Експомічниця голови суду, яка має мільйонні борги, підозрюється у створенні групи, яка переправляла призовників за кордон

Колишню помічницю голови суду, яка хоче збанкрутувати з мільйонними боргами, підозрюють у створенні групи, яка переправляла призовників за кордон.

За версією слідства, не пізніше середини серпня 2022 року громадянка України, перебуваючи на території Болгарії разом зі спільниками створила злочинну організацію і очолила її.

Жінка має юридичну освіту і раніше працювала помічником судді Господарського суду Рівненської області.

Як написано в підозрі, вона мала амбіції та матеріальні потреби, які неможливо було задовольнити, працюючи помічником судді.

Очолювана нею організація нібито за гроші переправляла за кордон чоловіків, які підлягали мобілізації чи призову на строкову військову службу.

Таку незаконну діляьність зловмисниця, як вважають правоохоронці, маскувала під допомогу Збройним силам України. Втікачів через підконтрольні благодійні організації оформляли як волонетерів, які їдуть за кордон у відрядження, щоб доставити гуманітарний вантаж.

До складу злочинної організації ввійшли ще дві жінки і двоє чоловіків, які визнавали лідерство і авторитет колишньої співробітниці суду як своєї керівниці. Підлеглі займалися пошуком «клієнтів», отримували від них кошти й інструктували їх, як поводитися на блокопстах і пунктах прикордонного контролю.

Очільниця організації спілкувалася із представниками благодійних організацій ГФ «Варта порядку», ЛМГО «Європейський вектор Волині». Ці організації мали виготовити супровідні документи, на підставі яких Волинська військова адміністрація видавала накази про направлення волонтерів за кордон і включення їх до системи «Шлях». Але перетнувши кордон, псевдоволонтери в Україну вже не поверталися і гуманітарку не ввозили

Із середини серпня 2022 і по квітень 2023 року через кордон співучасниками цієї організації переправлено 120 військовозобовʼязаних чоловіків.

Щоб виїхати за кордон, «клієнти» платили від 800 до 1500 доларів США.

Дії лідерки організації та її спільників кваліфікують як участь у злочинній організації (ч.1 ст.255 ККУ), перешкоджання законній діяльності Збройних сил України (ч.1ст.114-1 ККУ) і незаконне переправлення осіб через державний кордон (ч.3 ст.332 ККУ).

Відповідно до реєстру декларацій, жінка, яку підозрюють у створенні і керівництві злочинною організацією, працювала у Господарському суді Рівненської області щонайменше з 2016 року і по 2019-й. Остання її посада — помічник голови суду.

У 2021 року жінка звернулася до Господарського суду Рівнеської області просила визнати її неплатоспроможною.

Її заборгованість перед двома банками і фізособою становить більше 16 мільйонів гривень, коли її  середньомісячна зарплата — 13 тисяч гривень. При цьому щомісячні витрати складають близько 20 тисяч гривень, з яких обовʼязкові комунальні витрати, витрати на утримання трьох дітей і витрати на їх лікування.

Жінка розлучена і за 2018-2020 роки мала офіційний дохід виключно із зарплати помічника голови суду в Господарському суді Рівненської області. У власності боржниці є половина квартири, яка є єдиним місцем реєстрації її і трьох неповнолітніх дітей. Тому ця квартира не підлягає продажу за борги.

Представник «Приватбанку» стверджував, що жінка приховує майно і, попри скрутне матеріальне становище, неодноразово їздила за кордон.

Сама боржниця пояснювала закордонні поїздки необхідністю лікування дітей і допомогою Збройним силам України. Із початком вторгнення Росії в Україну жінка начебто стала активною волонтеркою, нею особисто та її колегами доставлено в лави ЗСУ понад 10 автотранспортних засобів, засобів активного захисту, медикаментів, засобів особистої гігієни, одягу для переселенців. Це підтверджуються почесними грамотами, подяками, витягом з наказу Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, почесним нагрудним знаком «За сприяння війську» та іменним годинником від Обласної Військової адміністрації.

Крім того, банк ставив під сумнів розписку, за якою жінка у 2019 році позичила в  одного бізнесмена 5 млн гривень. Припускалося, що розписка сфальсифікована з метою введення у справу про банкрутство «дружнього кредитора» задля отримання контролю над процедурою неплатоспроможності.

У січні 2024 року Господарський суд Рівненської області визнав жінку банкрутом. Однак апеляційний суд скасував це рішення і повернув справу в першу інстанцію. Боржниця оскаржує постанову в Верховному суді. // Судовий репортер