ВРП вирішила що суддям можна перевищувати швидкість, тікати від поліції, давлячи її співробітників й уникати покарання

Вища рада правосуддя не притягнула до відповідальності суддю, який перевищив швидкість, втік від поліцейських та намагався використати свій статус судді, щоб уникнути покарання. Доповідач у цій справі просив звільнити суддю, але жоден член Дисциплінарної палати, який розглядав цю справу, не побачив у діях судді порушення. На противагу цьому, поліцейського, який зупинив суддю, звільнили з посади і засудили до трьох років іспитового терміну.

Про це повідомляє «Слідство.Інфо».

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (ВРП) 17 квітня 2024 року розглядала дисциплінарну справу щодо судді Тульчинського районного суду Вінницької області Сергія Ковганича. На нього поскаржилось Управління патрульної поліції в Тернопільській області, бо суддя негідно поводив себе під час затримання поліцейськими.

31 вересня 2023 року Ковганича зупинила патрульна поліція через перевищення швидкості. Суддя за кермом Mercedes-Benz їхав зі швидкістю 110 кілометрів на годину по дорозі у селі Смиківці Тернопільської області, де швидкість автомобіля не має перевищувати 50 кілометрів на годину.

Перше, що зробив Ковганич, — показав своє посвідчення судді та заявив, що нічого не порушив. На це представник поліції Олександр Рибалко відповів: «Те, що ви показали посвідчення, — це добре, але всі відповідають на загальних підставах за порушення дорожнього руху». Лише на вимогу поліцейського суддя показав посвідчення водія.

Далі поліцейський Рибалко залишив свого напарника біля машини судді й пішов перевіряти надані документи до патрульної машини. Ковганичу повідомили, що він має залишатись на місці.

Ковганич неодноразово запитував, чи він затриманий, на що йому відповідали, що він повинен чекати, поки відбувається оформлення правопорушення. Після дискусії та погроз з боку судді, Ковганич відмовився слухати правоохоронців, рушив з місця та наїхав на ногу поліцейському.

Правоохоронці почали переслідувати автомобіль Ковганича та у результаті зупинили його. Через невиконання вимог поліції та втечу з місця подій судді повідомили, що він затриманий. Ковганич добровільно вийшов з машини та протягнув руки для накладення кайданок й, попри те, що Ковганич не був згоден з перевищенням швидкості, він наполягав, щоб його доставили у відділення поліції. За словами Ковганича, таким чином судді було б легше довести незаконність дій поліцейських.

Журналісти «Слідства.Інфо» показали відео з нагрудних камер поліцейських юристці Фундації DEJURE Марті Березі. Правозахисниця каже, що поведінку судді неможливо назвати етичною, вона підриває авторитет правосуддя.

«На відео видно, що суддя одразу почав суперечку з поліцейськими, заперечував, що майже удвічі перевищив швидкість, не погоджувався з усіма діями патрульних, повчав їх та погрожував позовами. Усе це можна інтерпретувати як спробу тиску своїм авторитетом на поліцейських», — коментує Марта Береза та додає, що ця справа є типовим випадком використання статусу судді для уникнення відповідальності.

Ковганич, який був на засіданні у ВРП, заперечив, що порушив будь-які правила дорожнього руху. Та попри це, чоловік не міг згадати, яка точно була швидкість його автомобіля.

Також суддя наголошував, що зафіксоване перевищення швидкості не є доказом, бо поліцейські для цього використовували ручний TruCAM (пристрій для фіксації  швидкості автомобілів, — прим.), коли мали б використати TruCAM, наприклад, на тринозі. Мовляв, закон не дозволяє використовувати ручний пристрій.

Аргументи Ковганича спростували наведеною статистикою судових рішень, де судді притягають до відповідальності водіїв, які перевищили швидкість, і це зафіксували саме ручним TruCAM.

«Поліцейський висунув дві вимоги: залишитись на місці до закінчення розгляду справи і обмежитись у русі транспортним засобом. Дані вимоги для мене, як для юриста, були явно незаконними. Відповідно до Конституції кожна особа може не виконувати явні незаконні вимоги посадових осіб, у тому числі й поліцейських», — коментує Ковганич.

Ковганич пояснив, що показав своє посвідчення судді, бо не мав під рукою інших документів. Він часто показує своє посвідчення на блокпостах й в інших випадках, щоб засвідчити свою особу, хоч на засіданні підтвердив, що цей документ не призначений для цього.

Суддя повинен бути прикладом для громадян, зокрема у тому як він поводить себе з поліцейськими. Тому на засідання ВРП у Ковганича запитали, чи вважає він свою поведінку під час затримання зразковою. На це суддя не відповів чітко, а лише сказав, що кожен громадянин у праві діяти для захисту своїх прав.

На думку доповідача у цій справі та члена Вищої ради правосуддя Романа Маселка, суддя Ковганич намагався використати свій статус судді, щоб уникнути покарання за перевищення швидкості.

«Зупинку транспортного засобу в разі перевищення швидкості не можна віднести до ситуації, за якої необхідно демонструвати статус судді та пред’являти посвідчення. Вислів Ковганича «не порушив» поєднане з посвідченням судді дозволяють зробити висновок, що головним його аргументом на спростування фактів перевищення швидкості є саме статус судді. Це свідчить про спробу використати свій статус, щоб уникнути покарання», — зачитує своє рішення Маселко та у кінці додає, що дії Ковганича кидають тінь на інших суддів, через що його варто притягнути до покарання у вигляді звільнення.

У результаті члени Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сергій Бурлаков, Віталій Саліхов та Олена Ковбій не дійшли згоди щодо звільнення Ковганича. Їм не вистачило голосів. Проте вистачило голосів, щоб підтримати пропозицію іншого члена Дисциплінарної палати Сергія Бурлакова про закриття дисциплінарного провадження щодо Ковганича, через відсутність доказів скоєних правопорушень у його діях.

«Мотиви такого рішення зрозуміти неможливо, адже Бурлаков, який надав пропозицію відмовити в притягненні, у письмовому вигляді на час голосування не виклав та не озвучив, а рішення наразі не оприлюднене… Членкиня ВРП Олена Ковбій голосувала проти відмови у притягненні до відповідальності. Тож складається враження, що при розгляді цієї справи не йшлось про пошук етичних порушень, а лише про вигороджування своїх колег в мантії», — каже юристка Фундації DEJURE Марта Береза у коментарі «Слідству.Інфо».

До слова, Сергія Бурлакова активісти вважають недоброчесним. Фундація DEJURE писала, що незрозуміло як у 2018 році матір Бурлакова змогла набути у власність квартиру площею майже 40 кв. м у Борисполі Київської області при річному доході 29 тис. грн та заощадженнях 217 грн за 2017 рік.

Також активісти нещодавно подали скаргу на Бурлакова, бо він затягує розгляд дисциплінарної справи щодо підозрюваного у хабарництві колишнього голову Верховного суду Всеволода Князєва.  Правоохоронці вважають, що Князєв отримав 2,7 мільйона доларів неправомірної вигоди за вплив на обрання членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Джерело: «Слідство.Інфо»