Ексдиректора київського «Гідропарку» виправдали від хабара, визнавши провокацію поліції
Дніпровський районний суд міста Києва виправдав колишнього директора комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк».
Про це повідомляє «Судовий репортер»із посиланням на вирок від 31 травня.
Із вересня 2021 року обвинувачений був керівником комунального «Гідропарку» в Києві. У квітні 2021-го до нього звернулася підприємиця, яка хотіла розмістити в парку дитячий розважальний майданчик. Посадовця звинуватили в тому, що він вимагав за це неправомірну вигоду.
В обвинувальному акті йдеться про те, що спочатку мова була про 50 тисяч гривень хабара, а потім уже, що 30 тисяч це офіційний платіж у касу підприємства, а ще 20 тисяч — винагорода директора.
У червні 2023-го підписали договір про проведення розважальних заходів, який давав право на розміщення розважального майданчик в парку. Одразу після цього директора парку викрили, як він у себе в кабінеті отримує кошти. Йому оголосили підозру в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в поєднанні з вимаганням (ч.3 ст.368 ККУ).
У судовому засіданні тепер уже колишній директор парку вину категоричнино заперечив. Він розповів, що початково переговори вів якийсь із чоловік із Дніпра, який повідомив, що має у Дніпрі багато атракціонів, але через постійні обстріли міста хоче перевезти частину до Києва. У свою чергу, обвинувачений був зацікавлений у подібній співпраці, бо підприємство переживало скрутні часи.
Потім цей чоловік приїхав на зустріч із жінкою, яку представив своєю заступницею. Остання ніякої участі у розмові не брала. Співрозмовник запитав про суму оренди, але потрібно було провести розрахунок витрат на встановлення атракціонів, тому директор не міг одразу назвати точну суму. Тоді чоловік запропонував 50 тисяч і, поспілкувашивсь із заступником директора і бухгалтером «Гідропарку», вони дійшли висновку, що цього достататньо. Пізніше чоловік повідомив, що договір укладатиме та жінка, яка приїздила з ним, бо сам він хворіє на рак легенів. 30 тисяч гривень надійшли на рахунок комунального підприємства, а ще 20 тисяч гривень, як стверджував обвинувачений, він отримав готівкою, щоб потім віддати касиру, якої на момент зустрічі з підприємицею не було на роботі. Коли жінка перший раз принесла гроші, директор «Гідропарку» не взяв їх, кажучи, що текст договору ще не готовий. Тільки при наступній зустрічі він поклав конверт біля себе, кажучи, що треба віддати їх Парасковії, маючи на увазі касира. Далі в кабінет забігли правоохоронці і розпочали обшук.
Як говорив у суді обвинувачений, такий договір розміщення атракціонів був дуже важливий для парку, адже малась велика заборгованість. Він хотів привести парк до ладу, щоб він став прибутковим. Гроші пішли б виключно на потреби комунального закладу. Обвинувачений вважає, що метою кримінальної справи було, щоб він не працював директором Парку, оскільки йому неодноразово погрожували з департаменту Київської міськради.
Записами НСРД зафіксовано, що підприємиця декілька разів з власної ініціативи запитувала, як вона сплачуватиме в майбутньому договір, на що директор відповідав, що так як і домовлялись з її знайомим. Пояснював, що все буде йти офіційно, через касу, зʼясовував, чи має вона необхідну документацію на ведення підприємницької діяльності. Під час розмов директор Парку неодноразово наголошував, що 30 тисяч грн. буде офіційним платежем за договором через банківську установу, а 20 тисяч грн — благодійна допомога на розвиток Парку через касу закладу.
Відповідно до положення про комунальний заклад, «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» має право одержувати кошти і матеріальні цінності, в тому числі і від фізичних осіб.
У судовому засіданні дала показання жінка, яка приносила гроші. Вона розповіла, що у квітні шукала парки в столиці для розміщення дитячих атракціонів і знайомий порадив їй «Гідропарк». Вони разом із цим знайомим приїхали в «Гідропарк» і директор повів її дивитися земельну ділянку. Потім на вулиці директор парку нібито попросив у неї 50 тисяч гривень за співпрацю: спочатку говорив, що вся сума йому, а потім уточнив, що 30 тисяч буде офіційним платежем і 20 тисяч для нього і так щомісяця, а пізніше сказав, що 20 тисяч є благодійним внеском. Після такої розмови жінка вирішила звернутися до правоохоронних органів і знайшла в інтернеті інформацію за запитом «Що робити з корупціонерами?». 1 травня 2023 року вона прибула до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України і працівники допомогли їй написати заяву про вчинення злочину та вона почала співпрацювати.
Знайомий заявниці, який разом із нею приїздив на зустрічі з директором парку, залишився невстановленою особою і в суді допитаний не був. Заявниця розповіла суду, що він консультував її з приводу підприємницької діяльності, однак чітко не змогла пояснити його роль у даній справі, відмовилася надавати інформацію щодо нього. Такі обставини викликали в суду сумнів у доброчесності завяниці.
У підсумку суд вирішив, що у справі немає належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що обвинувачений вчиняв протиправні дії, повʼязані з корупцією. Саме через контакти, встановлені з ініціативи заявниці та її знайомого (невстановленої слідством особи), правоохоронні органи, як вважає суд, явно схиляли обвинуваченого до злочину. Матеріали НСРД свідчать про те, що заявниця постійно радилася з правоохоронцями щодо «правильного» способу спілкування і поведінки та отримувала поради. Зокрема, зафіксовано, як підприємиця повідомила опертивнику, що диреткор парку відмовився взяти конверт з імітаційними коштами і тут же запитала: «Я ж можу ще повернутися?». У судовому засіданні працівник поліції, допитаний як свідок, підтвердив, що у звʼязку з тим, що обвинувачений не взяв конверт, було прийнято рішення про передати кошти повторно. Після цього жінка прийшла з грошима на наступний день. Суд ваажає, що це свідчать про ознаки підбурювання і штучний характер ситуації, створеної під контролем правоохоронців.
Крім того, заявниця у судовому засіданні неодноразово змінювала свої показання по ходу допиту, давала різні відповіда на одні і ті ж запитання. Не могла дати чіткі, вичерпні відповіді на низку ключових запитань, декілька разів змінювала свої відповіді щодо того, за яких обставин вперше обвинувачений озвучив їй пропозицію передати неправомірнну вигоду та в якому розмірі. Спочатку повідомила, що обвинувачений попросив у неї 50 тисяч грн за співпрацю. Потім стверджувала, що 30 тисяч грн мали бути офіційним платежем, а 20 тисяч грн вона мусила дати йому особисто. Згодом говорила, що обвинувачений повідомив їй, що 30 тисяч грн буде офіційним платежем за договором, а 20 тисяч грн — це благодійна допомога парку.
Заявниця не змогла пояснити суду, чому слова обвинуваченого про 20 тисяч грн внеску благодійної допомоги на користь Парку, які зафіксовані НСРД, вона сприйняла як вимагання неправомірної вигоди. Так само не змогла чітко відповісти, чому звернулася саме до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
Жінка зареєструвалась як ФОП 26.04.2023 року, а вже наступного дня зустрілась із директором Парку щодо розміщення атракціонів, хоча таких не мала. Укладаючи договір, вона як ФОП на мала атракціонів, а тільки нібито їх замовила за кордоном — в Польщі, але так і не доставила в Україну, оскільки після затримання директора «Гідропарку» начебто відпала потреба в цьому і вона вже не працює як ФОП, а просто займається вихованням дітей. Будь-яких доказів наміру придбання атракціонів за кордоном вона суду не надала. В інші парки, окрім «Гідропарку», підприємиця не зверталася. Жінка підтвердила, що проходить як свідок ще по іншому кримінальному правопорушенні, аналогічному цьому, у Соломʼянському районні Києва.
У вироку наводяться показання одного свідка, який у 2023 році працював заступником начальника з виробничих питань КП ШЕУ Соломʼянського району. Влітку 2023 року він почав спілкуватися з тим самим чоловіком, який фігурує у цій справі як невстановлена особа і знайомий заявниці. Цей чоловік представив йому заявницю як свою дочку і просив допомогти їй із будинком. У кінці літа — на початку осені цей чоловік захворів, тому переговори продовжила його нібито донька і це мало для свідка негативні наслідки в вигляді кримінальної справи. Пізніше він дізнався, що не було ні земельної ділянки, ні будинку, ні роботи і його просто «підставили».
З урахуванням цих обставин суд дійшов висновку, що стосовно обвинуваченого скоєно провокацію (підбурювання), без яких-небудь ознак того, що протиправне діяння було би скоєно без втручання правоохоронного органу. Сторона обвинувачення під час судового слідства не довела відсутність провокації, хоча такий обовʼязок покладається саме на неї.
Ексдиректора «Гідропарку» виправдали, оскільки не доведено, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
Tweet