Міністр оборони України: Якщо, не дай Боже, проти України буде агресія, постраждає вся Європа, бо стане очевидним, що вона незахищена

Резніков

Міністр оборони України Олексій Резніков під час візиту до Вашингтона провів зустрічі з очільником Пентагону Ллойдом Остіним, високопосадовцями Білого дому та Держдепу. В інтерв’ю голові Української служби «Голосу Америки» Мирославі Гонгадзе, Резніков розповів про очікування від США, поділився своїми оцінками ймовірності нового нападу Росії а також перспектив членства України в НАТО.

Мирослава Гонгадзе: Це перший ваш візит до Сполучених Штатів в якості міністра оборони. Чого сьогодні Україна очікує від Сполучених Штатів в цій ситуації гарячої кризи з Росією?

Олексій Резніков: Сполучені Штати є стратегічним партнером України, нещодавно під час візиту президента Володимира Зеленського в Сполучені Штати було підписано рамкову угоду про співпрацю. Тому ми очікуємо на реальну підтримку США перед лицем серйозної загрози агресії з боку Російської Федерації.

За 8 років війни ми звикли, коли міжнародна спільнота продовжує висловлювати стурбованість, занепокоєнння. Якщо взяти «вокабуляр» 1939 року коли існувала Ліга Націй і Гітлер почав вже завойовувати країни і почалась так звана “дивна війна”, то спочатку був той самий лексикон.

Здивованість, стурбованість, занепокоєння не працюють. Будівля Кремля має дуже високі та товсті стіни, і вони давно вже не чують занепокоєння, а до певного рівня санкцій виробили імунітет. Вони реагуватимуть лише, якщо ця війна буде дуже дорого коштувати і стане невигідною. Тільки такі рішучі кроки, в тому числі з боку Сполучених Штатів як провідної світової країни, можуть їм це продемонструвати.

Ми вдячні, що був візит відповідної посадової особи ЦРУ в Москву, пані Нуланд (Вікторія Нуланд, заступниця держсекретаря США — ред.) була в Москві. Думаю, ці сигнали Кремль отримує. Відкрита політика Вашингтона дає більше впевненості іншим столицям Європейського Союзу.

До речі, на цій посаді моя перша зустріч була з міністром оборони Об’єднаного Королівства, який відвідав Київ, а вже через два дні я полетів до США. І голос Бориса Джонсона ми декілька днів тому почули. Він чітко сказав, що Європі треба обирати: або газ, або Україна. Якщо, не дай Боже, проти України буде агресія, постраждає вся Європа, бо стане очевидним, що Європа незахищена.

МГ: Наскільки солідарними є Європа, США та Британії у своїй підтримці України, готовнсті до захисту?

ОР: Мені б хотілось бачити більше такої солідарності, більше рішучості. Хто точно розуміє всі ризики — це країни Балтії та Польща. Це наші найближчі друзі. Вони так само в свій час були під окупацією Радянського Союзу і я маю надію, що ця хвиля занепокоєння не заради самого занепокоєння, а заради реакції, почне працювати і в Європі.

МГ: Міжнародну спільноту непокоїть нагромадження військ РФ поблизу України. Наскільки дані української розвідки відповідають даним європейської і американської? Наскільки серйозною є загроза агресії?

ОР: Дані розвідок співпадають, а оцінки можуть бути різними. Ми не панікуємо, бо за 8 років цієї війни звикли до загрози. Відповідно, ми сприймаємо це більш спокійно тому що ми просто вже готові, а для них це так стало трохи неочікувано. Вони вважають що дані свідчать про зростання ризиків і я з ними погоджуюсь, бо є ознаки ескалації.

Для нас важливо, що нарешті вони почали бити на сполох публічно і завдяки в тому числі засобам масової інформації, Washington Post, Politico та іншим, це привернуло увагу всього світу.

Навіть в складній ситуації я шукаю позитив. В загрозі я бачу позитив що це привернуло увагу цивілізованого світу і зараз починається реакція, яка дає нам шанс продемонструвати агресору, що ціна цієї агресії для нього буде непомірною.

МГ: Ви сказали про ціну агресії. Що це означає?

ОР: Це втрата людських життів, це втрата економічна Це втрата його [Путіна] оточення доступу до банківських рахунків. Адже практично всі накопичення вони тримають в доларах США. Немає значення в швейцарському банку, в сінгапурському, чи якомусь панамскому — гроші переважно в доларах США а це означає що до них можуть сягнути санкції.

Якщо більшість населення Росії боїться війни, то навіщо їх лідеру іти війною?

Питання — чи хоче звичайний росіянин, замість того щоб смачно їсти, безпечно своїх дітей відправляти до школи — платити за цю агресію. Заради чого? Ну і плюс давайте не забувати що війни — це ще труни в яких поверталсь російські солдати.

Весняне дослідження російського дослідницького центру «Левада-центр», про основні страхи росіян показало, що страх номер один — це страх війни. Другий страх — це страх репресій. От чого бояться росіяни. Якщо більшість населення Росії боїться війни, то навіщо їх лідеру іти війною?

МГ: Тобто ви кажете що великого наступу Росії і захоплення територій не буде?

ОР: Не вірю в це. Тому що давайте не забувати ми за 8 років цієї війни ми навчилися захищатись. Наші Збройні сили на високому рівні, особливо Сухопутні війська. Я мав честь з генералом Залужним головнокомандуючим чотири дні провести в ООС, спілкуватись з командирами, солдатами бути в окопах. Там настрій абсолютно бойовий, впевнений в собі, люди вміють захищати країну.

Давайте не забувати — в нас 400 000 чи більше ветеранів, які пройшли через цей фронт і готові стати, якщо не дай Боже, захищати свою землю. Тому такого легкого проходу, як це було 2014 році, не буде вже. Сьогодні люди знають що таке пролита кров і як поливати кров ворога теж знають і вміють це робити.

МГ: Днями російський президент Путін назвав головні червоні лінії, які, за його словами, Захід переходить, оскільки буцімто втягує Україну до НАТО. Як ви це сприймаєте?

ОР: Мене давно вже перестала дивувати «пітерська правова школа», тому що говорити про втягування України в НАТО дивно з вуст в принципі юриста, тому що у нас в Конституції це записано. Конституція України -це основний закон. Це не новина. Це скоріше всього пошук аргументів для внутрішньої аудиторії, немов страшний Захід. Їм потрібен ворог, вони розуміють, що налаштовувати росіян проти українців не так вже й просто.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ

Можна налаштовувати проти якоїсь «хунти», як вони кажуть, заколоту і так далі, але народ проти народу налаштувати важко. Тому має бути хтось інший винуватий: «дядя Сем», «воєнщина натівська».

Успішна європейська демократична розвинута Україна — ось що їх лякає. Тому що це дасть приклад і Росії. Уявіть собі, президент Зеленський, який був успішним шоуменом, бізнесменом, стає президентом і в ніч інавгураційну в промові каже: «Люди, подивіться, я зміг і ви зможете». От що їх лякає.

МГ: Які очікування, можливо, плани щодо членства в НАТО?

ОР: На моє переконання, наш вступ до НАТО — це буде політичне рішення, консенсусне членів Альянсу. Не факт, що це відбудеться швидко. Деякі члени Альянсу в 2008 році завадили нам стати членами НАТО разом з грузинами, хоча така можливість була. Деякі члени НАТО продовжують будувати з росіянами певні «північні потоки», використовувати енергетичну зброю не тільки проти України.

Нам потрібно членство НАТО не заради членства, а заради можливості отримати почесне місце в цьому Альянсі, щоб ми отримували від цього користь а вони отримали користь від нас.

НАТО — це не військовий союз, а значно ширше. Він стосується демократії, економіки, нових технологій, та інше. От чому нам потрібне не тільки НАТО, а і Євросоюз, інші альянси. Нам треба їхні стандарти не просто вивчати, а запроваджувати в себе, ставати не де-юре членами НАТО, а де-факто.

Наші герої спецназівці з Кабула вивезли людей. Цього не зробила жодна країна. Ми продемонстрували, що ми це можемо краще ніж будь-хто. Ми перші дали литовцям колючий дріт, коли почалася міграційна криза. Досвід, який мають наші сухопутні війська, не має жодна армія НАТО. Це досвіду протистояння потужній армії протягом семи з половиною. Тому вони скоро будуть просити нас увійти в Альянс. Ось мій вам прогноз.

Автор: Мирослава Гонгадзе; Голос Америки

Читайте также: