Ціна війни проти України для Росії і гібридний сценарій
Росія стягнула десятки тисяч солдатів і сотні одиниць техніки до українського кордону. Що це – демонстрація сили чи реальна загроза? Якщо Кремль наважиться на наступ, то як і коли російська армія може атакувати? І чим буде відповідати Україна?
Біля кордону України російських військ більше, ніж будь-коли з 2014 року. Про це заявили у США. Масштабне зосередження солдатів та техніки підтверджують численні відео та дослідження незалежних аналітиків, зазначає Радіо Свобода.
За даними розслідувальної групи Conflict Intelligence Team окрім підрозділів Західного і Південного воєнних округів Росії до України перекидають війська з Центрального округу. Вивчивши геолокації відео в соцмережах дослідники склали карту зафіксованих військових колон. А також з’ясували, що окрім Криму, ешелони їдуть у Воронезьку область.
Згідно з офіційними документами російської залізниці, вивантажують техніку і війська на станціях Марківка і Трисвятська. Далі вони слідують у польовий табір в районі полігону Погоново – це близько 250 кілометрів від кордону Харківської і Луганської областей України.
«Почали з’являтися відеозаписи місцевих жителів деяких сіл Воронезької області, які виявили біля своїх дач польовий табір. Там видно величезну кількість техніки, яка стоїть в полі. Бачимо наметове містечко, бачимо польовий госпіталь, тобто є намети зі знаками медичної служби. Явно помітно, що військові там готуються бути дуже довго. Місцеві мешканці описують табір як поле довжиною 3-4 кілометри, яке повністю заставлене технікою і наметами. Ми вважаємо, що такий польовий табір не один, їх є декілька», – розповідає аналітик Conflict Intelligence Team Руслан Левієв.
Скільки російських військ біля кордону України?
Офіційно у Збройних силах України повідомили, що постійно вздовж українського кордону розміщено 28 батальйонно-тактичних груп (БТГр) – у Брянській, Воронезькій, Ростовській областях, а також в окупованому Криму. Зараз же додатково перекидають ще 25 БТГр.
«Батальйонно-тактична група – це фактично посилений батальйон. Це десь до 800-900 бійців, які можуть виконувати завдання самостійно і автономно. Тобто в них окрім класичних танків, піхоти і мотострілків, є ще й засоби посилення, в першу чергу артилерійські, які дозволяють їм діяти автономно, і викликати, наприклад, авіацію», – розповідає військовий аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков.
«Якщо 53 батальйонно-тактичні групи будуть розгорнуті біля наших кордонів, то це десь 50-55 тисяч чоловік. Багато це чи мало? Цього достатньо, щоб щось розпочати», – припускає головний редактор видання «Апостроф» Денис Попович.
Кремль переконує, що Росія нікому не загрожує, а таке масштабне переміщення військ пояснюють плановою перевіркою боєготовності армії.
Дійсно, після зими це звична справа. Щоправда не в таких масштабах і тут, за словами Миколи Бєлєскова, Україні за допомогою американських союзників, використовуючи зокрема супутникові фото, важливо стежити – чи створюються логістичні передумови для наступу.
«За російським канонами для підготовки до такої наступальної операції треба десь 40-45 днів. Війська навіть не проблема вивести, проблема логістику забезпечити, тобто боєприпаси, пальне. Систему командування теж можна швидше розгорнути. В принципі під час оцих тренувань вони відпрацьовують всю лінійку завдань . Основа закладається відповідна для рішення гіпотетичного політичного, і от це основна проблема, тому що на певному етапі абсолютно важко відрізнити – чи це буде просто контрольна перевірка і вони повернуться на місця в кінці квітня, або це підготовка до чогось гіршого», – пояснює експерт.
До чого готується українська армія?
Щоб уникнути цього гіршого сценарію, навчання проводить і українська армія. На півдні країни тренувались відбивати атаку морського десанту, а також оголосили збори територіальної оборони поблизу Криму.
Зенітно-ракетні війська (ЗРВ) ж повинні вийти в нові позиційні райони, облаштувати приховані позиції, не допустити прориву і знищити повітряні цілі.
«За офіційним даними росіяни володіють до 800 одиниць оперативно-тактичної авіації різних типів, яка в принципі вся може наносити удари наземні, інше питання якості, точності. Авіація буде грати роль, відпрацьовується ж по суті на практиці оця сцепка – ротні чи батальйонно-тактичні групи і армійська або оперативно-тактична авіація. Це все відпрацьовується, але все-таки російська армія – це армія, якщо по вогневій могутності говорити, це в першу чергу ракетно-артилерійська могутність», – вважає Микола Бєлєсков.
Ціна війни для Росії і гібридний сценарій
Зокрема російські підрозділи біля українських кордонів оснащені самохідними гаубицями МСТА-С, які за дальністю стрільби перевищують аналогічні українські системи. Та оцінюючи співвідношення сил, експерти одностайні, яким би не був результат гіпотетичного прямого зіткнення, Росії витримати його буде складно.
«Ми прекрасно розуміємо, що це втрати, це кров, і партизанські війни, і санкції заходу, і труни, які будуть іти на схід, і сльози російських матерів. Тому для того, щоб нас завоювати може бути застосована така гібридна «кримська» операція. Центром впливу може стати Київ. Навіть не весь Київ, а урядовий квартал, для того, щоб за допомогою диверсійних груп, які будуть завчасно закинуті, паралізувати дії українського уряду, центр прийняття рішень, і швидко провести «кримський варіант». З п’ятої колони ми формуємо якийсь уряд тимчасовий, цей уряд захоплює владу», – припускає Денис Попович.
Яким буде розвиток подій – поки залишається лише вгадувати. Але ешелони з технікою до українського кордону продовжують йти і в соцмережах може з’явитися ще не одне схоже відео.
«Є певне відчуття, це швидше особиста думка, ніж якийсь переконливий доказ, але є відчуття, що Росія, уряд, міноборони, хоче, щоб ці колони, ці потяги, техніку помітили якнайбільше, зняли відео, виклали в соцмережі, тому що таким чином можна донести свій меседж, через ЗМІ, через розслідувачів, до України, країн заходу, НАТО, США», – розповідає Руслан Левієв.
«Демонстративність усього цього розгортання говорить про те, що, можливо, Путін нам хоче щось сказати, хоче нас до чогось схилити. Не стільки нас, скільки тих, хто нам допомагає, США перш за все, можливо, Євросоюз. І тільки після того, як це не вийде, може початися щось більш серйозне в плані військових дій. Необов’язково, що це буде широкомасштабний наступ, це може бути атака на якійсь окремій ділянці фронту для того, щоб піднявши ставки, можна було змусити наших союзників і Україну сісти за стіл переговорів», – вважає Денис Попович.
Очевидно, найбільш вірогідним місцем ескалації залишається Донбас. Мінські переговори заблоковані, а ситуація на фронті зараз і близько не нагадує перемир’я. Чи не щодня є загиблі і поранені в українській армії.
Тимчасом телеканали угруповань «ЛДНР» увесь час розповідають про підготовку Збройними силами України наступу. А заступник керівника адміністрації президента РФ Дмитро Козак заявив, що Росія готова стати на захист своїх громадян на Донбасі.
Держави ОБСЄ висловили осуд і занепокоєння діями Росії, яка концентрує сили на кордоні з Україною. Про це свідчить звіт про засідання ОБСЄ 10 квітня, який опинився в розпорядженні редакції Радіо Свобода.
Згідно з ним, засідання ініціювала українська сторона. Росії було запропоновано пояснити свої дії, однак вона відмовилася від участі.
Португалія, яка наразі головує в Європейському Союзі, висловила від імені блоку стривоженість погіршенням безпекової ситуації на сході України та рухом військ Росії на кордоні з Україною та в окупованому Криму.
«Португалія та Євросоюз заликали Російську Федерацію вжити необхідних кроків для деескалації ситуації та долучитися до змістовного діалогу та конструктивних консультацій. Португалія висловила свою повну підтримку запиту України на активацію механізму зниження ризиків згідно з пунктом 16 Віденського документу 2011 року», – йдеться в документі.
Крім того, згідно з текстом, Португалія та блок пітримали кроки України та «закликали сторони утриматися від дій та риторики, які можуть призвести до посилення напруги».
Схожу позицію висловила Велика Британія, яка зажадала «більшої прозорості» щодо дій російської армії та висловила стурбованість рішенням Москви не брати участь у засіданні. Лондон запропонував Росії відповісти, чому вона не поінформувала ОБСЄ про свої дії на кордоні.
Канада, своєю чергою, адресувала Росії питання щодо того, коли та планує завершити свою військову активність, коли війська повернуться до місць постійної дислокації та чому Кремль не поінформував про свої «навчання», особливо враховуючи, як близько вони відбуваються до кордонів сусідньої держави.
«Сполучені Штати підкреслили, що відсутність прозорості вказує на те, що це не є рутинні та попередньо заплановані військові навчання. Німеччина, також виступаючи від імені Франції, вказала на тривогу через масштабні пересування військового контингенту Росії на кордоні з Україною, яку можна розвіяти належними поясненнями», – йдеться в звіті.
Німеччина та Франція також розкритикували відповідь Росії щодо пересування її військ як надто стислу і загальну.
Схожі позиції, а також підтримку суверенітету і територіальній цілісності України, висловили Грузія, Польща, Латвія, Литва та Туреччина. Швейцарія подякувала Україні за рішення ініціювати засідання і заявила, що «уважно стежить за розвитком подій».
Автор: Ярослав Кречко; Радіо Свобода
«Copyright © 2018 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»
Tweet
