Хенде хох! Історії людей, які позбулися і грошей, і автомобілів

Акціями позичальників, які через інфляцію неспроможні оплачувати рахунки, в Україні нікого не здивуєш. Однак історії клієнтів українських дочок Порше Банку – ТОВ «Порше мобіліті» та «Порше лізинг Україна» (Porsche Finance Group), – які брали кредити на купівлю автомобілів Фольксваген та Ауді, особливі. І не тільки тому, що додають вітчизняного присмаку світовому скандалу виробника Фольксвагенів.

 На відміну від учасників Кредитного майдану, позичальники Порше брали кредити у гривні, а от сплачувати більшу частину рахунку доводиться у прив’язці до курсу долару.

Ознайомившись із сотнями судових рішень та історій людей, які позбулися і грошей, і автомобілів, можемо допустити, що маємо справу із ознаками зловживання правом. Воно можливе завдяки дірявому законодавству та стрункій схемі вилучення автівок боржників із повторним їх продажем. На ній і зупинимось.

Як виникає заборгованість, якої не могло бути, адже кредит брався у гривні?

З 2011 року закон України «Про захист прав споживачів» прямо забороняє надавати або отримувати споживчі кредити в іноземній валюті.

Цивільний кодекс також встановлює: зобов язання має бути виражене у гривні, однак допускає, що сторони договору можуть встановити грошовий еквівалент у іноземній валюті за офіційним курсом. Що й було зазначено пунктом 1.3.1 у додатку до кредитних договорів компаній Porsche Finance Group.

Відтак з минулого року рахунки позичальникам на щомісячні виплати зросли у рази. Причому, як стверджують позичальники, платіж за тіло кредиту їм обраховували за курсом долару на момент взяття кредиту, а от відсотки за його користування і додатковий кредит (на страхування) – за все зростаючим курсом комерційного банку.

Володимир Єрошов, позичальник:

«Когда я заключал договор, мне сказали: «Читайте первую страничку, там 93 тысячи гривен». А курс доллара указан, как мне сказали, поскольку компания иностранная, на момент покупки курс немного меняется — 8,14 — 8,15 за гривню – поэтому и в гривне немного меняется. Соответственно, когда начали такие большие счета приходить, я был с этим не согласен, подал в суд. В первой инстанции я проиграл, во второй инстанции я выиграл частично. Признали, что кредитный договор у меня все-таки в гривне и пункт 1.3.1 не действительным».

Судяться сторони з перемінним успіхом: якщо суд бере до уваги закон «Про захист прав споживачів» – виграє позичальник, а якщо норми Цивільного кодексу – то кредитор. І так буде, аж поки законодавець не прибере це, свого роду, дишло.

Дончанин Микола Головко брав у кредит на купівлю автівки і страхування 270 тисяч гривень. Ріст платежів, а відтак, і заборгованості співпав із початком війни на Донбасі, яка зупинила і бізнес Миколи — його тротуарна плитка вже нікого не цікавила і він просив надати кредитні канікули, поки ситуація не стабілізується. Рахунки виглядали космічно, каже Микола: крок у щомісячних вимогах дострокового погашення кредиту сягав 100 тисяч гривень.

Микола Головко, позичальник «Порше мобіліті»:

«Где-то начиная с августа я начинал прозванивать, объяснять ситуацию, хотя уже где-то в апреле-мае мы имели уже «ДНР» на своей территории, висели флаги, волнения в городе, на «референдуме» погибли несколько человек. Мой бизнес завязан на строительстве и в этот период люди не строились. До августа тянули, платили, лишь бы не наступить на эти штрафные санкции».

Взагалі-то держава спробувала подбати про те, аби її громадяни із зони АТО були звільнені від штрафів і пені за кредитними зобов язаннями. Закон «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлює мораторій на їх нарахування мешканцям або вимушеним переселенцям із населених пунктів, перелік яких встановлює уряд. І Кабмін такий перелік встановив, але вже за 5 днів дію постанови призупинив, пробивши в законі дірку і позбавивши громадян із зони АТО його захисту.

