Американський генерал Веслі Кларк: США потрібен оновлений стратегічний підхід, який відповідатиме новій геополітичній епосі

Штати повинні укріпити “м’яку силу” за допомогою зміцнення “жорсткої”.

Американський генерал, колишній Верховний головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі Веслі Кларк опублікував “пам’ятку для президента США”, в якій окреслив найактуальніші світові проблеми, а також загрози для лідерства Штатів у світі та способи їх стримування. “Пам’ятка” опублікована на сайті Atlantic Council.

За словами генерала, епоха після холодної війни закінчилася. Настає нова геополітична ера, яка вимагає нового бачення, політики та стратегій, щоб запобігти великій війні та краху міжнародного порядку, заснованого на правилах. Перед американськими лідерами стоїть нагальне завдання – оновити основи могутності США. Мир, збереження демократичних цінностей і міцність міжнародної системи залежать від того, наскільки успішно США пройдуть цю нову епоху.

Перший крок до оновлення — це погляд в обличчя реальності: США повинні визнати кілька суворих істин

• Сполучені Штати зіштовхнулися з новою, все більш тісно пов’язаною групою авторитарних держав, які активно протистоять міжнародному порядку, заснованому на правилах та очолюваному США. Росія – в союзі з Китаєм, а тепер разом з Іраном і за підтримки Північної Кореї – знаходиться в центрі зусиль, спрямованих на те, щоб зруйнувати американську перевагу, перерозподілити глобальну владу і поділити світ на сфери впливу.
• Потенційні супротивники США все більше схильні до застосування сили. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році стало шоком (хоча не повинно було стати). Тепер європейські країни побоюються, що в разі успіху в Україні РФ може почати бойові дії проти Молдови, Грузії, Казахстану, Польщі чи країн Балтії. Китай, хоча й досі залишається обережним, також проводить масштабне нарощування військової сили, використовує її для залякування Тайваню і прямо відмовився виключити застосування сили для захоплення острова. Іран продовжує погрожувати знищенням Ізраїлю і нарощує застосування сили, а Північна Корея нещодавно заявила, що більше не прагне возз’єднання з Південною Кореєю, назвавши Сеул головним ворогом.
• Ядерна зброя знову має значення. Російський диктатор Владімір Путін і його соратники неодноразово й успішно погрожували застосуванням ядерної зброї, щоб блокувати критично необхідну західну допомогу Україні. Відвертий страх перед конфронтацією з ядерною державою підриває довіру до американської влади в усьому світі. Звертаючись за допомогою до такого потенційного супротивника, як Китай, щоб запобігти використанню Росією ядерної зброї проти України, Сполучені Штати, можливо, ще більше підірвали довіру до свого ядерного стримування.  РФ і Китай збільшують та модернізують свої ядерні арсенали, в тому числі стратегічну ядерну зброю, здатну завдати удару по США. Сполучені Штати все ще мають свою ядерну тріаду, але її модернізація затримується.
• Добровольчі сили й оборонно-промислова база, яка їх підтримує, мають проблеми. Армія і флот США занадто малі для місій, які американський уряд ставить перед ними в цю нову епоху. І армія, і флот вже кілька років не виконують свої завдання з набору особового складу. В результаті кораблі не повністю укомплектовані, підрозділи тренуються без повного особового складу, а також зростає залежність від Національної гвардії й резервістів, які поповнюють нестачу персоналу. Оборонно-промислова база США проходить активну перевірку і модернізацію, але чи зможе вона омолодитись в умовах обмеженого часу і ресурсів і чи зможе впоратись зі швидким розвитком нових технологій? Вторгнення РФ в Україну продемонструвало, наскільки інтенсивною може бути війна між великими державами.
• Економічні санкції США виявляються недостатніми, а іноді навіть контрпродуктивними. Санкції США, спрямовані на блокування потоку фінансів та технологій до РФ, не довели свою ефективність: Росія продовжує отримувати важливі компоненти для виробництва зброї в обхід запроваджених обмежень. Також РФ усе ще експортує нафту і частину газу, досі заробляє валюту через мережу контрабанди, фальшиві декларації та змішування нафтопродуктів для приховування їхнього походження.
• Зусилля США, спрямовані на “завоювання” країн Глобального Півдня – переважно за допомогою “м’якої сили” зазнають невдачі. Привабливість демократичної системи США зменшилася з успіхом авторитарної моделі Китаю, зародженням авторитарних режимів у таких країнах, як Туреччина та Єгипет, а також очевидними проблемами, з якими зіштовхнулося американське керівництво всередині країни. В Африці зусилля США з підтримки демократії та прав людини іноді розглядаються як форма “культурного імперіалізму” і протиставляються китайським пропозиціям допомоги “без втручання у внутрішні справи”. На Близькому Сході Іран створив вісь ополченців та інших сил. Багато лідерів країн Глобального Півдня, оцінюючи коливання підтримки України з боку Штатів, схоже, вирішили, що Росія є надійнішою силою.
• Політична система США перетворилася на великий “театр військових дій”, в якому інші країни намагаються маніпулювати й підривати демократичні процеси для досягнення власних цілей. Операції іноземного впливу, з використанням соцмереж та інших вразливих місць, поставили під загрозу вибори в США та саму демократичну систему країни. Нездатність забезпечити ресурсами і повною мірою використовувати наявні в країні організації та юридичні органи для виявлення й усунення підривної діяльності проти політичної системи Штатів послабила стратегічний авторитет країни, а також підірвала привабливість демократії як системи.

Рекомендації для відродження сили США

У цю нову епоху США повинні укріпити свою “м’яку силу”, зміцнивши основи “жорсткої сили” американського лідерства.

• Закріпити недоторканність політичної системи США як найвищу цінність країни. Це означає усунення зловмисного іноземного впливу на американські вибори та формування політики. Уряд США повинен посилити контррозвідувальні функції та захистити свої служби безпеки від політичних махінацій. Сполучені Штати повинні запобігти зловмисному використанню відкритості та прозорості своєї демократії ворогами – важливе, але нелегке завдання, яке передбачає, серед іншого, посилення контролю за соціальними мережами, а також реформування фінансування виборчих кампаній.
• Зміцнити ядерні сили стримування і всі допоміжні системи, які надають їм надійності. Американські лідери повинні переглянути потребу в таких тактичних системах, а також у модернізації боєголовок. Збільшення фінансування спостереження, ядерних систем, космічного зв’язку, протиракетної і протикосмічної оборони та стійкості стане важливим сигналом для конкурентів і потенційних супротивників.
• Взяти на себе зобов’язання підтримувати Україну для витіснення російських військ з її території. Агресія Росії проти України стала лакмусовим папірцем для міжнародного порядку, заснованого на правилах. Тому перемога над цією агресією, а не лише припинення бойових дій в Україні, необхідна для підтримання верховенства міжнародного права та запобігання ширшим війнам.
• Посилити стримування Китаю. З цією метою американський уряд повинен зосередити суднобудування ВМС на стримуванні Пекіна, відпрацьовувати перекидання військ, військово-морських і повітряних сил для зміцнення позицій Тайваню, а також посилити стратегічну ядерну обороноздатність Штатів. Також підтримувати альянси в Північно-Східній Азії й шукати такі можливості, як розвідка нафти в Південно-Китайському морі, щоб економічно протистояти китайському експансіонізму.
• Змусити іранську владу зробити вибір між прагненням до регіональної гегемонії ц виживанням режиму. Уряд США повинен змінити свою політику щодо Ірану з уникнення ескалації на придушення “осі опору” Тегерана. Зусилля Вашингтона з дипломатичної взаємодії з Іраном були лише частково успішними: хоча вони можуть бути продовжені, Штати повинні негайно припинити звертатися за допомогою до Росії. США повинні активно підтримувати групи, що виступають за мирні зміни в Ірані та приватно попередити Тегеран, що якщо ”вісь опору”, терористична і ядерна загрози з боку Ірану не зникнуть, Штати і їхні союзники використають всі необхідні засоби для змін в Ірані. Вашингтон також повинен почати використовувати свій дипломатичний вплив, працюючи з союзниками над тим, щоб виключити іранський режим з міжнародних організацій і форумів, а також обмежити його доступ до міжнародних банківських послуг і ринків.
• Посилити стримування проти ядерної Північної Кореї. Сполучені Штати повинні збільшити присутність військ у Південній Кореї, поглиблюючи при цьому військово-промислову співпрацю між двома країнами. Вони повинні передислокувати американські системи ядерної зброї, а також посилити політикою і публічними заявами “розширене стримування”.
• “Реанімувати” добровольчі сили та оборонно-промислову базу. Уряд США повинен сприяти більшій підтримці серед американського народу служби в збройних силах, створивши комісію з відродження збройних сил, одночасно зміцнюючи систему вибіркової служби на випадок, якщо в майбутньому буде необхідний призов. Вашингтон повинен збільшити фінансування збройних сил до 4% ВВП США в найближчій перспективі, одночасно розширюючи структуру збройних сил, розмір флоту і повітряно-космічні можливості, в тому числі надаючи пріоритет безпілотним системам і засобам радіоелектронної боротьби. Система військових закупівель США також має бути переглянута з метою оптимізації і швидшого впровадження розроблених систем і засобів.
• Зберегти крихке лідерство США в кібернетичному і космічному протистояннях. Сполучені Штати повинні зберегти свою перевагу в технологіях, які підтримують ці нові сфери, такі як штучний інтелект і квантові обчислення, і посилити оборону проти загроз, що походять з цих сфер.
• Посилити фінансову потужність. На додаток до перерахованих вище заходів для більш ефективного стримування Китаю, США повинні більше інвестувати в економіку країн, що розвиваються, і перевершити Китай у цьому. Також Штати повинні зробити свої санкції більш ефективними, використовуючи глибоке розуміння фінансових операцій і дедалі потужніші інструменти штучного інтелекту для виявлення і руйнування кожного елемента ланцюжка поставок для країн, що перебувають під обмеженнями, включно з комерційними операціями з третіми сторонами, які підривають санкції. Необхідно застосовувати вторинні санкції до країн, які допомагають Кремлю обходити обмеження, а також посилювати потенціал США для припинення експорту високотехнологічної продукції до Росії. Крім того, Сполучені Штати повинні збільшити експорт вуглеводнів, щоб використовувати енергетичну безпеку як ключовий засіб впливу за кордоном.

Чи може таке демократичне суспільство, як Сполучені Штати, що зазнає частих політичних змін, розробити довгострокову стратегію, впоратися з високими ризиками і взяти на себе тягар лідерства, якого вимагає нова геополітична епоха? Від відповідей на ці запитання залежить безпека США й міжнародної системи, заснованої на правилах. Жорстка правда вимагає жорсткого вибору. Сполучені Штати не можуть дозволити собі ухилятися від нього, підсумовує генерал.

На думку істориків війни, сьогоднішня ситуація дуже нагадує 30-ті роки минулого століття, які передували Другій світовій, коли група ревізіоністських держав — кожна зі своїми образами, завищеною самооцінкою та фантомними спогадами про імперське минуле — вирішила змінити світ. Схожа коаліція вочевидь формується й нині навколо Росії. // Дзеркало тижня