, а не компетентності чи незалежності.

Вона керувала масовим чищенням у лавах продемократичних чиновників. У будинках колишніх і чинних урядовців проводили обшуки, окремих осіб відправляли до в’язниці, багато хто був змушений тікати з країни, побоюючись арешту.

Поррас захищала праву політичну еліту, що сколотила стан на масовій корупції та зв’язках з наркокартелями. Ці чиновники та впливові підприємці були замішані у великомасштабній наркоторгівлі, контрабанді людей та здирництві хабарів у іноземних компаній.

Дії Поррас та її союзників в уряді відчутно уповільнили демократичний прогрес у країні. Протягом десятиліть Гватемалою управляла військова хунта, яка розв’язала війну, внаслідок якої загинуло близько 200 тисяч людей. За військового правління позасудові страти, насильство та масова корупція стали нормою.

У 2006 році ООН заснувала Міжнародну комісію з боротьби з безкарністю у Гватемалі (CICIG), якій доручили розслідувати діяльність «злочинних груп, які, ймовірно, проникли до держустанов». Комісія відповідала за судове переслідування низки найзлісніших порушників. Коли у 2015 році президентом став Джиммі Моралес, робота зупинилася. Його адміністрація виступила проти CICIG та остаточно закрила її у 2019 році. Поррас, яку призначили генпрокурором у 2018 році, відіграла ключову роль у ліквідації комісії.

Поррас мала зробити все можливе, щоб корумповане керівництво Гватемали залишилося при владі. У 2022 році США ввели санкції щодо Поррас, заявивши, що вона «неодноразово перешкоджала та підривала антикорупційні розслідування у Гватемалі, щоб захистити політичних союзників та завоювати неправомірну політичну прихильність». Євросоюз також розглядає можливість запровадження санкцій щодо тих, хто намагається заперечити результати голосування гватемальців.

Поррас не схожа на попередніх корупціонерів року. Вона не яскравий автократ, а сухий бюрократ, який виконує «свій обов’язок», підриваючи демократію та захищаючи клептократичну еліту.

Нове покоління автократів підтримує не лише вона.

Люди схильні думати, що дисфункціональними державами керують авторитарні лідери, проте нові автократи не заперечують демократії. Вони лише підривають її основу, включаючи вибори, судову систему та державні інституції. Ключем до цієї стратегії стали люди на кшталт Поррас – бюрократи, які гублять демократичний процес, зберігаючи при цьому ілюзію нормальності. Нові автократи не зможуть керувати без цього професійного класу бюрократів. Поррас і їй подібні нові обличчя банального зла.

Звання «Корупціонер року» OCCRP присуджує Поррас та її колегам із класу корумпованих бюрократів, які допомагають новим автократам. OCCRP проводить конкурс із 2012 року, і Поррас стала першою жінкою у списку лауреатів.

You may also like...