Нанотехнології у вашій ковбасі — рак, серцеві та мозкові захворювання. Вже у продажу!

Яблука, груші, перець, огірки та інші овочі і фрукти покриваються тонким, воскоподібним нанопокриттям задля подовження терміну зберігання. Цей наноматеріал також захищає колір і смак плодів. Немає ніяких доказів того, що нанопокриття, яке виробляється в Азії, коли-небудь тестувалося щодо наслідків для здоров’я.

Наноматеріали використовуються також при виготовлені морозива, щоб зробити його "більш фактурним". Виробники хлібу розпилюють наноматеріали, щоб зробити його блискучим і зберегти від мікробів, — лякає Америка Онлайн (AOLnews).

Протягом століть справою кухаря було визначати смак, аромат, вигляд та консистенцію страви. Сьогодні кулінарним мистецтвом займаються люди у білих халатах з наукових лабораторій, які переставляють атоми у хімічних елементах — чого ніхто ніколи не побачить.

І це незважаючи на той факт, що сотні досліджень показали, як наночастки можуть становити потенційну небезпеку для здоров’я людини.

При потраплянні в організм вони можуть викликати пошкодження ДНК, що може призвести до раку, серцевих та мозкових захворювань.

Управління контролю якості продуктів харчування та ліків США офіційно заявляє, що продукти, які містять, наночастки в даний момент на території Сполучених Штатів не продаються.

Але деякі з експертів цього управління, посилаючись на наукові дослідження опубліковані в спеціалізованих журналах та повідомлення іноземних агентств з безпеки харчування кажуть, що це не так.

Поява наноматериалів на продовольчому ринку вже викликала реакцію деяких керівників великих мереж супермаркетів: вони вимагають більш ретельної перевірки того, що їм пропонують, особливо це стосується імпортних продуктів харчування і напоїв.

 

Ви й гадки не матимете, що цей симпатичний перчик вкритий плівкою з наночастинками

 

Крейг Уілсон, віце-президент з безпеки одного з найбільших світових рітейлерів Costco говорить, що його компанія не проводить тестів на вміст наноматеріалів у харчах.

Але, додає він, у Costco «набагато більш уважно почали ставитись до того, що купується … Все ж, ми змушені покладатися на правдивість етикетки і відповідальність наших постачальників».

Проте один з експертів Міністерства сільського господарства США говорить, що наночастки можуть бути знайдені сьогодні в продукції деяких великих торгівельних мереж.

Він був у складі групи, яка вивчала господарства Центральної і Південної Америки, які постачають фрукти і овочі в США та Канаду.

За словами науковця (який просив, щоб його ім’я згадувалось, оскільки він не уповноважений говорити від імені міністерства) — яблука, груші, перець, огірки та інші овочі і фрукти покриваються тонким, воскоподібним нанопокриттям задля подовження терміну зберігання.

Цей наноматеріал також захищає колір і смак плодів.

«Ми не знайшли жодних доказів того, що нанопокриття, яке виробляється в Азії, коли-небудь тестувалося щодо наслідків для здоров’я», — говорить він.

Уряди деяких країн, стурбовані напливом нанопродуктів, проводять власні дослідження.

У січні комітет з науки Палати лордів британського парламенту опублікував результати досліджень з нанотехнологій і продуктів харчування.

Десятки наукових груп і споживчих активістів, і навіть декілька міжнародних виробників засвідчили, що наночастки вже продаються у складі соусів, дієтичних напоїв, деяких тортів та булочок. Інші дослідники. у відповідь на запит Комітету говорять про сотні нових товарів, які можуть з’явитися у магазинах до кінця року.

Наприклад, один мюнхенський виробник планує використовувати нанопокриття, яке протидіє злипанню, щоб покласти край нескінченному трясінню пляшки з гірчицею або кетчупом з метою видобути останні краплі.

Nestlé та Unilever майже завершили розробку наноемульсії для морозива, яке завдяки цьому матиме низький вміст жирів, але зберігатиме фактуру і смак.

 

Завдяки нанопокриттю кетчуп більше не залишатиметься на стінках пляшки.На відміну від наночастинок на стінках вашого шлунку

 

20 найбільших світових виробників продуктів харчування — в тому числі Nestlé, Hershey, Cargill, Campbell Soup, Sara Lee і HJ Heinz — мають свої власні нанолабораторії та укладають угоди з провідними університетами, щоб сприяти розвитку нанотехнологій, пов’язананих із харчовою індустрією.

Але вони навряд чи збираються оприлюднювати результати досліджень.

Kraft стала першою великою компанією, яка підняла прапор нанотехнологій. Однак прес-секретар компанії Річард Біно тепер каже, що «ми сприяли дослідженню нанотехнологій в різних університетах і дослідницьких інститутах у минулому — Kraft не займаться цим сьогодні».

Позиція Kraft різко контрастує з тим, що стверджувалось протягом початку двотисячних, коли компанія голосно і неодноразово заявляла про те, що вона сформувала консорціум Nanotek, до якого увійшли інженери, молекулярні хіміки і фізики з 15 університетів США.

Місією цієї команди було показати, як нанотехнологія революціонізує галузь харчової промисловості – так вважав тодішній директор Kraft, хімік-дослідник Мануель Маркес.

Але до кінця 2004 року широко розрекламовані програми зникли.

Щезли й всі згадки про Nanotek з прес-релізів та корпоративної звітності Kraft. «В даний час ми не використовуємо нанотехнологій у продуктах чи упаковці», — пише Біно у листі.

Регулюючі органи харчопрому і деякі галузеві експерти заявляють, що нещирість виробників може підірвати їх імідж та довіру. Вони вказують на те, що сталося в середині 90-х з генетично модифікованими продуктами, які були в багатьох випадках насильно нав’язані споживачам.

«Причиною публічної недовіри стала недостатня прозорість компаній. Так сприяння розвитку генетично модифікованих продуктів було сприйнято громадськістю, як орієнтоване виключно на надприбутки, — говорить професор Рікі Яда з факультету харчових наук Університету Гвельф в Онтаріо. — Озираючись назад, виробники повинні підкреслювати вигоди, які нанотехнологія може принести, а також сприяти обговоренню можливих проблем».

Дослідження комітету Палати Лордів виявили «гостру нестачу» вивчення безпеки нанотехнологій у харчовій промисловості. Його автори закликали до фінансування дослідження поведінки наноматеріалів в травній системі.

Аналогічні рекомендації озвучені й у США, де більшість досліджень наноматеріалів фокусуються на проникненні в організм при вдиханні і чи абсорбції.

«Харчова промисловість є дуже конкурентною, з невеликим відсотком прибутку. А оцінки безпеки коштують дуже дорого, — відзначає Бернардін Магнусон, старший науковий консультант з оцінки ризиків фірми Cantox Health Sciences International. — Ви повинні бути майже впевнені, що дослідження підуть на користь вам і вашим продуктам, перш ніж ви почнете вкладати гроші у оцінку їх безпечності.

Магнусон вважає, що зараз необхідно проводити додаткові дослідження з питань тривалого вживання наноматеріалів.

Одним з небагатьох таких досліджень є дворічне вивчення діоксиду нанотитану у Каліфорнійському університеті.

Воно виявило, що цей матеріал викликає ушкодження ДНК та хромосом у лабораторних тварин, які пили воду з великою кількістю цих наночасток.

Відомо, що діоксид нанотитану використовується в якості наповнювача в сотнях найменувань лікарських засобів і косметики та в якості блокуючого шару в сонцезахисних кремах.

Але Джейді Хенсон, політичний аналітик Центру з безпеки харчових продуктів, побоюється, що небезпека стає значно більшою, коли діоксид використовується в їжі.

Хенсон каже, що наноматеріали використовуються при виготовлені морозива, щоб зробити його «більш фактурним». Виробники хлібу розпилюють наноматеріали, щоб зробити його блискучим і зберегти від мікробів.

Як виявилося, наночастинки широко застосовують при виробництві морозива, соусів та заправок для салатів

Компанія Sono-Tek з Мільтона, штат Нью-Йорк, використовує нанотехнології в промислових обприскувачах.

«Ми викорис-товуємо розпилювання суспензії з наноматеріалів на харчовий пластик для збереження свіжості продуктів харчування», — говорить Крістофер Кокіо, голова правління компанії.

Він сказав, що розробки цієї нанообгортки частково фінансувалися штатом Нью-Йорк.

Хенсон закликає Управління контролю якості продуктів харчування та ліків «негайно домагатися заборони на будь-які продукти, які містять наночастинки, особливо в продуктах, які можуть потрапити в організм дитини».

Інтерв’ю з більш ніж десятьма вченими засвідчили вражаюче схожі прогнози розвитку харчової промисловості і використання нанотехнологій.

Вчені кажуть, що наноструктури дедалі ширше застосовуватимуться для поліпшення смаку, збільшення терміну придатності та покращеня зовнішнього вигляду.

Вони навіть передбачають використання наночасток для створення продуктів з нуля. Експерти також погодилися, що перший крок до широкого використання нанотехнологій буде зроблено у сфері наноупаковки для захисту їжі від бактерій.

Визнаючи, що багато нанопродуктів вже на підході, Магнусон говорить про те, що багато досліджень нині спрямовані на безпеку і якість харчових продуктів. «Використання нанотехнологій для виявлення патогенних мікроорганізмів у харчових продуктах може стати важливим науковим проривом», — говорить вона.

Наприклад, дослідники з університету Клемсон використовували наночастинки для виявлення Campylobacter, часом смертельного харчового патогену в кишках сирої птиці.

В університеті штату Массачусетс, Джуліан Мак-Клементс і його колеги розробили технологію наноламінування для біологічно активних компонентів, яке підвищить кількість засвоєних інгредієнтів, що допоможе запобігти таким хворобам, як рак, остеопороз, хворобам серця та гіпертонії.

Але якщо наночастки у медицині дійсно здатні рятувати життя, то перспектива їх широкого використання в повсякденній їжі на вряд чи може радувати.

Рекламісти та маркетологи не перестають вказувати на дослідження суспільної реакції на застосування наноматеріалів у харчах, проведене два роки тому німецьким Федеральним інститутом оцінки ризику. Це дослідження показало, що тільки 20 відсотків опитаних хотіли б купувати нанополіпшені продукти.

Америка Онлайн (AOLnews); переклад: Сергій Климко (ZAua)

Читайте также: