Моніторинговий візит до Замкової виправної колонії №58: перешкоджання перевіряючим та порушення умов тримання засуджених

5-6 листопада 2024 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарання, групою моніторів Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України” здійснено відвідування державної установи “Замкова виправна колонія №58”.

Візит здійснено в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань.

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій Андрійович — журналіст Інформаційного бюлетеня “Права людини” Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року;
• Зуйков Сергій Юрійович — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, багаторічний досвід моніторингових візитів;
• Цвілий Олег Володимирович — член громадської ради при Міністерстві юстиції України великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях запобігання катувань, жорстокого поводження;
• Юґ де Сюремен — експерт робочої групи міжнародних партнерів України з тюремної реформи.

Загальна інформація

Замкова виправна колонія №58 (далі ЗВК-58, установа, заклад) — є виправною колонією максимального рівня безпеки для тримання чоловіків, які скоїли тяжкі і особливо тяжкі злочини, що раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі. На території закладу є сектор максимального рівня безпеки для тримання засуджених до довічного позбавлення волі.

Установа розташована за адресою: Хмельницька обл., Шепетівський р-н., місто Ізяслав, вул. Патріотів, 2, 30300.

ЗВК-58 складається з чергової частини, житлової і промислової зони, сектору максимального рівня безпеки для тримання засуджених довічно, камер для утримання засуджених на певний строк, КДіР (карантин, діагностика і розподіл), дисциплінарних приміщень — ДІЗО (дисциплінарний ізолятор), ПКТ (приміщення камерного типу), ДПК (дільниця посиленого режиму), харчоблоку, медичної частини, банно-прального комбінату, кімнат побачення, крамниці, бібліотеки, кімнати отримання передач, адміністративних приміщень.

Керівник ЗВК-58 — полковник внутрішньої служби Подвигін Андрій Вікторович.

За даними адміністрації, на момент візиту в установі утримувалося 243 засуджених, з них — 137 засуджених довічно. У ДІЗО утримувалися 4 особи, в ДПК — 9 осіб. Працевлаштовано 55 осіб: 9 за трудовими договорами і 46 за договором ЦПХ (цивільно-правового характеру).

На оперативно-профілактичному обліку в оперативному відділі установи перебувають: схильні до самогубства — 44 особи; до членоушкоджень — 51 особа; до втечі — 9 осіб. В Установі працюють 2 психологи. У власному користуванні засуджені мають 178 планшетів. Зареєстровано 104 електронних адрес (е-мейл).

Протягом 2023 року було зафіксовано 20 випадків тілесних ушкоджень під час перебування в установі. Протягом 2024 року — 12 випадків: 1 під час прибуття і 11 під час перебування в установі.

В установі некомплект персоналу складає 37 співробітників.

Близько 10 засуджених ніколи не отримували паспорт, або отримували ще за радянських часів, що створює перешкоди в отриманні паспорта громадянина України.

У рамках підготовки до візиту було спрямовано запит до керівництва установи з метою з’ясування обставин відправлення кореспонденції і отримано відповідь, що протягом першого півріччя 2023 року засудженими було відправлено 26 звернень до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини і отримано 118 відповідей. Протягом першого півріччя 2024 року відправлено 9 звернень і отримано 33 відповідей. Не відправлено жодної електронної скарги.

Групою моніторів проведено опитування близько 133 засуджених.

Гуманітарні потреби

В установі існує потреба проведення ремонтних робіт даху установи.

Протягом багатьох років керівництво закладу намагається знайти кошти для ремонту даху монастиря. Відповідно до довідки №195 від 05.11.2024 року керівництвом установи неодноразово підіймалося питання перед Ізяславською міською радою щодо надання субвенції з місцевого бюджету для державної установи ЗВК-58 для проведення ремонту покрівлі гуртожитку для засуджених. На балансі державної установи “ЗВК-58” перебуває будівля гуртожитку, в якій відбувають покарання засуджені до позбавлення волі.

Згідно з постановою Ради міністрів Української РСР від 24 серпня 1963 року №970 (зі змінами) дану будівлю включено до переліку памʼяток архітектури національного значення, як монастир бернардинів, побудований в 17 столітті.

Протягом останніх двох років керівництвом установи ініціюється питання щодо проведення капітального ремонту даху даного житлового об’єкта. Згідно з висновком обстеження проведеного ТОВ “СКБ Будінжиніринг”, від 20.10.2020 року, технічний стан конструкцій будівлі гуртожитку має в загальному стан непридатний до нормальної експлуатації, з переходом в окремих місцях в аварійний, а саме: фізичне зношення деревʼяних елементів конструкції у звʼязку з надмірним зволоженням, довготривалим терміном експлуатації (понад 350 років) та ушкодженням дереводними жуками, грибками, килим покриття не є суцільним, масове протікання опадів, елементи черепиці не закріплені до обрешітки, тріщини, розломи, а також фізичне зношення самого покриття.

Результати обстеження технічного стану конструкцій будівлі свідчать про термінову необхідність проведення капітального ремонту та вжиття протиаварійних заходів по наступним напрямкам: проведення капітального ремонту (відновлення) деревʼяних конструкцій даху; влаштування гідро (паро) ізоляції дахового приміщення; заміна килима покриття (враховучи момент максимального збереження автентичності будівлі); відновлення вимощення навколо будівлі (дворова частина); встановлення системи зовнішнього водовідведення.

Протягом 2023-2024 років стан покрівлі погіршився (надмірне зволоження, деревʼяні конструкції покриваються гниллю). Масове протікання опадів призводить до того, що вода потрапляє у житлові приміщення, в яких проводився поточний ремонт, дані чинники призводять до підвищеної вологості, яка створює сприятливе середовище для появи плісняви та грибків на стелі, стінах, що призводить до руйнації самої будівлі та житлових приміщень, і прямої загрози для здоров’я засуджених та персоналу установи.

Для проведення капітального ремонту та вжиття протиаварійних заходів гуртожитку було затверджено загальну кошторисну вартість будівництва. Однак протягом 2023-2024 років коштів до установи не надходило.

Згідно з висновком тридцять четвертої сесії Ізяславської міської ради восьмого скликання від 22 лютого 2023 року №12 було розглянуте звернення керівника ЗВК-58 від 19.01.2023 року щодо виділення коштів для установи і прийняте рішення “Відмовити у затвердженні Комплексної програми забезпечення попередження і припинення кримінальних правопорушень та інших протиправних дій з боку засуджених, а також громадян в установах виконання покарань, посилення надійності охорони та нагляду за засудженими на 2023-2025 роки Державної установи ЗВК-58”.

Позитивні практики

В установі відбуваються ремонтні роботи.

Факти, виявлені під час відвідування

1. Перешкоджання моніторинговому візиту

Відповідно до положень статті 24 КВК України, “Без спеціального дозволу (акредитації) в будь-який час безперешкодно відвідувати установи виконання покарань для здійснення контролю та проведення перевірок (за бажанням — у супроводі до трьох медичних працівників для медичного огляду засуджених та до двох представників засобів масової інформації) мають право:…..народні депутати України, їх помічники-консультанти”.

Під час моніторингового візиту керівництвом установи було створено перешкоди помічникам — консультантам народних депутатів Сергію Зуйкову і Андрію Діденку у здійсненні своїх повноважень.

Свою заборону представники адміністрації установи пояснили тим, що пред’явленні посвідчення помічників народних депутатів є недійсними через те, що у посвідчень нібито сплив термін дії 20 жовтня 2024 року. Проте в якості продовження дії посвідчень апаратом ВРУ народним депутатам і їх помічникам були видані вкладки, в яких зазначено, що посвідчення дійсне на строк повноважень народного депутата України дев’ятого скликання. Такі дії керівництва ЗВК-58 вважаємо перешкодою в виконанні своїх функціональних обов’язків помічників народних депутатів.

Моніторингова група зафіксувала ряд порушень прав людини стосовно осіб, що утримуються в неналежних умовах протягом 3-5 років в жахливих одиночних камерах. Подібне утримання є ніщо інше як жорстоке поводження. Керівництво установи відмовилися надати документи що підтверджують, або спростовують факт утримання засуджених в неналежних умовах протягом 3-5 років.

З цього приводу був направлений офіційний запит.

2. Катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання (стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 21, 28 Конституції України, Рекомендації Європейського комітету з питань запобігання катувань)

2.1 У порушення частини 1 статті 115 КВК України, пункту 10 Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями, встановлено, що у камерних приміщеннях сектору максимального рівня безпеки для тримання чоловіків засуджених до довічного позбавлення волі (далі — Сектор) установи норма жилої площі згідно з актом вимірювання жилої площі на одного засудженого складає менше ніж 4 м².

Так, у камерному приміщенні №23, де розташовано 3 ліжка та перебувало 3 засуджених, площа приміщення складає 8,2 м². Таким чином фактична площа на одну засуджену особу складала 2,73 м².

Аналогічне порушення встановлено у камерному приміщенні №39. Крім того встановлено, що у ряді камерних приміщень фактична наявність спальних місць перевищує допустиму, для забезпечення передбаченої законодавством норми площі на одну особу. Так, у камерних приміщеннях Сектору №№17,18,20,21,22,34,37,38,40,42,45, які згідно з актом вимірювання жилої площі розраховані на два місця за нормою 4 м² на одну особу, розташовано три ліжка.

У камерних приміщеннях №№19,24,35,36, які згідно з актом вимірювання жилої площі розраховані на три місця за нормою 4 м² на одну особу, розташовано чотири ліжка.

Зазначене порушення створює умови для можливих зловживань з боку адміністрації та персоналу установи в контексті дотримання норми жилої площі на одну засуджену особу та не забезпечує належного особистого простору утримуваним особам у камерних приміщеннях.

Необхідно зазначити, що адміністрацією установи моніторинговій групі було надано Акт вимірювання площі приміщень структурних дільниць державної установи “Замкова виправна колонія №58”, затверджений Начальником державної установи “Замкова виправна колонія №58” полковником внутрішньої служби Андрієм Подвигіним від 20.09.2024 року та погоджений Начальником Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції Олександром Щербатюком від 22.09.2023 року (далі — АКТ).

Разом з тим, під час перевірки камерних приміщень №№7,8 Сектору, інформація щодо норми площі, яка не міститься в АКТі, було виявлено осіб засуджених до довічного позбавлення волі, які зазначили, що утримуються в цих камерах по одному близько 5 років.

Під час замірювання площі у зазначених камерних приміщеннях моніторинговою групою було встановлено, що ширина між стінами зазначених камерних приміщень складає 1,6 м² та 1,5 м².

Крім того, під час замірювання площі камерного приміщення №15, де утримувався засуджений до довічного позбавлення волі З., який з його слів перебував у цій камері в одиночному утриманні близько трьох років, встановлено, що ширина між стінами зазначеного камерного приміщення складає 1,4 м², а загальна площа приміщення складає 5,6 м² з урахуванням санвузла, тоді як згідно АКТу площа камерного приміщення №15 без урахування санвузла складає 6,2 м².

Камера №3 ДІЗО: ширина 1,8 метрів, камера № 5 ДІЗО — ширина 1,9 метра.

Крім того, моніторинговою групою було виявлено облаштовану та введену в експлуатацію камеру №16, інформація щодо якої взагалі відсутня в АКТі.

Враховуючи вищезазначене можна дійти висновку, що керівництво Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції та адміністрація державної установи “Замкова виправна колонія №58” навмисно вносять до службової документації, зокрема Акту вимірювання, площі приміщень структурних дільниць державної установи “Замкова виправна колонія №58” інформацію, що не відповідає дійсності, з метою приховування відомостей про поміщення осіб засуджених до довічного позбавлення волі в камерні приміщення, які не забезпечують передбаченої законодавством норми площі на одну особу та суперечать рекомендаціям Європейського комітету з питань запобігання катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (далі — Комітет) та порушують статтю 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у пункті 59 21-ої Загальної доповіді Комітету зазначається, що будь-яка камера розміром менше ніж 6 м². не повинна більше використовуватися для утримання ув’язнених осіб. CPT/Inf (2011) 28).

Крім того, у Доповіді Уряду України за наслідками візиту до України Комітету у 2012 році, Комітет зазначає, що будь-які одиночні камери повинні мати житлову площу не менш ніж 6 м². (не включаючи вбудований туалет); відстань між стінами камери встановлюється не менше 2 метрів (пункт 45 (CPT/Inf (2013) 23).

На додаток, згідно з пунктом 53 21-ї Загальної доповіді Комітету, зазначено, що одиночне ув’язнення може мати надзвичайно руйнівні наслідки для психологічного, соматичного та соціального здоров’я цих осіб, які можуть виникати негайно та посилюватися залежно від того, як довго триває цей захід і наскільки невизначеним він є у часі. Крім того, воно може створювати умови для навмисного жорстокого поводження з ув’язненими поза увагою інших ув’язнених і персоналу в’язниці. CPT/Inf(2011)28).

2.2 Під час відвідування установи від засуджених надходили численні скарги на неналежне поводження з боку адміністрації та персоналу закладу. Так, під час конфіденційної бесіди більшість в’язнів повідомили, що після прибуття в установу у дільниці КДіР, співробітники установи з метою примусу здійснити дії, що суперечать волі засуджених, змушували їх публічно, по черзі виконувати принизливі завдання, зокрема, назагал продемонструвати прибирання, тим самим визначити публічно своє місце в неформальній тюремній ієрархії, фіксуючи ці дії технічними приладами/засобами, що мають функції фото— і фільмування, відеозапису.

У разі відмови до засуджених застосовували дисциплінарне стягнення, в тому числі у вигляді поміщення в ДІЗО, обмежували в правах, перешкоджали офіційному працевлаштуванню тощо. Зазначені дії є такими, що принижують людську гідність та мають ознаки поділу на касти у неформальній тюремній ієрархії. Як наслідок в’язні, які потрапляють до нижчих каст, часто стають об’єктами дискримінації, принижень та фізичного насильства з боку інших засуджених, що може викликати конфлікти між різними групами в’язнів та в цілому посилити кримінальну субкультуру всередині установи.

Крім того, моніторинговою групою було встановлено існуючу практику сегрегації та стигматизації окремої особливо вразливої категорії ув’язнених, відомої як “відторгнуті загалом”, яка ґрунтується на негативному впливі неформальної тюремної ієрархії та призводить до дискримінації, неприпустимих обмежень у визнанні, реалізації та користуванні загальновизнаним основоположним правом на повагу до людської гідності даних осіб.

Так, засуджений, якого віднесено до категорії “відторгнутих загалом” повідомив, що разом з іншими в’язнями цієї категорії вимушений перебувати в ізоляції, окремому приміщенні, від загальної маси засуджених, окремо харчуватися та прати особистий одяг, виконувати за інших брудну роботу, зокрема прибирання санвузла.

Разом з тим, Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році, закликає українську владу розробити та впровадити комплексну стратегію боротьби з насильством та залякуванням серед засуджених та подолання явища неформальної ієрархії серед засуджених з усіма його негативними наслідками. У цьому контексті пенітенціарна адміністрація повинна також раціоналізувати оцінку ризиків і потреб, класифікацію та розподіл окремих засуджених з метою забезпечення того, щоб засуджені не піддавалися впливу інших засуджених, які можуть завдати їм шкоди. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 45).

2.3 На момент відвідування в установі утримувалося 137 осіб засуджених до довічного позбавлення волі. Під час спілкування моніторами було встановлено, що зазначена категорія засуджених вимушена перебувати у своїх камерах протягом доби, за винятком прогулянки на свіжому повітрі, яка триває лише одну годину. Разом з тим, у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році, Комітет з великою стурбованістю відзначає, що, попри конкретні рекомендації, неодноразово надані Комітетом у своїх попередніх звітах за результатами візитів, режим тримання засуджених до довічного ув’язнення залишився незадовільним.

Як і раніше переважна більшість цих засуджених були замкнені у своїх камерах протягом 23 годин на добу і їм не пропонували жодних організованих заходів або можливості спілкуватися з засудженими з інших камер. Єдиною регулярною позакамерною діяльністю, доступною для довічно засуджених, були щоденні одногодинні прогулянки на свіжому повітрі, які відбувалися на невеликих подвір’ях, окремо для кожної камери.

У зв’язку з чим Комітет ще раз закликає українську владу без подальших зволікань вжити заходів для розробки та впровадження режиму позакамерних заходів (у тому числі групових об’єднань) для засуджених до довічного позбавлення волі. У цьому контексті важливо, щоб засудженим до довічного позбавлення волі, як правило, дозволялося спілкуватися з засудженими з інших камер, у тому числі під час прогулянок на свіжому повітрі. (CPT/Inf (2024) 20) пункт72).

2.4 При відвідуванні сектору максимального рівня безпеки на зовнішніх дверях камер для тримання засуджених до довічного позбавлення волі встановлено розміщення поіменних карт з наданням інформації короткого опису злочинів, скоєних особами, які знаходяться в камерах.

У своїй доповіді за результатами візиту до України в 2020 році Комітет зазначив, що дану практику слід зупинити, оскільки вона не служить жодній розумній меті, і, окрім стигматизації, має ефект погіршення стосунків між ув’язненими та працівниками в’язниці. (CPT/Inf (2020) 40) пункт 52).

2.5 Моніторинговою групою зафіксовано застосування практики, що принижують гідність, а саме, стояти обличчям до стіни з руками за спиною кожного разу при відкритті дверей камери. Комітет у доповіді Уряду України за наслідками візиту до України в 2020 році зазначив, що такі практики не є необхідними з погляду безпеки і ніяк не сприяють позитивним відносинам між персоналом та ув’язненими та закликав владу України негайно покласти край таким практикам. (CPT/Inf (2020) 40) пункт 46).

3. Порушення права на гідні умови тримання (стаття 25 Загальної декларації прав людини, частина 1 стаття 28 Конституції України)

3.1 Моніторинговою групою встановлено системні порушення, зокрема недостатній рівень природного та штучного освітлення у камерних приміщеннях та доступ засуджених до питної води. Так, під час спілкування засуджені повідомили, що вимушені вживати воду з централізованого водопостачання.

У камерах для тримання засуджених через надмірну заґратованість та нестачу природного освітлення постійно увімкнено загальне освітлення. Згідно з додатком Ж “Нормативні показники освітлення приміщень житлових будівель”, ДБН В.2.5-28:2018 “Природне і штучне освітлення”, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.10.2018 року №264, освітленість робочих поверхонь спальних, житлових кімнат має складати 150 Люкс.

У камері №3 ДІЗО зафіксовано 44,7 ЛЮКС штучного і 40,4 ЛЮКС природного освітлення; у камері №24 — 5,3 ЛЮКС штучного і 1,9 ЛЮКС — природного освітлення; у камерах для тримання засуджених довічно:№17 — 52,1 ЛЮКС штучного і 18,3 ЛЮКС природного освітлення; у камері №18 — 62 ЛЮКС штучного і 25 ЛЮКС природного освітлерння; у камері №19 — 41 ЛЮКС штучного і 11,4 — природного освітлення; у камері №25 — 63 ЛЮКС штучного і 34 ЛЮКС природного освітлення; у камері №33 — 52,5 ЛЮКС штучного  і 28,4 ЛЮКС природного освітлення; у камері 35 — 53,5 ЛЮКС штучного, 28,1 ЛЮКС природного освітлення; у камері №40 — 27,9 ЛЮКС штучного і 21,4 ЛЮКС природного освітлення; у камері №45 — 34,7 ЛЮКС штучного і 31,5 ЛЮКС природного освітлення; у камері №42— 57 ЛЮКС штучного і 21 ЛЮКС природного освітлення.

3.2 Обладнання дільниці ДІЗО не відповідає стандартам поводження з в’язнями та умовам їхнього утримання відповідно до їхніх потреб. Так, у порушення вимог Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення виправної колонії максимального рівня безпеки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), в дільниці відсутній ряд приміщень, а саме: кімната для приймання засуджених адміністрацією та медперсоналом (проводиться ремонт), кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; кімната для зберігання особистих речей засуджених; перукарня; приміщення для роздягання.

Відсутність зазначених приміщень та їхнього облаштування призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм. Так, неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку в приміщеннях, де утримуються засуджені, що погіршує загальну санітарну ситуацію в установі, а відсутня кімната для приймання засуджених медичним персоналом, внаслідок чого медичний огляд засуджених проводиться у камерних приміщеннях, свідчить про отримання співробітниками установи та іншими особами з-поміж засуджених конфіденційної інформації щодо стану здоров’я засуджених осіб в ході медичного огляду, маніпуляцій або процедур.

Зазначене порушує вимоги статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я та пункту 9 розділу І Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі.

3.3 Обладнання дільниці КДіР не відповідає стандартам поводження з в’язнями та умовам їхнього утримання відповідно до їхніх потреб. Так, у порушення вимог Норм забезпечення, в дільниці відсутній ряд приміщень, а саме: кімната для зберігання харчових продуктів; кімната для приймання їжі; кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; кімната для умивання, сушарка.

Відсутність зазначених приміщень призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм. У зв’язку з чим, продукти харчування можуть зберігатися при неналежних температурах, у вологих або забруднених приміщеннях, що сприяє їхньому швидкому псуванню, розвитку плісняви та розмноженню хвороботворних бактерій, а неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку в приміщеннях, де утримуються засуджені.

3.4 Прогулянкові дворики №№ 2,3,4 не обладнані достатнім укриттям від атмосферних опадів. Разом з тим, Комітет у другій Загальній доповіді зазначає, що щоденне перебування на свіжому повітрі повинне відбуватись на ділянці достатньої площі. Ділянка для прогулянок на свіжому повітрі має бути, наскільки це видається можливим, обладнана укриттям на випадок поганої погоди. (CPT/Inf (92) 3) пункт 48).

3.5 У порушення вимог пункту 4 розділу ХХІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5, (далі — ПВР) та пункту 3.19 розділу ІІІ Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 849/5 від 08.06.2021 року (далі — Положення), виконання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних правил належним чином не забезпечується. Санітарна обробка засуджених, які прибувають до установи, не здійснюється.

Так, під час спілкування з новоприбулими особами які перебували у дільниці КДіР, було встановлено, що зазначені засуджені прибули 29.10.2024 року, а відвідали лазню 01.11.2024 року. У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил у приміщенні лазні не дотримується право на приватність через відсутність шторок на душових перегородках.

3.6 Під час відвідування їдальні моніторинговою групою встановлено порушення вимог Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 року №2160/5 (далі — Положення про організацію продовольчого забезпечення).

Так, у порушення пункту 17 розділу V Положення про організацію продовольчого забезпечення, проби страв кожного приймання їжі не зберігаються протягом доби до закінчення аналогічного приймання їжі наступного дня. Зокрема у холодильнику була відсутня обідня проба від 05.11.2024 року. У порушення вимог Норм забезпечення в їдальні установи відсутня гардеробна, що призводить до того, що засуджені змушені приймати їжу у верхньому одязі.

4. Порушення права на повагу до приватного життя (стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод)

4.1 У камерних приміщеннях встановлено порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що не забезпечує право на повагу до приватного життя.

Так, у порушення правила 18.1 Європейських пенітенціарних правил, ліжка у деяких камерних приміщеннях розташовані впритул одне до одного, що не забезпечує ув’язненим особистого простору (камера №4 відділення №9; камера №25 ).

Санвузли у деяких камерах не містять достатніх перегородок або дверцят, які дозволяють усамітнитись, що порушує вимогу правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил.

Окремі камерні приміщення потребують проведення ремонтних робіт з заміною санітарно-технічного обладнання та електромережі.

4.2 У камерних приміщеннях №№1,2.3,4,5,6 дільниці ДІЗО встановлено, що санвузли не містять дверцят та достатніх перегородок, які дозволяють усамітнитись, що порушує вимогу правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил. Крім того, у камерному приміщенні №3 недостатнє природне освітлення, а ширина між стінами зазначеного камерного приміщення складає 1.4 м². У камерному приміщенні №5 ширина між стінами складає 1.9 м². та встановлено засоби для фіксації ліжок до стін.

Разом з тим, нормативно-правовими актами не передбачено закривання на замок відкидних ліжок у приміщеннях камерного типу, дисциплінарних ізоляторах, де засуджені відбувають стягнення.

Зазначене створює умови для можливих зловживань з боку працівників установи, оскільки засуджені можуть бути позбавлені можливості сидіти або лежати на ліжку протягом дня.

5. Порушення права на працю та захист від експлуатації (стаття 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 43 Конституції України)

У порушення статті 119 КВК України, статті 52 Кодексу законів про працю України та Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 07.03.2013 року №396/5, моніторинговою групою було встановлено, що тривалість робочого дня засуджених з господарського обслуговування в їдальні є більшою за 8 годин та сягає 10-14 годин на день, тобто понад 40 годин на тиждень, а робочий тиждень складає шість, а в окремих випадках сім днів.

Засуджені М. і Щ. працюють без оплати праці, роблять ремонтні роботи на території установи.

6. Порушення права на підтримання контактів із зовнішнім світом (стаття 110 Кримінально-виконавчого кодексу України)

Відповідно до Наказу Міністра юстиції від 19.10.2017 року №3233/5 Про затвердження Порядку організації надання засудженим доступу до глобальної мережі інтернет і Переліку вебсайтів, до яких дозволяється доступ засудженим, засуджені мають право отримувати інформацію серед іншого з вебсайтів політичних, громадських та релігійних організацій. Моніторами було встановлено, що засуджені не мають доступу до вебсайту Харківської правозахисної групи.

7. Інші порушення

7.1 Відповідно до службової документації, некомплект персоналу по установі складає 37 посад. Некомплект середнього та старшого начскладу — 4 посади. Некомплект рядового та молодшого начскладу — 32 посади. Некомплект вільнонайманих співробітників — 1 посада.

Водночас, у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році, Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою. Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації.

У зв’язку з чим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

7.2 Моніторинговою групою встановлено, що адміністрацією установи встановлюються штучні перешкоди для реалізації норм, що передбачають можливість заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, а також для застосування умовно-дострокового звільнення, що суперечить принципу поетапної реінтеграції засудженого в суспільство. Так, згідно з наданою інформацією, протягом 10 місяців 2024 року в установі проведено 29 засідань комісії щодо застосування до засуджених заохочувальних норм, які передбачені чинним законодавством.

Під дію ст. 81 КК України підпадало 9 засуджених, комісією установи розглянуто 9 матеріалів та усім засудженим відмовлено в направленні матеріалів в суд щодо умовно-дострокового звільнення, як таким, що не довели свого виправлення.

Під дію ст. 82 КК України підпадало 15 засуджених (з них 7 засуджених до довічного позбавлення волі та 1 засуджений, якому призначено покарання в колонії максимального рівня безпеки, приміщення камерного типу), комісією розглянуто 15 матеріалів, один засуджений звільнений на громадські роботи, решті засудженим відмовлено в направлення матеріалів в суд, як таким, що не стали на шлях виправлення.

Під дію ст. 101 КВК України підпадало 11 засуджених, комісією установи розглянуті матеріали на 11 засуджених, всім відмовлено в переведенні на інший рівень безпеки, як таким що не стали на шлях виправлення.

Під дію ст. 151-1 КВК України підпадало 12 засуджених, комісією установи розглянуті матеріали на 12 засуджених, двох засуджених переведено в багатомісні приміщення колонії максимального рівня безпеки, 10 засудженим відмовлено в застосуванні заохочувальної норми, як таким що не стають на шлях виправлення.

7.3 Засуджений С. утримується в ДПК, скаржиться на порушення його права на освіту. Засуджений має намір отримувати навчання через онлайн курси, але зі слів засудженого, адміністрація установи не може забезпечити для нього охорону і вивід в кімнату для навчань.

У камері №8 для тримання засуджених довічно (багатомісна камера), утримуються 10 осіб. Відсутній холодильник, засуджені вживають воду з централізованого водопостачання, відсутній телевізор і радіо точка. Засуджені позбавлені можливості отримувати інформацію.

Отримані скарги від засуджених щодо безпідставного тримання в ДПК і без можливості переведення засуджених в загальні приміщення.

Ряд засуджених скаржилися на необґрунтовані обмеження через перебування на оперативно-профілактичному обліку. Моніторинговою групою були досліджені декілька кейсів засуджених до довічного позбавлення волі, що перебувають на профілактичному обліку.

Наприклад, засуджений І. перебуває на обліку, як схильний до втечі з 2002 року, відповідно під час виводу з камери до нього застосовуються кайданки. Він був поставлений на облік, як схильний до втечі під час досудового слідства. У матеріалах особової справи засудженого не міститься інформації про перегляд рішення щодо застосування профілактичного обліку і доцільність застосування обмежень для засудженого через загрозу втечі.

7.4 Згідно з пунктом 1 розділу XVIII ПВР у виправних колоніях максимального рівня безпеки роботи з господарського обслуговування виконуються засудженими, які згідно зі статтею 89 Кримінально-виконавчого кодексу України направлені зі слідчого ізолятора для виконання таких робіт. Засуджені, призначені для виконання робіт з господарського обслуговування, формуються в одне відділення соціально-психологічної служби. Їхні обов’язки визначає начальник установи виконання покарань. Таким засудженим оформлюються санітарні книжки з відміткою про проходження медичного огляду.

Згідно з пунктом 7 глави III розділу II “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерством охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок), засуджені, які працюють на об’єктах харчування (крім робіт, пов’язаних з посадами продавців, завідувачів продовольчих та речових складів, комірників) та переробної промисловості, у будинках дитини, закладах загальної середньої освіти, підрозділах з професійної підготовки у спеціальних виховних колоніях, медичних частинах (фельдшерських пунктах) та лікарняних закладах ДКВС (крім робіт, пов’язаних із наданням медичної допомоги), пральнях, лазнях, кімнатах для тривалих побачень, гуртожитках, клубах, на об’єктах водозабезпечення та каналізації, дільницях розведення i вирощування тварин, проходять обов’язкові попередні та профілактичні медичні огляди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року №559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок”, на кожного засудженого зазначеної категорії заводиться форма первинної облікової документації № 1-ОМК “Особиста медична книжка”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 лютого 2013 року №150, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2013 року за №662/23194.

Разом з тим, моніторинговій групі було надано підроблені особисті медичні книжки форми № 1-ОМК оформлені на засуджених з-поміж господарського обслуговування, до яких були внесені відомості щодо проходження медичних оглядів у медичній частині № 58 філії державної установи Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України в Хмельницькій області з відповідним відтиском печатки медичної частини №58, Державної установи “Замкова виправна колонія №58” та фотокарткою.

Разом з тим, особиста медична книжка форми №1-ОМК, форма та зміст якої встановлена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 року №150, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2013 року за №662/23194, є офіційним документом, який видається установою, яка має право видавати такий документ (яка має ліцензію на медичну практику та акредитаційний сертифікат), а саме, закладом охорони здоров’я, де проводиться медичний огляд, і який надає право допуску до роботи працівникам окремих професій, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб.

Державна установа “Замкова виправна колонія №58” та медична частина №58 філії державної установи Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України в Хмельницькій області до таких закладів не відноситься.

Засуджений, що роздає їжу — без фартуха і без перчаток.

Медична частина № 58 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Хмельницькій області

Завідувач медичної частини № 58 філії державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Хмельницькій області (далі — медична частина) — Бондар Василь Васильович.

Під час відвідування моніторинговою групою вивчено медичну документацію, оглянуті приміщення медичної частини на їхню відповідність до вимог законодавства України та міжнародних стандартів та були виявлені недоліки в роботі медичної частини:

1. Згідно з пунктом 2, пункту 3 глави III розділу II “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі” затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерством охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок), у профілактичному медичному огляді обов’язково беруть участь лікар-терапевт (або лікар загальної практики — сімейний лікар), лікар-психіатр, лікар-стоматолог.

Разом з тим, у медичній частині штатним розписом не передбачена посада лікаря-психіатра, що свідчить про неповноту проведення медичного первинного та профілактичного огляду у зв’язку з чим засуджені та ув’язнені не отримують належну медичну допомогу.

Зазначене порушує пункт 38 рекомендацій Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (CPT/Inf (93) 12-part) (далі — Комітет), де зазначено, що медичні служби в місцях позбавлення волі повинні бути в змозі забезпечити медичну допомогу та лікування, а також відповідну дієту, фізіотерапію, реабілітацію чи будь-який інший спеціальний догляд на такому ж рівні, який пропонується пацієнтам в цивільних медичних закладах. Повинна бути передбачена забезпеченість лікарським, допоміжним медичним і технічним персоналом, а також бути надані відповідні приміщення, обладнання і устаткування.

2. У порушення вимог підпункту 5 пункту 5 розділу ІІ Порядку на одного пацієнта, який перебував в палаті для стаціонарних хворих медичної частини, не заведена форма первинної облікової документації № 003/о “Медична карта стаціонарного хворого”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110, до якої повинні вноситись усі дані щодо лікування та діагностики в стаціонарі медичної частини, у тому числі ті, що отримані під час обстеження хворого засудженого, з листом призначень.

3. У порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003-6/о “Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення i на присутність або участь учасників освітнього процесу”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110, встановлено відсутність підписаної у пацієнта, який перебував у стаціонарі медичної частини, інформованої добровільної згоди на проведення діагностики та лікування. Зазначене може свідчити про відсутність добровільної згоди пацієнта для застосування щодо них методів діагностики, профілактики та лікування, що є порушенням статті 43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” та пункту 47 рекомендацій Комітету (CPT/Inf (93) 12-part).

4. До моніторингової групи звернувся засуджений Х., якому встановлено діагноз “Хронічна флегмона лівого передпліччя, норицева форма. В’ялозаживаючі рани с/з лівого передпліччя. Фіброзно-ішемічна невропатія згиначів, згинальна контрактура лівої кісті, погіршення стану та який потребував оперативного втручання”.

Під час візиту було розв’язано питання про його госпіталізацію до хірургічного відділення Шепетівської багатопрофільної лікарні № 98 філії ДУ “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Хмельницькій області.

5. У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200.

Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо.

Таким чином дані особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їхнє право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

Разом з тим, Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи є можливістю розв’язувати проблему, пов’язану з наркотиками, і тому важливо, щоб відповідна допомога була запропонована всім зацікавленим особам, отже, в усіх установах має бути доступне відповідне медичне обслуговування.

Допомога, що пропонується таким особам, повинна бути різноманітною; програми замісної терапії для осіб з наркотичною залежністю повинні поєднуватися зі справжніми психо-соціальними та освітніми програмами для осіб з опіоїдною залежністю, які не в змозі припинити вживання наркотиків. Крім того, доступ до програм ЗПТ в установах повинен бути легкодоступним, а керувати ними повинні також пенітенціарні лікарі, які повинні пройти спеціальну підготовку з питань, пов’язаних із вживанням наркотиків. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 86).

6. Під час перевірки дільниці ДІЗО моніторами було встановлено , що при поміщенні засудженого в дисциплінарний ізолятор практикується долучення до справи медичної довідки, яка містить стан здоров’я і згідно з висновком якої засуджений за станом здоров’я в ДІЗО, ПКТ, КАРЦЕРІ утримуватися може. Виявлені факти, засвідчують, що працівники установи володіють конфіденційною інформацією щодо стану здоров’я засуджених осіб, які перебувають в дільниці ДІЗО.

Зазначене порушує вимоги статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я. Разом з тим, Комітет неодноразово підкреслював, що зобов’язання пенітенціарних лікарів засвідчувати придатність засуджених до відбування дисциплінарного стягнення навряд чи сприятиме розвитку позитивних відносин між лікарем і пацієнтом. В принципі, медичний персонал ніколи не повинен брати участь у будь-якій частині процесу прийняття рішення про застосування будь-якого виду одиночного тримання, окрім випадків, коли цей захід застосовується за медичними показаннями.

З іншого боку, медичний персонал повинен бути дуже уважним до стану засуджених, які перебувають в одиночному триманні. Медичний персонал повинен бути негайно поінформований про кожне таке поміщення і повинен відвідувати засудженого невідкладно після поміщення, а потім регулярно, не рідше одного разу на день, і надавати йому оперативну медичну допомогу та лікування в разі потреби. Медичний персонал повинен повідомляти адміністрацію установи, якщо здоров’я засудженого піддається серйозній загрозі через одиночного тримання. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 104).

На додаток, зазначене суперечить п. 43.2 та п. 43.3 Європейських в’язничних правил.

7. У порушення пункту 37 Постанови кабінету міністрів України № 285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”, у медичній частині відсутній документ, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

8. Диспансерний нагляд здійснюється за 10 особами які мають інвалідність. Із них I гр. — 0 осіб Ⅱ гр. — 0 осіб; Ⅲ гр. — 10 осіб. Разом з тим, у порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм, що спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

Під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що не всі особи з інвалідністю мають індивідуальні програми реабілітації (далі — ІПР). Крім того, не виконуються рекомендації ІПР у зв’язку з чим вони не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

9. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”, в медичній частині не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю (відсутні пандуси, поручні тощо). Так, доступ особам, які мають обмежені фізичні можливості ускладнений у зв’язку з тим, що кабінети лікарів та палати у медичній частині знаходяться на другому поверсі будівлі.

10. Відповідно до вимог пункту 7 частини 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року №1394 “Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році”, НСЗУ оплачує медичні послуги, які надаються за направленнями в паперовій формі пацієнтів, які утримуються в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, до забезпечення створення закладами охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби технічної можливості виписувати електронні направлення.

Проте, через відсутність у засуджених осіб укладених декларацій з лікарем первинної медичної допомоги вони не мають можливості отримати необхідні медичні послуги за кошти НСЗУ, що призводить до порушення вимог абзаців 4 та 5 статті 4 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

11. Під час перевірки справності дефібрилятора було встановлено, що термін придатності електродів минув. Разом з тим, Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню рекомендував, щоб медичні служби в усіх відвіданих в’язницях (і всіх інших пенітенціарних установах в Україні) були оснащені обладнанням для порятунку життя лікарями (Доповідь Комітету за результатами візиту в Україну у 2017році, (CPT/Inf (2018) 41) пункт 87).

12. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини позбавлений можливості здійснювати запити на телемедичне консультування та отримувати консультацію для надання медичної допомоги засудженим особам з технічних причин.