Володимир Яковлєв – директор і власник підприємства, яке 2011 року за договором фінансового лізингу придбало Ауді А5, що коштувала 48 тисяч доларів. На сьогодні підприємство виплатило уже 63 тисячі доларів, з яких понад 42 тисячі – на погашення тіла кредиту. А машину, вважає Володимир, арештували через заборгованість, що була створена штучно.

Володимир Яковлєв, власник підприємства-позичальника:

«Задолженность в 16 тысяч гривен выглядит смехотворно, по сравнению с теми цифрами, которые мы уже заплатили. Фактически, мы выплатили полностью машину, но был создан повод смехотворный, из-за которого ее изъяли. Нам выставляли дополнительные юридические услуги каждый месяц. И когда мы делали платежи, сначала списывались расходы на юруслуги, а потом — тело кредита, проценты. Это грубейшее нарушение законодательства, в котором прописан четкий порядок списания обязательств».

Отже, наступний етап — стягнення заборгованості через примусове вилучення куплених у кредит автомобілів. Закон дозволяє це робити без судового рішення — через накладення виконавчого напису нотаріусом. Але тільки у випадку безспірності заборгованості. Наші співрозмовники — позичальники «Порше мобіліті» та «Порше лізінг Україна», стверджують, що у їхніх випадках заборгованість була спірною, однак не перевірялась нотаріусом.

Як виглядає із судових рішень, компанії Porsche Finance Group у цих справах користується послугами усього кількох нотаріусів. Приміром, на рахунку київського нотаріуса Андрія Хижняка – сотні таких виконавчих написів. Він відмовляється впустити нас до своєї контори і давати інтерв’ю: «Я не хочу. У вас настрій, я відчуваю, що я буду «чорний нотаріус». Хоч так, хоч так».

Згодом нотаріус все ж виходить, однак говорити на камеру відмовляється. Тож відповідь на ключове питання – чи удостовірився він у безспірності заборгованості, перед тим як накласти, за його ж словами, 300 написів, подаємо з телефонної розмови.

Андрій Хижняк, приватний нотаріус:

«Нотаріус перевіряє безспірність виключно за наявності документів. І він не зобов’язаний навітьбрати калькулятор і перераховувати ті циферки, які там зазначені. Ви просто не відчуваєте цієї тонкості..

— Суди, які зараз приймають рішення на користь позивачів…

— Вони неправильні, вони скасовуються.

— Чому ж, деякі уже вступили в силу.

— Деякі вступили в силу, але ще раз кажу: нотаріус..навіть не нотаріус…Ну вступило в силу, що далі? Набуло воно чинності? …Я вам скажу так, Валентино: взяв кредит – будь ласкавий його поверни, і не роби людей винними в тому, що ти не думав головою перед тим, коли ти читав чи хотів в лапках бути крутим.

Другий елемент ймовірної схеми: боржники не повинні навіть здогадуватись про те, про нотаріус уже вчинив виконавчий напис. Про його існування вони дізнаються лише тоді, коли автомобіль будуть вилучати інспектори ДАІ чи колектори.

Маліка Каркадим, позичальниця

«В один прекрасный момент я уехала в командировку и мне звонят и говорят – машину нашу арестовали. За рулем был мой сын. Исполнитель говорит, что машина арестована, потому что произведена была надпись нотариальная, о которой я ни сном, ни духом!»

Тетяна Кравцова, позичальниця

«О том, что у меня машина в розыске, я узнала совершенно случайно. Выглянув в окно, я увидела, что мою машину окружили неизвестные мне машины (колекторів – ред.). Тогда я узнала, что моя машина находится в розыске и существует виконавчий напис. Когда мы начали судиться против этого напису, уже третье заседание проходит и оказывается, что нотариуса, который выдал нотариальный напис, мы просто не можем найти. И суд, и сами представители Порше просто не знают, где он сейчас находится».

Наступна деталь, без якої схема не могла б спрацювати – відсутність повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення заборгованості.

Отримавши нотаріальний напис на стягнення заборгованості, кредитор звертається в орган Державної виконавчої служби не за місцем проживання боржника, за яким щомісяця виставляє рахунки, а якось навмання. У випадку підприємства Володимира Яковлєва, що мешкає в Одесі, це була Буча Київської області, а Миколи Головка з Красноармійська – чомусь Кременчук, що на Полтавщині. Обидва запевняють, що ніколи не жили і навіть не бували у цих містах, нерухомості там також не мають і про відкриття виконавчого провадження їм не повідомляли.

Микола Головко допускає, що це – одна із ланок змови: «Чтобы я не успел доехать быстрее, чем доедут люди из Киева, и перепишут автомобиль на себя».

Що відбувається з вилученими автівками потому? Вони продаються повторно. На прикладі Володимира Яковлєва, можемо бачити, що для кредитора такий фінал історії може бути дуже вигідним.

Отже, Ауді А 5 на момент підписання договору коштувала 48 тисяч доларів, за неї, з відсотками, було уже заплачено 63 тисячі доларів. Після повернення її продали з аукціону, за словами Володимира , не менш ніж за 30 тисяч доларів, бо незабаром її продавали іще раз – за 32 тисячі. Але «Порше лізинг Україна» по всьому через суд вимагає за свої збитки ще 350 тисяч гривень.

Володимир Яковлєв, власник підприємства-позичальника

«Мы видим идеальную схему получения сверхприбыли. Первое. На этапе практически выплаченного кредита создается искусственная задолженность, второе — изымается автомобиль. Третье – автомобиль реализуется на вторичном рынке. И четвертое, выставляется иск за упущенную выгоду. В моем конкретном случае эта цифра составила 1 миллион гривен».

За тиждень до виходу програми Слідство.інфо звернулось до керівництва Porsche Finance Group з проханням про інтерв’ю, однак її очільник Андреас Целлер повідомив листом, що надати відео коментар не може через напружений графік. Натомість пан Целлер запропонував оперативно надати письмові відповіді на питання, якщо нас влаштує такий формат. Питання ми відіслали, однак на момент здачі програми до ефіру відповіді не отримали. Ми спрямували пану Целлеру ще одного листа – з проханням все-таки скористатися завчасно наданим правом на відповідь, аби опублікувати її, принаймні, в друкованій версії матеріалу. Нижче ми подаємо отриманий лист за підписом директора ТОВ «Порше лізинг Україна» Андреаса Целлера повністю. Але, щоб наш читач оцінив повноту відповідей, наведемо і наші питання:

1. Щодо незрозумілого позичальникам принципу нарахування платежів за кредитами ТОВ «Порше мобіліті» на придбання автомобілів: чому виплати на тіло кредиту і на відсотки за його користування розраховуються за різними курсами долару?

2. Окремі позичальники ТОВ «Порше мобіліті» та «Порше лізинг Україна» стверджують, що кредитор скористався правом звернення до нотаріуса за виконавчим написом на стягнення заборгованості попри те, що вона не була безспірною. Яким документом вказані ТОВ підтверджують безспірність заборгованості при зверненні до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису?

3. У низці випадків маємо документальне підтвердження того, що, отримавши виконавчі написи на стягнення заборгованості, ТОВ «Порше мобіліті» та «Порше лізинг Україна», спрямовували їх для відкриття виконавчих проваджень до органів Державної виконавчої служби не за місцем проживання боржників, а в інші регіони країни. Поясніть, будь ласка, логіку таких дій на прикладі позичальників Миколи Головка та ТОВ «Мебельбан». А саме: чим підтверджується місцезнаходження даних позичальників чи їхнього майна у містах Кременчук (Миколи Головка) та Буча (ТОВ «Мебельбан»)?

4. Скільки автомобілів, придбаних громадянами за договорами кредиту та фінансового лізингу з, відповідно, ТОВ «Порше мобіліті» та «Порше лізинг Україна», було повернуто примусово шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса упродовж 2014-2015 років?

 

 

Автор:Валентина Самар, Кримський Центр журналістських розслідувань для проекту «Слідство.Інфо»

Читайте также: