9 причин припинити сумніватись і зробити щеплення від COVID-19

1 листопада блогерка Лілія Багірова випустила відеоінтерв’ю з лікарями, адвокатами й однією народною депутаткою про «всі “за” й “проти” вакцинації». Інтерв’ю тривалістю понад 3 години мало дати відповіді на всі питання щодо вакцинації від COVID-19, які хвилюють українців. Попри чималу кількість спікерів, сформувати об’єктивну картину про щеплення не вдалося: у відео переважали негативні конотації та заяви «проти» щеплень, зазначає видання VoxCheck.

У дослідженні 2019 року вчені з Амстердамського університету та Університету Люцерна довели: в пошуку інформації про вакцинацію та інші питання охорони здоров’я люди вдаються до підтверджувального упередження. Це логічна помилка, через яку людям властиво шукати та вірити лише в ту інформацію, яка відповідає їхнім уже сформованим переконанням. Простіше кажучи, якщо людина не хоче робити щеплення, вона буде шукати лише аргументи «проти»; якщо людина хоче зробити щеплення — шукатиме лише аргументи «за».

Ми припускаємо, що аудиторія цього інтерв’ю також могла зробити цю логічну помилку й почути лише те, що хотіла почути. Тобто це відео могло налаштувати противників вакцинації ще більш категорично «проти», а у людей, які вагалися через страх та/чи брак достовірної інформації, викликати ще більше сумнівів та відтермінувати їхнє рішення про щеплення.

Тож у VoxCheck виділили 9 ключових питань, які обговорювали в інтерв’ю, і вирішили додати до них більше інформації, яку не згадали у відео, або вона прозвучала у хибному контексті. Ми не перевіряли заяви з медичної практики лікарів, адже єдине джерело озвучених прикладів — самі лікарі. Основна мета цього матеріалу — дати читачам більше науково обґрунтованої інформації для ухвалення рішення про вакцинацію.

Якщо більшість хворіє в легкій формі, то чому б не дати перехворіти всім, щоб виробити колективний імунітет?

Коротка відповідь. Тому що під час вироблення «колективного імунітету» багато людей помре, а медична система буде перевантажена хворими на ковід, через що не отримають допомогу люди з іншими хворобами. Крім того, оскільки на ковід хворіють повторно, дуже ймовірно, що «колективний імунітет» недосяжний. Останні дослідження показують, що навіть у тих, хто хворів легко, спостерігається довготривалий негативний вплив на здоров’я.

Контекст

Одна з гостей Лілії Багірової — народна депутатка фракції «Слуга народу» Єлізавета Богуцька, яка раніше писала, що для знищення коронавірусу потрібні лазня, алкоголь та секс.

Зважаючи на її коментарі у відео, здається, що депутатка досі скептично ставиться до небезпечності COVID-19, а тепер ще й заперечує необхідність вакцинуватися. Наприклад, на другій годині інтерв’ю Богуцька порушує питання про природний імунітет: «Чому ті, хто перехворів та мають власний природний імунітет, не вписуються у категорію тих, хто вакцинувався і кого зараз вписують у колективний імунітет? Ось колективний імунітет. Нам лікар Ляшко розповідає, що колективний імунітет — це має бути 80% вакцинованих. А чому туди не вписують тих, хто перехворів та має власний імунітет?»

• Небезпечний «слуга народу». 11 фейків та псевдонаукових теорій в одній розмові

Деякі інфіковані дійсно можуть переносити COVID-19 у легкій формі та безсимптомно. Однак якщо людина хворіла на легку форму або безсимптомно, то рівень її антитіл, ймовірно, буде низьким.

У більшості людей, які інфіковані вірусом SARS-CoV-2, імунна відповідь розвивається протягом кількох тижнів після зараження. Утім, ефективність та тривалість такого імунітету ще недостатньо досліджені. І зараження, і вакцини на клітинному рівні діють за схожим принципом. Різниця полягає в тому, що вакцинація лише симулює хворобу, в той час як природне зараження — це повноцінна хвороба, що може призвести до смерті.

ВООЗ визнає, що колективного імунітету від інфекційних захворювань можна досягнути й шляхом інфікування. Утім, в організації стверджують, що формування імунітету через вакцинацію є більш безпечним та етичним шляхом. Частку населення, яка має бути вакцинованою від COVID-19 для досягнення колективного імунітету, ВООЗ не називає.

Через скептицизм у ставленні до вакцин, появу нових штамів SARS-CoV-2, запізнілу вакцинацію дітей від COVID-19 досягнути колективного імунітету складно. Навіть після формування колективного імунітету COVID-19 не зникне: ймовірно, він перетвориться на більш безпечну та передбачувану хворобу на кшталт сезонного грипу, до якого населення буде готовим завдяки доступним лікам і вакцинам.

До того ж формування колективного імунітету природним шляхом призведе до збільшення показників госпіталізації та смертності, і, як наслідок, до перевантаження системи охорони здоров’я. Жодна вакцина не є на 100% ефективною, вакциновані — з куди меншим шансом — але можуть заразитися. Однак щеплення зменшує ризик важкого перебігу хвороби та госпіталізацій через неї.

Я перехворів на COVID-19, навіщо мені вакцинуватися?

Коротка відповідь. Антитіла від COVID-19 — не причина відмовлятися від вакцинації. Тривалість імунітету від перенесеного захворювання досі достеменно не вивчена, наявні (поодинокі) випадки повторного перенесення хвороби. А відповідно до рекомендацій українського МОЗу, щеплення від COVID-19 можна робити з 28-го дня після появи перших симптомів захворювання або після підтвердження діагнозу ПЛР-тестуванням.

Контекст

Після одужання від COVID-19 людина отримує певний імунітет. Однак якщо людина перехворіла в легкій чи безсимптомній формі, рівень антитіл може бути досить низьким. Поки недостатньо досліджень, аби визначити, як довго людина захищена від повторного захворювання після одужання від COVID-19. Однак імовірність заразитися повторно у невакцинованих людей удвічі вища, ніж у вакцинованих. Крім того, вакциновані люди переносять хворобу легше. Наприклад, менше 0,005% повністю вакцинованих американців захворіли на тяжку форму COVID-19, яка призвела до госпіталізації чи смерті.

Доктор Вільям Шаффнер (Dr. William Schaffner), фахівець із інфекційних захворювань в університеті Вандербілт у Теннессі, стверджує, що рекомендація вакцинуватися для людей, які вже перехворіли на COVID-19, базується на двох факторах. По-перше, рівень антитіл після вакцинації значно вище, ніж після зараження. Вищий рівень антитіл зазвичай забезпечує більш тривалий захист. По-друге, вищий рівень антитіл забезпечує кращий захист від деяких варіантів вірусу.

Отже, вакцинація забезпечує кращий та більш довготривалий захист, ніж набутий після одужання імунітет.

• Как Россия нагнетает антипрививочную истерию в Германии и Франции

Навіть міністр охорони здоров’я захворів після вакцинації. Тоді навіщо вона потрібна?

Коротка відповідь. Віктор Ляшко захворів через 13 днів після вакцинації, коли імунітет від вакцини ще не був сформований. Загалом вакцинація значно знижує ризик хвороби та смерті від неї, але не усуває його повністю.

Контекст

У відео Ліля Багірова зазначає: «Віктор Ляшко, ще будучи головним санітарним лікарем, стверджує, що вакцинація — це єдиний ефективний спосіб захистити себе від корони. Але сам занедужує відразу після щеплення й уточнює, що вакцина — зовсім не панацея, вона лише сприяє легкому перебігу хвороби». 

2 березня 2021 року Віктор Ляшко зробив перше щеплення вакциною Covishield. А 15 березня 2021 року він повідомив, що отримав позитивний тест на COVID-19. У дописі Віктор Ляшко також зазначив, що на момент захворювання імунітет від щеплення ще не був повністю сформований: минуло лише 13 діб після отримання вакцини. Тоді як після щеплення однією дозою цієї вакцини імунна система створює захист від вірусу через 22 дні, а для найкращого захисту потрібна друга доза. Ефективність одноразової стандартної дози Oxford-AstraZeneca з 22 по 90 день після вакцинації становить 76%.

Жодна вакцина не дає 100% захисту від хвороби. Проте коли в організмі вже є антитіла, при «зустрічі» з вірусом імунна система починає протидіяти йому швидше. Отже, хвороба протікає легше, часто взагалі без симптомів.

Від грипу не набагато менше смертей, ніж від COVID-19. Чому тоді не запроваджують локдаун через грип?

Коротка відповідь. Насправді смертей від COVID-19 набагато більше, ніж від більшості варіантів сезонного грипу. Смертність від коронавірусу (тобто кількість померлих серед тих, хто захворів) принаймні в 10 разів вища, ніж від грипу. До того ж COVID-19 набагато заразніший, ніж грип.

Контекст

Уже згадана Єлізавета Богуцька в інтерв’ю порівнює пандемію COVID-19 з пандеміями чуми та іспанки. Вона намагається довести, що люди «спокійно» перенесли ці пандемії без вакцинації. За логікою депутатки, без щеплень можна «пережити» і цю пандемію. «Є досить багато людей, які не заразяться. Є певні фактори, які говорять про те, що людина має якісь свої власні характеристики в організмі, які не дадуть їй заразитися. Ось усі заразяться, а він — ні. Ми знаємо, що були пандемії чуми, грипу іспанки. Але ж не 100% людей хворіли і тим більше померли. Але зобов’язують усіх вакцинуватися», — каже Богуцька. 

Звісно, не 100% людей хворіли на чуму чи іспанський грип та помирали від них. Утім, «чорна смерть» у XIV столітті вбила майже третину населення євразійського континенту. Чи хочемо ми такий самий результат? Навряд. До речі, під час пандемії іспанського грипу померло більше людей, ніж під час Першої світової війни.

По-друге, порівнювати пандемії минулих віків чи навіть початку нашої ери з сьогоденням недоречно. Розвиток науки та медицини дозволяє попереджати та зменшувати неконтрольоване поширення інфекцій та зберегти життя людей. Один зі способів контролю за поширенням вірусів — вакцинація.

Окрім цього, Богуцька порівнює кількість смертей від пневмоній внаслідок грипу та кількість смертей від коронавірусу. Логіка депутатки: кількість смертей не набагато менша, хоча жодного примусу до вакцинації від грипу немає. «Кількість смертей від пневмонії, яка з’явилася в результаті грипу або самостійно з’явилася, як вірусна або бактеріальна, кількість смертей не набагато менша, ніж кількість смертей від ковіду. Але чомусь у нас до цього ніколи не було таких захисних заходів. Пропонувалася вакцинація, але вона не була обов’язковою, вона не була насильницькою, хоча за своїм характером захворювання пневмонія після грипу і самостійна пневмонія протікає досить важко». 

По-перше, вакцинація від COVID-19 в Україні не є ні насильницькою, ні примусовою. Обов’язкова вона лише для освітян та чиновників. Водночас практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) показує, що у випадку поширення інфекційних хвороб захист від них — зокрема вакцинація — є не особистим, а суспільним інтересом. «Мінімальне обмеження людини у вигляді обов’язкової вакцинації за умови відсутності протипоказань є прийнятним. Це захист суспільного інтересу та прав інших громадян на життя», — йдеться у матеріалі «Спілки мертвих адвокатів» щодо практики ЄСПЛ за останні 40 років у питаннях обов’язкової вакцинації.

По-друге, кількість смертей від коронавірусу у рази більша, ніж від грипу та пневмоній. Дані інституту Джонса Хопкінса свідчать, що смертність від COVID-19 може бути принаймні вдесятеро вищою, ніж від грипу.

Кількість смертей від грипу, як і захворюваність на нього, могла зменшитися порівняно з попередніми роками зокрема завдяки обмежувальним заходам. Це підтверджує дослідження, проведене у США, Чилі, Південній Африці та Австралії, де частка позитивних тестів на наявність вірусу грипу серед людей, які зверталися за медичною допомогою, знизилася з 20% до 2,3%. Однак Держстат надає дані про кількість померлих у розрізі за причинами смерті лише з 2020 року.

Вакцини досі не пройшли всі етапи випробувань. Над нами проводять експеримент?

Коротка відповідь. Насправді всі вакцини, рекомендовані ВООЗ, пройшли всі три етапи клінічних випробувань наприкінці 2020 або на початку 2021 року. Це стосується усіх вакцин, що використовуються в Україні.

• Ляшко: «антивакцинаторский» дух очень быстро пропадает в реанимациях

Контекст

«Як нам усім відомо, жодна вакцина не пройшла всі три стадії клінічних випробувань. Тому побічні ефекти та проблеми з кожною з вакцин виявляли вже внаслідок вакцинації громадян», — коментує у відео Лілія Багірова.

Насправді вакцини, якими проводили щеплення в Україні, пройшли всі етапи клінічних випробувань.

Компанії Pfizer та BioNTech (США та Німеччина) закінчили третій етап випробувань і заявили про 90% ефективність вакцини ще в жовтні 2020 року. У третьому етапі клінічних випробувань цієї вакцини взяли участь понад 40 тис. волонтерів. У листопаді 2020 року Moderna заявила про 95% ефективність своєї вакцини, у третьому етапі клінічних випробувань цієї вакцини взяли участь понад 30 тис. волонтерів.

Третю фазу випробувань AstraZeneca у США завершили в березні 2021 року. Проміжні результати показали, що вакцина на 79% ефективна в запобіганні симптоматичному перебігу COVID-19 та на 100% захищає від важкого перебігу хвороби та госпіталізації. Проміжні результати третьої фази випробувань вакцини CoronaVac опублікували в липні 2021 року. Вони показали, що CoronaVac забезпечує 83,5% захист від симптоматичного COVID-19.

мРНК-вакцина змінить моє ДНК?

Коротка відповідь. Ні. Як і будь-яка інша вакцина, вона лише «навчить» вашу імунну систему розпізнавати й атакувати вірус.

Контекст

Лікар–інфекціоніст Євген Дубровський в інтерв’ю стверджує, що вакцина впливає на ДНК людини. «Це генна вакцина, яка потрапляє в наш організм та дає сигнал, що потрібно синтезувати білки віруса. Звичайно, вона впливає: викликає синтез білка. Нам же не вводиться з генними вакцинами білок, нам вводиться інформація про це, щоб ми почали синтезувати цей білок самі». До слова, 2 листопада Дубровський у Facebook повідомив, що його звільнили з Київської міської клінічної лікарні №4.

Йдеться про мРНК-вакцини від COVID-19 — препарати від Pfizer-BioNTech та Moderna. Принцип їхньої дії спікер описав коректно. мРНК-вакцини вчать клітини нашого тіла виробляти білок, який викликає імунну відповідь в організмі. У випадку коронавірусу це спайк-білок із його поверхні.

Однак мРНК-вакцина не може впливати на ДНК-людини. Молекули мРНК, які вводяться вакциною, не здатні проникати в ядро ​​клітини, де міститься ДНК людини. мРНК потрапляє в цитоплазму клітини та «дає інструкції» рибосомам — органелам, які «плавають» у цитоплазмі — виробляти білок аналогічний тому, що у віруса. Коли клітини організму виробляють ці білки, імунна система вчиться їх розпізнавати та атакувати.

Здається, «побічка» від вакцин серйозніша, ніж від коронавірусу: міокардити, тромбози… То може краще перехворіти, ніж «колотися»?

Коротка відповідь. Ні. Побічні ефекти від вакцин справді можуть бути, але серйозні наслідки трапляються надзвичайно рідко: це один випадок на 10 тисяч вакцинованих або менше. Тоді як смерть від коронавірусу настає в середньому у 1,5-2% випадків: це 150-200 смертей на 10 тисяч хворих. Після щеплення людина 30 хвилин перебуває під наглядом лікарів, щоб отримати допомогу, якщо з’являться побічні ефекти.

Контекст

У паузах між інтерв’ю Лілія Багірова говорить: «Подейкують, що дуже багато людей після вакцинації потрапляють із серйозними захворюваннями серця до кардіологічних відділень». На це лікар-інфекціоніст Сергій Дубровський відповідає: «Чотири країни офіційно призупинили вакцинацію Модерною. Це Ісландія, Швеція, Данія та Фінляндія. Припинили вакцинацію Модерною, тому що вони побачили, що відсоток міокардитів, гострої поразки серця в молодих людей після вакцинації не такий маленький, як це здається».

Пізніше вже в іншій вставці Багірова додасть: «AstraZeneca викликає тромбоз, і від неї відмовилися Швеція, Словенія, Латвія, Німеччина, Франція, Італія, Данія та Норвегія».

Про відмову чотирьох країн використовувати вакцину від компанії Moderna для вакцинації молоді — правда. Натомість не вся інформація Багірової про вакцину від компанії AstraZeneca коректна.

Що сталося?

У середині березня деякі європейські країни призупинили використання вакцини компанії AstraZeneca через ризик розвитку тромбозу. Однак після того, як Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) заявило, що переваги від використання вакцини перевищують можливі ризики, ​​Німеччина, Франція, Італія та Іспанія заявили, що відновлять використання вакцини. Наприклад, Німеччина відновила вакцинацію для всіх дорослих, а Італія вирішила використовувати цю вакцину для щеплення людей старших 60 років. Однак Норвегія, Швеція та Данія заявили, що не відновлять щеплення вакцинами від AstraZeneca, допоки самостійно не проаналізують рішення EMA.

За останніми даними, приблизний шанс виникнення синдрому тромбозу з тромбоцитопенією від щеплення вакцинами компанії AstraZeneca — не більше 1 випадку на 10 000 вакцинованих.

• Дезінформація та страх: чому українці не хочуть вакцинуватися проти коронавірусу

А що з міокардитом?

У липні Європейське медичне агентство знайшло можливий зв’язок між використанням мРНК-вакцин (Pfizer-BioNTech та Moderna) і розвитком міокардиту та перикардиту (запалення серцевого м’язу та зовнішньої оболонки серця відповідно). Це дуже рідкісна побічна дія: дослідники виявили 321 такий випадок, тоді як в Європі за цей час використали 197 млн доз мРНК-вакцин.

Чому в Ізраїлі зростає захворюваність і смертність, незважаючи навіть на застосування третьої дози вакцини?

Коротка відповідь. Влітку та на початку осені 2021 року в Ізраїлі дійсно підвищилася захворюваність та збільшилася кількість смертей. Це сталося через поширення більш заразного штаму «Дельта», відмову частини населення вакцинуватися та зняття карантинних обмежень. Уже станом на жовтень 2021 року статистика покращилася.

Контекст

В інтерв’ю Багіровій адвокат Ростислав Кравець коментував ситуацію з поширенням COVID-19 в Ізраїлі: «Беремо Ізраїль — три вакцини, а смертність підвищується. То є якісь наукові дослідження того, що ця вакцина все ж таки допомагає?»

Є кілька причин росту захворюваності влітку та на початку осені 2021 року в Ізраїлі:

• імунітет від вакцинації з часом послаблюється. Кампанію з вакцинації в Ізраїлі розпочали 19 грудня 2020 року, тоді використовували вакцину від Pfizer-BioNTech, ефективність якої знижується через 6 місяців після отримання другої дози. До 25 березня 2021 року щепили більш ніж половину населення, тому саме на літній період припало зменшення ефекту від вакцинації.
• у червні 2021 року скасували карантинні обмеження;
• штам вірусу «Дельта» почав поширюватися влітку 2021 року, майже одночасно зі зниженням ефекту від щеплення у вакцинованих;
• станом на 20 серпня 2021 року, в Ізраїлі було повністю провакциновано лише 58% усього населення. Невакциновані люди сприяли швидшому поширенню вірусу. Близько 1,1 млн громадян Ізраїлю від 12 до 20 років відмовилися вакцинуватися.

Вакцини проти COVID-19 не є ефективними на 100%, але вони значно зменшують ризик ускладнень та госпіталізації у разі хвороби. Зараження після повного курсу вакцинації також можливе — це називають «проривним інфікуванням». Повністю вакциновані люди з проривним інфікуванням із меншою вірогідністю захворіють на важку форму COVID-19, ніж невакциновані.

• Обов’язкова вакцинація і 5 історичних рішень Європейського суду з прав людини

Вірус менший за отвори в масці. То нащо ми їх носимо?

Коротка відповідь. Вірус передається не сам по собі, а в краплях вологи, які ми видихаємо або виділяємо при чханні чи кашлі. Маска може затримувати ці краплі.

Контекст

Єлізавета Богуцька в інтерв’ю Багіровій згадала й ефективність масок. «Розміри віруса значно менші за найбільш дрібний отвір в медичній масці. Те, що вона захищає — це справа умовності», — сказала нардеп.

Вірус передається зазвичай великими краплями рідини розміром 5-15 мікронів у діаметрі. І маска значною мірою фільтрує кількість крапель, які виділяє інфікована людина, зменшуючи шанс передати вірус іншим людям. Розмір пор у медичних масках становить 0,3-10 мікронів. Якщо краплина, що містить коронавірус, більша за пори, то маска захищатиме від зараження. Саме тому носіння маски зменшує ймовірність зараженням коронавірусом.

Деякі дослідження доводять, що використання масок зменшує передачу повітряних крапель. Однак певна їхня кількість все одно поширюється навколо маски або від її поверхні внаслідок кількох циклів кашлю. Тому використання маски не забезпечує повного захисту — важливо ще й дотримуватися соціальної дистанції.

• Ще живі прихильники «кремлівського» патріархату влаштували у Києві акцію проти вакцинації

Які висновки?

Навіть найпопулярніші блогери — не достовірне джерело інформації. Пам’ятайте, що в гонитві за охопленнями блогери обирають найбільш «хайпові» теми, але не завжди слідкують за достовірністю сказаного. Часто виправдання, яким послуговуються самі блогери, — фраза «це лише моя думка». Відділяйте факти від думок та довіряйте лише перевіреним джерелам інформації. Або принаймні тим медіа, які дають посилання на офіційні першоджерела, уникають однобокості та категоричності, а також апелюють до фактів, а не опіній. Щодо теми коронавірусу, щеплень від нього та інших дотичних до охорони здоров’я питань надійними джерелами є:

• Всесвітня організація охорони здоров’я;
• американські та європейські Центри з контролю за захворюваністю;
• Управління з продовольства та медикаментів США;
• Міністерство охорони здоров’я України (або інших країн, якщо шукаєте про них інформацію);
• Центр громадського здоров’я України;
• журнали з рецензованими дослідженнями (тоді як ресурси bioRXiv, medRXiv, RXiv тощо викладають препринти, тобто, статті, що не пройшли наукове редагування).

Tweet