13. У порушення п.6 глави 3 розділу II Порядку “Журнал обліку результатів проходження профілактичного медичного огляду”, форма якого наведена в додатку 4 до Порядку, не ведеться з 25.04.2024 року, про що свідчить відповідний запис.

14. У порушення вимог Норми належності постільних речей, спеціального одягу та спеціального взуття (інвентарне майно) для засуджених, які проходять лікування у лікувально-профілактичних закладах, закладах на правах лікувальних та в медичних частинах при установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом МЮУ від 20.02.2012 року №280/5, засуджені особи не отримують госпітальне майно (костюм, халат та туфлі госпітальні). Засуджені перебувають у стаціонарі у повсякденному одязі, іноді зі своєю постільною білизною.

Деякі приміщення потребують проведення ремонтних робіт з заміною санітарно-технічного обладнання. Подушки та матраци потребують заміни. Разом з тим, Комітет зазначає, що на медичні служби в місцях позбавлення волі (які взаємодіють в разі потреби з іншими властями) покладено обов’язок контролювати організацію харчування (кількість, якість, приготування та розподіл їжі) і дотримання умов гігієни (чистота одягу і постільної білизни; доступ до кранів з проточною водою; сантехнічне обладнання), а також слідкувати за опаленням, освітленням та вентиляцією камер пункту (CPT/Inf(93)12-part) пункт 53).

15. У порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, у лікарні відсутній дентальний рентген апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги.

16. У порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417 (далі — Правила пожежної безпеки), приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації. Крім того, в порушення вимог пункту 1.18 розділу ІV Правил пожежної безпеки, персоналом медичної частини допускається використання в службових приміщеннях саморобного електронагрівального обладнання. Зазначені порушення можуть призвести до виникнення пожежі та становить загрозу для життя та здоров’я засуджених, що перебувають у стаціонарі та персоналу медичної частини.

17. Приміщення кабінету лікарів та рентген-кабінету не забезпечені вогнегасниками, що є порушенням вимог п. 3.6 глави 3 розділу V Правил та порушенням п. 10.18. глави 10 Державні санітарні правила і норми “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур” затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.06.2007 року №294, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2007 року за №1256/14523.

18. У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил санвузол в палатах для соматичних хворих та ізоляторах для інфекційних хворих не обладнані дверцятами, у зв’язку з чим не дотримується право засуджених на приватність.

19. У порушення пункту 8 глави 5 розділу 2 Порядку в стаціонарі відсутній ізолятор для осіб з розладами психіки для засуджених, які становлять небезпеку для оточення.

Рекомендації:

1. Припинити практику перешкоджання діяльності помічників народних депутатів під час дій моніторингових візитів;
2. Вжити заходів щодо усунення встановлених порушень щодо умов тримання засуджених;
3. Опрацювати питання щодо дотримання встановленої норми площі з розрахунку на одного засудженого згідно з вимогами національного законодавства;
4. Провести службову перевірку за фактом внесення недостовірних відомостей до Актів вимірювання площі приміщень;
5. Припинити практику безпідставного одиночного тримання засуджених довічно;
6. Забезпечити засуджених питною водою;
7. Припинити практику примусу до публічного прибирання дільниці КДіР;
8. Забезпечити належне освітлення житлових приміщень;
9. Вжити заходів щодо припинення практики допущення сегрегації, стигматизації та дискримінації засуджених;
10. Забезпечити ДІЗО необхідними приміщеннями;
11. Забезпечити санітарні вузли в камерах ДІЗО дверцятами;
12. Прибрати засоби фіксації (закривання) ліжок в ДІЗО;
13. Припинити практику розголошення конфіденційної інформації в поіменних картах засуджених довічно;
14. Припинити практику змушувати засуджених стояти обличчям до стіни і руки назад під час відкриття камер;
15. Забезпечити дільницю КДіР необхідними приміщеннями;
16. Припинити практику розташування ліжок впритул;
17. Запровадити позакамерні заходи для засуджених довічно;
18. Забезпечити прогулянкові дворики належним укриттям від опадів;
19. Забезпечити приміщення лазні шторами;
20. Припинити практику порушення права на працю;
21. Забезпечити доступ засудженим до вебсайтів громадських правозахисних організацій;
22. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у медичній частині№ 58 філії державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Хмельницькій області;
23. Забезпечити штат медичної частини лікарями-спеціалістами відповідно до потреб;
24. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 та інших нормативно-правових актів;
25. Виконати вимоги пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”;
26. Забезпечити проведення індивідуальної реабілітації осіб, які її потребують;
27. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”;
28. Забезпечити надання належної психіатричної медичної допомоги відповідно до Закону України “Про психіатричну допомогу”;
29. Припинити практику посвідчування лікарями стану здоров’я засуджених та ув’язнених при поміщенні їх в дільницю ДІЗО/ПКТ;
30. Забезпечити засуджених осіб угодами з лікарями, які надають первинну медичну допомогу в закладах охорони здоров’я Міністерства охорони здоров’я України;
31. Забезпечити проведення належного обліку профілактичного огляду;
32. Забезпечити проведення належного медичного огляду осіб, які працюють з харчовою продукцією та видачу особистих медичних книжок;
33. Забезпечити вогнегасником приміщення рентгенкабінету;
34. Забезпечити медичну частину госпітальним майном (костюм, халат та капці госпітальні);
35. Обладнати протипожежну систему відповідно до встановлених вимог;
36. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення запитів лікарями на телемедичне консультування;
37. Забезпечити можливість отримання замісної підтримувальної терапії на підставі діагнозу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів;
38. Провести заміну накладок до зовнішнього автоматичного дефібрилятора.